Володимир Дорош випустив пісню — діалог військового з дружиною

Заслужений артист України, співак Володимир Дорош представляє пісню, яка увійде в українські воєнні хроніки, як музична класика весни 2022 року.

Це пісня про весну, але не ту, до якої ми звикли, щасливу та теплу, а ту, яку у нас з вами, українців, тимчасово відібрали.

Кошти від прослуховувань пісні підуть на гуманітарні потреби, викликані військовим вторгненням росії на територію України.

Володимир записав дует з молодою та чарівною зіркою, учасницею проєкту «Голос Країни» 12-го сезону, Оленою Чукаленко.

Наша редакція підготувала перше за війну мініінтерв’ю з Володимиром Дорошем.

Як в умовах війни можна зробити якісний запис пісні?.

По-перше, все залежить від фінансової ситуації й від того, де людина знаходиться.

Якщо людина знаходиться в Європі, в Америці, чи в Канаді, то зрозуміло, що це не проблема.

Коли є гроші, можна записати пісню в будь-якій студії.

По друге, оскільки я не виїздив і нікуди не збираюсь виїздить зі своєї держави України, і вся моя сім’я тут, і моя маленька дитина, якій всього-на-всього 2 тижні від дня народження, і враховуючи те, що в мене завжди була своя студія, як тільки я розпочав професійно займатися музикою, то я рекомендую всім без виключно готуватись до життя серйозно і кожному музиканту мати свою власну студію, свою команду музикантів і саундпродюсера.

Можливо це звучить досить цинічно, але коли хочеш заробляти, то треба вкладати в бізнес, а не тільки в модні лахи, дорогі машини та інші «прибамбаси»….

Як артисти тримаються без гонорарів? Як виживають? Що Ви можете порадити колегам від себе?.

На гарячій сковороді холодних місць не буває.

Коли йде війна, всі артисти без виключно розуміють, в якому положенні ми знаходимось, весь український народ, тому я можу порадить, щоб виживати, можливо, потрібно шукати собі інший спосіб для застосування своїх сил та можливостей, шукати інші професії, або, якщо вони є, то займатися ними.

Розраховувати на те, що артисти повинні бути в привілейованому положенні неможливо.

Адже в першу чергу треба давати можливість тим, хто захищає нашу батьківщину.

Звісно можна відразу задатися питанням, а за що ми тоді воюємо, якщо завтра не буде музики, творчості й мистецтва… За це теж йде війна.

І тут яку я можу дати пораду, якщо я не такий традиційний артист, як всі.

Я завжди говорив, що заробляв гроші, щоб співати, а всі інші співали, щоб заробляти.

Тому всі дорослі люди повинні були бути готовими до найгіршого, думати про якийсь резерв, заощадження, тощо….

Чи плануєте тур Європою чи Америкою?.

Всі українські артисти мріють в цьому житті виступати в Європі, Америці, Австралії, Африці… Мені однаково де виступати, я музикант і артист, я готовий виступати де завгодно, якщо це буде мати якийсь сенс, і, справді допоможе в такий важкий час нашій Україні і нашим збройним силам.

Що буде першим Вашим вчинком, як музиканта, коли прийде перемога України?.

Мені ніколи не подобалось, що за 30 років ми слідували західній музиці і її кумирам, а не продовжували свою автентичну музику, не займались серйозно національною культурою і свідомістю, про що на сьогодні, коли трапилась війна, свідчить яка кількість людей втекла з нашої держави, щоб приїхати коли все налагодиться.

І я не можу їх судити, тому що вони спасали життя своїх дітей, але коли ми переможемо, ми повинні будемо надати оцінку тому факту, що наша держава, крім нас, нікому не потрібна, і що ми самі повинні її відбудовувати.

Без заходу, без сходу — самі.

І це ми, українці, повинні зрозуміти.

Якщо я залишусь живий, і залишиться жива моя сім’я, моя команда, яких я безмежно люблю, а всі вони зараз знаходяться тут, в Україні, разом зі мною, в Полтавській області, то перше, що я зроблю — це знайду кошти і побудую церкву.

Нехай береже нас Господь, і той іспит, який він нам послав, ми повинні пройти достойно й навчитись жити самостійно.