Синиця вусата, ремез, дрізд – птахів з озера Вирлиця публікує National Geographic. Саме ж озеро засипає забудовник

Визначне фото було знято на київському озері Вирлиця, де живе понад 50 видів птахів. Щоб спіймати необхідний момент, автор непорушно стояв в очереті впродовж 40 хвилин. 

Озеро Вирлиця є досить популярним місцем дозвілля київських спостерігачів за птахами. Тож у разі забудови берегової лінії кияни можуть втратити унікальну екосистему. Розповідаємо, яких птахів шукати на Вирлиці і чому важливо зберегти цю зелену оазу серед бетонних джунглів Харківського масиву. 

Хто такі бьордвочери

Birdwatching або спостереження за птахами – це популярна в світі форма рекреації, що передбачає розглядання птахів. Цей вид діяльності називають також спортивною орнітологією. Часто птахів знімають на фото, хоча для бьордвочингу це не обов’язково. Достатньо просто побачити їх на власні очі чи в бінокль. 

Бьордвочери зазвичай знають особливості поведінки та природні цикли птахів. Щоб не злякати пернатих, вони часто використовують камуфляж. Розкушують птахів здебільшого за співом. Кажуть, заняття дозволяє емоційно відпочити, встановити зв’язок із природою та допомагає боротися зі стресом. 

Ігор Червоненко почав цікавитися птахами ще дитиною – у сімдесятих роках– задовго до того, як в Україні з’явилося слово бьордвотчинг. Юнаком він читав журнали «Юний натураліст», «Наука і життя», а тоді отримав біологічну освіту. Іноді потрапляв до рук і журнал National Geographic, на сторінки якого Ігор згодом потрапить. «Я зрозумів, що фотографування пташок – це єдиний шлях познайомити інших із тим, що мені так цікаво», – розповідає він. 

Інша київська бьордвочерка Діана Цуканова розпочала спостереження за птахами чотири роки тому на острові Цейлон. Із того часу регулярно постить власні фото в  Instagram. Синицю вусату, яка потрапила на шпальти National Geographic, Діана називає своєю улюбленою пташкою. 

«Коли я вперше почала викладати фото вусатих синиць, багато хто здивовано запитував – Як у Києві? Ніколи не бачив! Як на озері Вирлиця? Я там поряд живу! Ось так буває, живемо поряд з красою, але її не бачимо», – зазначає бердвочерка.  

Активісти вимагають визнати озеро Вирлиця природним заказником місцевого значення, адже йому загрожує забудова. 

У 2012 році забудовник почав засипати водойму, але протести та зміна політичної ситуації в країні заморозили процес. Останнім часом конфлікти довкола цих територій знову загострилися. З 2016 року триває судова тяганина з інвестором, який хоче побудувати ТРЦ на Вирлиці. В травні комісія Київради, нарешті, підтримала проєкт рішення про створення в Дарницькому районі ландшафтного заказника «Озеро Вирлиця» площею 98 гектарів. 

Утім, Віталій Кличко публічно заявив, що йому сподобався проєкт благоустрою від забудовника. Після цього голосування за заказник кілька разів переносили, а проєкт будівництва ТРЦ вирішили представити в Дарницькій адміністрації.

Птахи, які живуть на Вирлиці

Синиця вусата

Насправді озеро Вирлиця – одне з небагатьох місць в Києві, де побачити синицю вусату досить просто. Треба лише спуститися від станції метро «Харківська» до озера, трохи пройти стежкою в очерет та кілька хвилин вслухатися та вдивлятися в зарості, розповідає Олена Вакаренко, біологиня, бьордвочерка та учасниця ініціативної групи зі збереження озера Вирлиця. 

Цей вид поширений біля водойм у середній смузі Євразії. В Україні синиця вусата трапляється в долині Дніпра та плавнях інших річок. Пташка харчується, робить гнізда і висиджує пташенят в заростях очерету. Тому випалювання очерету становить суттєву загрозу її існуванню – так гинуть гнізда з яйцями та пташенятами і кормова база.

Послухати, як співає синиця вусата, можна тут. 

Синьошийка

Синьошийка – ще одна улюблениця багатьох фотографів. Це невелика птаха розміром із синицю. Синьошийка мешкає на берегах водойм, зарослих очеретом і чагарником. Гніздо влаштовує прямо на землі. Вкрай важливо, щоб там  була можливість убезпечити його від хижаків, заховавши під кущем, поваленим деревом чи в іншому недоступному місці. Якщо довкола водойми немає захищених від людей та собак місць, то синьошийки там не оселяться. 

Синьошийка – родич соловейка. Її пісня менш мелодійна, проте дзвінка, постійно змінює ритм і може містити уривки пісень багатьох інших птахів. 

Ремез 

Ремез – це маленька синичка, яку знають як вправного будівельника. Пташка майструє гніздо у вигляді рукавички і міцно закріплює його на гілках. Коли самка обирає собі пару, то зважає на красу чорної масочки претендента, вправність співу і саме гніздо, пояснює Наталія Атамась, орнітологиня і популяризаторка науки. 

Ремезу теж критично важливо гніздуватися саме біля води. Найчастіше пташка оселяється на вербах. Для будівництва, окрім тонких гілочок і трави, ремез використовує «пух» із плодів рогозу, що росте лише у воді. Побачити цю невелику пташку непросто. Щоб почути протяжний писк, треба прислухатися, і вже за звуком визначити його розташування. Подивитися на ремеза біля гнізда можна тут. 

«Ремези – одні з найгірших батьків пташиного світу, бо перекидають одне на одного обов’язок виховання дітей. Як тільки самка починає відкладати яйця, розпочинається змагання, хто перший втече», – розповідає Наталія Атамась, авторка науково-популярної книжки «Пташина історія. Скандали, інтриги і мистецтво виживання».

Бугайчик

Бугайчик –  це найменша з чапель, розміром з голуба, але тендітніша і з довгою шиєю. Забарвлення, зокрема поздовжні смуги на шиї, дозволяють цьому птаху майстерно переховуватися в очереті, де він полює на дрібну рибу, мальків, комах, жаб. Його очі розташовані так, щоб максимально збільшувати кут огляду. Це дозволяє добре шукати здобич і вчасно помічати небезпеку. Тому птах майже завжди повертається боком до спостерігача, пояснює Олена Вакаренко. Подивитись на поведінку бугайчика можна тут. 

«У дикій природі бугайчиків виїдають хижаки, але вони гарно розмножуються в антропогенному середовищі. На озері Вирлиця в цієї чаплі значно більше шансів вигодувати потомство. Тому очерети такі  важливі в міському ландшафті, а для збереження цього виду береги міських озер не слід бетонувати», – пояснює Наталія Атамась. 

Пірникоза велика

Пірникозу велику можна розгледіти на будь-якому відкритому плесі. Свою назву цей вид найімовірніше отримав через яскраве шлюбне вбрання з великими чорними пір’їнами-ріжками на голові та спосіб добування їжі пірнанням глибоко у воду. Найцікавіше за ними спостерігати навесні під час шлюбного танка. За рівнем синхронізації одне з одним самець і самка визначають, чи підходять одне одному. Подивитися шлюбний танок тут. 

Через місяць після залицянь у пари вже можуть з’явитися пташенята, яких батьки по черзі висиджують у високому плавучому гнізді з водних рослин. Хоча пташенята від народження можуть плавати самостійно, батьки часто возить їх у себе на спині. За словами Наталії Атамась, цих пташок можна наводити як приклад адекватного розподілу ґендерних ролей – вони порівну ділять батьківські обов’язки, разом будують гніздо і висиджують потомство. 

Очеретянка

Очеретянка, як свідчить її назва, теж любить гніздуватися в очереті, оскільки там найбільше їжі. Гніздо має вигляд глибокого конуса між стеблами трави, очерету або в глибині куща. Співають ці птахи, сидячи на високій травичці, верхівці очерету або гілці, що стирчить. Спів включає гучний грубий тріск. Орнітологи наголошують, що для збереження цієї пташки, принципово важливо не засипати очерети. 

Волове очко

Це маленька пташка, яка потребує вологих захаращених місць. Щоб не позбавляти волове очко місця для життя, дикі ділянки біля озер з дикорослими кущам та поваленими деревами не варто розчищати. Самці будують кілька круглястих гнізд, а самка вибирає серед них найкраще для відкладання яєць.  

Пісня цієї пташки гучна і мелодійна. З короткими перервами птах повторює її знову й знову, вмостившись на верхівці кущів або в густій кроні дерева. Голосистість пояснюють великими розмірами гніздової території пташки. Самець контролює площу у понад півгектара, і гучний спів має здалеку попереджати про це суперника.  

Лиска звичайна

Лиска є родичем журавля і також гніздиться в очеретах. «Це птах, який показує, як не треба робити у сімейному житті. У своєму гнізді вони відкладають від 12 до 15 яєць, а тоді підкидають їх іншим лискам», – розповідає Наталія Атамась. Якщо корму не вистачає для всіх, то годують лише наймолодших. Їх визначають за виразним помаранчевим комірцем. 

Пісочник малий

Це невеликий гніздовий перелітний птах із маленьким клювом, розміром трохи більший за горобця. Мешкає здебільшого на піщаних пляжах і косах. Пісочник – дальній мігрант. Коли такі пташки летять через Київ вздовж Дніпра, для перепочинку їм важливі озера на кшталт Вирлиці. Там у піску можна знайти собі їжу – комах, дрібних черв’яків тощо. Тому щоб зробити доволі виснажливий переліт таких птахів можливим, надзвичайно важливо не бетонувати піщані береги міських озер.  

Дрізд чикотень

Дрізд чикотень прилітає в наші краї на зимівлю і гніздяться колоніями. Досить масивне гніздо у чикотнів будує самка. Самець при цьому її супроводжує та охороняє місце будівництва. 

Ці дрозди є ключовим видом для поширення плодових кущів. Як відомо, насінинки, що пройшли через шлунок птахів, мають гарні удобрювальні властивості. Як наслідок, послід дрозда чикотня сприяє розповсюдженню глоду, терену, обліпихи. 

Дивосвіт дикої природи під загрозою

Із мілководдями Вирлиці пов’язане життя величезної групи птахів, що прив’язані до циклу водно-болотних угідь. У хащах цього озера прямо посеред міста ховається справжній дивосвіт дикої природи. Там також живе вівсянка очеретяна, зозуля, лиска, чечітка, сова вухата, малий яструб тощо. Птахи забезпечують стійкість систем, їдять шкідників, переносять насіння. Спостереження за ними стає усе більш популярним способом дозвілля. Утім, берег озера кілька разів починали засипати. Це змінює рослинність і, як наслідок, впливає на видовий склад птахів.

 «Один раз зруйновану екосистему ніколине повернеш назад. Звісно, існує шанс, що утвориться щось нове, але на це потрібен час та умови. Тому нам треба цінувати та охороняти цю оазу дикої природи на Вирлиці, яка вирощує і вигодовує стільки красивих птахів», – наголошує Ігор Червоненко. 

Читайте також: Екопарки замість ЖК, ТРЦ, клумб і бетонної плитки. Чому дика природа зараз особливо потрібна Києву