У стародавнє поліське село можна завітати в сучасних Сарнах

Перенестися на півтора-два століття назад, побувати в селянській хаті, млині й сільському шинку, відчути справжній колорит поліської глибинки можна, відвідавши історико-етнографічний музей просто неба в Сарнах.

Унікальне поліське село ХІХ-початку ХХ століття відтворили тамтешні історики і музейники.

Краєзнавчий музей у Сарнах відкрито в 1974 році.

Ідея створити на базі музею унікальний комплекс під відкритим небом (скансен) належить місцевій краєзнавиці, дослідниці історії Сарн, авторці краєзнавчого нарису про це містечко, заслуженій працівниці культури України і багаторічній директорці історико-краєзнавчого музею Сарн Раїсі Костянтинівні Тишкевич.

Звозити об’єкти до майбутнього скансену почали у кінці 1980-х років.

Тоді ж музей змінив статус на “історико-етнографічний”.

Про це розповіла теперішня директорка музею Вікторія Дашко.

Історико-етнографічний комплекс у Сарнах.

Нині Сарненський скансен є своєрідною туристичною візитівкою Сарн — єдиний такого роду на Рівненщині, що відтворює пам’ятку народної архітектури — поліське село кінця ХІХ століття.

– У нас можна побачити курну хатину, привезену з села Кричильськ, що на Сарненщині, – розповідає Вікторія Дашко.

– Зараз таких хат на Поліссі практично не залишилось.

У давнину в ній могла мешкати велика багатодітна родина разом із бабусею та дідусем.

Вона називалась курною, бо хата не мала комина, і дим виходив у хату.

Селяни не будували комини, бо за царської Росії був так званий димовий податок, платити який бідним селянам було накладно.

Є також хатина селянина середнього статку.

Її привезли з Калинівка, що на Сарненщині.

У ній ми відновили інтер’єр житла селян ХІХ століття — з покуттю, іконами, обрамленими вишитими рушниками, столом.

У нас є млин 1896 року, привезений з Гощанського району, є кузня, борті.

Історико-етнографічний комплекс у Сарнах.

Як зазначила Вікторія Дашко, найстарішим експонатом на території музею є каплиця ХVІІІ століття, привезена зі Степані.

Поруч розташувався шинок, привезений торік з села Гориничі на Зарічненщині.

У минулому році музей поповнився криївкою.

Усі меблі, побутові речі, які можна побачити в об’єктах комплексу, автентичні, збережені з давніх часів.

Можна побачити колиску для немовлят, ліжко, облаштовану сушарку для випраного одягу; скрині, де зберігали святкові речі, документи, гроші; мисник для посуду.

Історико-етнографічний комплекс у Сарнах.

Як розповіла Вікторія Дашко, відвідувачі можуть не просто помандрувати в минуле, прогулюючись територією комплексу, а й стати учасниками чи глядачами цікавих мистецьких дійств.

Адже в традиції музею щорічно проводити різні фестивалі, свята народної творчості, виступи аматорських колективів.

Зокрема, можна побачити унікальний стародавній поліський обряд водіння куста, який зародився саме на наших теренах.

А туристів завжди вистачає, каже Вікторія Дашко.

Щоправда, нині через карантин музей зачинено, але екскурсії по території проводять.

Особливо колоритно і мальовничо виглядає відтворене село під час етнографічних свят.

Учні сарненського ліцею “Лідер” – учасники фотопроєкту “Поліська коловерть” на території історико-етнографічного комплексу в Сарнах.

Вікторія Дашко сподівається, що ситуація все ж таки поліпшиться.

І музей навесні знову оживе, там знову буде багатолюдно і гамірно.

А відвідати це поліське диво-село справді варто.

Світлана КАЛЬКО.

Фото з фейсбук-сторінки Сарненського історико-етнографічного музею.