Олена Зеленська — про погрози, українських жінок та реакцію дітей на війну

Дружина президента України Олена Зеленська у письмовій формі дала інтерв’ю німецькому тижневику Die Zeit.

Ділимося найцікавішими висловлюваннями першої леді.

Олена Зеленська переживає за долю українського народу, який зазнав російської агресії.

Вона закликала європейців не ставитися до війни в Україні, як до чогось далекого, бо загроза нависає і над ними.

Родина першої леді теж опинилася у списку ворога, але це не заважає їй говорити на весь світ правду про злочини росії.

Про загрозу життю.

«Те, що мене та мою сім’ю тепер переслідують, схоже на низькопробний бойовик.

Але потім я згадую, що було скоєно окупантами, скільки було вбито беззахисних дітей, знищено родин, розстріляно беззбройних українців.

Росіяни хочуть чинити тиск на мого чоловіка, загрожуючи його сім’ї.

Це реалістичний план, тому ми маємо дуже сильну охорону».

Про переживання за оточені міста України.

«Я найбільше хвилююся за мешканців Маріуполя, Харкова, а також Ірпеня та Бучі, невеликого містечка під Києвом.

Ці люди вже кілька днів нічого не їли та не пили.

Вони продовжують сидіти у підвалах, бо на вулиці їх застрелять.

Я боюся читати щоденники однієї матері з Маріуполя, яка пише своєму синові: «Я проживу ще день».

Про розмови з дітьми про війну.

«Жахливо розмовляти з дітьми не про подорожі, Тікток або домашні завдання, а про бомби, ракети і свободу.

Страшно, що діти сьогодні змушені прокидатися під виття сирен та ховатися у бункерах.

Проте треба пояснювати дітям, що відбувається».

Про реакцію дітей на війну.

Зеленська розповіла, що її діти, як інші, прокидаються під сирени та ховаються в бункерах.

Однак 17-річна донька Олександра та 9-річний син Кирило добре трималися у перші дні вторгнення.

«Вони діяли організовано і дисципліновано, не задавали зайвих запитань і все робили швидко.

Їм не заважало те, що їм доводилося спати в одязі кілька днів поспіль.

Однієї ночі я так втомилася, що міцно заснула і не почула повітряну тривогу.

Мій син мене повністю спокійно розбудив і сказав: «Мамо, нам знову треба у підвал.

Пізніше поспиш».

«Наша старша дочка сама знаходить інформацію — вона все так само добре розуміє, як я.

І ми з нею обговорюємо те, що відбувається.

Молодший теж усвідомлює, що Україна зараз бореться за виживання.

Він малює війну, і мені від цього страшно.

Я б хотіла, щоб він малював щось інше… Я мрію про той день, коли він знову почне малювати Бетмена або Людину-павука».

ЧИТАЙ ТАКОЖ: Регіна Тодоренко вперше пояснила своє мовчання щодо війни.

Про українських жінок.

«Українська жінка понад 48 годин чекає на кордоні, щоб урятувати свою дитину.

Українська жінка їде до Західної Європи, щоб організувати гумдопомогу для Маріуполя та Харкова.

Українська жінка йде на службу у Збройних силах, бере зброю та йде у бій.

Але вона і та людина, яка плете маскувальні сітки, варить солдатам суп, працює в магазині та продовжує займатися бізнесом, щоб допомогти українській економіці».

«…Нам, українським жінкам зовсім не хочеться бути біженками, бути залежними.

Ми звикли до самостійності та власної ініціативи.

Бути залежними це те, чого наші люди найбільше бояться.

Нерідко нам важко приймати чиюсь допомогу».

ЧИТАЙ ТАКОЖ: Потап розповів про погрози та звірства російських солдат.

Про те, що додає мужності.

«Вселяє мужність те саме, що допомагає і мільйонам українців: віра в нашу армію і в нашу перемогу, надія на вільне та блискуче майбутнє, а також любов до України».

Все буде Україна! Ми переможемо!.