Як розмовляти з людиною в депресії, щоб не робити боляче

10 речей, які казати та 10 речей які не можна казати ні в якому разі, коли розмовляєш з людиною у якої депресія.

В країні війна, і люди з важкими захворюваннями залишилися без постійної допомоги спеціалістів.

І це стосується також тих, хто хворіє на так звані “невидимі” хвороби.

А в пересічних українців досі склалось дуже приблизне уявлення про захворювання психіки.

Більшість думає, що нездорова людина поводиться дивно, рве на собі волосся, малює на стінах та в цілому поводитися неадекватно.

Але це не так.

Психічні захворювання можна взагалі не помічати до останнього, поки не стане запізно.

Депресія – одна з найпідступніших та найважчих хвороб.

Це не просто прикольчик в інтернетіку чи приступ хандри.

Депресія – це серйозне захворювання психіки, внаслідок якого людина може нашкодити собі, або навіть скоїти самогубство.

Тому якщо твій близький зараз знаходиться у стані депресії, або йому чи їй було її діагностовано, ось твій гайд з екологічного спілкування.

“Я тут для тебе”.

Що казати – “Ти не на самоті з цим”.

Що НЕ казати – “Ну, є купа людей, яким ще гірше ніж тобі”.

Людина з депресією не хоче чути, що десь в Африці діти помирають, і що комусь навіть гірше.

Депресія відчувається так, наче ти живеш в суцільному пеклі.

І зазвичай ти залишаєшся з цим наодинці.

Коли близькі люди кажуть “Ну, є люди, яким ще гірше”, вони цим знецінюють весь біль, який відчуває людина в депресії.

“Ти маєш значення”.

Що казати – “Ти для мене важлива/важливий”.

Що НЕ казати – “Ніхто не казав, що жити буде легко”.

Коли говориш з людиною в депресії важливо не бути мудаком і дати зрозуміти, що близький має для тебе значення, що ти цінуєш її/його, хвилюєшся.

Повір, ця людина знає, що життя несправедливе.

Захворіти й випасти з життя через те, що в тебе в голові, в той час, як всі навколо живуть та насолоджуються – це несправедливо.

“Депресія – не вигадка”.

Що казати – “Ні, ти не зходиш з розуму”.

Що НЕ казати – “О, так ти в депресії.

Як завжди”.

Не треба вважати, що депресія – це якась баєчка або несерйозний стан.

Депресія існує, і те, що ти її не бачиш, нічого не означає.

“Дозволь мені допомогти”.

Що казати – “Хочеш обійнятись/поїсти/чаю/щось?”.

Що НЕ казати – “Годі вже себе жаліти!”.

Під час депресії людина не жаліє себе, повір.

Але при цьому вона дуже потребує допомоги, тому що робити повсякденні справи стає надскладно.

Спитайся, чи хоче твій близький чогось: чаю, смачного, почитати.

І просто принеси це.

Без коментарів, без мотиваційних фразочок.

Просто зроби добре діло.

“Надія є”.

Що казати – “Все буде добре”.

Що НЕ казати – “Ну, постарайся не хандрити”, “Ну, не сумуй”, “Зараз не час для твоєї хандри”.

На вулиці війна, атмосфера пригнічує ще більше, тому важливо дати зрозуміти людині з депресією, що надія все ж є.

“Ти це перебореш”.

Що казати – “Коли це все закінчиться, ми обидва будемо тут”.

Що НЕ казати – “Це все тільки твоя вина”.

Не потрібно звинувачувати людину в тому, що у неї депресія, бо ніхто не сидить пообіді й не думає “Ой, щось мені скучнінька, треба захворіти на депресію, буде веселіше”.

Ніхто не хоче хворіти.

До речі, часто депресію викликає те, на що людина взагалі не може вплинути без медикаментів – наприклад, гормональні збої.

“Я намагаюся тебе зрозуміти”.

Що казати – “Я не можу насправді зрозуміти, що ти відчуваєш, але хочу запропонувати допомогу та співчуття”.

Що НЕ казати – “Ой, повір, я знаю, що ти відчуваєш.

Одного разу я була в такій депресії декілька днів”.

Відрізнити депресію від поганого настрою чи поганого періоду в житті дуже просто.

Депресія залишається з тобою понад тиждень.

Тому, якщо тобі не діагностували депресію, не кажи, що ти розумієш.

Ні, не розумієш.

Обирай більш нейтральну риторику – “Я намагаюсь зрозуміти…”, “Я хочу зрозуміти…”.

А також дійсно роби кроки назустріч розумінню – погугли, прочитай профільну літературу.

“Я про тебе піклуюся”.

Що казати – “Я тебе люблю”.

Що НЕ казати – “Ти ще не втомилась від цього “я-мені-мене”? Це егоїстично, зараз всім погано”.

Людина з депресією не хоче думати про інших, тому що страждає сама.

І правильно робить, уяви собі.

У літаках є інструкція на випадок небезпечної ситуації: спочатку надягни кисневу маску на себе, а потім – на дитину.

Спочатку у випадку хвороби потрібно попіклуватись про себе, а потім вже думати про інших – це не егоїзм, а прояв розуму.

Якщо не врятувати саму себе, нікого вже не врятуєш.

“Ти мене не відштовхнеш”.

Що казати – “Я не залишу тебе”, “Я від тебе не відмовлюсь”, “Я буду поряд”.

Що НЕ казати – “Я думаю, ти прикидаєшся, щоб нас образити”, “Ти просто дуєшся на щось”.

Людина з депресією часто може поводитись відштовхуюче, і це не тому, що вона хоче завдати тобі болю.

Наприклад, мій друг під час депресії часто сварився з мамою через те, що не міг знайти в собі сили, щоб прибрати вдома.

І це не тому що він не любить маму, ні.

Він просто не міг знайти сил, щоб піднятись і щось робити.

Важливо не кричати та не сваритись, не сприймати хворобу як бажання близького зробити тобі боляче чи за щось тебе покарати.

Повір, тобі ніхто не хоче зашкодити.

“Ми пройдемо через це разом”.

Що казати – “Мені шкода, що ти проходиш через весь цей біль.

Я не буду тебе кидати, і не ображаюсь, не бійся”.

Що НЕ казати – “Ну, ти пробувала травки запарити собі?”.

Дай зрозуміти своєму близькому, що ти поряд, і що ти готова пройти через це разом.

Не давай порад, не лізь з розповідями про тьотю Маню, яка перемогла свою печальку за допомогою молитва та прикладання до голови подорожника.