MY.UAСтатьи
Інформаційна телеграм-сміттярка для 2 мільйонів
Інформаційна телеграм-сміттярка для 2 мільйонів

Інформаційна телеграм-сміттярка для 2 мільйонів

«Привет! Я — Макс, основатель самого масштабного паблика Труха Украина, в котором всего за 2 месяца я увеличил количество аудитории со 180к до 1,9 миллиона». Так починається рекламний пост з обіцянкою за невеликі гроші навчити, як стати одним з найбільших інформаційних телеграм-каналів України. Та чи варто наслідувати досвід Трухи? Які підводні камені в усіх цих інформаційних телеграм-каналів, що від початку війни постачають найоперативнішу й найменш відредаговану інформацію? З’ясуймо.

Одразу дещо проясню: я теж читаю Труху. Не так регулярно, як це робить мій чоловік, але читаю. У мене харківське коріння, тому можу сміливо заявити, що знала про Труху ще до 2022 року. А те, що мій батько від початку війни живе в Харкові на Салтівці, пояснює мотивацію регулярніше переглядати харківську новинну стрічку. І лише “Суспільне Харків” тут не обмежишся. Чому? Власне, відповідь на це запитання й пояснює популярність Трухи.

Телеграм як нова звичка

В умовах війни українці почали значно більше читати новини. І ще більше — читати новини в телеграмі.

Згідно з даними від Kantar Україна, користування телеграмом стало новою звичкою українців під час війни. Популярність самого додатка змінилася не так радикально (охоплення телеграма зросло від 85% до 90% усіх користувачів смартфонів Android), проте кількість проведеного в телеграмі часу збільшилась увосьмеро. А в перші два тижні війни українці присвячували телеграму до 1 год часу щодня.

Не те щоб усі кинулись читати новини. Телеграм, як вайбер, стали нашим заспокійливим. Поки Арестович заспокоював, що війна не триватиме довго, повідомлення в месенджерах заспокоювали, що члени сімʼї, друзі та колеги в безпеці.

Але й без новин не обійшлося. Від початку війни телеграм почав якщо не замінювати, то принаймні доповнювати “класичну” новинну стрічку. Його основна перевага (порівняно з фейсбуком чи твіттером) — користувач сам (а не алгоритми) обирає, що читати. А це означає, що можна отримувати повідомлення в хронологічному порядку й від єдиного джерела за один раз. Читати лише новини та, наприклад, на перші місяці війни відписатися від каналів із мемами. А ще легко налаштовувати сповіщення (чи варто нагадувати, що від самого початку в багатьох містах про повітряну тривогу інформували саме в телеграм-каналах? І лише потім зʼявилися сайти й мобільний додаток).

До того ж в телеграм швидко почали зʼявлятися урядові канали, які й досі інформують населення про перебіг подій і спростовують фейки російської дезінформації. А з ними за увагу українців конкурують новинні телеграм-канали. І, мушу визнати, доволі успішно.

Загалом постійний перегляд новин під час війни став не тільки уособленням бажання відчути ілюзорний контроль за ситуацією, а й бажання вижити. Ми хочемо не тільки прогнозів щодо швидкого закінчення війни. Ми бажаємо знати буквально все, що відбувається: у нашому місті та області, місті неподалік місця, куди переїхали батьки, хочемо знати, як близько ЗСУ просунулися до Херсона (бажання визволення якого стало майже синонімом початку масштабної перемоги в цій війні).

І хочемо отримувати інформацію так швидко, що «класична» журналістика нас аж ніяк не задовольняє — бо сидячи годину в коридорі чи (в ідеалі) в бомбосховищі під час повітряної тривоги ми просто хочемо знати, що там, за безпечними стінами, відбувається?

І тут ми повертаємося до Трухи. Бо саме там (і на десятках схожих каналів) можна ледь не першими дізнатися, що наш тернопільський коридор залишається більш-менш безпечним місцем. Бо перші вибухи 5 хв тому пролунали в іншій області. А отже ми (поки що) тут у безпеці.

Загалом канали, що експлуатують контент своїх підписників, отримали значну перевагу над телеграм-каналами «класичних» медіа, які й далі покладаються на професійних журналістів і надійні джерела.

Що більше в каналу відданих підписників, готових у бот надіслати своє відео, то більше оригінального контенту. Що більше оригінального контенту, то більше підписників. Та тільки не завжди контент від підписників надійний і правдивий. І саме тут починаються проблеми.

"Дэйли Мэйлу больше не верим 😏"

29 квітня на каналі Труха було опубліковано пост: "Путин готовит важное заявление на 9 мая об объявлении массовой мобилизации населения ради решающего удара по Украине, — The Daily Mail со ссылкой на министра обороны Великобритании".

Уже через 20 хв у стрічці зʼявмлося уточнення, що це лише здогадки, а точної інформації про це поки що немає.

Помилки й уточнення бувають у всіх, скажете ви. Але тут є два нюанси.

Перший — уже через пʼять днів The Daily Mail знов стають для Трухи джерелом для чергового маніпулятивного вкиду (хоча ж пообіцяли йому більше не вірити). Цього разу — з прогнозом можливого використання Росією ядерної зброї ("Президент рф посылает сигнал Западу о серьезности своих намерений по применению ядерного оружия, — The Daily Mail"). 

Другий — цей кейс став лише початком для дослідження виправлень і редагувань, що відбувались на каналі після трьох літер "UPD". І переходячи від посту до посту, на думку дедалі частіше спадало, що Труха неодноразово ставала в пригоді російським дезінформаторам.

Російські (?) фейки та гонитва за унікальним контентом

19 травня на одному з російських телеграм-каналів, що постійно заперечує російські воєнні злочини та намагається за допомогою псевдо-фактчекінгу дискредитувати українське інформаційне поле (більше про нього читайте в дослідженні ІМІ), зʼявився пост про український фейк. Супроводжували його скріни з постами з кількох новинних каналів, на всіх — відео з водяним знаком Трухи. У тексті звернули увагу, що відео роботи української артилерії, яке там поширили в травні, насправді датовано 2014 роком.

І цього разу російські псевдофактчекери виявилися правими — відео дійсно старе. Про що зʼявився підпис під оригінальним постом самої Трухи:

"UPD: как мы выяснили, видео ещё 2014 года. Уже тогда ВСУ красиво работали 👍"

Вже наступного дня зʼявився інший кейс — протест пожежників в окупованому Енергодарі. Щоправда, в оригінальному відео, наявному в мережі, зрозуміло лише те, що пожежники вишикувалися на площі, а потім почали різко збиратися та йти після того, як до них підійшла група російських військових. Більше відео- та фотодоказів немає. І тільки Труха (всюди, де було опубліковане це відео, є її водяний знак) публікує пост із характерним відео:

"Жёсткий разгон митинга пожарных и медиков в Энергодаре. Рашисты во временно оккупированном городе разогнали людей, которые вышли на протест из-за того, что оккупанты похитили начальника пожарной части Виталия Трояна".

Як уже можна здогадатися, згодом під оригінальним постом зʼявилася приписка:

"UPD: Данное видео снято в Греции полгода назад и к событиям в Энергодаре отношения не имеет. Приносим свои извинения нашим подписчикам".

А цей фейк задоволено розвінчав той самий російський телеграм-канал.

І хоча ми підозрюємо, що протест (і його розгін) дійсно могли відбутися, проте російський аргумент про український фейк видається не менш переконливим: адже хтось цілеспрямовано взяв старе відео, наклав на нього українську звукову доріжку й використав як аргумент проти російських окупантів. Чи насправді проти України?

Таких кейсів можна назбирати чимало. Фейкова заява "белорусских спецназовцев, которые отказываются воевать против Украины", відео з роботою ЗСУ 8-річної давності, пожежа в Москві, що відбувалася у 2017 році. До речі, “випадкові” фейки про російські проблеми та фейли можна навіть виділити в окрему категорію. Адже маючи на меті висміювати й дискредитувати росіян, Труха неодноразово допомагала російським фейкоробам мати вигляд справжніх фактчекерів — звертаючи увагу, що відео з заваленим танком старе, а ураган із відео насправді відбувався в США, а не в Росії.

Коли магія “UPD” не працює

Окремий важливий аспект — як відбуваються виправлення на каналі. Одразу зазначу, що редагування постів — звична практика. Якщо переноянути всі пости Трухи від початку війни, то примітка "ред." (тобто пост відредаговано) наявна в 15% матеріалів. Чи це багато? Точно не більше, ніж у телеграм-каналів провідних українських видань.

Наприклад, від початку березня в телеграм LIGA.net відредагували 15,5% своїх постів, ТСН — 18 %, ZN.UA — 35,5 %, а офіційний телеграм-канал новин Суспільного — 41,6 %. Водночас телеграм, на жаль, не дає можливості ознайомитися з публікацією до редагування. А отже, припустити, чи йшлося про виправлення орфографічних помилок, чи серйозних змістових правки, ми не можемо.

Інше питання — як Труха сигналізує про виявлені фейки. Здебільшого вони не роблять окрему публікацію зі спростуванням, а просто редагують оригінальний пост і додають уточнення після "UPD:". Але тоді постає інше питання: як часто ви перечитуєте вже прочитану стрічку новин у телеграм?

І ще: як часто ви перечитуєте стрічку новин телеграм-каналу з більше ніж 100 постів на день?

І якщо в разі "безневинних" фейків про російські проблеми (на кшталт псевдоросійського урагану), це може здаватися не надто критичним, то накручування аудиторії щодо можливості використання Росією ядерної зброї або дезінформування про урізання виплат українським військовим — вже інша річ.

Коли емоції зашкалюють, задумайтеся, чи не смієтеся ви над російськими жартами

Є ще один чинник популярності Трухи, який має чи не більший вплив на аудиторію. Це емоції.

Іноді я з жахом думаю, що популярність схожих на Труху каналів нівелює всю ту роботу з розбудови критичного мислення й медіаграмотності, яку багато років здійснювали десятки громадських організацій у партнерстві з професійними українськими медіа. Бо разом з максимально оперативним контентом читачі звикають і до "неформального стилю" більшості постів. 

І якщо словом "орки" в новинах уже нікого й не здивуєш (хоча в медіасередовищі ще з квітня почали акцентувати на недоречності підміняти поняття й просять називати росіян росіянами), то відверті саркастичні повідомлення й нецензурна лексика в "класичних" медіа неприйнятні. Чого не скажеш про Труху, значна частина контенту якої має на меті не тільки інформувати, а більше викликати емоції та навʼязувати свою інтерпретацію подій.

Та тільки немає єдиного розуміння того, що можна вважати смішним. Для “новинарів” Трухи, наприклад, нормально сміятися з “казусів” Байдена. Саме тому одразу після посту з інформацією про загиблих унаслідок ракетного удару по Вінниці можна побачити як “Для большей крутости Байден применил походку Робокопа”. А після фотографій танків, які Україні передали Польша та Чехія, – російський фейк про те, що Байден неправильно одягнув медаль. І хоча, на відміну від Страни (яка вслід за російською пропагандою постійно інформує читачів про всі реальні та вигадані проблеми президента США), Труха визнала, що відео фейкове, проте зробили це знов лише відредагувавши вже опублікований пост. І 12500 смайликів-реакцій, що символізують сміх підписників Трухи, нікуди не зникли.

Анонімність не є перевагою. Як і відсутність редакторської політики

Варто ще дещо просянити. Труха (як і десятки, а то й сотні менш популярних подібних каналів) фактично залишається анонімним неперевіреним джерелом інформації. Джерелом інформації, яке аж ніяким не описує своїх правил, джерел фінансування чи редакторську політику. 

Поки медійники дискутують про допустимість публікації інформації на основі анонімних джерел, канали на зразок Трухи просто репостять контент від сотень анонімних підписників. Що вже казати про журналістські стандарти. 

Труха була серед тих телеграм-каналів, що підхопили й поширили (і досі не видалили) відео інтервʼю з мамою загиблої дівчинки з Вінниці (про всяк випадок уточню, що це інтервʼю вслід за всім професійним медіасередовищем засудила Комісія з журналістської етики). Навіть попри те, що вони самі незадовго до цього писали, що лікарі не рекомендували казати пораненій матері про смерть її доньки. 

Труха – серед тих каналів, де ви не побачите посилання на першоджерело. У своєму першому авторському блозі на Medium засновник Трухи описує, що на початку розвитку каналу вони нерідко “позичали” (в оригінальному англомовному тексті – “borrowed”) контент з інших каналів і медіа – адже всі так роблять (примітка: не всі). І хоч автор розповідає, що з часом підхід змінився, ми можемо впевнитися, що насправді ні. І на інтервʼю з Іриною Дмітрієвою (мамою загиблої дівчинки) немає жодної інформації про походження відео. Як і на сотнях, навіть тисячах, інших дописів.

А якщо інформація про джерело присутня, нерідко можна побачити порушення повноти посилання. З легкої руки контентмейкерів Трухи, джерелом (до речі, фейкового) фото Антонівського мосту стає Андрій Цаплієнко. Але про те, що сам Андрій це фото вже видалив, а раніше акцентував, що досі не впевнений у його справжньості, у Трухи не прочитаєш.

У пошуках позитивних висновків

Особисто мені важко мовчати й не критикувати телеграм-канал, на якому вслід за деталями про обстріл Миколаєва йде відео з “плотскими утехами” в Києві. А до інформації про російський обстріл Авдіївки додають коментар “Подгорела-то жопка за Антоновский мост? 😉”. І за 40 хв від моменту публікації цей пост переглядають 250 тис. людей. 

Хочеться вірити, що як мінімум половина з них цей коментар не дочитала чи хоча б сприйняла як недоречний.

Хочеться вірити, що успіх Трухи тимчасовий та зумовлений попитом на оригінальний оперативний контент, а ніяк не стилем подачі інформації.

Хочеться вірити що поодинокі фейки (а в умовах більше 100 постів на день вони дійсно становлять мізерний відсоток) знаходять своє спростування й не залишають емоційних відбитків у тих, хто пролистав цей пост ще до його редагування й уточнення.

Хочеться вірити, що українці вже навчились фільтрувати інформацію та вміють розрізняти надійні й ненадійні джерела. Принаймні за даними того самого Kantar Україна, офіційні телеграм-канали в березні цього року були популярніші за новинні телеграм-канали, як-от та сама Труха (принаймні якщо ми віримо в точність самозаповнених анкет і вміння респондентів розрізняти ці два типа). 

Проте наше завдання – й далі нагадувати, що не всі джерела інформації є надійними, наполягати на важливості журналістських стандартів і редакційних політик, та пропонувати українцям якісну журналістику як гідну альтернативу інформаційним сміттяркам.

фейк дезінформація телеграм труха


Що читати далі

Що американці роблять у Херсоні? Моніторинг росЗМІ за 18–25 липня Китайські державні медіа активно поширюють російську дезінформацію про війну в Україні Солодкі принади. Як працює російська пропаганда у твіттері для арабської аудиторії
Поделиться
Поделиться сюжетом
Источник материала
«Я знайшла спосіб усвідомити, що все в моєму житті було благословенням, навіть складні моменти», — Памела Андерсон
Elle
2026-04-29T18:09:22Z
Шарліз Терон — нова шанувальниця українських брендів: стильний образ акторки з каблучками GUZEMA
Elle
2026-04-27T07:36:18Z
Нова зіркова пара? Кендалл Дженнер і Джейкоб Елорді розпалили чутки про роман
Elle
2026-04-24T12:33:30Z
Майлі Сайрус — нова амбасадорка Maybelline New York
Elle
2026-04-22T10:51:22Z
Загинув студент Академії сучасного мистецтва імені Далі Олексій Колесник
Ukraine Art News
2026-04-21T15:29:50Z
Замість класики: трендовий френч, який носить Хейлі Бібер
Elle
2026-04-15T11:57:17Z
Каньє Весту заборонили в'їзд до Великої Британії
Ukraine Art News
2026-04-15T02:06:31Z
"Я не хочу цього втрачати": Соломія Чубай про наміри змінити прізвище
Ukraine Art News
2026-04-15T02:06:26Z
Сила таланту: Оксана Линів — про відповідальність і внутрішню гармонію, що допомагає залишатися собою на сцені та в житті
Elle
2026-04-14T15:54:37Z
Усе, що відомо про Met Gala 2026: тема, дрескод, гості та інше
Elle
2026-04-30T09:09:40Z
У німецькому Ростоку створили Спілку українських письменників
Ukraine Art News
2026-04-30T07:48:46Z
У Гамбурзі українську громаду запрошують послухати світовий фольклор
Ukraine Art News
2026-04-30T07:48:44Z
У Римі відкрили виставку робіт українських митців
Ukraine Art News
2026-04-30T07:48:41Z
У Нідерландах відкрили виставку сучасного мистецтва, присвячена досвіду вимушеної міграції
Ukraine Art News
2026-04-30T07:48:39Z
У Румунії стартувала виставка «Маніфест життя. Писанки з України»
Ukraine Art News
2026-04-30T07:48:37Z
"Понад 350 тисяч грн збитків через негоду": як завершився фестиваль п'ятої "Книжкової країни"
Ukraine Art News
2026-04-30T07:48:35Z
"Веде нас у бій": у Києві відкрили виставку, присвячену Андрію Парубію
Ukraine Art News
2026-04-30T07:48:32Z
Творча спадщина Тараса Шевченка є невід'ємною частиною культури Казахстану - посол
Ukraine Art News
2026-04-30T07:45:23Z
Фільм про Майкла Джексона побив касовий рекорд
KinoFilms
2026-04-30T10:33:22Z
Трейлер 3 сезону серіалу «Дім дракона» розкриває, що він стартує у червні
KinoFilms
2026-04-30T09:39:25Z
Перший погляд: Каллум Тернер та Моніка Барбаро на постері фільму «Тільки на одну ніч»
KinoFilms
2026-04-29T17:30:19Z
Енн Гетевей переслідує Дакоту Джонсон в першому трейлері екранізації роману «Веріті»
KinoFilms
2026-04-29T12:57:16Z
Джеймс Кемерон відвідав прем'єру фільму-концерту Біллі Айліш
KinoFilms
2026-04-29T12:39:17Z
Хто зіграє в екранізації гри «Elden Ring»
KinoFilms
2026-04-29T11:36:16Z
Емма Стоун зіграє з Крісом Пайном в романтичній комедії свого чоловіка
KinoFilms
2026-04-29T09:57:11Z
«Тиск»: вийшов новий український трейлер фільму про Другу світову із зіркою «Мумії»
KinoFilms
2026-04-28T16:12:16Z
Другий український трейлер воєнного трилера «Тиск» з Бренданом Фрейзером та Ендрю Скоттом
KinoFilms
2026-04-28T16:12:16Z
Оновлена прем’єра сезону на Майорці
Elle
2026-04-29T11:39:29Z
Подивіться як виглядає SPA-зона від YOD Design Lab у Буковелі
Хмарочос
2026-04-29T07:18:38Z
Вчені пропонують просто перенести Венецію подалі від води
Хмарочос
2026-04-28T13:06:39Z
У Боярці відкриють перший з низки запланованих активних парків
Хмарочос
2026-04-28T04:36:33Z
Цьогоріч для київського Північного мосту розроблятимуть протиаварійні заходи
Хмарочос
2026-04-27T06:48:31Z
В Австралії почали будувати «місто майбутнього» Бредфілд. Яким воно буде?
Хмарочос
2026-04-26T08:33:39Z
В Індії архітектори створили ресторан із контейнерів, обмазаних землею
Хмарочос
2026-04-23T10:48:29Z
Авіакомпанії піднімають ціни на квитки і масово скасовують рейси через паливну кризу
Хмарочос
2026-04-22T10:28:17Z
У Львові обрали проєкт нового скверу за Оперним театром. Але рішення суду по ділянці все ще немає
Хмарочос
2026-04-21T09:15:34Z
«Укрзалізниця» випустила новий флагмансткий поїзд «Сакура»
Хмарочос
2026-04-30T08:33:34Z
Більшість підрядів на ремонт доріг зосереджені у вузького кола фірм – The Page
Хмарочос
2026-04-30T08:00:35Z
Час як найцінніший подарунок: Ольга Мартиновська з донькою Вірою у зворушливому кампейні BURKER про материнство та цінність часу
Elle
2026-04-30T08:00:26Z
У Львові невідомий кинув запалювальний "коктейль" у мечеть
Ukraine Art News
2026-04-30T07:48:37Z
Організацією повернення Росії до участі у Венеційському бієнале займаються ФСБ та російське МЗС
Ukraine Art News
2026-04-30T07:48:34Z
Трамп закликав канал ABC звільнити Кіммела через жарт про першу леді. Ведучий відповів
Ukraine Art News
2026-04-30T07:48:32Z
За утеплення ліцею на Позняках у Києві можуть переплатити 4 млн грн
Хмарочос
2026-04-30T06:57:38Z
Новий стандарт передмістя: як ЖК Happy 7 формує якісні зміни девелопменту в агломерації Києва
Хмарочос
2026-04-30T06:51:35Z
Немає навіть плану порятунку мосту Патона
Хмарочос
2026-04-30T06:33:35Z
«Будинок Іграшок» впроваджує сервіси ремонту і обміну
Хмарочос
2026-04-24T09:42:33Z
В Переяславі створюють «енергетичний острів». Що це таке?
Хмарочос
2026-04-23T14:03:37Z
Зарядні станції: за якими критеріями їх вибирати?
Хмарочос
2026-04-21T05:18:38Z
LOVE YOU запускає новий рівень готових подарунків — із аксесуарами, що створюють емоцію
Хмарочос
2026-04-20T14:12:36Z
У «Київ Цифровому» доступна мапа ремонтів та перекриттів доріг
Хмарочос
2026-04-17T07:12:28Z
ЄС розробив застосунок для підтвердження віку. Чи всіх змусять його встановлювати?
Хмарочос
2026-04-16T13:54:27Z
McDonald's запускає нове світове меню в Україні: бургери, роли, напої та багато іншого
Gloss
2026-04-14T14:57:33Z
Найкращі відеоігри про азартні ігри
Cineast
2026-04-03T04:03:39Z
В Китаї сотня безпілотних таксі перекрили вулицю
Хмарочос
2026-04-02T09:33:27Z
Білковий сніданок для швидкого схуднення: поради та рецепти від фітнес-експертки
Elle
2026-04-23T14:57:30Z
Корисний протеїновий перекус від знаменитої фітнес-тренерки, який забезпечить відчуття ситості надовго
Elle
2026-04-16T16:18:28Z
5 корисних перекусів на всі випадки життя
Elle
2026-04-07T16:21:30Z
Свята без алкоголю: 6 ідей zero-коктейлів
Elle
2025-12-30T13:48:17Z
Імбирне печиво як в Нью-Йорку: елементарний рецепт з продуктів, які є на кожній кухні
Elle
2025-12-09T16:15:46Z
Кава з сіллю: наважтеся спробувати! Навіщо додають сіль у каву, як це впливає на смак та у яких країнах це традиція
Photo Lviv
2025-11-30T06:12:14Z
Мигдальний тарт зі сливами: покроковий рецепт найніжнішого осіннього десерту
Elle
2025-11-18T18:30:23Z
Готуємо швидку смачну та ефектну страву на Гелловін
Elle
2025-10-31T11:15:32Z
Простий рецепт найсмачнішого гарбузового чизкейка
Elle
2025-10-23T14:36:33Z