«Я президент України, Міша». Рінат, Єрмак, Бурба і гвинтокрили ­– та інше, про що розповідав Володимир Зеленський на пресконференції

Передмова, яка вам не сподобається

Дивлячись пресконференцію Зеленського, автор одночасно читав відгуки про неї у соцмережах. І був вражений кількістю коментарів у стилі сакраментального вислову «Пастернака не читал, но осуждаю». Хтось заявляє: «Подивився півхвилини і більше не зміг – це ж кошмар». Інший продовжує: «Та ви тільки гляньте, який у нього вираз обличчя (розмір очей, колір зубів). І так далі і тому подібне. Так, природу рефлекторної нелюбові до Зеленського можна зрозуміти. Але оцінювати в такому стилі те, що він говорив, навряд чи раціонально. Доцільніше обрати інший критерій – інформативність змісту сказаного Зеленським. Автор заздалегідь перепрошує за те, що це може не сподобатися читачам.

"Отримав я інформацію, що 1-2 грудня буде державний переворот. Це ж цікава інформація?"

Заява президента Зеленського про плани усунути його від влади вже через п’ять днів – найбільша сенсація прес-конференції. Він заявив, що у розпорядженні його офісу є отриманий правоохоронцями запис, на якому представники з України та з Росії висловлюються на предмет того, що рівень невдоволення в суспільстві достатній, щоб скидати режим Зеленського. І що до процесу треба залучити Ріната Ахметова

При цьому Зеленський кілька разів повторив, що не вважає Ахметова справді причетним до планів повалення влади, і на записі його голосу нема. Мовляв, це «підстава», його втягують в спецоперацію проти України. Але краще йому в це не втягуватися. Заодно Ріната Леонідовича запросили на Банкову чи до правоохоронців – самому послухати записи.

З точки зору абстрактної логіки нема значення, чи справді є запис про Ахметова, чи ні (більше того, слід раз і назавжди усвідомити, що сучасні технології нейромереж дозволяють генерувати настільки достовірні імітації аудіозаписів, що розрізнити підробку фактично неможливо. І єдиний спосіб підтвердження справжності аудіокомпромату – це свідчення під присягою людей, які робили запис, і визнання учасників розмови, що вона дійсно була). Важливе інше: Зеленський чітко визначив загрози зі сторони Ахметова почав на них реагувати. «Якщо хтось стріляє – стріляти будемо» - ця фраза з фінальної частини інтерв'ю розставляє всі акценти. Факт медійної атаки зі сторони Ахметова для Зеленського очевидний, і влада буде протидіяти цьому нападу в максимально рішучий спосіб. І хай Рінат Леонідович готується, що в разі продовження чорнушної кампанії до нього прийдуть і запитають про мільярд на переворот.

Неабияк повеселила процедура показового шмагання, яку Зеленський застосував щодо Савіка Шустера – одного з запрошених журналістів і одного з провідних телекілерів у медійній кампанії Ахметова. Савік приніс на інтерв’ю домашню заготовку про скандал навколо «вагнерівців» - а замість цього йому довелося терпіти знущальні репліки Зеленського: «Савик, у нас с вами разное отношение с точки зрения ума и денег. Я понимаю, что вы богатый журналист. Есть журналисты, которые не так финансово обеспечены, как вы лично. Но они тоже умные.» А потім ще й натякнув, що сам був медіаменеджером і знає як рівень зарплат на ринку, так і те, за що і скільки на цьому ринку переплачують. Сигнал був отриманий: під час подальшої трансляції пресконференції на 1+1 камера кілька разів ловила схожого на засмученого Мефістофеля Савіка Шустера десь в кулуарах.

"Бурба бізнесмен – але це ж розвідка, а не Бесарабка"

Друга топ-тема – це провал спецоперації з затримання бойовиків-«вагнерівців», у якому опозиція звинувачує Зеленського та голову його офісу Єрмака. Це вкрай поляризоване питання, де жодні аргументи навряд чи переконають представників сторін, які апріорі визначилися, є тут зрада чи ні. Втім, якщо абстрагуватися від цієї поляризації, то пояснення Зеленського виглядають принаймні несуперечливо. «Коли я прийшов, хотів його звільнити, бо розвідники не дуже добре про нього говорили. Він керував блокуванням транспорту на Майдані, коли служив у СБУ. Петро Олексійович вирішив його зберегти і поставив керівником розвідки». А ще Бурба несподівано опинився сусідом Зеленського по державних дачах у Конча-Заспі, де відремонтував будинок за 11 мільйонів гривень. А гроші він отримував нібито за торгівлю інформацією, - така версія Зеленського.

Аби зберегти своє місце, Бурба приніс Зеленському сенсаційну інформацію: «Ми отримали оперативну інформацію щодо ковіду, хто придумав формулу ковіду (з контексту розмови можна зробити висновок, що це американці), і є навіть формула вакцини». Зеленський стверджує, що є документи по цій доповіді Бурби, і навіть можна їх показати. Бурба нібито пропонував оприлюднити ці дані або ж передати їх китайцям чи росіянам. Зеленський ідею не сприйняв, медики спростували цінність даних по вакцині, а Бурба майже остаточно втратив довіру в Зеленського.

Наступною була операція з «вагнерівцями». Зеленський запитав, чи є ризик для пасажирів рейсу «Турецьких авіаліній», яким бойовики мали летіти зі Стамбула до Мінська з вимушеною посадкою в Києві. Бурба відповів, що є. Тоді Зеленський вирішив: операція є не українською, Україну хочуть посварити з президентом Туреччини Ердоганом, який не пробачить інциденту і перестане бути цінним союзником Києва. Бурба остаточно став для Зеленського «авантюристом і аферистом», і спілкування з ним припинили.

Ремарка автора. Чи Зеленський на це повноваження? Так, мав як верховний головнокомандувач. Більше того, в історії спецслужб США та Ізраїлю багато прикладів того, як подібні спецоперації скасовувала політична влада. Або ж не скасовувала, і це завершувалося міжнародними скандалами з важкими наслідками. Так, дії Зеленського в історії з «вагнерівцями» можна вважати грубою помилкою чи втратою блискучої перемоги, але це точно не зрада національних інтересів у юридичному розумінні.

Бурба заявляє, що подасть в суд на Зеленського за наклеп.

"Нехай Росія скаже публічно, що не готує повномасштабного вторгнення в Україну"

Питання ризиків повномасштабної війни з Росією Зеленському ставили кілька разів. Далі – скомпресована пряма мова: «На сьогодні дії Росії – це залякування. Ситуація зараз не гірша, ніж була навесні – кількість російських військових там зараз менша. Ми бачимо часті ротації – щоб показувати, що йде накопичення військ. І дуже небезпечна риторика пішла. Ось декілька їхніх акцентів. Перший - присутність НАТО в Україні. Другий сигнал - Україна зриває Мінськ, нема що обговорювати. А Мінськ – це те, що колись зупинило подібну ескалацію. Третій сигнал – Північний потік, ситуація з Польщею й Литвою. Створення проблем Європі. І може бути, що мета – це обмін спокою десь на щось інше. Четвертий акцент (переходить на російську) – украинцы не видят примирения и начинают эскалацию. Но Украина никогда не нападала на Россию. Контактная линия - это не Россия, это временно оккупированная наша территория.

Ми отримали інформацію від США, Британії, Туреччини, країн ЄС, Канади про те, що якщо щось почнеться, вони будуть на нашому боці. Про іноземні винищувачі на нашій території наразі мови немає.

Шарль Мішель мені каже відкрито: ми хочемо, щоб ви виходили на спілкування з Росією. Треба визначати формати переговорів. І треба переговори Козака з Єрмаком. Якщо люди спілкуються – війни не буде».

"Бутусов хвалив мене раз в житті - з приводу Медведчука"

Найбільш скандальний епізод пресконференції – це пересварка між Зеленським та головним редактором сайту Цензор.нет та палким опонентом Зеленського Юрієм Бутусовим. Той звинуватив Зеленського в призначенні керівником комітету з розвідки Руслана Демченка, якого Бутусов вважає російським агентом, винним у провалі низки спецоперацій. А далі було запитання, сформульоване в класичному демагогічному стилі: чи не соромно вам пити горілку з самого ранку ганьбити військовослужбовців?

У відповідь Зеленський нагадав Бутусову, як екс-голова офісу президента Богдан приводив того на зустріч: мовляв, ось людина, яка працювала на Корбана і Коломойського, коли ті захищали Донбас. Зеленський розповів, що не дав Бутусову посади, той образився. Також розкритикував за оприлюднення Бутусовим відео з атакою «Байрактаром» гармати бойовиків. Мовляв, тепер Зеленському доводиться регулярно давати пояснення з цього приводу лідерам інших країн, а ворог на Донбасі активізувався. «На вашій совісті загибель людей. Після цього скільки було на нас атак і бомб, скинутих дронами?»

Взаємний ґвалт, який після цього піднявся, припинила ведуча «плюсів» Наталія Мосейчук. Вона начебто спробувала покритикувати Бутусова, але в таких загадкових формулюваннях, що учасники сварки мимоволі примовкли, щоб їх зрозуміти. «Я не можу підтримати тренд «мені соромно» - в обличчя президента. Я бачила виступи Тоні Блера, прем'єр-міністра Британії, я бачила виступи Альберта Гора, вони говорили про екологію та про освіту. А ми говоримо про чорт знає що. Я не хочу, щоб президент цієї країни продовжував риторику «Стадіон так стадіон». Я не хочу цієї боротьби з Порошенком, вона обридла всім.» Поки всі думали, до чого тут Блер, Гор, стадіон і Порошенко (Мосейчук, вочевидь, переплутала його з Зеленським – цілком по Фрейду), час цієї групи журналістів закінчився.

Ремарка автора. Бутусов після прес-конференції заявив, що треба було б дати Зеленському по морді. Зрозуміло, що бокс постфактум – це смішно. А от запрошення такого персонажа на прес-конференцію, та ще й у вузькому колі, - сміливий крок Банкової. Далеко не всі попередники Зеленського на це пішли б.

"Мені набридло, що про нас говорять – «країна олігархів»"

Зеленського неодноразово запитували і про так званий «антиолігархічний закон», і про те, чи стане Коломойський його союзником. І він досить чітко відповів, що вважає дії Ахметова дестабілізацією, і що миритися не збирається:

«Медійна політика Ріната Леонідовича перейшла не в дуже здорову фазу. Але я не закриваю їхні канали. Я прийшов говорити з вами. Я вважаю, що його оточення затягує Ахметова в війну проти мене і проти народу України – бо я вибір людей і частково належу їм. Там перейдені всі межі. З кожного питання – зрада. Опалювальний сезон – зрада. Ковід – це зрада. Першого числа буде військовий стан. Я вважаю, що вони загралися. Не треба цього робити. Я президент України, але він бізнесмен. І «давай, мовляв, домовимося» - це як домовимося?

Йому було легше з усіма – тому що такої риторики ніколи не було. Я не зацікавлений в нестабільній ситуації в Україні.

Я не автократ і не диктатор. Але коли ви заробляли надприбуток на ренті (має на увазі низьку рентну плату в бюджет за експорт залізної руди - ред.), так що такого, якщо держава захотіла більше мати. А зараз ситуація змінилася, і може бути, що цей сектор має рацію. Але не треба показувати мене тим, ким я не є. І я про це сказав пану Шустеру.

Олігарх не має право фінансувати страйки. Не маєш права підбурювати населення. Прийдуть люди, їм дали по тисячі гривень, в них пенсія 5-6 тисяч гривень..

Це круто, що в нас є такі багаті люди. Ну давай робочі місця. Говоріть про податкові пільги. Але будувати свою державку всередині України – це неправильно. Ти у будь-який момент можеш перекрити кисень міністерству, сказати що є енергетична криза, зупинити опалення. Ти не маєш права шантажувати суспільство».

" І я не брешу. І все це говорю безкоштовно"

До теми олігархів дотична інша – чому журналісти змінили ставлення до Зеленського. «Якісь люди втратили владу, зараз хочуть реванш. Через усі можливості заходять і тиснуть на мене, на владу. Я емоційна людина, жива людина, чиста, правдива людина. І я не брешу. І все це говорю безкоштовно.

Друга історія – олігархічна. Декларуй, будь ласка, свої статки і зустрічі – а що в цьому поганого? Це відкрита політика.

Третє – якісь люди нічого не отримали. А вони на щось чекали, а жити краще хочеться. Я ж медійний ринок прекрасно знаю, я знаю всі гроші. Я знаю, скільки може отримати ведучий, ЗМІ. І звідки в цьому ринку з’являється в десять разів більше грошей – зрозуміло.»

Ремарка автора: зі слів Зеленського можна зрозуміти, що його найбільші вороги – це Порошенко (якого він називав "товаріщ Пєтя", Медведчук, а тепер ще й Ахметов. Він вважає, що саме вони поширюють щодо нього наклепи і розхитують ситуацію в країні. Своїх прорахунків він не помічає.

"РНБО називали кладовищем збитих льотчиків. А зараз там незбиті льотчики"

Відповідь Зеленського на запитання про підміну судових рішень ухвалами РНБО – мабуть, найбільш проблемна в усій пресконференції. Вона показала, що президент з формально юридичною освітою щиро вважає, що запровадження швидких санкцій замість довгих і негарантованих судових вироків – це ефективний механізм. «Знаєте, що було після того, як ми рішенням РНБО заблокували компанії контрабандистів? Через три місяці їх відкрили п’ятсот. У нас судові справі ідуть незрозуміло як і незрозуміло як закінчуються . Ми боремося з системною проблемою, і ви не повинні їх захищати». Для Зеленського абсолютно нормально, що прикордонники складають списки контрабандистів, а РНБО запроваджує щодо людей в цих списках санкції, не чекаючи судових рішень. Навряд чи така практика закінчиться добре. Нагадаємо, що вже були скандали, коли повідомляли, що включення у різні санаційні списки робилося за гроші. В РНБО входять чинні посадові особи, тож про збитих льотчиків Зеленський щось переплутав.

"День народження – це ні про що. Хочете про це поговорити – давайте"

Найсмішніша частина пресконференції – це діалог Зеленського з журналістом «Української правди» Михайлом Ткачем, який зробив розслідування про нібито святкування дня народження Єрмака в резиденції «Гута» на Івано-Франківщині. Володимир Олександрович відповів, що має право на відпочинок, що гвинтокрили ДСНС використали законно, бо президентський авіатранспорт вийшов з ладу, і що в резиденції не святкували, а готували запланований на грудень прийом на честь 30-річчя української дипломатії, куди запрошені триста високоповажних гостей. Ну і заодно показав свій акторський талант:

«Я маю повне право іноді відпочивати. Через вас в мене нема жодного місця в Києві, де я можу відпочивати. Мої діти не можуть бути ніде без охорони.

Так постраждала наша держава, що на один день я вилетів відпочити.

Літак президента не працює, бо не може директор ДУС виділити гроші на ремонт. І всі знають – нема літака в президента України.

У неділю я полетів о шостій ранку (журналіст Михайло Ткач виправляє – о сьомій). Господи. Дай вам бог здоров’я, Міша. О сьомій ранку, не о шостій. Це ж велика глобальна помилка. Не за московським врємєнєм, бо це зрада.

Після цього я сів у гвинтокрил і полетів. З Єрмаком. І ще щось було. Речі були. А в речах ще були бутерброди – якщо ви хочете всі деталі.

В цей день, коли я прилетів, вночі, я циган не викликав, ведмедів не викликав, але, вибачте, і вас також.»

Ремарка автора. Добре, що Зеленський нарешті зрозумів, що для виконання президентських повноважень потрібні літаки, гелікоптери й резиденції – і їх неможливо продати, як він це збирався зробити. Але його не жаль, коли зараз Зеленському прилітає за користування всіма цими об’єктами. Свого часу він сам кидав цей бумеранг з великим ентузіазмом.

Замість епілогу

На пресконференції озвучувалося багато інших тем – про дострокові вибори, найкращих міністрів, кадрові перемоги і поразки, диджиталізацію, показ фільмів 95-го кварталу в Росії, майбутню програму утеплення житла на 300 мільярдів, визволення заручників, наслідки опитування на місцевих виборах тощо. Про все розповісти у одній статті неможливо. Але обов’язково слід згадати про те, що кидалося в очі протягом усіх п’яти з половиною годин спілкування. На такі заходи посилають найкращих журналістів – це за визначенням так.

Українські журналісти не вміють ставити чіткі запитання

Але більшість (не всі) учасників демонстрували, м’яко кажучи, низьку кваліфікацію. Українські журналісти не вміють представлятися перед початком розмови. Вони не вміють ставити чіткі запитання – натомість починають із довгих прелюдій зі згадками абсолютно зайвих матерій, тим більше в умовах цейтноту. Вони об’єднують в одному запитанні п’ять, і пригадати перше після третього-четвертого нереально. А найбільш нарцисичні демонструють себе: «дивіться, як хвацько я спілкуюся з президентом». Так не має бути, і з цим треба щось робити.

Післямова. Підбірка найяскравіших фраз із пресконференції президента Зеленського

Я прочитав, що сьогодні сюди покликали тільки друзів моїх, президента України. І я одразу побачив Савіка, хахаха.

(Про журналістку Влащенко) Я знаю багатьох заслужених журналістів, у яких була риторика Медведчука. І вони з цією риторикою сіли на потяг, у якому, скажімо так, дорожче купе. І приїхали з цією риторикою до товаріща на інший канал.

І як президент я Володимир Зеленський, і як людина я Володимир Зеленський.

Не може якийсь кур'єр заробляти більше, ніж військовий.

(Про ухвалення рішень) Я звертаю увагу, коли переходжу дорогу, лише коли я перед цією дорогою. А коли я сиджу дома, я не думаю, їде транспорт чи ні.

(Про санкційні списки) Прийшов президент і каже: ну що, кого сьогодні? Цього і близько нема.

Ви їх людьми називаєте (про тих, щодо кого РНБО запровадила санкції) – я їх називаю «особини».

Депутати не будуть обирати президента України. Ми цього не плануємо.

Наступна зима прийде – це я точно можу обіцяти нашому народу.

13 блоків атомки з 15 працюють. Дуже сильно працюють. Дай бог, щоб все було нормально. Ми їх додатково охороняємо.

(Про переїзд до державної дачі) Мені треба було дуже швидко купувати дім, два доми, селити туди охорону – щоб люди не думали, що мені хочеться цього.

(Про заступників Єрмака Татарова і Шурму) Голова офісу повинен воювати. І в нього повинен бути полк. А не він один без коня і без шаблі.

Після цього я сів у гвинтокрил і полетів. З Єрмаком. І ще щось було. Речі були. А в речах ще були бутерброди – якщо ви хочете всі деталі.

В цей день, коли я прилетів, вночі, я циган не викликав, ведмедів не викликав, але, вибачте, і вас також.

Кров, соки і енергію досить з мене тягнути.

(Про можливість другого терміну) Вони так бояться, Гордон аж із штанів вибрасується: «Нє должєн ідті, нє должєн, нє должєн». Господи боже мой. Чи це найголовніше? Я там не бачу, як діти мої ростуть. Я «должен» тільки їм. Позорище.

Непоправних помилок я не допускаю. Мені образливо. Сядь зі мною, ти ж мене не знаєш. Підлим я ніколи не був. Падлюці все рівно, що про нього говорять.

говорильня шоу прес-конференція медіа вагнерівці переворот зеленський бурба ахметов