Команда фільму «Бачення метелика» провела акцію на підтримку України на Каннському кінофестивалі

25 травня 2022 відбулася світова прем’єра фільму «Бачення метелика» (Butterfly Vision) в секції «Особливий погляд» (Un Certain Regard) офіційного відбору 75-го Каннського кінофестивалю. Стрічка змагається не тільки в рамках категорії Un Certain Regard, але й за «Золоту камеру», премію за найкращий дебютний повнометражний фільм найпрестижнішого світового кінофестивалю. Результати буде оголошено на церемонії нагородження Каннського кінофестивалю 28 травня 2022.

В день прем’єри вся команда фільму «Бачення метелика» провела акцію на підтримку України на червоній доріжці, в момент, коли увага всіх міжнародних медіа була максимально прикута до творчої групи. Митці вийшли під звуки сирен та закрили свої обличчя символом перекресленого ока, широко відомого користувачам соціальних мереж, що означає «Потенційно неприйнятний контент. Ця світлина може містити сцени жорстокості або насильства». Одночасно із цим візуальним знаком команда фільму «Бачення метелика» тримала постер із підписом Russians kill Ukrainians. Do you find it offensive and disturbing to talk about this Genocide? («Росіяни вбивають українців. Ви вважаєте, що говорити про цей геноцид — це потенційно неприйнятний контент?»).

Перед акцією під час офіційного фотоколу Каннського кінофестивалю режисер фільму Максим Наконечний також закликав міжнародну спільноту до підтримки звільнення з полону волонтерки та парамедикині Юлії Паєвської (відомої під позивним — Тайра).

«Минуло вже 3 місяці після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, і найкраще, що може продовжувати робити міжнародна кіноіндустрія — це надавати голос українським митцям. А наша справа, відповідно, - продовжувати боротися за те, щоб Україна була на порядку денному», — прокоментував акцію режисер фільму «Бачення метелика» Максим Наконечний.

Максим Наконечний

«З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, багато людей бачать в соціальних мережах контент, пов’язаний з війною, який є автоматично скритий позначкою — «потенційно неприйнятний контент». Ми з командою фільму подумали, що це дуже точна метафора, щоб показати, як комунікує Україна та світ вже багато років. Війна, яка зараз є в Україні, часто навіть не називається війною. Більше ніж 8 років війну в Україні світ називав конфліктом. Багато сторіч російські окупанти називалися нашим братським народом, хоча вони насправді знищували українську націю. Навіть після 24 лютого багато європейців продовжили називати вже повномасштабну війну Росії в Україні — конфліктом. Тільки жахливі злочини росіян відкрили багатьом людям очі на правду, але люди не хочуть чути про те, що українців вбивають. Правда болісна, але вона має бути сказана повністю, навіть не на половину».

Дар`я Бассель

Повнометражний дебют Максима Наконечного — це жорстка та сюрреалістична історія про жінку-воїна, яка не бажає бути жертвою. Після звільнення з ворожого полону аеророзвідниця Ліля намагається повернутися до свого мирного життя в Україні. Біль і травма через пережите повсякчас виринають на поверхню, ніби уві сні, та щось всередині неї не дозволяє забути, чому вона мусить жити далі.