Почуття провини: як розрізнити та що робити

Що таке почуття провини? Як розрізнити, що твоя провина здорова? Що робити, якщо відчуваєш провину?.

Почуття провини знайоме нам усім з дитинства.

Розбив улюблену мамину вазу, посварилась з подругою через дрібниці та багато інших ситуацій, у які ми потрапляємо.

Наразі ми всією країною потрапили у недитячу, страшну ситуацію – триває війна.

Хтось переїхав у безпечне місце й тепер почувається винним.

Хтось зашивається на роботі, але почуває себе недостатньо корисним, тому ще й волонтерить.

А хтось волонтерить, з останніх сил знаходячи необхідне, й може відчувати провину, що робить недостатньо.

Усе це – почуття провини.

І воно може зробити нас продуктивнішими, а може – навпаки, знищити нас.

Розбираємось у цьому питанні в новій статті.

Що треба знати про почуття провини.

Провина – це самосвідома емоція, така ж, наприклад, як сором, збентеження, гордість.

Вона також включає роздуми про себе.

Людина здатна відчувати провину з різних причин.

Наприклад, сюди входять вчинки, які вона зробила, або – не зробила, нездатність зробити щось, та навіть морально неправильні думки.

Коли один завдає шкоди іншому, почуття провини – це абсолютно природна емоційна реакція.

Якщо її немає при повному розумінні шкідливості вчинку – це вже патологія.

Почуття провини зосереджується на особистості, але має також і соціальну значущість: воно допомагає нам виконувати важливі міжособистісні функції, наприклад – заохочує помиритись з тим, з ким посварились, перешкоджає вчинкам, які є морально неприйнятними.

Однак, існує ще й надлишок почуття провини.

Про нього ми також поговоримо.

Чи може почуття провини бути корисним?.

Почуття провини дійсно може бути корисним.

Наприклад, воно мотивує вибачитись, виправити помилку, поводитись відповідально перед собою та іншими.

А внаслідок цього – допомагає нам не тільки ставати кращими, але й зберігати соціальні зв’язки.

Також почуття провини не дає психічно нормальній людині шкодити іншим – наприклад, пертися в іншу країну грабувати та вбивати мирних людей.

Не будемо тицяти пальцями, ми всі знаємо про кого йде мова.

Хто не має почуття провини?.

Якщо ми вже заговорили про орків, то так, не всі люди здатні відчувати провину.

Наприклад, відсутність докорів сумління та почуття провини, бажання вихвалятись злочинами, притаманне психопатам, соціопатам та москалям.

Таких людей треба лікувати.

Що таке провина вцілілого?.

Це емоційний досвід, який є результатом того, що людина залишилась неушкодженою відносно інших, у важкій та небезпечній ситуації.

Наприклад, пережила бомбардування, в той час, як всі навколо загинули.

Ця людина відчуває провину, попри те, що вона не відповідає за смерть інших.

“Здорова” та “невротична” провина: думка експертів.

Експерти телеграм-каналу “Психологічна підтримка” розповіли, що таке “здорова” та “невротична” провина.

На думку психологів, існує два типи провини:.

Здорова провина.

Наприклад, ви розбили улюблену чашку знайомого.

Ви відчуваєте провину за необережність.

Вибачилися, придбали нову чашку або компенсували втрату грошима.

Тобто існує декілька способів, щоби позбутися цієї вини.

В умовах війни ви можете відчувати провину, якщо переїхали в більш безпечне місце, а батьки залишилися в окупації.

Це було їхнє доросле рішення, але вам від цього не легше.

Корисний спосіб позбутися цієї провини – допомогти іншим.

Наприклад, віддати частину коштів на ЗСУ, піти у волонтери, здати кров або допомогти адаптуватись іншій родині в нових умовах.

Невротична провина.

Якщо допомога іншим не позбавила вини, то ви взяли на себе нездорову відповідальність.

Це погано тільки для вас.

Позбутися невротичної провини допоможе психотерапія переживання горя.

Якщо зараз немає змоги звернутися до спеціаліста, то спробуйте поговорити з собою:.

«У тебе є класна риса – відповідальність.

Це твоя сила та вміння.

Це частина тебе.

Не потрібно себе змінювати.

Проте після закінчення війни додому повернуться сотні військових, яких спустошила війна.

Їх потрібно буде наповнювати.

Це може бути твоєю місією.

Проте якщо ти будеш порожній, чи зможеш ти наповнити? Зроби, будь ласка, все можливе, щоби відновити свій внутрішній ресурс.

Не хочеш для себе, зроби для тих, хто повернеться з війни й потребуватиме твоєї допомоги».

Наше тіло перше, що сприймає травму, та останнє, що відпускає.

Важливо повертати тіло у звичні умови, давати йому звичні смаки, речі, щоби воно поверталося до життя.

Активуйте свою тілесну пам’ять, а не відчуття провини.