Війна в російських новинах: санкції, санкції та українська військова агресія

Тема російсько-української війни, чи то пак «специальной операции», минулого тижня займала близько 28% інформаційного простору країни-агресора.

На відміну від першого тижня війни, найпопулярнішою темою минулотижневих новин про війну стали санкції накладені на Росію після початку війни в Україні та спроби російської економіки з ними впоратись. Вони становили приблизно 39% новинних публікацій про війну та 10% від всього російського інфополя.

Пропагандистам болить від санкцій

Найчастіше в російських новинах інформували про санкції в спортивній сфері та проти компаній на території Росії. Тема санкцій висвітлювалась або нейтрально-інформативно, або з позиції несправедливості з боку Заходу. Наприклад, затримання російських кораблів у французьких водах порівнювали з піратством: «В принципе, для российских судов французские территориальные воды сегодня схожи с территориальными водами Сомали».

Новини щодо санкцій проти центрального банку РФ та про відключення від SWIFT подавали сухо, але намагались використовувати заспокійливий тон, наводячи інструкції від російських органів влади щодо того, як діяти населенню в умовах санкцій. 

Говорили про те, як будуть потерпати ті країни, які запроваджують ці санкції. Писали про зростання ціни на енергоресурси та ситуацію з наповненням газових сховищ: «Согласно данным компании,(«Газпром» - ред.) в настоящий момент газовые хранилища Европы суммарно заполнены менее чем на треть. При этом резервы Германии уже опустошены примерно на 71%, а Франции — на 77%. На минимальных уровнях также остаётся заполненность украинских хранилищ».

Відповідні посили були й у повідомленнях про розрив співпраці у галузі космічного співробітництва: «гендиректор "Роскосмоса" Дмитрий Рогозин заявил о том, что МКС ждет неконтролируемый сход с орбиты, если санкции заденут сотрудничество с Россией».

Також російські пропагандисти поширювали новини про те, що Китай не підтримує запровадження санкцій проти Росії: «Что касается финансовых санкций, то мы их не одобряем. Особенно не одобряем санкции, введенные в одностороннем порядке. Мы не будем присоединяться к подобным санкциям»,— пообещал китайский чиновник».

Російська пропаганда не змогла обійтись без згадок про «нацистов», висвітлюючи тему санкцій: «сенаторы США предложили ввести санкции против всех государственных компаний России. При этом законопроект, предложенный американскими сенаторами, носит название HEROIAM SLAVA, что является отсылкой к лозунгу нацистов-бандеровцев». 

Втім санкції дійсно працюють: в російських медіа почали з’являтися новини про здорожчання продуктів та товарів у регіонах Росії. Пропагандисти намагались помʼякшити їх запевненнями, що дефіциту товарів не буде, і ситуація під контролем: «Все первоочередные продукты, такие как сахар, крупы, мука должны доступны, их запас должен составлять 30 дней. Особенно это касается северного Крыма. Любое необоснованное повышение цен на сахар, овощей «борщевого набора», хлеба и хлебобулочных изделий или жизненно-важные лекарства должно пресекаться. Меры к таким продавцам будут применяться жесткие».

(Не)успіхи російської армії

Пропагандисти РФ продовжують виправдовувати вторгнення Росії до України і писати про захист мешканців Донбасу. Вони транслюювали рапорти міністерства оборони Росії щодо успіхів російської армії. Бомбардування та обстріли Херсона й Маріуполя називали «первой волной денацификации», повторюючи брехливу мантру про те, що росіяни знищують лише військові об’єкти: «Ещё раз подчёркиваем, вооружённые силы Российской Федерации наносят удары только по военным объектам. Гражданскому населению ничего не угрожает». Українську владу зображували якомога кровожерливішою та перекидали на неї звинувачення у жертвах серед цивільного населення: «Владимир Зеленский сознательно делает всё, чтобы погибло побольше украинских граждан. Вполне предугадывая проигрышный для Украины исход конфликта, он, тем не менее, объявил всеобщую мобилизацию, вооружает улицу, выпускает из тюрем уголовных преступников; словно Гитлер бросает в бой не только ВСУ, но и отряды фольксштурма».

Намагаючись виправдати російську агресію, пропагандисти стали все частіше пропонувати різні теорії змови щодо необхідності «спецоперации». Багато писали про те, що Україна прагне та має можливості створення ядерної зброї «Неспособность создать ядерное оружие не означает неспособности создать «грязную бомбу». И вот в этом отношении нынешняя Украина действительно опасна. Ну, по крайней мере, пока».

Поряд з новинами про успіх російської «спецоперації», минулого тижня почали з’являютись сухі інформативні повідомлення про загиблих росіян. Щоправда, кількість загиблих, про яку повідомляють офіційні російські джерела, в багато разів менша за українські звіти.

Російська дипломатія: в пошуках ворогів та сумнівних союзників

Кожний шостий російський текст про війну стосувався дипломатії. Писали як про готовність Росії до переговорів з Україною, так і про будь які заяви навіть пересічних іноземних політиків на підтримку Росії. Із особливою увагою ставились до Ірану, Узбекистану чи Угорщини (завдяки вирваній з контексту цитаті Орбана про непідтримку санкцій про заборону на імпорт російських енергоносіїв).

Пишучи про переговори між українською та російською делегаціями, пропагандисти наголошували, що Росія готова до переговорів та звинувачували Україну в небажанні миру. Разом з тим однобоко висвітлювали інформацію про гуманітарні коридори – виставляючи росіян в образі миротворців та гуманістів, а українців звинувачуючи у зірванні домовленостей.

А кожну шосту новину про російську дипломатію супроводжували майже такою самою кількістю текстів із описом усіляких загроз від абстрактного Заходу, НАТО, США чи Японії. Російські пропагандисти обурювались через гуманітарну, матеріальну чи збройну підтримку України та не припиняли повторювати, що закриття неба над Україною стане проявом прямої агресії.

Методологія

Ми зібрали всі матеріали з російських та окупаційних сайтів, які завантажились для традиційного моніторингу дезінформації. До кожного абзацу застосували алгоритм автоматичного визначення тем. Серед цих тем (груп схожих за змістом матеріалів) визначили ті, що стосуються вторгнення. Далі отримали дані для кожного матеріалу на сайті щодо згадок певної теми. На цих даних та прикладах абзаців з теми й будували висновки.

Сайти:

aif.ru, antifashist.com, comitet.su, dni.ru, free-news.su, fromdonetsk.net, kafanews.com, kommersant.ru, lenta.ru, life.ru, meridian.in.ua, naspravdi.info, nefakt.info, newc.info, newsland.com, nk.org.ua, novorossiy.info, odnarodyna.org, pravda.ru, pravdanews.info, regnum.ru, ruinformer.com, russian.rt.com, rusvesna.su, sevastopol.su, sobytiya.info, ukraina.ru, vz.ru, xvesti.ru

дезінфомонітор дезінформація медіапростір війна