Трагічна історія життя письменниці зі Львова – Дебори Фоґель

Доля Дебори Фоґель – єврейської письменниці й інтелектуалки зі Львова – яскрава і, водночас трагічна.

Її життя розгорталося в період від Першої Світової війни до Другої.

А за свою єврейську національність була вбита разом зі сім’єю у львівському гетто під час нацистської окупації Львова.

Інтелектуальна біографія Дебори Фоґель.

Народилася Дебора Фоґель або як її називали вдома за єврейською манерою — Двойра у 1902 році у місті Бурштин на Львівщині в інтелігентній родині.

Її батько, Аншель Фоґель, був мовознавцем та директором школи Барона де Гірша в Бурштині, а після переїзду до Львова — директором Львівського притулку для європейських дітей-сиріт.

Мати Двойри Лея Еленпрайс походила зі знатної родини і також була педагогом.

Її брат — Маркус Еленпрайс був письменником і головним рабином Швеції.

Єдина сестра Дебори померла ще в дитинстві і тому вона була єдиною дитиною.

Дебора Фоґель.

У 1910 році родина перебирається до Львова.

У Першу світову війну виїжджає до Відня, де Дебора й починає своє навчання в німецькій гімназії.

Пізніше повертаються до Львова.

Вдома у сім’ї Фоґель побутувала багатомовність: розмовляли польською, читали на івриті, а також добре знали німецьку.

Спочатку Дебора закінчує Львівську єврейську гімназію та деякий час працює вихователькою у притулку для сиріт, директором якого був її батько, котрий намагався дати їй якнайкращу повну освіту.

Так, з 1919 року Дебора розпочинає навчання в університеті Яна Казимира у Львові, де вивчає філософію, психологію і полоністику.

Дебора Фоґель.

“Акації квітнуть”.

Гендер в деталях.

Пізніше, у 1924 році, Дебора стає студенткою Ягеллонського університету в Кракові, де у 1926 році захищає докторську дисертацію про філософію Гегеля за вченням Юзефа Кремера та отримує ступінь доктора.

На той час вона була однією з перших жінок-філософів з докторським ступенем.

Попри високий інтелектуальний рівень Дебора Фоґель постійно мусила перевершувати у навчанні чоловіків, щоб бути з ними на рівні, оскільки до жінок-студенток було іронічне й досить прискіпливе ставлення.

Проте Деборі вдавалося досягати найкращих результатів.

Хоча викладання в університеті все ж для жінок було неможливим.

Тому після навчання Дебора повертається до Львова, де викладає психологію в Єврейському педагогічному коледжі.

У 1932 році одружується з інженером Шумілом Баренлютом, а в 1937 році у них народжується син — Аншель.

А вже в 1942 році під час нацистської окупації Львова Дебора Фоґель разом зі своєю родиною загинули у львівському гетто під час масового знищення євреїв німцями.

Графіка Генрика Стренґа до збірки Дебори Фоґель.

Гендер в деталях.

Творчість у житті Дебори Фоґель.

Художня творчість Дебори тісно співіснує з її високими інтелектуальними здібностями.

Вона знала кілька мов, тому перекладала власні твори, разом зі своєю найкращою подругою Рахель Ауербах, з якою Дебора виробила новий погляд на рух за права жінок.

Свої перші вірші Дебора писала німецькою та польською.

Поряд з віршами та художньою прозою вона пише статті та огляди про мистецтво, з яких вирізняється її велика критична праця про творчість Марка Шагала, яку публікує у Львівському їдиш-журналі.

Дебора Фоґель пов’язує себе з єврейською культурою та найчастіше пише на їдиші.

За її життя були видані дві збірки поезій: “Фігури днів” — у 1930 році та “Манекени” — у 1934 році, які у 2015 році вийшли в українському перекладі Юрія Прохаська у видавництві “Дух і Літера”.

Український переклад “Фігури днів.

Манекени”.

Дух і Літера.

Серед короткої прози Дебора видала збірку короткої прози на польській мові “Акації цвітуть” (1935), самостійно переклавши свої твори з їдишу.

В українському перекладі — “Акації квітнуть.

Монтажі” видані в 2018 році.

Праці Дебори Фоґель виявляють тенденції модернізму.

Недарма, її вважають однією із засновників цього стилю та подекуди нагадують газетні репортажі.

У своїх творах Дебора в особливій манері вимальовує образ тогочасного міста, яке нагадує то Львів, то Париж.

У 2019 році в Україні видали книгу, у якій зібрали есеї та листи Дебори Фоґель під назвою “Білі слова”.

Багато рукописів її праць були втрачені після смерті письменниці.

Серед них — тепле й тривале листування з Бруно Шульцом — відомим письменником та художником з Дрогобича.

Цікаво, що їхні стилі художньої прози досить подібні.

Olha BOMKO.