Насправді реакцій на страх п’ять: говорять експерти

Реакція «бийся чи тікай» — це те, як найчастіше називають автоматичну реакцію нашого організму на страх.

Насправді існує 5 поширених реакцій: «завмерти», «впасти», «подружитися», а також «битися» або «втекти».

Про них розказали експерти Телеграм-каналу “Психологічна підтримка”.

Англійською реакції на страх називають Thе 5 Fs: fight, flight, freeze, flop and friend.

Такі реакції – це негайна, автоматична та інстинктивна реакція на страх.

Розуміння їх може допомогти вам розібратися зі своїми почуттями.

Як наш організм реагує на небезпеку?.

Ми зазвичай відчуваємо страх, коли відчуваємо, що в небезпеці.

Наш мозок попереджає наше тіло про небезпеку — наше тіло реагує автоматично:.

Прискорюється наш пульс і дихання, щоб збільшити надходження кисню і крові до м’язів.

Напружуються м’язи, готові до використання, якщо потрібно.

Вимикаються функції організму, які не першочергово важливі, наприклад травлення.

Посилюється пітливість, щоб нам не було жарко.

Відбувається викид адреналіну, щоб дати нам енергію.

Вивільняється кортизол, щоб полегшити біль.

Це також спричиняє ефект блокування раціонального мислення, тому під час надзвичайного стресу та страху ми відчуваємо, що в голові каламутно або ми не можемо зосередитися.

Битися, тікати, завмерти, впасти, подружитися.

Оскільки ми переважно чули про «бийся чи втікай», ми відчуваємо розчарування чи навіть злість на себе, що, коли ми опинилися в ситуації надзвичайного страху чи небезпеки, ми не відчували надлюдської сили чи швидкості, щоб боротися чи тікати.

Але три інші поширені реакції на страх і небезпеку: завмерти, впасти і подружитися — настільки ж інстинктивні, як битися або втікати.

Ми не можемо вибирати, яку з них ми оберемо цієї миті.

Саме тому їх називають автоматичними реакціями.

Усі п’ять реакцій — це автоматичні способи нашого організму захистити нас від можливої шкоди та вижити в небезпечній ситуації:.

Битися: фізична боротьба, штовханина, навіть словесна боротьба, коли ви лаєтесь або кажете «ні».

Втікати: встановлення дистанції між вами та небезпекою.

Це може бути біг, переховування або відступ.

Завмерти: напруження, нерухомість і мовчання.

Це поширена реакція на зґвалтування та сексуальне насильство.

Завмерти — це не надання згоди, це інстинктивна реакція на виживання.

Тварини часто завмирають, щоб уникнути бійок і потенційної шкоди, або «прикидаються мертвими», щоб їх не побачили та не з’їли хижаки.

Впасти: подібно до завмирання, за винятком того, що м’язи розслабляються, а тіло ніби ламається.

Це автоматична реакція, яка може зменшити фізичний біль від того, що з вами відбувається.

Ваша свідомість також може відключитися, щоб захистити себе.

Подружитися: покликати на допомогу «друга» чи стороннього перехожого.

Але коли нема кого кликати ми можемо «дружити» з агресором.

Наприклад, заспокоюючи його, ведучи переговори, торгуючись або благаючи.

Знову ж таки, це не ви даєте згоду зловмиснику, це інстинктивний механізм виживання.

Саме на основі цієї інстинктивної реакції може розвинутись «Стокгольмський синдром».

Пам’ять і тригери.

Коли ми переживаємо і реагуємо на страх або небезпеку, наші спогади не обробляються і не зберігаються звичайним способом.

Коли ми переживаємо травматичну подію, наш мозок часто зберігає в пам’яті лише наші відчуття.

Коли наш мозок потім розпізнає схожість між нашою нинішньою ситуацією та нашою минулою травмою (колір, запах чи шум), він може активувати одну з цих п’яти реакцій: битися, втікати, завмирати, падати або реакцію дружби, навіть якщо ми зараз не в небезпеці.

Це називається тригером, і це може бути звичайним досвідом для людей, які пережили травму, сексуальне насильство, зґвалтування чи будь-яку іншу небезпечну ситуацію.

Це своєю чергою може викликати:.

панічні атаки.

У такі моменти спробуйте нагадати, що зараз вам нічого не загрожує.

Ви в безпеці.

Ваш мозок щойно розпізнав подібність між вашим теперішнім і минулою травмою і викликав реакцію вашого тіла.