Українці в Каннах: образи команди фільму «Бачення метелика» на червоній доріжці

Наприкінці травня у рамках Каннського кінофестивалю відбулася світова прем’єра українського фільму «Бачення метелика». Перед початком показу команда стрічки провела акцію на червоному хіднику, а на фотокол прийшла у футболках, які були покликані звернути увагу світової спільноти на війну в Україні.

Ексклюзивно для ELLE.UA команда «Бачення метелика» розповіла про створення концепції образів, співпрацю з FROLOV, ETNODIM, GUZEMA і відчуття на червоній доріжці найпрестижнішого міжнародного кінофестивалю.

Софія Дорошенко, художниця по костюмах

Команда фільму вийшла на червону доріжку Каннського кінофестивалю в одязі від українського дизайнера FROLOV, а ще ви використали ювелірні прикраси GUZEMA. Також один з образів режисера був від ETNODIM. Як створювалася концепція образів команди фільму «Бачення метелика» для виходу на червону доріжку? Що важливо було донести через ці візуальні образи команди?

Більшість нашої команди — це жінки: продюсерки, операторка, художниця, друга режисерка, тренерка з акторської майстерності, співрежисерка монтажу. Спочатку нам здавалася дискусійною та недоречною підготовка до червоної доріжки в умовах війни, коли ми всі волонтеримо або воюємо. Усе офіційне, пафосне, вишукане викликало внутрішній протест. Хотілось одягти кросівки і чорний балахон із джинсами. Але в цей момент, мабуть, спрацювали мої та Юлині (друга режисерка) професійні навички з підготовки зйомок і костюмів заздалегідь, навіть коли про це ще ніхто не думає, бо потім за три дні буде складно зібрати те, що хотілося б. Я більше зайнялася підготовкою акторів і режисера та обговоренням мерчу для української делегації. Червона доріжка — це стара традиція, яку я запропонувала підтримати як знак поваги до фестивалю і його історії. Також ми одразу всією командою погодились і розділили ідею акції на червоному хіднику перед світовою прем’єрою. Поєднання французької традиції та нашого бажання говорити про Україну стало основою концепції. Також червона доріжка — це завжди дрес-код різного рівня, тобто в кросівках нас би не пустили. Для мене важливо було, щоб дівчата почувалися комфортно в заданих умовах. Хотіли вийти в камуфляжній футболці та берцях, але цього б нам теж не дозволили.

Підготовка червоної доріжки відбувалася паралельно з деокупацією Київської та Чернігівської областей, коли з’явилися перші фото Бучі, Бородянки й Ірпеня. Шукати туфлі, вечірні сукні вперемішку з берцями, переглядаючи фото з новин, — усе це відчувалося як абсурд. Навіть працюючи з костюмом, неможливо відокремитися від подій у країні, особливо коли ви їдете представляти Україну на міжнародний кінофестиваль.

Дуже багато дискусій було з приводу акції, вона мала стати основним висловлюванням на червоній доріжці. Ми вирішили, що більше не хочемо зображати себе в ролі жертви, а ставимо себе в позицію сили і боротьби. Від цього ми і відштовхувалися в пошуку решти рішень та ідей. Поважати традиції країни, яка називає вас із ворогом братами, та продовжувати доносити нашу (українську) позицію на її офіційному майданчику — це сильно. Я дякую і захоплююся командою за цю єдність і підтримку одне одного.

Я запропонувала чорний колір, який би об’єднав наш настрій і групу візуально. Виділили лише Ріту Бурковську, Любомира Валівоця та Максима Наконечного як основних персон.

У той самий час не всі відчували себе прихильницями чорного, ми вирішили і тут дати свободу вибору: в нас демократія в команді. Коли ми обговорювали костюми, виходили з індивідуальних побажань і стилістики кожного представника команди. Щоб усі почувалися впевнено, професійно і красиво. Підготовка заздалегідь важлива, бо в Каннах абсолютно зміняться контекст, події, погода, люди. Іра Нірша та Аліна Горлова обрали для себе камуфляжні сукні від Поліни Веллер. Моїм особистим протестом була жовта сатинова сумочка клатч у формі паперового кораблика від BEVZA.

Чому ви обрали саме FROLOV, ETNODIM, GUZEMA для реалізації концепції? І яке ваше враження від співпраці?

Для мене в підготовці було важливо обрати саме українського дизайнера та бренд з активною позицією щодо подій в Україні. Я одразу написала FROLOV, оскільки давно за ним слідкую, люблю і розділяю їхні ідеї. Довго не було відповіді, і я хвилювалася, що вони не відпишуть і ми не встигнемо підготуватися. Тому я почала переписку ще з деякими дизайнерами, але виявилося, що хтось не в Україні, хтось повністю евакуював свої колекції з країни. А деякі бренди на своїх сайтах навіть не мають української мови і відмовчуються про політичну та громадянську позицію. Але на щастя, відповіла Софія з команди FROLOV, і це була радість. Це ж Франція, і це Канни, де одяг — це частина культури, і тут важливо, у чому з’являються зірки, про це будуть говорити і писати не менше, ніж про фільм.

Іван і команда FROLOV дуже етичні, професійні та дружні в роботі, вони надали дуже багато образів під усі прописані події фестивалю, під кожну червону доріжку та офіційний вихід. Ріта виглядала дуже органічно і відповідно до своєї природи, Любомир одразу перевтілився в зірку, Максиму додали елегантності до його харизматичної хаотичності. Навіть я здивувалася, наскільки FROLOV може бути різний. Вони втрьох виглядали одночасно комплексно й індивідуально, я це дуже люблю.

Також під час підготовки фільму я вже спілкувалася з брендом ETNODIM: за сюжетом головні герої — Ліля і Тоха одружуються в їхніх сорочках. Режисер Макс Наконечний любить цей бренд, тому також обрав сорочку ETNODIM для однієї з подій Каннського кінофестивалю. Мені подобається, як на Максимові виглядають традиційні елементи одягу в поєднанні з дизайнерськими джинсами, технотату та його харизмою — це створює контраст і нове свіже враження.

Співпраця з GUZEMA — це був дуже приємний сюрприз. Я шукала прикраси для Ріти Бурковської: хотілося лаконічної форми з невеликими харизматичними деталями і трошки діамантів на червоній доріжці, тільки вони дають таке світло. Але я навіть побоялася писати бренду, щоб вони надали нам для виходу безкоштовно такі цінні речі. Згодом мені написала Ліза Сміт (продюсерка), що до неї звернулася Валерія Гузема, яка хоче надати акторці й команді свої ювелірні вироби для червоної доріжки і сама привезе їх до Канн. Це була дуже приємна несподіванка та радість для дівчат!

Було ще взуття від Kacharovska для Ріти Бурковської. У цього бренду, як і в усіх наших партнерів, теж дуже відкрите і професійне спілкування, готовність до співпраці в межах можливостей (їхній цех зараз відшиває берці для військових).

Для мене важливий розвиток модної індустрії в Україні, як і кіноіндустрії. Формування етичності та толерантності у цих креативних індустріях. Вибрані бренди однозначно працюють у цьому напрямку.

Три слова, які, на вашу думку, характеризують сучасні українські бренди?

Сміливість. Толерантність. Свобода.

Актори одягнули білий та червоний брючні костюми від українського бренду FROLOV, а режисер і продюсерки — футболки з принтами-закликами, влаштувавши ще одну акцію протесту. Як створювалася концепція образів команди для фотоколу? Чому режисер одягнув футболку з Тайрою, а продюсерки — футболки Ukraine Live, ці історії особисто для них важливі? Тобто як вирішували, хто що одягатиме?

Висловлювання та висвітлення подій в Україні для команди було основним завданням у цій поїздці. Канни — це також про фотопрезентацію і присутність у медіа. Ми одразу розуміли: там, де буде фото, має бути візуальна картинка протесту. Фото є фото, це майже документ, який залишиться в історії. Хоча, звісно, режисер фільму та головні актори дали дуже багато інтерв’ю світовим медіа, що було важливо для репрезентації України. Промова режисера перед прем’єрним показом фільму теж була присвячена війні в Україні.

Фотокол — це друга за важливістю подія для команди фільму в рамках візуальної репрезентації на Каннському кінофестивалі. Футболки — це мерч нашої команди (були ще листівки) для постійного незручного для всіх нагадування про події в Україні в розслаблених, байдужих Каннах. У кожного на фотоколі є своє завдання. Актори — це обличчя фільму: Ріта і Любомир виглядали гідно, елегантно, легко, про їхню позицію може говорити бренд і доповнювати їх.

Максим продовжував говорити про те, що для нього важливо, щоб не зраджувати собі. Фільм «Бачення метелика» — це історія про звільнення з російського полону військової аеророзвідниці з позивним Метелик, ідея фільму виникла ще у 2017 році, і тоді ніхто — ні ми, ні Макс — не очікував, що прем’єра фільму буде проходити, коли в Україні йтиме повномасштабна війна. Що будуть жінки-військовополонені, як Тайра, та бомбардування Києва, як у сні героїні Лілі. Тому говорити про військовополонених і події в Україні на міжнародному майданчику дуже важливо.

Ukraine life/live («Україна наживо») з фотографією Жені Малолєтки облетіли весь світ і говорять про воєнні злочини Росії в Маріуполі. Лого, як текст, так і зображення, — це частина вуличної культури і форма вираження. Для продюсерів як основної рушійної сили команди ще довго буде важливо й актуально говорити про Україну.

Ріта Бурковська, виконавиця головної жіночої ролі у фільмі «Бачення метелика» (аеророзвідниця Ліля)

Розкажіть, будь ласка, в якому саме образі ви вийшли на червону доріжку Каннського кінофестивалю та чому обрали саме його?

Ми почали підготовку до фестивалю і скомунікували з деякими українськими дизайнерами. Хочу подякувати всім дизайнерам за допомогу і гарне ставлення. Ми зупинилися на FROLOV. Його пропозиція одягу була дуже лаконічною і водночас жіночною. Я обрала для червоної доріжки білу сукню з його колекції, це шовк. Дуже цікава і проста сукня. Мені було комфортно, і водночас я дійсно відчула себе на світовій прем’єрі фільму та червоній доріжці. Ми мали не одну червону доріжку, тому нам треба було відібрати декілька образів. Ще одна із суконь просто підкорила мене! Це чорна сукня з вінтажного шовку, який дизайнер привіз з Лос-Анджелесу.

Як ви почувалися на червоній доріжці найпрестижнішого міжнародного кінофестивалю?

Червона доріжка Каннського фестивалю — це окремий досвід. Усе якось дуже серйозно і урочисто. Мала намір бути відкритою до цього досвіду, і це вдалося, бо поруч була команда, а ще нас у Каннах підтримувала наша міжнародна публіцистка Барбара (агенція PR Factory). Усе пройшло легко і навіть цікаво.

Як ви були одягнені під час офіційного фотоколу команди фільму в день світової прем’єри? Яка була реакція світової спільноти та медіа?

Для фотоколу наша команда обрала футболки з фотографією Жені Малолєтки, які він разом з Мстиславом Черновим зробив у оточеному Маріуполі в березні 2022 року. Ми з моїм партнером по фільму Любомиром Валівоцем були одягнені в костюми від Фролова. Хотілося бути сучасними і такими, які ми є в житті. Презентувати Україну не в застарілій формі, типу традиційної вишиванки і віночків, хоча ми любимо і поважаємо наш національний костюм. Ми хотіли показати себе сучасними людьми, які мало чим відрізняються від, скажімо, французів, але тим не менш у нас іде війна і ми боремося за свою незалежність. Окремо хочу зазначити, що нам допомагала наша художниця по костюмах Софія Дорошенко. Ми разом приймали рішення і вели запеклі суперечки, як же нам презентувати нашу кохану Україну.

Любомир Валівоць, виконавець головної чоловічої ролі у фільмі «Бачення метелика» (Тоха, чоловік Лілі)

Насправді образ вибирала наша художниця по костюмах Софія Дорошенко. У бренду FROLOV чудовий стиль та кольори. Відібрали 3-4 костюми для різних подій Каннського кінофестивалю. Приміряли образи ми з командою в різні дні. Не було змоги подивитися, як ми виглядаємо в ансамблі з режисером Максом та головною акторкою Рітою. Але зрештою стало зрозуміло, що виглядаємо дуже круто і стильно. До речі, багато хто казав, що впізнав костюми Фролова. Відгуки були тільки найкращі.

Як ви почувалися на червоній доріжці найпрестижнішого міжнародного кінофестивалю?

Трішки хвилювалися. Ми були втомлені, майже одразу після довгої дороги. Але водночас розуміли, що це дуже важливо — представляти Україну на такому міжнародному майданчику.

Ми були в центрі уваги. На фотоколі я був у червоному костюмі від Фролова і тим самим звертав на себе увагу. Фотокол пройшов дуже добре, відчувалася підтримка журналістів і фотографів.

Даша Бассель, продюсерка фільму «Бачення метелика»

Ми довго працювали над акцією для червоної доріжки. Близько місяця ми брейнстормили з усією командою, обговорювали різні ідеї. Було багато класних напрацювань, насправді ми понавигадували на маленький бієнале. Але не всі ідеї можна було втілити в умовах суворого протоколу Канн. Тому ми зупинилися на дуже простому рішенні: просте стримане вбрання темних кольорів для групи. Крім Ріти, головної акторки, яку хотілося виділити. Наш основний меседж ми закладали в напис на банері та зображення перекресленого ока, якими вся група перекрила свої обличчя. Тому, чесно кажучи, у що ми вдягнені, відійшло на другий план.

Як ви почувалися на червоній доріжці найпрестижнішого міжнародного кінофестивалю?

Для мене день прем’єри був найбільш нервовим та виснажливим днем у Каннах. Треба було організувати, аби все вийшло: від мейкапу всієї нашої команди (17 жінок) до самої акції. Запросити всіх на прем’єру, роздати квитки, всіх скоординувати згідно з протоколом Канн. Я сильно нервувала, але поряд була інша продюсерка Ліза Сміт, і вона мене дуже підтримувала. Наприклад, Ліза відрепетирувала всю акцію з командою, «розрулила» колонки, з яких у результаті лунали звуки сирен, і знайшла людей, які вмикали сирени під час нашої акції, а ще Ліза нафарбувала мене, бо, поки ми займались організаційними питаннями, всі гримери пішли, і ми з Лізою мали самі собі дати раду.

Як ви були одягнені під час офіційного фотоколу команди фільму в день світової прем’єри? Як почувалися?

Ми з Лізою вдягли футболки з фото окупованого Маріуполя авторства Євгена Малолєтки та написом Ukraine LIFE/LIVE (цей напис придумала наша художниця по костюмах Софія Дорошенко), а на зворотному боці футболок був той самий напис, що ми розгорнули на банері на червоній доріжці: Russians kill Ukrainians. Do you find it offensive to talk about this genocide? Та перекреслене око sensitive content. Коли ми з Лізою збиралися зранку на фотокол, то придумали такий хід: коли одна з нас стоятиме обличям до фотографів, інша повернеться спиною, таким чином ми створимо повноцінну картинку з двох зображень і сфокусуємо увагу фотографів, а потім і журналістів на нашому меседжі.

Яка була реакція світової спільноти на фестивалі та медіа на фотокол?

Уже під час самого фотоколу, коли ми з Лізою почали розвертатися в різні боки і фотографи зрозуміли наш посил, це викликало в них неабиякий ажіотаж — ми вже тоді зрозуміли, що наш задум спрацював. Фото дуже швидко розійшлися в українських та світових медіа, було багато перепостів, статей. Ми відчули, що все було недарма, бо ми їхали в Канни саме заради цього — говорити світові про війну в Україні.

Бренд FROLOV, партнер образів команди фільму «Бачення метелика» на Каннському кінофестивалі

Чому ви вирішили підтримати команду фільму «Бачення метелика» у створенні образів для Каннського фестивалю?

Ми були щасливі отримати пропозицію для фітингу команди «Бачення метелика» на офіційних подіях Каннського кінофестивалю. FROLOV — це той український бренд, що має стійку асоціацію з кіно. Ми були офіційними модними партнерами Одеського кінофестивалю та ювілейного, 50-го кінофестивалю «Молодість», наші колекції завжди надихалися світовим та українським кінематографом. Наша соціальна відповідальність зараз має декілька напрямків, над якими ми активно працюємо. Це пошив амуніції для армії та запуск благодійних проєктів, але не менш важливу роль відіграє і наш внесок у те, як ми представляємо Україну на міжнародній арені. Для нас дуже важливо, що українські актори будуть носити на світових червоних хідниках. Тому така співпраця з командою «Бачення метелика» для нас є честю.

Як ви вирішили з командою фільму, які саме образи потрібно створити для червоної доріжки Каннського кінофестивалю? Що було важливо донести до міжнародної аудиторії?

Команда фільму готувала спеціальний перформанс для червоного хідника. Але важливо було пам’ятати, що світські заходи такого рівня вимагають власного дрес-коду. І навіть якщо команда планувала робити власний стейтмент, він мав бути голосним, але їхні образи — вишуканими. Ми хотіли представити Україну на рівні абсолютно з усіма іншими учасниками кінофестивалю. Тому нашим завданням було показати, що та агресія, яка здійснюється проти України, здійснюється проти цивілізованої країни, у якої дуже високий рівень моди й культури, що в жодному разі не програє та гідно конкурує зі світовим.

Три слова, які, на вашу думку, характеризують сучасне українське кіно?

Молодість. Боротьба. Глибинність.

Бренд ETNODIM, партнер образів команди фільму «Бачення метелика» на Каннському кінофестивалі

«Бачення метелика» було єдиним українським фільмом у конкурсній програмі на Каннському кінофестивалі (про участь другого українського фільму «Памфір» в іншій секції оголосили пізніше. — Прим. ред.).

Також ми хотіли підтримати режисера, оскільки знайомі з його творчістю, дивилися дебютну короткометражку Максима Наконечного в «українській новій хвилі» — роботу «Невидима» і знаємо його як хорошого режисера. На жаль, новий фільм ще не мали змоги подивитися, але підтримуємо українських митців. Окрім того, наразі для всіх нас важливо привертати увагу до України та російської військової агресії проти нашого народу. Тому це теж стало причиною, чому ми вирішили підтримати команду.

Режисер Максим Наконечний самостійно обрав вишиванку «Коноплі».

Раніше замість льону часто використовували коноплю як матеріал для ткацтва. З неї виготовлялося чимало предметів побуту, сировини для паперового виробництва, а також для ритуальних обрядів. Тому ця рослина зображена на сорочці — як згадка про цю її забуту якість.

Три слова, які, на вашу думку, характеризують сучасне українське кіно?

Перспективне. Живе, справжнє. Інтелектуальне.

Бренд GUZEMA, партнер образів команди фільму «Бачення метелика» на Каннському кінофестивалі

Перш за все, у такий нелегкий для України час надважливою є підтримка та єднання наших людей. Адже перемогти поодинці дуже важко. Тому ми підтримуємо країну на різних фронтах — військовому, економічному, культурному. Сьогодні Україна захопила увагу всієї планети, тож ми маємо показати світовому ком’юніті, хто ми та що вміємо. Каннський фестиваль — це подія міжнародного рівня, на якій дуже важливо заявити про себе якнайкраще. Для нас це надзвичайна відповідальність. Ми розуміли, що всі погляди на фестивалі будуть прикуті до української команди, тож доклали максимум зусиль, аби наші представники виглядали вишукано.

Команда фільму надіслала нам свої образи для фестивалю, які створили наші колеги — українські дизайнери. Тож ми підбирали прикраси під готове вбрання. Ми розуміли, що потрібно підібрати вироби, які вирізнятимуться оригінальним дизайном, демонструватимуть майстерність українських ювелірів і будуть лаконічними водночас.

Три слова, які, на вашу думку, характеризують сучасне українське кіно?

Сміливість. Чесність. Український талант.

Теги: ukraine2022, Бачення метелика, каннський кінофестиваль

Поділитися

Поділитися сюжетом

Джерело матеріала