Леопольд Блауштайн. Безцінний досвід, обірваний війною

Сприйняття та оцінка історичних подій є явищем дуже суб’єктивним.

Те, що одному видаватиметься важливим, інший може сприймати як другорядне чи посереднє.

До таких подій, безперечно, належить Друга світова війна.

Львів, чиє обличчя дуже змінилося в результаті даного глобального конфлікту, є живим підтвердженням сказаних вище слів.

Найгірше, що може нести в собі війна – це дегуманізація, закривання очей на людське ім’я і на людську особу в принципі.

Жорна війни здатні перетерти на порох все – від людського тіла і життя людини, до пам’яті про неї й навіть найменших вістей про її останній дні.

Сьогоднішня історія також саме про таке.

Казимир Твардовський.

За однією з версій, разом із дружиною Євгенією Ґінзберг, він був убитий нацистами.

У цьому випадку називають 1942 рік і його перебування у ґетто.

Водночас, можна зустріти інформацію і про те, що Леопольд Блауштайн звів рахунки з життям сам і трапилося це у 1944 році.

У будь-якому з випадків, кожна з озвучених версій є жахливою та викликає не найприємніші емоції.

Через Львів і до … Гуссерля.

Усі дороги ведуть в Рим, а більшість розмов про розвиток філософських студій у Львові наприкінці ХІХ і в першій половині ХХ століття ведуть до згадок про Львівсько-Варшавську школу логіків і математиків, про Едмунда Гуссерля, який, звичайно ж, до останньої не належав, але для багатьох її представників був фігурою знаковою.

Актуальними ці слова є і щодо біографії Леопольда Блауштайна.

Його називають представником останнього покоління учнів видатного львівського філософа та математика Казимира Твардовського.

Саме довкола персони останнього й об’єдналися талановиті науковці, яких пізніше почали відносити до Львівсько-Варшавської школи.

Остання, між іншим, вважається однією з найважливіших дослідницьких шкіл кінця ХІХ – першої половин ХХ століття.

Едмунд Гуссерль.

Ян Лукасєвич, Владислав Витвицький, Альфред Тарський, Казімєж Айдукевич, Роман Інґарден і ін.

За іменем кожного з цих дослідників стоїть цілий світ.

Щодо двох останніх, то вони ще й відіграли непересічну роль в долі Блауштайна.

Саме після їхніх рекомендацій, він, молодий студент філософського факультету Львівського університету, перебрався до Фрайбурга, де детальніше знайомився із вченням світила тогочасної філософської думки Едмунда Гуссерля.

Роман Інгарден.

Фото з http://www.

Щодо Інґардена, то він відгукувався про Блауштайна як про такого, що освіченістю та ерудицією значно випереджає свій вік.

Відтак, Роман Інґарден констатував, що з Блауштайном можна дискутувати як із колегою.

Отож, у 1925 році Леопольд Блауштайн перебрався на навчання до Фрайбурга, а в 1927 – 1928 роках поглиблював знання у Берліні.

У той час працював над докторською дисертацією, яка була присвячена вченню Гуссерля.

У 1928 році, за сприяння Казимира Твардовського, Блауштайн видав свою дисертацію у форматі книги.

Погляд на те, як дивляться.

Філософія Леопольда Блауштайна – це поєднання елементів феноменології та аналітичного підходу Львівсько-Варшавської школи логіки.

Цю суміш він застосовував, у тому числі, для аналізу механізмів сприйняття фільмів, радіопрограм та інших результатів творчої діяльності.

При цьому, особливий акцент вчений робив на психологічних моментах даних процесів.

У 1939 році Блауштайн присвятив цьому окрему працю, яка, щоправда, була втрачена в роки Другої світової війни.

У своїх дослідженнях вчений звертав увагу на природу сконструйованого образу й процесі сприйняття останнього.

Також Блауштайн одним із перших почав говорити про освітню та виховну функцію фільмів, їхню культурницьку місію.

Відтак про кіно як інструмент, з допомогою якого можна впливати на психіку та свідомість людей, змінювати їхні погляди.

Очевидно, що багато озвучених ним ідей досі не втратили актуальності і були б особливо цікавими й корисними в наші дні.

Євген ГУЛЮК.

Використані джерела:.

Dzieła Leopolda Blausteina // Polona [Електронний ресурс].

Płotka W.

Approaching the Variety of Lived Experiences: On the Psychological Motives in Leopold Blaustein’s Method, 2020 [Електронний ресурс].

Płotka W.

Leopold Blaustein jako krytyk I kontynuator filozofii Romana Ingardena, 2020 [Електронний ресурс].