Відновлення живої природи у містах посилює стійкість до зміни клімату. Що можна зробити?

Вітаємо вас на «Хмарочосі»! Ми пишемо про розвиток міст вже 7 років та 94 днів. За цей час ми опублікували вже 15337 новин та статей і продовжуємо це робити щодня. Підтримайте нас щомісячним внеском! За ціною лише однієї поїздки у таксі, ви сприятимете незалежній роботі редакції і допоможете робити Київ місцем для гідного життя, а діяльність влади – прозорішою.

Створення вертикальних лісів, озеленення й створення екологічних будівель та інші подібні заходи допомагають посилити стійкість міст до зміни клімату, покращити біорізноманіття та навіть підняти настрій, пише Bloomberg.

У Мілані неподалік центрального залізничного вокзалу з-поміж цегляних будинків виділяються дві вежі – Bosco Verticale. На кожному поверху будівель розміщені зелені насадження. Тут висаджено близько 900 дерев, п’ять тисяч чагарників та 11 тисяч трав’яних доріжок. Комплекс, який ще називають «Вертикальний ліс», спроєктували архітектори Стефано Боері, Джанандреа Баррека та Джованні Ла Варра.

Боері працює над аналогічними проєктами в Антверпені в Бельгії та Ейндховені у Нідерландах. Bosco Verticale – це приклад новітнього відродження міст та зростання глобальної тенденції до повернення природи у міське середовище.

За оцінками лісової служби США, щодня забудовується понад 2428 гектарів відкритих неосвоєних територій. Містобудівні рішення, такі як пріоритетність автомобіля, призвели до появи міст, які, крім поодиноких парків, зазвичай відокремлені від природи.

Концепція rewilding (відновлення й захист природних процесів та дикої природи) має тенденцію перетинатися з суміжними концепціями, такими як відновлення та рекультивація. У ландшафтній студії Landing впевнені, що оновлені простори не повинні (або майже не повинні) потребувати обслуговування – так само, як ліси або болота. Архітектори наводять приклади парку The High Line у Нью-Йорку на місці закинутої залізниці або німецького Mauerpark, збудованого на ділянці, де була частина Берлінської стіни.

На думку архітектора та професора Штеффена Леманна, відновлення природи може допомогти вирішити три проблеми: втрата біорізноманіття (повернення метеликів, комах, птахів та диких тварин), нагрівання міст (тінь і зелень забезпечують прохолоду) та стійкість до зміни клімату (дерева поглинають вуглець).

Читайте також: Чи корисні містам дерева на будинках та інше вертикальне озеленення?

Потенціал rewilding щодо пом’якшення наслідків зміни клімату є основною перевагою, вважають дослідники. На їхню думку, згідно з концепцією rewilding, системи зливових вод у багатьох містах неправильно облаштовані. Так, у Китаї фірма Turenscape, що займається ландшафтною архітектурою, вже понад десять років будує міські парки, що «правильно» захищають від зливових вод. Вони використовують ґрунти та рослини, які діють як губка. Наприклад, парк на околиці Харбіна спроєктований таким чином, що насипи і ставки в деградованих водних угіддях району направляють зливові води в сусідній водоносний шар.

Крім того, rewilding впливає і на стан людей. Згідно з кількома дослідженнями, перебування на природі або навіть просто серед зелених насаджень сприяє спокою та покращенню настрою. Наприклад, проведення понад дві години на тиждень у зелених зонах позитивно впливає на самопочуття. В іншому дослідженні показано, що післяопераційні пацієнти в палатах з вікнами, які виходять на природу, швидше одужують.

Серед перешкод на шляху до поширення цієї концепції, на думку експертів, є «загальноприйняті культурні естетичні уподобання у догляді за ландшафтом», а також відсутність політичної волі.