Внутрішня війна: як боротися з апатією

Психолог Наталія Руснак розповість у новій статті, як справлятись з апатією під час війни та як взагалі розпізнати цей стан.

Уже майже два місяці українці живуть у стані війни.

Ми не готувались до неї і ніколи не проживали нічого подібного.

Ситуація різко зазнала змін як на зовнішньому, так і на внутрішньому рівнях.

У багатьох з нас в одну мить змінилися життєві орієнтири, цілі та мрії.

Ті проєкти, в які ми вкладали свою силу, енергію та час, зараз, у кращому випадку, перебувають на паузі з невідомими майбутніми перспективами, а в гіршому – закриті та зовсім розпущені.

Окрім того, що ми втратили матеріальну опору, з’явилися відчуття страху, злості, співчуття, нерозуміння – це все сильно збиває з ніг і дезорієнтує.

Як наслідок, через усі ці відчуття ми завмираємо і не розуміємо, куди рухатись далі, чи безпечно це та чи взагалі в цьому є зміст….

Також у багатьох зараз увімкнувся режим «врятувати весь світ» і на фоні цього почалася робота понад свої сили.

Ми можемо перенести синдром відмінника на волонтерство і віддавати всі сили, повністю вичерпуючи наявні резерви внутрішньої енергії.

Як стан довгого завмирання, так і стан гіпервключення здатні призвести до негативних наслідків, одним із яких є апатія.

Як розпізнати прояви апатії.

Ми можемо не помітити апатію і не надавати цьому стану значення.

Зараз багато хто використовує виправдання на кшталт: «Є ті, кому значно гірше, отже зі мною все добре».

Але як тільки ви починаєте помічати за собою небажання зранку розплющувати очі, втрату мотивації щось робити, відсутність змісту в своїй діяльності чи небажання будь-яких фізичних дій – це точно тривожні дзвіночки.

Найімовірніше, у вас проявилась апатія.

Важливо розуміти, що не можна все залишати на самотік, адже цей стан є небезпечним.

Тому важливо одразу почати діяти.

Першим кроком для виходу із апатії є визнання того, що вона існує, що зараз ви знаходитеся в цьому стані.

Якщо подивитись на апатію по шкалі вібрацій і впливу на наш організм, то це саме та емоція, яка «вмикає» в функцію самознищення.

Наш організм дуже розумний і зчитує емоції значно раніше, ніж вони перетворюються в думку, і саме апатія дає знак організму: «Мені не потрібно жити, у цьому немає змісту».

Якщо ігнорувати цей стан, то спочатку ми можемо побачити, як руйнуються стосунки з близькими і здоров’я.

Імунна система також здається та відмовляється працювати.

Що робити, якщо у тебе апатія.

Випишіть усе, що зараз відчуваєте.

Навіть якщо здається, що не відчуваєте нічого – теж запишіть це.

Так ви матимете можливість звільнитися від тих думок, які законсервувались у підсвідомості та створюють дискомфорт.

Знайдіть людину, з якою можна поділитись тим, що зараз відбувається з вами.

Не для співчуття і поради, а просто для того, щоб не бути самотнім у цьому.

Приймайте контрастний душ.

Це чудовий спосіб для того, аби наситити тіло киснем.

Виконуйте дихальні вправи (за методом Віма Хофа).

Це додасть енергії і зробить невеликий «reset» для організму.

Поставте собі запитання: «Чого б мені хотілось зараз?» Як тільки матимете відповідь – одразу починайте втілювати свої бажання.

Якщо ж ви не знаєте, чого хочете – підготуйте листочки з варіантами й оберіть один із заплющеними очима – це додасть творчої енергії.

Наведіть будильник і тричі на день зупиняйтесь, концентруйтесь на тому моменті, що проживаєте.

Навчіться помічати дрібниці та знайдіть у собі сили подякувати за них.

Тут в нагоді стане щоденник вдячності, який ви будете заповнювати.

Оберіть для себе комфортний вид фізичної активності.

Це можуть бути йога, біг або просто танці вдома під улюблений трек.

Так ви зможете розігнати енергію і зловити задоволення від моменту.

Звичайно, при затяжній апатії потрібна посилена допомога спеціаліста, але якщо ви зможете розпізнати в собі апатію на перших її проявах – ці прості кроки допоможуть вам увійти в зовсім інший емоційний стан, в якому буде місце для дій, мрій і вдячності.