Алгоритм Ілона Маска: які методи дозволяють йому досягати “неможливого”?

Сьогодні, в ніч на 16 вересня, космічна компанія Ілона Маска SpaceX подолала черговий бар’єр на шляху до головної мети його життя: зробити людство міжпланетною цивілізацією.

Запуск місії Inspiration4 з першими в історії виключно цивільними астронавтами на борту, що проведуть три дні на навколоземній орбіті, є першим у серії комерційних запусків SpaceX у сфері космічного туризму. Зароблені гроші (за оцінками, 200 млн доларів лише від першого пуску) підуть на фінансування наступних етапів плану Маска: запустити в середині 2020-х першу людину на Марс, і побудувати самодостатнє місто-колонію на цій планеті до 2050 року, що буде коштувати від 100 мільярдів до 10 трильйонів доларів США.

Для цього потрібно запустити десятки тисяч ракет, кожна з яких здатна перевозити сотні тонн вантажів від Землі до Марса.

Заявлена мета виглядає фантастичною і нереальною, чи фантастично нереальною, для будь-кого. Для будь кого, окрім власне Маска: людини, якій у віці 50 років вдалося створити щонайменше три революційних, багатомільйонних бізнеси у трьох різних галузях: фінансовій (PayPal, разом з партнерами), автомобільній (Tesla), та аерокосмічній (SpaceX).

Хоча частина людей вважають, що Маск занадто “переоцінений”, але навіть вони визнають -- Маск геніальний самопіарник, у хорошому сенсі цього слова. Його вміння грати не за правилами, використовувати нетрадиційні канали (персональний Twitter, наприклад), комерційні проєкти своїх компаній для того, щоб підсилювати ефект та рекламу своїх інших компаній (чого вартий наприклад запуск Tesla Roadster в космос на ракеті від SpaceX) дає дуже значний результат: ви постійно чуєте про Маска, і майже завжди ці новини вражаючі. І ціни на його акції зростають.

Та у цій статті ми розкажемо не про маркетингову сторону Маска, не про його спосіб стратегічного мислення (це окрема дуже цікава історія, пошукайте за ключовими словами “First Principles Thinking”), а про його підхід до вирішення складних інженерних задач. Насправді, він універсальний і підходить для створення практично будь-яких складних проєктів, наприклад в IT.

Про свій метод Маск розказав, коли проводив майже двогодинну екскурсію по Starbase -- де кожен день 24 години на добу відбувається створення наступного етапу його марсіанського плану -- побудова міжпланетної ракети StarShip. (Відео з цим фрагментом починається з 20 хвилини, але ми дуже радимо подивитися всі три частини, повністю). За словами Джона Кармака (теж до речі, людина-легенда) який нещодавно відвідав “Космічну базу”, масштаб і швидкість роботи там такий, якого він не бачив ніде, навіть у сучасному Китаї.

Ілон Маск. Кадр з відео.

Отже, Маск говорить про п’ять пунктів їх програми по вирішенню будь-якої складної технологічної чи інженерної проблеми:

• Зробіть вимоги до продукта якомога менш тупими.
• Прикладіть усі можливі зусилля для того, щоб повикидати непотрібні частини процесу
• Спрощуйте та оптимізуйте дизайн (але не раніше ніж на третьому кроці!)
• Прискорюйте час кожної ітерації продукту
• Автоматизуйте

1.Зробіть вимоги до продукту якомога менш тупими.

Вимоги до того, яким має бути кінцевий продукт часто є необґрунтованими, непотрібними або просто тупими. Неважливо, хто їх висуває. Це може бути найрозумніша людина, яка обов’язково помиляється, або інтерн який працював два роки тому і вже давно звільнився -- говорить Маск. У першому випадку це особливо небезпечно, тому що вимоги від розумного колеги менше критикують. Вимоги обов’язково будуть тупими, наполягає Маск, хоча б тому що “будь який дизайн є неправильним, питання лише в тому наскільки він неправильний .”

У прискорювача SpaceShip у місці де приєднується другий ступінь ракети є чотири аеродинамічні решітки (fins), які використовуються для керування польотом навіть на надзвукових швидкостях. Вони великі та важкі, у декілька тонн і за словами Маска, можуть бути використані як “пастка для динозаврів” (“Ця штука може зловити Т. Rex”). На питання, чи будуть вони складатися (як складаються значно менші решітки на ракеті Falcon-9), Маск флегматично відповідає “навіщо? Це ускладнює конструкцію, робить її важчою, дорожчою і менш надійною. Ми порахували, що з аеродинамічної точки зору втрати будуть відносно невеликими, якщо вони весь час будуть розташовані горизонтально”.

Перші прототипи космічного модуля Dragon планували зробити із можливістю самостійної посадки за допомогою ракетних двигунів, як це робить перша ступінь Falcon-9. Однак цю вимогу прибрали на користь значно простішого, дешевшого та легшого варіанта із парашутами.

2.Прикладіть усі можливі зусилля для того, щоб повикидати непотрібні частини процесу або дизайну

Якщо у вас не виникає необхідності щось повернути назад до дизайну вашого продукту хоча б 10% усього часу, значить ви видалили недостатню кількість його складових на початку. Маск стверджує, що зараз у них є схильність до використання принципу “давайте додамо цю частину або процес пізніше, якщо буде необхідність”. Додатково, кожен необхідний процес або частина дизайну повинна мати людину, від кого походить вимога, конкретне ім’я а не назву департаменту: у департамента неможливо запитати, звідки виникла така вимога, а у людини - можна.

Маск згадує історію про те, як він провів кілька тижнів на фабриці Тесла в складі команди, яка намагалась вирішити проблему у дизайні батареї, що ніяк не проходила тесту і через це виробництво машин зупинилося. Спочатку вони шукали рішення, як зробити щоб гумове покриття батарейної збірки не відвалилося під час тесту на водонепроникність. Однак, потім хтось звернув увагу на те, що вимоги до тесту були сформульовані неправильно: замість того, щоб посилювати тиск назовні батареї (моделювати потрапляння води із зовнішнього середовища ), тиск підвищували зсередини (це зворотній вакуум-тест, перевірка на витоки назовні). Він був непотрібним, напрямок тесту змінили і невеликі зміни в конструкції покриття дозволили відновити і пришвидшити виробництво.

Ракета SpaceShip (крім того що зроблена із “звичайної” сталі і значно дешевша у виробництві за всіх своїх попередників, а найголовніше -- сталь дозволяє робити нові ракети по-справжньому швидко), закрита термальною плиткою лише з одного боку. Конструкція “хвостів” та процес спуску зроблений таким чином, щоб лише цей бік піддавався впливу плазми високих температур, яка утворюється під час повернення у атмосферу. Тоді навіщо закривати її всю, якщо достатньо зробити це для половини корпусу?

3.Спрощуйте та оптимізуйте дизайн

Це обов'язково потрібно робити, однак лише на третьому кроці програми, тому що найбільш поширена проблема і помилка будь-якого розумного інженера в тому, що він починає оптимізувати одразу, навіть коли ще нічого не існує.

Merlin, перший двигун SpaceX є геніальним у тому, що це найпростіший і найдешевший двигун, який класно виконує свою задачу: виводити вантажі на орбіти навколо Землі. У порівнянні з конструкцією двигунів НАСА або радянських, він виглядає так, наче має у три рази менше деталей -- явний успіх трьох перших пунктів програми Маска, про які ми вже написали. Водночас, революційний про сумарним якостям новий метановий двигун Raptor (“оптимізований” вже для міжпланетних перевезень, для безперервних запусків дуже великої кількості ракет) ще у процесі розробки і Маск зауважує під час демонстрації зразків, що з часом “половина деталей щезне”. Але не зараз, коли він ще до кінця не розроблений.

Для чого було розбивати десятки перших ступенів Falcon-9 при невдалих спробах посадки на морські баржі, якщо можна значно легше повертати ракети на стаціонарні майданчики на суші? Тут спрощення, яке більш ефективне, на іншому рівні: у тому щоб була можливість використовувати Атлантичний океан в якості гігантського посадкового майданчика, для “неточних” повернень. Дешевше перегнати баржу навіть за 1000 кілометрів після повернення ракети по одній із безлічі приблизних траєкторії, ніж розраховувати і витрачати паливо щоб неухильно дотримуватися “єдиної” траєкторії, що приведе вас до конкретного місця посадки на землі.

4. Прискорюйте час кожної ітерації продукту

Маск постійно наполягає, що “ви рухаєтесь занадто повільно, давайте швидше! Однак не робіть цього, поки ви не виконали перших три пункти”. У SpaceX явно використовують концепцію “мінімально працюючого продукту”, який потім доробляють за допомогою дуже швидких ітерацій.

За 19 років існування, SpaceX задало такий темп у цій галузі, який до них здавався абсолютно неможливим (129 запусків за 11 років лише Falcon-9 ). Цикли створення повністю нових технологій та темпи запуску ракетних апаратів настільки швидкі, що здаються фантастикою. Лише неповний перелік: з нуля створено два революційних ракетних двигуна, розроблена лінійка ракет Falcon, у тому числі багаторазового використання, створено орбітальний космічний модуль для транспортування людей Dragon (за дизайном, виглядає як техніка із дуже хорошого фантастичного фільму про космос), в процесі активної розробки швидко будуються і розбиваються десятки зразків ракета SpaceShip. Смішна деталь -- вибух свого чергового зразка під час випробувань команда SpaceX називає не вибухом, а “незапланованою розбіркою на частини”.

5.Автоматизуйте

Важлива частина автоматизації -- це прибрати “тести в процесі” після того, як проблема була діагностована: якщо продукт у кінці процесу виробництва має високий відсоток якісних зразків, немає потреби тестувати його всередині процесу.

Додатково, Маск багато наголошує, що кожен має бути головним інженером. Всі розробники повинні розуміти систему на “верхньому рівні”, щоб визначити коли вони роблять погану оптимізацію. Приклад: зазвичай в десять разів більше часу приділяється зменшенню ваги двигуна, ніж зменшенню ваги залишкового палива, яке зостається у баках після посадки, у той час як вони мають однаково важливе значення для зменшення ваги ракети.

Водночас, на відео видно наскільки серйозно Маск обізнаний з усіма найдрібнішими деталями практично всіх головних інженерних процесів, які відбуваються у SpaceX: від конструкції корпусів та двигунів, до облаштування майданчиків для запуску космічних апаратів. Взагалі, Маск переконує, що виробництво в 100 разів складніше ніж дизайн, особливо важливою частиною є будівництво конструкцій і майданчиків для запуску, куди SpaceX намагається перенести максимальну кількість складних частини процесу, щоб спростити власне ракетні апарати. Краще втратити десятки ракет ніж один пусковий майданчик, за його власними словами.

Також на відео видно, наскільки мотивовані інші працівники на майданчику. Ілон Маск говорить, що у них немає іншого виходу ніж працювати подібними темпами. Тоді, можливо, буде шанс зробити людство міжпланетним видом.

Проте, цей алгоритм може стати вам у нагоді, навіть якщо ви намагаєтеся досягти трохи менш амбітної мети, ніж побудова самодостатньої колонії на Марсі.

Дуже рекомендуємо подивитися всі три частини "туру з Ілоном" по Starbase.

маск алгоритм космос spacex