Як витратять податки киян? Що будуватимуть у столиці за кошти міськбюджету у 2022 році? 15 найцікавіших об’єктів

Бюджет Києва на 2022 рік складає 69 млрд грн. На нас чекають реконструкції та будівництво доріг, шкіл, закладів культури та оздоровлення, нові велодоріжки, школи та багато іншого. Хмарочос розбирався, на які об’єкти столиця планує виділити найбільше коштів у 2022-му та чи наблизять нас ці суми до очікуваного метро на Виноградар або Подільського мосту.

Від редактора: На жаль, у КМДА у 2022 році досі не вміють комунікувати та оформляти портфелі проєктів для звітування перед громадою. Хоча у структурі міської адміністрації, щонайменше, є цілий Департамент суспільних комунікацій. Тому у відповідь на запит про надання графічних матеріалів (карт-схем, візуалізацій проєктів, рендерів майбутніх об’єктів) часто не надають потрібну інформацію, хоча вона найбільше цікавить киян. Так, з п’яти запитуваних об’єктів, нам надіслали зображення лише двох. І вони точно зроблені не для зовнішніх комунікацій з містянами, а скоріше є частиною внутрішньої документації. Така закритість міської адміністрації є неприпустимою та не відповідає запиту громади на прозорість діяльності органів влади.

Будівництво метро на Виноградар
840,9 млн грн

Перше місце у списку капітальних вкладень міськбюджету на 2022 рік займає «Будівництво дільниці Сирецько-печерської лінії метрополітену від станції „Сирець“ на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі». Мер Віталій Кличко обіцяв відкрити перші станції до кінця 2021 року, проте згодом визнав, що будівництво затримується.

Цікаво, що торік з бюджету виділяли мільярд гривень на будівництво гілки метро і вказували, що на початок 2021-го вона була готова на 24,2% (за рік планували збільшити показник готовності об’єкта до 33,4%). Та у цьогорічному бюджеті очікуваний рівень готовності на кінець 2022-го складає чомусь всього 13,3%. Депутатка Київради Ксенія Семенова подала запит до мерії з цього приводу і чекає на відповідь.

За словами Ксенії, цього року чекати на відкриття нової гілки метро також буде занадто оптимістично.

У 2020 Служба безпеки викрила механізм заволодіння бюджетними коштами, виділеними на будівництво Сирецько-Печерської лінії метро: співробітники Київметробуду розмістили 1,7 млрд грн на депозитах. За версією слідства, це дозволило зацікавленим особам отримати 139 мільйонів гривень за відсотками від вкладення. На банківські рахунки підприємства тоді наклали арешт.

Загальна вартість будівництва складає 11,2 млрд грн.

Будівництво Подільського мосту
389,3 млн грн

Ще майже 682 млн грн цього року планують виділити з держбюджету у якості субвенцій.

Міст почали будувати ще у 1993 році. Будівництво неодноразово зупиняли і продовжували, а у 2021 році вартість проєкту зросла з 11 до 20 млрд грн. Як і метро на Виноградар, муніципалітет обіцяв відкрити Подільський міст для руху автомобілів до кінця 2021 року, проте обставини склалися інакше.

У новому проєкті зазначається, що арковий міст проходитиме через озеро Радунка, проти чого виступали жителі Русанівських садів і Райдужного масиву. Після протестів Київрада затвердила ДПТ, за яким дороги мали вести в обхід озера, а не поперек — тобто проєкт затвердили всупереч містобудівній документації, зауважив експерт з питань містобудування Георгій Могильний.

У 2017 році проєкт мосту став об’єктом дослідження німецьких фахівців як приклад невдалого будівництва.

Реконструкція Шулявського мосту
176,4 млн грн

Ще 117 млн грн цього року планують виділити з держбюджету у якості субвенцій.

Реконструкція Шулявського шляхопроводу розпочалася після того, як у лютому 2017 року він обвалився. Тоді було ухвалено рішення про реконструкцію, що розпочалася у 2019 році. Стартова ціна проєкту становила 599 млн грн.

Після низки скандалів через зростання кошторису і необхідності зносу Цеху №5 колишнього заводу «Більшовик», реконструкцію продовжили до кінця 2023 року.

Зараз вартість будівництва вже складає 2 млрд грн, а завершити його можливо лише якщо вдасться домовитись з новим власником «Більшовика» щодо вилучення й зносу Цеху № 5 — завод цього року приватизували. Муніципалітет зможе викупити необхідну ділянку у нового власника за рішенням суду.

Зараз на завод «Більшовик» накладено арешт, тож доля Цеху № 5, а з ним і Шулявського шляхопроводу знову під великим питанням.

Реконструкція вулиці Стеценка
89 млн грн

Ще 307,6 млн грн цього року планують виділити з держбюджету у якості субвенцій.

Згідно з договором, реконструкція включає чотири етапи та завершиться у 2028 році. До нього входить ліквідація кільцевого руху транспорту на перетині вулиці Стеценка та Туполєва і вулиці Стеценка зі Щербакова. Тендер на виконання робіт перемогла турецько-українська компанія «Онур Конструкціон Інтернешнл». 

Цього року розпочнуть першу чергу реконструкції на ділянці від проспекту Академіка Палладіна до вулиці Академіка Туполєва. Там розберуть старе покриття та облаштують нові дороги, перекладуть водопровід, тепломережі та газопровід, електромережі, каналізацію та водостік. На цьому етапі також знімуть рослинний шар ґрунту та вирубають понад 100 дерев.

У проєкті передбачається облаштування плиткою тротуару шириною понад два метри, велодоріжок, та розділової смуги з колотої бруківки. У пункті озеленення вказана висадка 107 дерев липи європейської, робінії — 89, червоного клену — 23, а також живої огорожі та кущів.

Загальна вартість проєкту складає — 2,9 млрд грн.

Реконструкція Київського зоопарку
70 млн грн

Продовжиться реконструкція Київського зоопарку, розпочата у 2017 році.

«​​Сучасний зоологічний парк завжди у п’ятірці головних місць відвідування для туристів і містян», — коментують у Департаменті культури КМДА.

У муніципалітеті вважають реконструкцію настільки важливою, що 2018 році на ремонт зоопарку навіть перенаправили 49,8 млн грн, призначені на будівництво велоінфраструктури, що обурило велоспільноту Києва.

Зараз у Київському зоопарку тривають роботи із глобальної реконструкції: з п’яти запланованих черг завершується перша і вже ведеться друга. Цьогоріч у зоопарку сподіваються завершити останній об’єкт першої черги — приматник площею понад 3,5 тисячі кв. м.

Новий приматник — це науково-технічний центр із утримання та розведення приматів в умовах, наближених до природних. Його основні характеристики:

• зенітні ліхтарі забезпечують тварин сонячним світлом навіть узимку;
• теплові насоси зігрівають екологічно чистим теплом;
• 6 басейнів, кам’яні насипи та зимові сади створюють для мавп та лемурів острівці реальної природи;
• зовнішні вольєри висотою понад 12 метрів містять живу траву, кущі, дерева, а також штучні ліани, кам’яні підвищення, струмки та ставки;
• всі вольєри поєднані перегонними галереями та службовими переходами.

Окрім майже 30 зовнішніх та внутрішніх оглядових вольєрів буде облаштовано понад 10 закритих вольєрів для розведення уразливих видів, що зникають. Новий Приматник також дозволить утримувати різні види риб, земноводних, рептилій та навіть капібар і карликових бегемотів.

Щороку столичний зоопарк відвідують 600 тисяч киян і гостей міста, звітують на сайті установи.

Реконструкція та будівництво трамвайної лінії від вулиці Гната Юри до ЗАТ «Кисневий завод»
55 млн грн

За даними Київпастрансу, гілку швидкісного трамвая на Михайлівську Борщагівку побудували ще у 80-х роках минулого сторіччя, і з того часу жодного разу капітально не ремонтували.

Проєктом реконструкції передбачено ремонт шляхів, переїзду, зупинок «Вул. Жолудєва», «Вул. Булгакова» і «Михайлівська Борщагівка», трьох тягових підстанцій, контактної та кабельної мережі, автоматики, телемеханіки, системи зв’язку, світлофорів, проїзної частини, а також проведення мереж водопостачання та каналізації.

Рейки кріплять на шпали за допомогою спеціальних залізничних скоб на гумовій прокладці, завдяки яким рівень шуму знижується. Також у межах реконструкції передбачене влаштування нових регульованих пішохідних переходів через колії.

У грудні 2021 року Київпастранс запустив рух ділянкою швидкісного трамвая до Південної Борщагівки, яка досі перебуває в ремонті. Трамвай зупинявся лише на одній із чотирьох зупинок Південної Борщагівки — на кінцевій «Михайлівська Борщагівка», а станції «Жолудєва» і «Булгакова» трамвай проїжджає без зупинок. У фейсбук-групах і на транспортних форумах повідомляють, що цю зупинку «Григоровича-Барського» взагалі ліквідували.

Реконструкцію планують завершити у 2024 році. Загальна вартість робіт — 834,6 млн грн.

Реконструкція будівлі київської мiської клінічної лікарні №6
54,5 млн грн

Рішення про реконструкцію було прийняте через відсутність лікарні «швидкої допомоги» на лівому березі — зараз у Києві існує лише одна у Деснянському районі.  Швидку «Правобережна» обладнають на базі Київської міської клінічної лікарні №6 на проспекті Космонавта Комарова, 3 у Солом’янському районі.

У КМДА запевняють, що це дозволить забезпечити якісною та доступною швидкою медичною допомогою 1,5-1,7 млн мешканців Правобережжя.

За проєктом, буде відремонтовано наявний корпус № 4 та побудовано новий 3-поверховий орієнтованою площею 9500 кв. м. У новому корпусі буде розміщено єдиний операційний блок та відділення реанімації. На першому поверсі буде створено «зелену», «жовту» та «червону» зони з різними функціями.

Реконструкцію і будівництво планують завершити у 2026 році. Загальна вартість проєкту — 2,2 млрд грн.

Реконструкція трамвайної лінії від вулиці Милославської до Дарницького залізничного вокзалу
50 млн грн

У КМДА розповідають, що реконструкція трамвайної лінії необхідна через поступове оновлення рухомого складу громадського транспорту.

Трамвайна лінія проходить через весь Лівий берег Києва та пов’язує Деснянський, Дніпровський, Дарницький райони, а також «червону» гілку метрополітену.

Реконструкцію планують завершити до 2024 року. Загальна вартість проєкту 898,7 млн грн.

Реставрація мосту Патона
50 млн грн

У 2022 році буде розроблено проєктно-кошторисну документацію реставрації із пристосуванням мосту ім. Патона. Підрядник — ТОВ «Інжинірингова компанія „Автомагістраль“».

У КМДА розповіли, що міст заплановано розширити: зараз на ньому 7 смуг руху, а буде 8. Між двома напрямками встановлять сучасне бар’єрне огородження. Будуть встановлені інформаційно-вимірювальні системи контролю стану споруди, у тому числі автоматизована система обчислювання ваги транспортних засобів під час руху.

На мосту мають спроєктувати велосипедні смуги в обидва напрямки, а також розширені тротуари. Проєктант має врахувати можливість влаштування трамвайних колій і підйому/спуску пішоходів на Венеціанський острів.

Варто зазначити, що протягом 2021 року кияни неодноразово критикували реставрацію поручнів. Міст Патона має статус пам’ятки архітектури, тож, за українським законодавством, на ньому заборонено проводити реконструкцію чи капремонти , а дозволені лише реставраційні роботи. Проте автори відцензурували декорації на власний розсуд, зокрема, прибрали серпи та зірки. Також містяни помітили, що на оновлених поручнях вже з’явились тріщини.

Міст Патона через Дніпро ввели в експлуатацію у 1953 році — це був найбільший у світі суцільнозварний міст. У 2019 стан мосту Патона було визнано критичним. У 2020 році на мосту заборонили проїзд вантажівкам, а рух крайніми смугами перекрили.

У вересні 2020 року мер Києва Віталій Кличко підписав розпорядження «Про реставрацію з пристосуванням мосту ім. Є. О. Патона через р. Дніпро». Відповідно до розпорядження реставрацію моста Патона повинні закінчити до 31 грудня 2025 року.

Загальна вартість проєкту — 3,8 млрд грн.

Будівництво велодоріжки за маршрутом «Солом’янка — Центр»
39,5 млн грн

Тендер на проєктування веломаршруту переносили п’ять разів, через що мало не втратили підрядника — Інститут просторового розвитку. Саме він розробив проєкт реконструкції привокзальної площі у Львові, а також проєкти реконструкції вулиць Піскова, Рутковича, Сельських.

Маршрут Солом’янка-Центр завдовжки 7,8 кілометра проходить від аеропорту Жуляни, через Севастопольську площу, вулицею Василя Липківського, Жилянською, Великою Васильківською, Хрещатиком до Європейської площі.

За проєктом, вулиця Бориса Грінченка довжиною 350 метрів має стати вулицею спільного руху пішоходів, велосипедистів та мототранспорту з обмеженою швидкістю. Покриття проїзної частини та тротуарів пропонують виконати з декоративної бруківки.

Ділянка веломаршруту на вулиці Бориса Грінченка має поєднатися в цілісну мережу з уже наявною велосипедною інфраструктурою: двосторонньою велодоріжкою на вул. Прорізна, велосмугою та велодоріжкою на вул. Пушкінська та запроєктованою велодоріжкою на вул. Хрещатик ма Майдані Незалежності.

За проєктною документацією, велосипедний маршрут «Солом’янка — Центр» частково розбитий на ділянки капремонтів вулиць та буде реалізовуватись поетапно.

Загальна вартість проєкту — 99,6 млн грн.

Будівництво Великої Кільцевої Дороги на ділянці від вулиці Богатирської до Оболонського проспекту
25,6 млн грн

Ще 88,4 млн грн цього року планують виділити з держбюджету у якості субвенцій.

Цього року планують завершити реконструкцію Великої кільцевої дороги, розпочату ще у 2012 році. Остання ділянка відносно невелика — 700 метрів. Вона має покращити рух у Північному напрямку для пасажирів громадського транспорту, адже маршрутки зможуть їхати до станції метрополітену «Героїв Дніпра» замість об’їжджати через вулицю Полярну та завод «Оболонь».

Нагадаємо, 17 грудня Кличко відкрив проїзд новою ділянкою Великої Кільцевої дороги — від проспекту Маршала Рокоссовського до вулиці Богатирської з транспортною розв’язкою на різних рівнях.

Кияни вже скаржаться, що за три тижні після відкриття на новій ділянці з’явилися ями та тріщини.

Загальна вартість проєкту — 149,2 млн грн.

Реставрація «Київського національного академічного театру оперети»
21 млн грн

У Департаменті культури КМДА прокоментували, що заклад було обрано для реставрації та реабілітації через його майже аварійний стан.

Ремонтні роботи, що планують здійснити за 2022 рік: 

• монтаж, пусконалагоджувальні роботи систем пожежогасіння та автоматики у насосній кімнаті;
• монтаж систем вентиляції і кондиціонування у кімнатах апаратної керування освітлення сцени та апаратній звукового супроводу;
• монтаж систем (холодної плазми) для очищення повітря;
• монтаж ферм з лебідками на стелі та кабельними барабанами;
• влаштування вхідної групи «Ґанок з терасою» на центральному вході, улаштування козирків над входами;
• монтаж звукового устаткування;
• пусконалагоджувальні роботи звукового устаткування.

До 2026 року планується повне оновлення механічного обладнання сцени й залу, а також системи охорони. Також у театрі сподіваються виконати коригування проєктно-кошторисної документації для II черги будівництва.

Серед іншого ремонтних робіт потребує прибудова Оперети, у якій розміщено бутафорну майстерню та художньо-декоративний цех. У підвальному приміщенні прибудови змонтовано чілерну установку, яка має охолоджувати приміщення театру влітку, але її досі не ввели в експлуатацію. Роботи також входять до І черги будівництва.

Загальна вартість проєкту наразі складає 449,8 млн грн, роботи тривають з 2011 року.

Реконструкція та будівництво веломаршруту «Житловий Масив Троєщина — Європейська Площа»
20,8 млн грн

Цього року обіцяють завершити реконструкцію веломаршруту «Троєщина — Європейська площа», відкритого ще у 2015 році. Його мають передати на баланс Київавтодору — до цього балансоутримувачем був Житлоінвестбуд, який не міг передати об’єкт незавершеним, але й не мав коштів його добудувати, коментує експерт з велоінфраструктури Богдан Лепявко. Цього року усе має здійснитися.

На веломаршруті планують замінити дорожнє покриття на нове з асфальтобетону, нанести на доріжки горизонтальну розмітку, встановити нові ліхтарі, світлофори, стовпчики й дорожні знаки. Уздовж маршруту облаштують парковку та ремонт для велосипедів. Також планують зміцнити схили та встановити дренаж біля Хрещатого парку, висадити на узбіччі дерева та кущі.

Веломаршрут завдовжки 22 км є важливим сполученням — дібратися на велосипеді від житлового масиву Троєщина до центру Києва можна лише за пів години. Маршрут проходить по проспекту Романа Шухевича, Північному мосту, вулиці Труханівська, Парковому мосту, схилах Хрещатого парку, Володимирському спуску, Європейській площі.

Загальна вартість проєкту — 44,1 млн грн.

Будівництво виходу з метро «Виставковий центр» до ВДНГ
20 млн грн

Цього року розпочнеться будівництво довгоочікуваного виходу до ВДНГ зі станції метро «Виставковий центр».

Сьогодні пасажири метрополітену вимушені виходити на вулицю, переходити дорогу наземним переходом, а потім спускатися до підземного через проспект Глушкова.

Цей незручний маршрут обіцяють виправити будівництвом єдиного підземного переходу, який буде частиною південного виходу зі станції метро «Виставковий центр». Він дозволить пасажирам одразу виходити до виставкового комплексу, що спростить пересування, підвищить безпеку руху, а також сприятиме інклюзивності — новий вихід обіцяють облаштувати пандусами, зручними сходами та поручнями.

Спорудження єдиного комплексного виходу передбачалося у період будівництва станції, проте з різних причин її відкладали.

Загальна вартість проєкту — 65 млн грн. Його планують завершити у 2024 році.

Будівництво дороги від проспекту Лобановського до аеропорту «Київ» (Жуляни)
5 млн грн

Ще 177,4 млн грн цього року планують виділити з держбюджету у якості субвенцій.

Цього року планують завершити будівництво під’їзної автомобільної дороги від проспекту Валерія Лобановського до Міжнародного аеропорту «Київ». 

У КМДА пояснюють, що дорога дасть змогу розвантажити Повітрофлотський проспект, вулицю Народного ополчення, Севастопольську площу та проспект Валерія Лобановського, а також збільшити інтенсивність руху транспорту — очікується 25 тисяч автомобілів за добу. Протяжність нової автомобільної дороги складатиме 4,3 км.

Загальна вартість проєкту — 737,2 млн грн. Дорогу планували здати ще у 2017 році.

Інші проєкти

Серед інших інвестиційних проєктів з міськбюджету на 2022 рік — реконструкція та модернізація ліфтів (176,2 млн грн), будівництво підземних і наземних паркінгів у центрі міста (50 млн грн), реконструкція та благоустрій парків «Наталка» (18,8 млн грн) та «Орлятко» (16 млн грн). Також планують будівництво трьох нових шкіл: на Позняках, Осокорках і Троєщині. Крім того, заплановано реконструкцію шкіл на вулиці Путивльській, 35, на Маршала Рокоссовського, 5 та на Великій Китаївській, 85-В.

Перегляд розподілу бюджетних коштів заплановано на весну та осінь 2022 року.