Київський центр реабілітації дітей з інвалідністю розкритикували за недоступність

Вітаємо вас на «Хмарочосі»! Ми пишемо про розвиток міст вже 7 років та 185 днів. За цей час ми опублікували вже 16128 новин та статей і продовжуємо це робити щодня. Підтримайте нас щомісячним внеском! За ціною лише однієї поїздки у таксі, ви сприятимете незалежній роботі редакції і допоможете робити Київ місцем для гідного життя, а діяльність влади – прозорішою.

Міський голова Віталій Кличко відкрив Центр комплексної реабілітації дітей та осіб з інвалідністю на Харківському шосе, 156.

У двоповерховому центрі є відділення діагностики, арттерапії, сенсорно-інтеграційної терапії, логопед, дефектолог, психолог, тренажери для розробки кінцівок, моторної реабілітації рук, навчання ходінню.

Також у центрі для реабілітації дітей з інвалідністю облаштували соляну кімнату.

За словами заступниці голови КМДА Марини Хонди, раніше тут було приміщення кафе. Тож під центр підлаштовували вже існуючу будівлю. Водночас кияни звертають увагу, що тут робили повну реконструкцію та повністю рівняли територію технікою, що, втім, не допомогло створити безбар’єрний простір.

Перше, що впадає в очі, вважає група Цар-пандус, — це плитка «Старе місто», якою викладена вся територія навколо центру й навіть пандуси на підходах до нього. Ця плитка має фаску — скошені краї. Нею незручно пересуватись усім, а тим паче на колісних кріслах.

Безбар’єрність території: киянин Олександр Стадніченко, який пересувається на колісному кріслі, зазначає, що один вихід з території центру веде просто на проїжджу частину, а інший — це «пандус» зі сходинками. Далі до головного входу приставили металічний пандус замість стаціонарного бетонного.

«Згадайте, що вся територія рівнялася бульдозерами, проводили повну реконструкцію, і можна було зробити який завгодно плавний підйом», — дивується чоловік.

Сходи біля входу не мають контрастного маркування, а на подвір’ї відсутня тактильна плитка для навігації людей з порушеннями зору. У кожному разі така плитка була б нефункціональна на плитці «Старе місто». Натомість встановили таблички шрифтом Брайля, однак принаймні до однієї, судячи з фото, не можна дотягнутись руками, адже підхід перегороджено поруччями пандусу.

Зовнішній ліфт доступний лише з вулиці. Щоб потрапити з другого на перший поверх, потрібно вийти з приміщення на ліфтовий майданчик, спуститись вниз і обійти будівлю.

«Чому не зробити тут приставний зовнішній ліфт, який би давав можливість людям одразу потрапити в приміщення, незрозуміло», — коментує «Цар-пандус».

Підйомники між поверхами змонтовано таким чином, що вони повністю перекривають сходи. Тож поки підйомником користується людина, сходи лишаються заблоковані. Також, щоби потрапити на другий поверх, доведеться скористатись двома підйомниками.

«Подібні підйомники викликають багато питань — ними не можуть самостійно користуватись люди з інвалідністю, вони потребують постійного обслуговування, та й загалом часто просто не працюють», — зауважує «Цар-пандус».

Стадніченко помітив, що у душовій кімнаті встановили скляну кабінку. «Це дуже небезпечно! Люди з інвалідністю можуть впасти, зачепити колісним кріслом. Та й узагалі людині з інвалідністю часом потрібно допомогти в душі, а як це зробити у тісній кабінці? Тобто там мають бути завіски», — пише він.

Звертають увагу й на дитячий майданчик, який не виглядає інклюзивно. Наприклад, бесідку піднято над поверхнею, й вона має сходинки з обох боків.

Нагадаємо, в Центрі реабілітації дітей з ураженням нервової системи на вулиці Богатирській ліфту не було 25 років.

Читайте також: У Святогірську збудували шпиталь для ветеранів із десятками сходинок перед входом (фото)