Культурна гавань замість промзони: в Осло відкривають 13-поверховий Музей Мунка

22 жовтня в Осло офіційно відкриється музей Едварда Мунка, спроєктований іспанською Estudio Herreros. Першою виставкою в новому просторі стане експозиція британської художниці Трейсі Емін, яка надихалася норвезьким експресіоністом.

13-поверхова будівля стане одним із найбільших музеїв, присвячених одному митцю. Архів музею налічує понад 26 тисяч творів, і величезний простір дозволить експонувати більшість із них, зокрема, монументальні мурали, такі як «Сонце» 1909 року, що сягає восьми метрів уздовж. Виставлятимуть також кілька варіантів картини «Крик».

На новий музей покладають чимало сподівань – як на рушій відновлення міста після коронавірусної кризи.

Автори проєкту виграли конкурс ще у 2009-му, та будівництво затягнулося на довгі роки через різні перепони – від суперечок навколо дизайну фасаду й обраного місця розташування до пандемії коронавірусу.

З початку 2000-х років у столиці Норвегії почали ревіталізовувати так званий Осло-фіорд – затоку на півдні міста. Промзони й автомагістралі тут вирішили замінити змішаною забудовою та пішохідними набережними, а також звести кілька знакових будівель.

У 2008 році тут збудували знаменитий оперний театр за проєктом Snøhetta. У 2020 році поряд звели бібліотеку Дайкмана, цьогоріч відкривається нова будівля для Музею Мунка, а в 2022 році планують завершити будівлю, куди переїде Національний музей мистецтва, архітектури і дизайну.

Переміщення музеїв та бібліотек зі старого міста у зону нової забудови свого часу викликало невдоволення. Наміри муніципалітету приймалися як створення штучного вау-ефекту та туристичної вітрини. Ще тринадцять років тому зведення будівлі Опери та балету викликало не лише захоплення архітектурним рішенням, але й наразилося на критику експертів, які вважали, що амбітний план створення «Фіорд-сіті» – це спроба повторити «ефект Більбао».

• «Ефектом Більбао» називають вплив вдалого архітектурного або культурного проєкту на економіку міста, як це сталося з іспанським містом Більбао після відкриття у 1997 році музею Гуггенхайма за проєктом Френка Гері. Часто такий ефект очікують від «зіркової» архітектури.

Однак скептики наголошують, що цей ефект не є універсальним, культура не є панацеєю від проблем урбаністичного розвитку, й інші міста зовсім не обов’язково повторять успіх Більбао. Крім того, такий підхід не націлений на створення відкритих та інклюзивних міських просторів із диверсифікованим населенням.

Читайте також: У Норвегії збудують бібліотеку, присвячену Ібсену