План дій: як зібратись та почати працювати

“Я не у зоні воєнних дій, але ніяк не можу зібратись й почати працювати.

Що мені робити?” – це питання виникає дуже часто, тому ми вирішили розібратись та скласти для тебе план дій.

Українців, що знаходяться не в зоні бойових дій, закликали повертатись до звичної роботи.

Це – розумне прохання, оскільки економіці треба на чомусь триматись, а тил потрібно чимось забезпечувати.

Але не кожен з нас може зараз зосередитись на своїй роботі, навіть якщо раніше за вуха було не відірвати.

Це нормально!.

Не варто себе пригнічувати та говорити собі погані слова через те, що складно повернутись до роботи.

Не кожен може просто взяти й почати працювати у такий стресовий момент, а тим паче – абстрагуватись від поганих думок.

Ти в цьому не винна.

Для тих, кому важко зібратись, даємо декілька порад, які допоможуть знову почати працювати та прийти у звичний ритм життя.

Спочатку допоможи собі, а потім – усім іншим.

Це правило порятувало не одне життя, оскільки не можна врятувати когось іншого, якщо ти не можеш допомогти собі.

Щоб працювати, потрібен ресурс, а взяти його треба з задоволення своїх фізичних та психологічних потреб.

Не думай, що ти не заслуговуєш на прочитання книжки чи прослухування музики, або на смачну їжу та повноцінний сон, якщо це зараз можуть отримати не всі.

Нормально харчуйся, спи по 7 годин на день, розвантажуй мізки.

Це допоможе тобі якомога довше залишатись в ресурсі.

Не давай собі пересипати.

У стресових ситуаціях наш організм може почати вимагати більше сну, ніж йому потрібно.

Не варто кульком валятись у ліжку та думати темні думи.

Проспавши положені сім годин, одразу покидай ліжко та починай робити свої справи.

Замала кількість сну шкідлива, але й пересип також нікому ще добре не зробив.

Пам’ятай, що кожен вклад важливий.

Зараз ми можемо зіткнутись з думкою про те, що ти робиш недостатньо, що могла б робити більше та краще.

Але насправді це дуже токсична думка, яка тебе тільки демотивує.

Коли дивишся на світлини зруйнованих міст та чужого горя, читаєш усі ці жахливі новини, одразу хочеш зробити абсолютний максимум: в друзки розбитись, але зробити так, щоб це припинилось.

Але так ресурс не працює.

Ти тільки культивуєш в собі почуття провини.

Так, ти не можеш повернутись до свого попереднього рівня продуктивності та роботи, але ніхто від тебе цього й не очікує.

Ти робиш достатньо, якщо вже щось робиш.

Читай новини тільки раз на день.

Буває й таке, що ти постійно читаєш новини, сподіваючись не почути там чогось поганого.

І це перетворюється на безкінечний потік поганих новин, які твій мозок запам’ятає краще, ніж хороші.

Перерви в читанні новин, а краще – прочитання їх тільки раз на день, дозволять тобі захиститись від фейків та прогнозів, які зараз багато хто робить.

Звичайно, не варто нехтувати новинами та офіційними повідомленнями, якщо армія росіян біля твого міста, але якщо ти взагалі виїхала з країни – не варто читати увесь свій вільний час новини.

Помічай хороше.

Старайся помічати хороше.

Це дозволить тобі відчувати, що навколо не все погано і сумно.

Склади плани на післявоєнний час.

Це чудова можливість заспокоїтись та розслабитись.

Почни складати справжній післявоєнний чекліст з місцями, які захочеш відвідати, людьми, з якими плануєш побачитись, подорожами та різними планами.

Думай про позитивне, прокручуй це позитивне в голові.

Зроби наголос на свій розпорядок.

Тайм-менеджмент у цей період є дуже важливим, тому постарайся скласти собі хоч якийсь розпорядок дня, та просто відмічай галочки протягом дня.

Зрозумій, що тобі це треба, і просто механічно роби.

Скоро це увійде у звичку, і будеш працювати як раніше.

Метод помідора.