Рецензія на мультфільм «Морське чудовисько»

Стримінгова платформа Netflix, не дивлячись на те, що кількість її підписників в останній час перестала рости і навіть почала зменшуватися (у відсотках поки це маленькі цифри, проте факт є фактом), продовжує засипати глядачів різноманітними серіалами і знімати власні блокбастери за участю перших зірок Голлівуду, як «Червоне повідомлення» та «Сіра людина». Ці фільми навряд чи можна назвати шедеврами (якщо чесно, то вони до цього звання зовсім не дотягують), тож пошуки на платформі нової повнометражної стрічки, яка дійсно вразить і змусить широко відкрити рот від захоплення, наразі перетворилися на справжній квест. Особливо серед мейнстріму. Проте таким неочікуваним шедевром цього літа від Netflix став пригодницький мультфільм «Морське чудовисько», і він точно не має пройти повз вашу увагу.

Нова анімаційна стрічка режисера Кріса Вільямса, який раніше допомагав створювати мультфільми «Вольт», «Ваяна» та «Супер шістка», моментально вириває глядача з реальності і переносить у захопливий світ мореплавства 17 сторіччя, де найбільшою небезпекою на морі є не пірати, а гігантські морські створіння, які, певно, є якимись далекими родичами Годзілли та інших кайдзю. Мисливці, яким вдається вполювати такого морського монстра, одразу стають легендами, тож про таку кар‘єру мріє багато дітей. В їхньому числі і головна героїня мультфільму – дівчинка-сирота на ім’я Мейзі (Заріс-Енджел Гатор). Непосидюча Мейзі, чиї батьки теж були мисливцями, тікає з сиротинцю і знайомиться зі своїм героєм Джейкобом Голландом (Карл Урбан), про якого вона прочитала багато книжок і на якого мріє бути схожою. І як би Джейкоб не намагався її здихатися і відправити назад у сиротинець, наполеглива і безстрашна Мейзі все одно пробирається на його корабель, і ця подія скоро змінить не тільки життя цих двох героїв, а і усього їхнього світу.

Джейкоб працює на кораблі легендарного капітана Кроу (Джаред Гарріс), який все своє життя присвятив вбивству морських чудовиськ, щоб король міг і далі багатіти на торгівлі морськими шляхами. Проте головним своїм ворогом капітан вважає великого червоного монстра, з яким у нього давні рахунки. Тож він не зупиниться ні перед чим, щоб вбити чудовисько. І всіх, хто стане на його шляху. Спочатку персонаж капітана Кроу виглядає досить героїчним, адже стільки років «захищає людей від морських монстрів», проте з розвитком сюжету стає очевидно, що героїчного в ньому майже нічого немає. Він є кровожерливим та жорстоким персонажем, який уособлює один з головних недоліків людства. Люди тисячоліттями вважають себе головним видом на планеті і за цей час винищили сотні, тисячі видів звірів на суші та в океані, вважаючи при цьому, що монстрами є звірі, а не саме людство. Люди приходять додому до звірів, знищують їхній ареал, а коли ці звірі намагаються захистити себе, своїх нащадків та свою домівку, люди стають ще злішими та ще більш запекло намагають винищити «монстрів». І ця непроста тема з усіма її нюансами та жорстокою правдою прекрасно розкрита Крісом Вільямсом у «Морському чудовиську», орієнтованому в першу чергу на дітей, які мають виправляти, а не повторювати помилки попередніх поколінь.

Саме таким уособленням нового, сміливого та доброго покоління, яке не боїться кинути виклик усталеним стереотипам, і є головна героїня «Морського чудовиська» Мейзі. Начитавшись книжок, де автори героїзують вбивство морських гігантів, вона й сама бажає стати мисливцею, але, познайомившись з тим самим червоним монстром ближче і потоваришувавши з ним, Мейзі відважно стає на захист цих створінь, адже розуміє, що у цьому випадку неправі саме люди, які заради своєї вигоди вирішили їх знищувати. Мейзі відкриває очі на цю правду спочатку Джейкобу, який за час їхніх пригод стає для неї наче прийомний батько, а тоді і всім жителям королівства, і це один з найпрекрасніших моментів кінематографу цього року. Жодна зі сцен фільмів «Червоне повідомлення» та «Сіра людина» з найвідомішими голлівудськими акторами не зрівняється з цим епізодом «Морського чудовиська». І за це я аплодую Крісу Вільямсу та кожному, хто працював над створенням цього анімаційного шедевру, бо вони усі робили свою роботу з великою любов’ю, що постійно відчувається протягом перегляду.

Часом «Морське чудовисько» виглядає, як дитина, що з’явилася у франшиз «Пірати Карибського моря» та «Як приборкати дракона», проте це повністю самобутня історія, яка твердо стоїть на своїх двох (навіть якщо корабель добряче хитає у шторм). Мультфільм Вільямса на голову (чи навіть на кілька) вищий за дві останні частини «Піратів», де єдиною атракцією був капітан Джек Спарроу, він написаний та намальований настільки розумно, що має всі шанси претендувати наступного року на «Оскар» (серед мультфільмів і не тільки). Під час перегляду «Морське чудовисько» дарує масу позитивних емоцій, адже в ньому присутня віра в майбутнє людства, яке здатне змінюватися у кращу сторону і піклуватися про навколишній світ, а не знищувати його заради вигоди якогось короля, а також тут є маса комедійних моментів, та й щирі відносини Мейзі та Джейкоба гріють серце. І в той же час анімаційна стрічка змушує задуматися над важливими темами, причому як дітей, так і дорослих. А її неймовірна анімація, яка вражає кожною сценою, неодноразово викликає жаль через те, що такий шедевр вийшов одразу на Netflix, адже він точно вартий того, щоб його дивилися на великому екрані кінотеатру. Проте і в домашніх умовах «Морське чудовисько» – незабутній кінодосвід, що надихає.

Дуже рекомендую до перегляду мультфільм «Морський монстр» і дітям, і дорослим, особливо дорослим, навіть якщо у вас немає дітей, і ви рідко дивитеся анімаційні стрічки. Він точно має усі шанси стати одним з кращих фільмів, які ви переглянете цього року. А завдяки його персонажам, візуальним ефектам та гарним емоціям, які дарує нове творіння Вільямса, його точно захочеться неодноразово передивлятися щоразу, коли виникне бажання помандрувати далекими морями, де живуть дивовижні монстри.