«Вони просуваються повільно»: The Wall Street Journal про вторгнення російських військ в Україну

Вторгнення російських військ в Україну є головною новиною в більшості західних ЗМІ вже протягом двох днів. Американське видання The Wall Street Journal дає загальний огляд ситуації та наводить свою оцінку дій Путіна. Редакція MC.today публікує найголовніші фрагменти статті. 

Про вторгнення 

Оглядач WSJ Джеймс Хуквей називає вторгнення Росії в Україну спробою Путіна перекроїти карту глобальної безпеки та відновити сферу впливу, що був за часів Радянського Союзу. У виданні стверджують: стосунки між Москвою та Заходом дістались найнижчої точки з часів холодної війни. 

«Це безпрецедентний і ризикований крок для пана Путіна, за який доводиться розплачуватись безліччю нових санкцій з боку США та Європи», – пише The WSJ. 

Перед вторгненням Росія згрупувала вздовж кордонів України війська загальною чисельністю до 190 тис. осіб. Натомість сили української армії налічують 200 тис. військових, її доповнюють десятками тисяч резервістів.

Про причини конфлікту

Президент Росії Путін стверджує: його головна мета – захистити російськомовних в Україні. Особливо у двох самопроголошених республіках, Донецькій і Луганській. Вони вийшли з-під контролю України 2014 року. У своїй промові він сказав про «денацифікацію», порівнюючи українську владу з нацистами Німеччини під час Другої світової війни. 

Зеленський відповів, що сам має єврейське походження, а його дід був радянським офіцером під час Другої світової. І додав: тоді загинуло вісім мільйонів українців.

Путін вважає Україну та Росію нерозривними, «єдиним народом та єдиним цілим». 

Він з підозрою ставиться до тісної інтеграції України із Заходом, особливо до прагнення України приєднатись до НАТО. 

«Україна була частиною Радянського Союзу. А після його розпаду, у 1991 році, Росія втратила більшу частину своєї економічної могутності та престижу, – пише The WSJ. – 

Путін неухильно намагається розширити сфери впливу та підтвердити панування Москви над колишніми радянськими республіками, такими як Білорусь, Грузія та Молдова».

Своєю чергою українці більше підтримують вступ до ЄС. Згідно з опитуванням у листопаді 2021 року, 58% мешканців України підтримали бажання рухатись у бік Європи. Це свідчить: навіть на півдні та сході, де багато етнічних росіян і російськомовних, зараз виступають за Європейський Союз. 

Про рішучість Зеленського

У п’ятницю, 25 лютого, президент Зеленський оприлюднив відео, на якому він стоїть у центрі Києва разом із главою адміністрації, прем’єр-міністром країни та лідером парламентської більшості – усі одягнені у форму.

«Ми всі тут, захищаємо нашу незалежність і нашу державу. І так воно буде», – сказав він. У той час, як російські ЗМІ поширювали чутки про його втечу з міста.

Про санкції

Путіна поки не зупиняють економічні санкції з боку США та Європи. У виданні наголошують: у президента Росії є свої важелі впливу. Адже Росія є основним постачальником природного газу в Європу. 

Проте чим глибше російська армія просувається в Україну, тим більше посилюються санкції Заходу. Німеччина вже зупинила газопровід «Північний потік – 2». Про наступні обмежувальні кроки оголосили уряди США, Австралії, Канади та Японії. Поки що країни Європи не дали свою згоду на відключення Росії від глобальної платіжної системи SWIFT. Але очікується, що незабаром Європейський Союз узгодить нові санкції. 

«Агресія Путіна в Україні врешті-решт дорого коштуватиме Росії, економічно та стратегічно», – наголосив пан Байден.

«Північний потік – 2». Джерело: The Wall Street Journal

Про «Північний потік – 2»

«Північний потік – 2» – газопровід завдовжки понад тисячу кілометрів з Росії, що проходить по дну Балтійського моря до Німеччини. Проєкт дає можливість обійти Україну та подати російський газ безпосередньо до Європи. 

В Америці виступали проти газопроводу. Там побоювались, що це підірве Україну. А ще посилить контроль Росії на енергетичному ринку і надасть Москві більше політичного впливу. З поваги до союзника – Німеччини – в США відмовились від санкцій щодо проєкту минулого року.

Тільки після того, як російські війська ввійшли в Україну, Німеччина заморозила трубопровід.

Про захист України та НАТО 

Україна є країною – партнером Північноатлантичного альянсу. Це означає, що вона може стати членом НАТО в майбутньому. Рішення про це повинні прийняти в альянсі, але, за словами Байдена, зараз це малоймовірно. 

Своєю чергою Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг назвав вторгнення Росії актом війни, «навмисним, холоднокровним і давно спланованим».

Союзники по НАТО наразі зміцнюють східний фланг альянсу, що межує з Україною, розгортають реактивні винищувачі та кораблі. Пентагон також наказав тисячам військових підготуватися до можливого розгортання. А в ЄС поділились планами надати Україні кредит і гранти на суму понад $1,3 млрд. 

Про хід війни 

Першої доби наступу російські війська завдали 74 удари по українських військових об’єктах. Проте західні експерти припускають: вони просуваються повільніше, ніж очікували. Міністр оборони Великої Британії Бен Уоллес заявив, що Росія не досягла основних цілей під час першої хвилі вторгнення і відстала від плану. 

У статті описують настрої українців у перший день вторгнення: «З Києва почали виїжджати все більше жителів. У банкоматах і на заправках утворилися довгі черги, ввели нічну комендантську годину, а добровольці записуються в батальйони». 

Бої точилися навколо головного міста Східної України – Харкова – неподалік від російського кордону, а також біля південного міста Херсона. Також 24 лютого російські війська захопили Чорнобильську атомну електростанцію, що зараз не діє, та прилеглу зону відчуження. 

У ніч на 26 лютого російська ракета влучила в житлову багатоповерхівку в Києві: між 17-м і 21-м поверхами з боку будівлі – діра.

За оцінками Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, приблизно 100 тис. українців залишили країну, а ще десятки тисяч продовжують прямувати до кордонів з Польщею, Угорщиною та Словаччиною. 

На кордоні України зі Словаччиною. Джерело: The Wall Street Journal

Про мирні переговори 

У п’ятницю, 25 лютого, Кремль погодився на переговори з українським урядом і заявив про готовність відправити делегацію до Мінська.

«Але невдовзі після цього Путін роздратував Зеленського. Він назвав українського президента терористом і закликав українських військових вигнати його. Це звело всю дипломатію нанівець», – пише The WSJ. 

Росія стала єдиною країною, що проголосувала проти резолюції Ради Безпеки ООН, у якій йшлося про припинення війни в Україні. Але Росія скористалась своїм правом на вето та заблокувала ухвалення резолюції.