Шкідливі рішення мерів Києва: хто найбільше зіпсував місто?

Рух Чесно систематизував найшкідливіші для Києва рішення, щоб з’ясувати, хто з чотирьох очільників столиці, починаючи з Омельченка, найбільше нашкодив місту.

Олександр Омельченко (1998–2006)

Знищення трамвайної мережі. До червня 2004 року Київ мав цілісну трамвайну мережу зі сполученням лівого й правого берегів через міст Патона. Розпорядження про демонтаж колії на мості Омельченко, який сьогодні очолює фракцію «Єдність» як депутат Київради підписав, посилаючись на висновки фахівців про аварійність мосту. Зараз стоїть питання про повернення трамвайних колій під час ремонту мосту Патона. Принаймні у КМДА пообіцяли розглянути таку можливість.

Саме за Омельченка в місті почався масовий демонтаж трамвайних колій: від Старовокзальної до Палацу спорту і далі до мосту Патона, на Бульварно-Кудрявській, Петлюри, Володимирській, а також на Набережному шосе. Зараз ділянку від Старовокзальної до Палацу спорту планують відновити.

Перебудова Майдану Незалежності. У 2001 році головна площа перетворилася на котлован. Внаслідок «реконструкції», проведеної під керівництвом головного архітектора Сергія Бабушкіна, під Майданом з’явився триповерховий підземний торговельний центр, скляні ковпаки якого займають частину громадського простору. Київські проєктувальники наслідували московський «Манеж».

На площі також встановили «Лядські ворота», фігуру Архангела Михаїла та стелу Незалежності у псевдобароковому стилі. Натомість демонтували фонтан, так звану «Рулетку». Цей фонтан потім опинився в Буках на Київщині. В результаті перетворень Майдан Незалежності став незручним для пересування, фактично лабіринтом з численних сходів, парапетів, бар’єрів, скульптур, кіосків і елементів ТРЦ.

Знищення Сінного ринку. Ринок передали приватній фірмі під забудову за вісім (!) гривень. У той час як реальна вартість була до 50 мільйонів. Фірма, як виявилося, була пов’язана з невісткою Омельченка. Зараз на цьому місці — ЖК «Ярославів град».

Забудова. Колишній мер Києва Леонід Косаківський звинувачував Омельченка в тому, що він розпочав підігрувати забудовникам.

«Проблеми почались у 1996 році, коли почався так званий дерибан, землю рвали буквально на шматки, а владу в місті, по суті, захопила, як її охрестили в пресі, “архітектурно-будівельна мафія”. Великий бізнес і забудовники “замовляли музику”, диктували правила гри заради отримання ними надприбутків. Фактично, саме вони визначали архітектурно-будівельну політику в столиці. У Києві останні 20 років будувалося переважно комерційне житло, торговельно-розважальні й офісні центри», — зазначав Косаківський.

Так, проблему Протасового Яру було закладено саме за Омельченка, коли ТОВ «Протасів Яр» заволоділа 18 з 30 гектарів урочища. Земельні ділянки продали цій фірмі за рішеннями, які ухвалила Київрада у 2004 році.

Тоді ж заклали забудову Осокорівських озер. У 2005 році ТОВ «Контактбудсервіс» отримало в довгострокову оренду п’ять земельних ділянок на південь від вулиці Колекторної загальною площею 176,5 гектара. У 2019 році Київрада розірвала договір оренди із забудовником. Однак цьогоріч, щоб вдовольнити вкладників, будівництво вирішили поновити. Тепер добудовою скандальних ЖК займається «Столиця груп», яка підписала з містом меморандум.

Громада також отримала конфліктні забудови на Шулявці біля пам’ятника танкістам і на Подолі, де звели так званий «Будинок-монстр».

Леонід Черновецький (2006–2012)

Масова роздача ділянок під забудову. Архітектор і розробник чинного генплану Києва Сергій Дюжев вважає, що за масштабами завданої місту шкоди на першому місці має бути Черновецький. За його каденцію відбувалися найбільші виділення під забудову — землю роздавали сотнями гектарів.

Сформовані кооперативи отримували землю на підставі заяв студентів. Цим підприємствам відводили ділянки в зонах газопроводів, в прибережній захисній смузі Дніпра, в скверах та інших зелених зонах. Так, у 2007 році площу заказника «Жуків острів» урізали з 1630 гектарів до 196 гектарів. Вилучені землі йшли під забудову. Того ж року Київрада передала 10,77 гектара Пущі-Водиці садовому товариству «Пуща-Водиця», одночасно виключивши цю територію із земель лісового фонду, а згодом дозволила приватизувати цю землю.

ТРЦ на Львівській площі. За Черновецького фонтан на Львівській площі перетворили на торговельний центр внаслідок «реконструкції», яку здійснила фірма, пов’язана з колишнім заступником генпрокурора Анатолієм Даниленком. Проїзд ускладнився ще й запаркованими біля ТРЦ автомобілями.

Олександр Попов (2010–2013)

Реконструкція Поштової площі. У 2012 році Попов, якого головою КМДА призначив Віктор Янукович, віддав розпорядження реконструювати площу. Планували збудувати ТРЦ. Однак під час будівельних робіт археологи виявили вулиці часів Київської Русі. Громада виступила проти будівництва, вимагаючи створити Музей на Поштовій.

Сприяння забудовникам, пов’язаним із Партією регіонів. Зокрема, адміністрація за керівництва Попова спряла діяльності фірмі Володимира Зубика «Інтергал Буд». Так, у 2013 році ДАБІ дозволила забудовнику звести висотку в охоронній зоні історичної будівлі Терещенка на бульварі Шевченка, 32. Будинок, однак, досі не збудовано.

Віталій Кличко (2014–)

Скандальна забудова. Хоча сам Кличко запевняє, що дозволи на конфліктні забудови видавали попередники, «Наші гроші» дослідили, що принаймні десять об’єктів стали можливими після червня 2014 року, коли Кличко став міським головою. Так, за Кличка одним з найбільших забудовників Києва стала корпорація «Укрбуд» Максима Микитася. Зокрема, журналісти зафіксували спільний політ Микитася, Кличка і Вадима Столара.

Читайте також: Як Кличко підтримує забудовників у конфліктах з громадою?

Контроверсійний Генплан-2040. Проєктом нового генплану намагаються узаконити і те, що зробили попередники, і те, що напланувала вже чинна влада, стверджує «Чесно». Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження у справі щодо проєкту Генплану.

Численні ДПТ. Натомість Київрада розгорнула практику приймання детальних планів територій, які фактично легалізують клаптикову забудову в обхід Генплану. Було ухвалено 219 ДПТ.

Саме шляхом затвердження ДПТ селища Биківня у 2016 році земельна комісія Київради фактично погодила вирубку Биківнянського лісу. Передбачалося, що частину земель виділять родинам загиблих бійців АТО. Однак активісти переконують, що цей ДПТ відкрив можливості для забудови 216 гектарів лісу.

Серед інших скандальних ДПТ — Троєщини, Мінського масиву, Оболоні, Новобіличів тощо. За цією документацією будуються не просто окремі ЖК, а забудовуються цілі мікрорайони.