10 фактів з історії львівського Низького Замку

Низький замок.

Рисунок-реконструкція І.Качора.

Фактично усі знають, що колись на Замковій горі у Львові стояв Високий замок.

Менш відомим є Низький Замок, який попри все був ключовим об’єктом міських фортифікацій, що створювалися у місті Лева в ХІІІ-ХV ст.

Князь Лев Данилович.

Низький Замок було збудовано у другій половині ХІІІ ст.

князем Левом Даниловичем.

Розташовувалася фортеця там, де зараз знаходяться Національний академічний український театр імені Марії Заньковецької, Національний музей імені Андрея Шептицького та «Вернісаж».

Найдавніша документальна згадка про замок – у копії документу з 1292 року.

Князь Лев дозволяє в саду новозбудованої Миколаївської церкви “черпати воду, що протікає до нашого двору в місті Львові, тобто до Нижнього Замку біля кухні”.

Цей запис вказує на водогін, що постачав замок водою з джерел Замкової гори і проходив через церковний сад.

Низький замок.

Малюнок Франца Ковалишина (кінець ХІХ ст.).

Замок мав не лише оборонне, а й адміністративне значення.

Тут перебували Ґродська канцелярія з архівом, трибунальський суд та в’язниця для злочинців зі шляхетського стану у Судовій вежі, а також костел Св.

Як писав Мартін Ґруневеґ: «Вона була раніше руською, як ще й тепер свідчить уся її будова.

Всередині, починаючи з підлоги, прикрашена мальовидлами євангельських історій і святих, все на руський лад… Вимурувана дуже старанно, з особливо міцної цегли» (Ґруневеґ М.

Опис Львова/ Публ.

та авт.

Ісаєвич // Жовтень.

– 1980.

– Ч.

– С.

Замок був поділений на дві частини.

Одна – власне замок, мурований, із костьолом, парадними покоями, склепами та пивницями.

Він був відділений від пригородка муром.

Друга частина – пригородок зі склепом для зберігання гродських книг, стайнями, мурованим домом месіонарським, великим домом білим і кухнею.

Пригородок із півночі та заходу примикав до міського муру.

Натомість зі сходу та півдня був оточений дерев’яними парканами.

У парканах були брами, що виходили на місто і монастир оо.

Панорама давнього Львова.

На передньому плані Низький замок.

У 1564 р.

Львів охопила пожежа.

Окрім багатьох помешкань на вулиці Краківській, стихією було знищено шпиталь з каплицею св.

Духа, костел св.

Хреста з монастирем та споруди Низького замку.

А під час пожежі 1565 року він вигорів дотла.

Зусиллями старости Петра Баржі розпочато відбудову, передовсім стін і господарських споруд.

По його смерті до Замку вислано дворянина Андрія Овадовського, який склав описи та кошториси для ґрунтовної реконструкції.

Микола Гербурт, староста з 1570 року, довершив перебудову Замку в ренесансово-маньєристичному стилі (1574).

Керував будівництвом незнаний на ім’я італієць.

За Іваном Крип’якевичем: «З історичних подій, зв’язаних із замком, важніша та, що 1537 р.

король Жигмонт Старий мусив тут упокоритися перед шляхтою, яка підняла проти нього бунт, т.

«кокошу війну».

В 1704 р.

проживав тут шведський король Карл ХІІ, пізніший союзник гетьмана Мазепи».

“Великі покої” Низького замку (http://www.

Були тут королівські покої з галереями.

Але вже у ХVІІ ст.

вони не відповідали потребам королівського комфорту і володарі Речі Посполитої воліли мати свою резиденцію у вигідніших кам’яницях на Ринку.

Наприкінці ХVІІІ ст.

австрійський уряд мав намір продовжити адміністративно-судові функції Низького Замку, але його стан був близький до руїни, тож у 1802 р.

цю рудеру передали місту.

«Австрійський уряд дарував знищені мури галицьким «станам», а вони 1802 р.

продали їх місту: магістрат випродав цеглу жидам, і з неї побудовано кам’яниці на Краківській площі (сучасна площа Князя Ярослава Осмомисла)», – Іван Крип’якевич.

Низький замок на пластичній панорамі Львова Я.

Вітвіцького (http://www.

На місці замку деякий час була торговиця та склади дров, а потім тут утворили площу Каструм (Замкову), яка кілька десятиріч стояла пусткою.

У ХІХ ст., на місці, яке займав Низький Замок , збудували Промисловий музей та чотири кам’яниці.

Низький Замок залишився в топоніміці міста лише в назві вулички, що сполучає вул.

Театральну з проспектом Свободи.

ДО 1871 року її називали вуличкою при площі Каструм, потім Техніцькою на честь техніків (студентів Технічної академії ) У 1885 р.

вулицю перейменували на честь польського патріота Валеріана Лукасінського.

За німецької окупації вуличка називалася Дзвінною, а в 1946 р.

їй присвоїли ім’я комсомолки-партизанки Зої Космодем’янської.

У 1991 р.

вуличка, до якої не приписано жодного будинку, отримала назву Низький Замок.

Софія ЛЕГІН.

Гупало Ірина.

Як горів Львів, або хронологія пожеж міста /Галицька брама, травень 1997 р.

– № 5.

Крип’якевич Іван.

Історичні проходи по Львові.

– Львів, Видання товариства “Просвіта”, 1932.

Мельник Ігор.

Краківське передмістя та західні околиці Королівського столичного міста Львова.

Львів: Центр Європи, 2011.

Могитич Роман.

Низький Замок у Львові.