Минуло 130 років з дня народження Ярослава Пастернака

Ярослав Пастернак.

2 січня 2022 року виповнилося 130 років з дня народження українського археолога, етнографа, мистецтвознавця, публіцист, громадського діяча, члена НТШ Ярослава Пастернака.

Народився Ярослав Пастернак 2 січня 1892 року у родині священника греко-католицької церкви Івана Пастернака в м.

Хирів Старосамбірського повіту.

Велика родина Пастернаків походить з невеличкого присілка Верени села Зіболки на Жовківщині.

Життя і діяльність отця Івана Пастернака теж заслуговує уваги дослідників.

Він вів активну наукову, літературну та громадську діяльність, збирав фольклор, і до самої смерті у 1954 році у с.

Зіболки звершував свій священнчий обов’язок на різних парохіях.

Різностороння діяльність священика Івана Пастернака дає право зачислити його до славетної когорти діячів Української греко-католицької церкви, що цілковито посвятили себе служінню народу як словом Божим, так і заступництвом у культурному, господарському та національному бутті.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Хирові.

1891 р.

Іван Пастернак отримав призначення на посаду помічника пароха уу Хирові.

А вже 2 січня 1892 р.

за новим стилем у родинні Івана та Ольги Пастернаків з’явився первісток, якого наступного дня в п’ятницю охрестили в місцевій церкві Різдва Пресвятої Богородиці і надали ім’я Ярослав.

З раннього дитинства роль батька у життєвому формуванні світогляду та науковому зростанні сина була визначальною.

Після закінчення початкової школи Ярослав Пастернак продовжив навчання в Українській класичній гімназії в Перемишлі.

У 1910—1914 рр.

студіював археологію та класичну філологію на філософському факультеті Львівського університету.

У цей період працював в Українському національному музеї у Львові, брав участь у літніх фольклорних експедиціях по селах, проводив антропологічні наукові дослідження.

У 1914 р.

— учасник археологічної експедиції Львівського університету у печері Вертеба на Тернопіллі.

У роки Першої світової війни був мобілізований до австрійського війська й служив у 41-му піхотному полку, у складі якого пройшов шлях від ріки Соча (Ізонцо) на Італійському фронті через Румунію до Катеринослава (нині м.

Дніпро).Під час українських визвольних змагань у чині поручника воював у складі VII Стрийської бригади УГА.

У 1920 р.

перебував у таборі інтернованих у Ліберцях (Чехословацька Республіка), де проводив навчання для колишніх вояків УГА, вів військовий архів, працював у редакції періодичного видання «Український скиталець».

Ярослав Пастернак.

У 1922—1925 pp.

Ярослав Пастернак продовжив археологічні студії в Карловому університеті в Празі, де в 1925 р.

захистив дисертацію «Ruské Karpaty v archeologii».

26 березня 1926 р.

здобув науковий ступінь доктора філософії.

У 1923—1928 рр.

— асистент Чеського народного музею, згодом — працівник Державного археологічного інституту в Празі.Перебуваючи в Чехії, проводив великомасштабні розкопки на терені старої Праги, зокрема на королівському замку «Градчани», а також чималу етнографічну, експедиційну й дослідницьку роботу на Закарпатті, викладав на кафедрі археології Українського вільного університету, де читав курс середньовічної археології.

У 1928 р.

Ярослав Пастернак повернувся до Львова, розпочав системне вивчення пам’яток давньоруської доби: провів розкопки літописних міст: Галича, Белза, Звенигорода, Перемишля, Пліснеська, Теребовлі.

Від 1934 р.

експедиція НТШ під керівництвом доктора Пастернака за фінансового сприяння Митрополита Андрея Шептицького розпочала археологічні дослідження княжого Галича.

У 1936 р.

на городищі у Крилосі було відкрито фундаменти літописної Богородичної катедральної церкви (Успенського собору), де було знайдено саркофаг з останками князя Ярослава Осмомисла.

Пастернака дослідив також фундаменти інших храмів княжої доби в околицях Галича, а також – поховання мадярських воїнів, які пов’язуються з переходом угрів у Подунав’я.

Діяльні члени українського гімнастичного товариства “Сокіл-Батько” та спортового товариства вищих шкіл Львова “Україна”.

Зліва направо: Василь Паліїв (студент права), Антін Зелений (голова СТ “Україна”, студент права), Степан Гайдучок (учитель руханки і студент медицини), Василь Остапчук (“вічний абітурієнт”), Ярослав Пастернак (студент філософії, археолог).

Львів, березень 1913 р.

З приватного архіву Степана Гайдучка (Львів).

У 1932—1935 рр.

— доцент, у 1936—1939 рр.

та 1942—1944 рр.

— надзвичайний професор Богословської академії у Львові, у 1935 р.

— доцент Українського вільного університету в Празі, у 1939—1941 рр.

— професор і завідувач кафедри археології Львівського університету.

У 1940—1941 рр.

— старший науковий співробітник Львівського відділу Інституту археології Академії наук УРСР.

У 1933 р.

Ярослав Пастернак був учасником VII Міжнародного археологічного конгресу у Варшаві (Польща).

У 1939 р.

на VIII Археологічному конгресі в Берліні виголосив доповідь про пам’ятки культури карпатських курганів.

У 1944 р., видавши у Кракові монографію «Старий Галич», емігрував до Німеччини.

У 1945 р.

— науковий співробітник і викладач в Геттінгенському університеті, у 1947—1948 рр.

— почесний професор-гість Рейнського університету Фрідріха Вільгельма в Бонні, де читав спецкурси на філософському факультеті, присвячені проблемам середньовічної історії та археології.

У 1946 р.

став звичайним професором археології Українського вільного університету.

Ярослав Пастернак за роботою.

Фото з фонду Лариси Крушельницької.

У 1949 р.

Ярослав Пастернак прибув до Торонто (Канада), де, активно працюючи для національної справи, прислужився своїми знаннями, проводячи лекційну пропаганду історичних знань для представників української діаспори в Канаді.

У 1963 р.

його обрано професором Українського католицького університету в Римі.

Вислідом його праці на еміграції стала фундаментальна «Археологія України».Я.

Пастернак — дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (1929), член (1918) і секретар (1928) Етнографічної комісії, директор Культурно-історичного музею НТШ (1928—1939), заступник голови Археологічної секції (1947), активно співпрацював з Торонтським відділенням товариства.

Дійсний член Чеського (1926) та Австрійського (1944) археологічних товариств, член Українського історичного товариства (1965).

Помер Ярослав Пастернак 22 листопада 1969 р.

в Торонто.

Похований на цвинтарі Парк Лан.

Василь ПЕТРИК.