У шлюбі з агенткою НКВС: як дружина Володимира Сосюри доносила на нього

Про любовні пригоди українського поета Володимира Сосюри ходили легенди. У нього були закохані десятки дівчат, а його інтереси змінювалися з надзвичайною швидкістю. Однак все ж одна жінка залишила відбиток у житті Володимира — Марія Данилова. Він ласкаво називав її «Мурка», але відома вона була за чекістським псевдонімом «Даніна». Він присвячував їй вірші, а вона вісім років стежила за ним за завданням радянських спецслужб. Він дізнався про її таємну роботу і залишився з нею, а вона врятувала його від розправи.

Володимир Сосюра з дружиною Марією, 1930-ті роки 

Джерело: gazeta.ua

Сьогодні ми хочемо розповісти вам про одну з найцікавіших, але водночас трагічних історій кохання — історію поета Володимира Сосюри та агентки НКВС Марії Данилової.

«Синьооке щастя і горе»

Знайомство Володимира Сосюри з Марією Даниловою відбулося вже після першого невдалого шлюбу поета. У 1922 році він заручився з Вірою Берзіною, але згодом між ними стали її антиукраїнські погляди.

«… Україну мою не любила, сміялася з неї», — згадував свій перший шлюб Володимир Сосюра.

У 1931 році після концерту до дня народження Тараса Шевченка в Сталіно (нині — Донецьк) поет зустрів своє справжнє кохання. Марія Данилова народилася у Ленінграді та була на 12 років молодшою за Володимира. Вона щойно закінчила Київську балетну школу, а він ще не був відомим поетом.

Володимир Сосюра зробив їй пропозицію усього через декілька днів після знайомства. Марія була його музою, деякі з віршів, які він їй присвячував, учать у школі, зокрема «Марія». Однак взірцевим їхній шлюб назвати аж ніяк не можна було: скандали і гучні сварки, які пара не приховувала навіть на світських вечорах, численні зради і шпіонаж.

Володимир Сосюра з дружиною Марією

Джерело: sites.google.com/site/poetlirik

Марія могла викинути друкарську машинку чоловіка у вікно, під час суперечок розривала його рукописи та навіть різала його краватки. Друзі поета вважали її інтриганкою, пліткаркою та справжнім дияволом. Сам Володимир називав її своїм «синьооким щастям і горем».

«Швидше б німці перемогли, треба переходити на їхню сторону»

Через 10 років після одруження кохану «Мурку» Володимира завербували радянські спецслужби. У 1941 році пару евакуювали з України до Росії, де у Москві дружину поета знайшов НКВС. Таємна служба Марії Сосюри розпочалася під час війни.

За її власними словами, НКВС готував її до роботи в німецькому тилу на окупованій Київщині. Однак дослідники все ж схиляються до того, що під прицілом із самого початку були Володимир Сосюра та його літературне оточення. Достеменно відомо про випадок застосування агенткою «Даніною» провокативного методу щодо її чоловіка. Зокрема, у Москві під час війни Марія запропонувала Володимиру та їхньому спільному знайомому перейти на бік німців.

«Фашистам немає місця на землі», — обурено відповів Сосюра.

Доносити на свого чоловіка та мешканців київського будинку «Роліт», де жили заслужені літератори того часу, «Даніна» продовжила й після війни. Вона повідомила НКВС, що протягом літа 1947 року до них у гості заходив чоловік зі Львова, який називав себе великим шанувальником творчості Володимира Сосюри. За її словами, він пропонував їм перейти на бік націоналістів, зрадити СРСР та втекти за кордон.

Донос Марії Сосюри на Миколу Гербія

Джерело: Галузевий державний архів СБУ / WAS 

«І невідомо, чим би все скінчилося, якби не я», — писала Марія Сосюра у доносі.

Божевільний поет

Ще до шлюбу з Марією, у 1925 році, Володимир написав автобіографічний роман «Третя Рота», у якому змалював не лише своє дитинство, а й роки служби у лавах армії УНР, де був воїном елітного підрозділу особистої охорони Симона Петлюри. Тоді режим вирішив не ліквідовувати поета, а поставити йому «діагноз». Через 9 років після виходу роману Володимира відправили у психіатричну лікарню на Сабурову дачу.

Джерело: UKRINFORM 

«Божевільний» поет втік з психіатричної лікарні та домігся медкомісії, яка виявила у нього нервовий зрив і психічне виснаження. Після цього його на кілька років відправили у пансіонат із лікування нервових та психічних розладів у Підмосков’ї.

У 1944 році Володимир Сосюра написав і опублікував вірш «Любіть Україну», який став приводом до цькування поета та звинувачення його у буржуазному націоналізмі. Врятуватися від радянської репресивної машини Володимиру допомогла його дружина-чекістка. Коли поет написав листа до Сталіна, який закінчувався словами «Батько! Врятуй мене!», Марія Сосюра потайки вклала до нього виписку з психіатричної лікарні з діагнозом та історією хвороби.

Вірш «Любіть Україну»

Джерело: UKRINFORM 

«Божевілля» та вчинок Марії врятували поета від розправи. Вирок Сталіна свідчив:

«Відновити у партії. Лікувати».

«У нас є свій закон — куля…»

Про свою співпрацю з радянськими спецслужбами Марія розповіла не лише Володимиру Сосюрі, а й коханцю Миколі Кравчуку, лікарю Степану Савченку і випадковому чоловіку Григорію Михайловичу. Однак до кримінальної справи проти неї призвів її лист до голови Спілки письменників Олександра Корнійчука, у якому Марія визнала себе агенткою. 

Лист Марії Сосюри до голови Спілки письменників УРСР Олександра Корнійчука

Джерело: Галузевий державний архів СБУ / WAS 

Таємна служба спричинила чутки про її сексуальну розпущеність, тож дружина поета вирішила вжити заходів. Вона розкрила себе Олександру Корнійчуку й попросила його розвіяти плітки. Однак замість відновлення доброго імені, Марія отримала 10 років ув’язнення — Олександр доніс на неї у МДБ.

«У нас є свій закон — куля… Ви можете мене видати, і я отримаю розстріл… Я давала клятву. Я Вам довірила своє життя. Якщо я відкриюсь — мене знищать націоналісти. Якщо Ви мене відкриєте — мене вб’є Радянська влада!», — написала Марія.

Як стверджують біографи Володимира Сосюри, під час заслання Марії до таборів він одружився зі своєю друкаркою, але історик Едуард Андрющенко каже, що відповідні документи в архівах СБУ відсутні.

«Не підпишуся навіть кров’ю»

Марію заарештували «тихо» — обшуків у її помешканні не проводили, проте допити за справою тривали до лютого 1950 року. «Даніну» звинувачували у розголошенні державної таємниці та антирадянській агітації. До матеріалів справи додали її лист Микиті Хрущову, який тоді був керівником УРСР. У листі Марія Сосюра скаржилася на те, що її чоловіка не визнають і оминають увагою, а українських поетів назвала вульгарними та егоїстичними.

Лист Марії Сосюри до керівника Компартії України Микити Хрущова, 1945 рік

Джерело: Галузевий державний архів СБУ / WAS 

У серпні 1950 року Марію засудили до 10 років трудових таборів за «розголошення державної таємниці та виготовлення і розповсюдження листів антирадянського спрямування». Свій вирок вона не підписала — чекістка погоджувалася з першим пунктом обвинувачення, але визнати себе винною у антирадянській діяльності відмовилася.

«Під контрреволюційною статтею не підпишуся навіть кров’ю».

Своє покарання Марія відбувала у таборах Уралу, Сибіру й Казахстану. У цей час Володимир Сосюра писав звернення з проханнями про перегляд її справи, але за життя Сталіна вони не мали жодного впливу. Надія на звільнення з’явилася лише після його смерті. Марія написала листа Микиті Хрущову, у якому попросила її повторно допитати, щоб вона могла довести хибність звинувачень у антирадянській діяльності.

У 1954 році комісія переглянула її справу та змінила вирок на три роки таборів. На той момент Марія відбула вже більше, тож її звільнили і вона повернулася у Київ.

Володимир і Марія Сосюри прожили разом ще 10 спокійних років, доки їх не розлучила смерть поета.