10 найпопулярніших статей 2021 року на «Хмарочосі»

В перші дні нового року «Хмарочос» розповідає про те, які редакційні матеріали виявилися найпопулярнішими у 2021-му. 

X місце:

Як облаштувати сучасну кухню: все що вам потрібно знати

У рубриці про житло «Хмарочос» разом із українськими дизайнерами розповів про тренди в облаштуванні кухні, принципи підбору матеріалів і технічні дрібнички, які допоможуть зробити найпопулярніше місце у квартирі більш комфортним.

Цитата: «У розрахунку вартості кухонного дизайну професіонали радять відштовхуватися не від бажаного результату, а від наявної суми грошей і бажаних функціоналу. Ціна є умовою для грамотного вирішення поставленої задачі».

IX місце:

35 гектарів під житло та офіси на Шулявці. Як хочуть приватизувати «Більшовик»

Розгорнутий матеріал про умови приватизації заводу майже в центрі Києва, що пропонували інвестору як шматок землі для будівництва ЖК. У статті наведено приклад розв’язання подібної проблеми у Копенгагені.

 «Окрім культурної цінності, територія заводу — це 35 га поряд з центром міста, де могла би з’явитися інфраструктура, якої не вистачає району. За словами Анастасії, ще до етапу розробки інвестиційної пропозиції варто було би дослідити середовище, проаналізувати, що потрібно місту у цій зоні, а що точно заважатиме. І на основі цих даних висунути інвестору конкретні вимоги».

VIII місце:

Як ми продали гостинку на Воскресенці та інвестували в квартиру від «Укрбуду»

Історія купівлі, продажу та інвестування в житло у Києві (з пригодами від Укрбуду).

«У 2020 році ми мали отримати простору однокімнатну квартиру з балконом, гардеробом і високими стелями (2,9 метра). Проте в 2019 році „Укрбуд“ збанкротував, і будівництво заморозили. Зараз наш ЖК добудовує „Київміськбуд“. Вже готові 20 поверхів із 23. Нова дата введення будинку в експлуатацію — кінець 2022 року. Мама жартома зазначає, що хвилюватися немає чого — мовляв нашу квартиру на третьому поверсі вже побудували».

VII місце:

Як облаштувати сучасну вітальню? Радять дизайнери інтер’єру

До вітальні запрошують гостей, влаштовують вечірки й збирають усю родину. Це багатофункціональний простір, довкола якого вирує життя. Як зробити його зручним і затишним?

«Як українські, так і європейські дизайнери відійшли від традиційного облаштування окремої кімнати під вітальню. Спільний простір з кухнею — це зручно й ергономічно. «Що менше стін та перегородок — то більше «повітря, а також свободи для руху. У тренді світлі натуральні відтінки кольорів. Вітальні намагаються робити просторішими, і цьому сприяють світлі стіни. Кімната у темних відтінках доречна лише, якщо цього вимагає концепція всієї квартири. У принтах слід дотримуватися принципу „максимум мінімалізму“, використовувати прості малюнки і природні лінії».

VI місце:

Право на тишу: як кияни борються з нічними дрифтерами на парковці під вікнами

Київські гонщики-дрифтери намотують бублики на пустих парковках супермаркетів вночі, заважаючи спати місцевим жителям. Що з цим робити?

Цитата: «„Novus працює до 23:00. Щоп’ятниці після закриття там починається справжнє свавілля“, — розповідає Микола, мешканець ЖК „Південна Брама“ поряд з проспектом Бажана. Нічні розваги на парковці повторюються щотижня вже більше двох років без жодних перешкод. Через це чоловік був змушений замінити вікна від забудовника на інші, якісніші, та це не допомогло — звуки з парковки занадто гучні. Микола нарікає, що його діти довго не можуть заснути через галас з вулиці».

V місце:

Конфлікти між пішоходами та користувачами самокатів й велосипедів частішають. Що тут можна зробити?

Електросамокатів на дорогах стає все більше, але законодавство та інфраструктура українських міст виявилися не готовими до нових учасників дорожнього руху. Що з цим робити?

«Більшість Європейських країн зіштовхнулися з бумом на легкий персональний транспорт ще кілька років у тому і вже затвердили правила користування для нього. Здебільшого вони стосуються мінімального віку користувачів, максимальної швидкості, а також забороняють рух тротуарами».

IV місце:

8 років тому ми купили житло в розстрочку в валюті і досі виплачуємо борг

Одразу після революції почався обвал гривні. А розстрочка наших героїв була в доларах.

«Одразу після революції почався обвал гривні. Наша розстрочка була в доларах. А це означало, що замість шести тисяч на місяць нам слід тепер платити 24. Деякі компанії йшли на поступки і робили знижки своїм клієнтам. Забудовник Комфорт Тауна запропонував лише фінансові канікули. Це означало, що можна не сплачувати частину суми. Але в кінці розстрочки доведеться віддати ці кошти зі значно більшими відсотками».

III місце:

Обійти ковід-щеплення: як люди колють по 10 доз і приходять із силіконовою рукою

Розповідаємо про те, як в Італії антивакцинатор прийшов робити укол у силіконовий протез руки, а в Новій Зеландії чоловік отримав 10 доз замість інших.

«Серед схем обману з вакцинацією чи не найдивніша історія трапилася нещодавно в Італії. У передмісті Турина чоловік прийшов вакцинуватися з силіконовим протезом руки. 50-річний антивакцинатор заплатив кількасот євро за фейкову руку, куди, як сподівався, йому зроблять укол. Однак медична працівниця помітила, що рука виглядає якось дивно — зокрема відрізняється за кольором від решти його тіла».

II місце:

Кияни помітили в місті багато сімей з жінками у хіджабах. Більшість з них – туристи з Саудівської Аравії. Ми з ними поспілкувались

«Хмарочос» поспілкувався з гостями на вулицях міста і розпитав про враження від української столиці.

 «Халід — вчитель математики у середній школі в Саудівській Аравії. Вони з дружиною Тахані приїхали в Україну на два тижні. Після Києва далі прямують до Львова та Буковеля. Місце для відпустки вибрали випадково, адже поїхати в Австрію чи Італію зараз неможливо».

I місце:

Річку Почайна дістають з колектора, а поряд – створюють парк. Як це стало можливим?

Розповідаємо історію річки Почайни — казку зі щасливим фіналом. Водойма зникла з мапи міста ще у 1930-х роках, а назад її повернула активістка Анабелла Моріна, рятуючи місцевість від забудовників на користь парку. Після п’яти років боротьби та бюрократичної тяганини, річку почали діставати з бетонного колектора.

«Кульмінацією боротьби став захист Почайни від ухвалення Київрадою детального плану території (ДПТ) у 2016 році, який би остаточно поховав річку разом з потенційним парком. Протягом трьох місяців Анабелла щодня приходила під стіни Київради, аби не допустити ухвалення ДПТ. Результат — ДПТ було змінено з урахуванням збереження річки Почайни. Кажуть, у Київраді аплодували рішенню стоячи».

________________________________

Дякуємо, що залишаєтеся на урбаністичній хвилі, мрієте про краще місто для всіх і берете участь у формуванні громадської думки, яка щоразу стає інструментом тиску на владу.

Якщо ви хочете підтримати сталу роботу «Хмарочоса», підпишіться на регулярні щомісячні платежі — це дасть нам змогу робити більше якісних журналістських матеріалів, а отже ще ефективніше впливати на формування міської політики. За 11 місяців 2021 року читачі перерахували виданню понад півмільйона гривень. Найкрутіші тексти та розвиток «Хмарочоса» не були б можливими без вас!