"Зимову форму сказали купляти за власні кошти." Що не так з зимовим екіпіруванням в ЗСУ

Буквально на початку цього тижня заступниця голови комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Мар’яна Безугла зробила “приголомшливе відкриття” - в українській армії щось не так з зимовою формою. Про це вона і запитала у своєму пості на фб “Що в ЗСУ з зимовою формою?”. Вочевидь, Міноборони надало їй якусь відповідь, бо у цьому ж пості Безугла зазначила, що “до кінця місяця весь фронт мають забезпечити”. Проте, здається, це все ж трохи передчасний оптимізм. Хоча у міністерстві заявляють, що очікують значних поставок зимового одягу з країн НАТО, але насправді ситуація з зимовою формою може виявитися зовсім не райдужною. ТЕКСТИ поцікавилися з цього приводу у військових та волонтерів.

Сергій один з тисяч українських військових, які сьогодні займаються пошуком зимового екіпірування. На щастя, він зараз знаходиться у звільнені і тому має час проїхатись столичними магазинами у пошуках всього необхідного. Хоча з підвищенням попиту, за його словами, деякі речі доводиться довго шукати.

Сергій: З екіпіруванням мені допомагав знайомий, який служив кілька років тому. Це, до речі, дуже розповсюджена тема, коли ті, хто служив раніше, допомагають формою, снарягою теперішнім бійцям. Мав можливість порівняти теперішню демісезонну військову форму і ту, в який ходили ще кілька років тому. Мені від друга дісталася форма 2015 року. Так от, порівняння явно не на користь теперішньої. Це як порівнювати за якістю форму радянських солдат Другої світової зразка 1943 року та нинішню бундесівську форму. У 2015 році ми чомусь могли забезпечувати військових нормальною формою (певно, тут все ж варто завдячувати військовій реформі, проведеній за каденції минулого президента - ред).

Щодо зимової форми, то батьки-командири сказали нам, що заявку на її отримання подано, коли вона буде ніхто не знає, але розраховувати на неї взагалі не варто. Тому, як кажуть наші офіцери, враховуючи, що платять нам зараз порівнюючи з 2016 - 17 роками дуже добре, не має чого особливо мудрити, а треба за власний кошт піти і придбати собі зимову форму. Зокрема, сходити в магазин Prof1group чи Мілітарист і купити собі все необхідне, що власне я і зробив. Нам порекомендували певні речі з необхідною фактурою, здається, згідно до американських рекомендацій, от власне згідно з цими інструкціями я і скупився.

Купив куртку мілтеківську, нічого особливого, але обійшлася більше 6 тисяч, полартекс фліска близько 3 тисяч, і штани ще 2,5 тисячі з флісом всередині. Загалом, це обійшлося мені все в порядка десять тисяч гривень з урахуванням знижки у магазині для військових в 15 %. Спальник теж маю, нам видали їх ще у лютому. А от зимових черевиків у продажу немає. Орієнтуюся десь 9 тисяч гривен. Нічого дешевше вартісного, як на мене, не купиш. Загалом, у підрозділі люди на зимове екіпірування витрачали і 20, а деякі і 30 тисяч. Хоча є і такі, які вирішили зекономити і витратили всього по кілька тисяч, накупивши невідомо чого. Як вони з цим мотлохом планують пережити зиму у польових умовах - я, чесно, не знаю.

Валерій служить постачальником однієї з військових частин. З проблемами екіпірування, за його словами, він стикається постійно.

Валерій: Зимову форму нам видали ще на початку війни - минулої зими. Але ця форма була від волонтерів. Але зараз наша частина обновилася приблизно на третину. І от перед цими бійцями проблема зимової форми справді стоїть. Що на даний час якось вирішується - це питання зі взуттям. На 600 людей особового складу завезли 300 пар зимового взуття (“Талани”) та термобілизну. Берці з виду виглядають якісними.

Ми сформували і подали всі необхідні заявки. Вирішили ще трохи почекати. Але для розуміння - у нас сьогодні навіть не закритті до кінця питання по літній формі. Боюсь, аби з зимовою формою не повторилася подібна ситуація. Певно, тоді знову будемо звертатися до волонтерів.

Ольга Федорок, волонтерка. Вона допомагає декільком військовим підрозділам. Здається, про якісне екіпірування військових вона може розповідати годинами.

Ольга Федорок: Можу сказати за ті підрозділи, яким ми допомагаємо. Ті, хто воював до 24 лютого, вже мали повне екіпірування. Яке після місячних інтенсивних боїв потребувало оновлення. Мобілізовані зараз, з тих кого я знаю, майже все екіпірування купували за власні кошти. Зараз до мене звертається дуже багато знайомих з запитаннями, де і як купувати зимове екіпірування.

При забезпеченні екіпіруванням давайте не забувати за такі фактори як поранення, знищення майна внаслідок ворожих обстрілів. Не кажучи вже про те, що всього цього треба по два комплекти - на помитись ы на просущитись. З мого кола знайомих всі подали заявки на зимову форму, але ще ніхто не отримав, чекають. Є випадки, коли отримали форму чи взуття невідповідних розмірів через відсутність потрібних. У листопаді люди вже можуть отримувати обмороження.

У нас весною була дуже велика проблема з екіпіруванням, коли були поламані всі логістичні ланцюжки. За 2014 - 19 роки були побудовані певні ланцюжки з підприємствами, які шиють військову продукцію, але на початку вторгнення це все поламалося. До цього додався надмірний попит. Фактично, багато у чому в березні все доводилося робити по новому - вибудовувати логістику, заново наймати персонал. І таки це вдалося зробити, у травні - червні вже вийшли на те, аби працювати у відносно спокійному режимі.

Попри кліматичні зміни зими в Україні особливо на сході бувають сніжними і морозними. Фото АрміяINFORM

Зимове екіпірування складається з багатьох елементів, відповідно до багатошарової концепції одягу: включаючи термобілизну, головною функцією якої є відведення вологи на наступний шар та/або утеплення, флісу (флісової куртки), самої форми (утепленої куртки і утеплених штанів). Фліс буває різної якості. Якщо низька якість флісу, то куртка погано зігріває і погано здійснюється вологовідведення назовні та погано зберігає тепло. Така ж ситуація з трекінговими шкарпетками. Неякісні китайські шкарпетки - це мокрі ноги, натирання з усіма супутніми речами.

Зараз є величезні реалізатори військової форми, зокрема, магазин “Мілітарист”, який продає екіпірування у величезній кількості. У них є і своє виробництво, дещо завозять. У березні - квітні вони дуже рятували ситуацію. Але на початок сезону у них ходових розмірів вже майже не лишається, у першу чергу 48 - 52 розмірів. Якщо і з’являється, то за день все розмітається, якщо мова йде про якісні та хороші товари. Широким попитом користуються куртки з матеріалу софтшел та мембранної тканини, які мають забезпечувати захист від вітру, води, і, водночас, відводити вологу, забезпечувати вентиляцію. Все це, звичайно, коштує немалі гроші. Подібні куртки можуть і десять тисяч коштувати і більше. і купуються, як правило, за рахунок солдатів і їх родичі.

Зі взуттям, скажу чесно, я боюся мати справу. Протягом вже багатьох років основним виробником черевиків для військових було підприємство “Талан”. Взуття справді якісне, але, мені здається, їх зараз на всіх не вистачає, бо попит виріс у кілька разів. Майже кожен, з ким я сьогодні спілкуюся, шукає взуття. Пріоритет надається взуттю німецького виробника Lowa, воно справді якісне, але і дороге - їхні зимові черевики будуть коштувати десь від 8 до 12 тисяч гривень.

Приблизно з травня наш ринок екіпірування заполонили турецькі товари. Ціни були високі, а якість така, що я б чесно не брала. З травня продавці військового одягу почали завозити демісезонне взуття турецьких виробників за 2500 - 5000 гривень, але воно не витримує наших умов.

З’явилися вже й українські виробники взуття з ціною в районі 2 - 3 тисяч гривень. Але тут як повезе. Деякі українські взуттєвики зараз лише розробляють своє взуття, воно у них “сире”, не пройшло всієї необхідно процедури випробування. Нагадаю, ті ж “Талани” “доточувалися” роками, а тут з ходу шиють щось нове і на конвеєр. І це взуття вже буде тестуватися на солдатах, які знаходяться в реальних бойових, польових умовах. І люба навіть сама невелика проблема у конструкції може призвести до того, що ви не зможете здійснити марш-кидок і виконати своє завдання.

Загалом, розкид цін на екпірування приблизно такий: термобілизна - від 600 до 2500 грн, літня форма -1600-3000 грн, штани з матеріалу софтшел з утепленням флісом від 1200 до 2000 - куртка з утепленням, софтшел - теж приблизно 2000-4000 грн, флісова куртка - 850 - 2000 грн, плащ-пончо - 1000 - 1500 грн, флісова шапка - 150-300 грн, баф - 200 грн, трекінгові шкарпеки 200-1000, взуття зимове - середня ціна 2500 - 5000 грн, але може бути й вище.

Ще одна дуже важлива річ - це зимовий спальник. Зараз почали шити просто величезну кількість дешевих спальників і пропонувати їх за 800 - 1000 грн. При цьому розповідають, що у них нормально можна витримати мінусові температури, що вони розраховані на мінус 20 - 30. Людина бере цей спальник і думає, що вона може у ньому на морозі спати. Але не буває хороших спальників для мінусових температур за ціною 800 - 1000 грн. У бліндажі з буржуйкою ти у ньому нормально поспиш, але якщо цей же бліндаж розбомбили, то у такому спальнику на морозі ти не витримаєш. Нормальний зимовий спальник має коштувати від 2,5 тисяч грн і важити десь два - два з половиною кілограми. І є таке температурне поняття комфорт і екстрім. Комфорт - це означає, що при такій то температурі ти можеш перебувати у спальнику цілу ніч і не замерзнеш. А екстрім означає, що якось ти одну ніч переживеш, але точно комфортно не буде.

З тими ж плащами-пончо своя важка історія. Цей плащ повинен захищати від дощу. Якщо ти на ротації без даху і вкриваєшся цим плащем, ти повинен захисти ним себе, свій рюкзак та речі. Українські виробники почали шити ці плащі, брали хорошу, якісну тканину, але… не проклеювали шви. А не проклеєні шви означає, що по ним буде просотуватися вода. І я два місяці шукала з проклеїними швами плащі, перебрала з десяток наших виробників, і всі не підійшли. Тому що для проклеювання швів треба спеціальну машинку, вона коштує коло ста тисяч гривень. І це не поодинокі факти, коли наші невеликі виробники не враховують всі технології, які враховуються великими виробниками, які витратили на те, аби врахувати всі море часу і мають відповідні технології. Зрештою, я знайшла одного-двох виробників, які роблять плащі, які відповідають за своїми стандартами тим же німецьким аналогам.

Чому так вийшло? Ну, вочевидь, в декілька разів збільшилася потреба в уніформі, екіпіруванню - до цього ніхто не був готовий. Плюс, звичайно, відсутність планування. Для того, щоб видати близько одного мільйона комплектів зимової уніформи в жовтні, процеси по її пошиву треба було запускати ще у травні. Дані процеси мали включати пошук виробників по всій країні, які б мали можливість пошиття подібної форми, укладення з ними контрактів, привезення тканин та матеріалів, на які теж, до речі, був дефіцит. А тут на підписання контрактів з державою можуть піти місяці, плюс самому виробнику треба налагодити виробництво, зокрема, найти кваліфікованих виробників, забезпечити матеріалом, мати відповідне обладнання. Все це мало бути зроблено ще на початку літа. Якщо зараз запустити подібні процеси, то результат ми отримаємо вже весною.

У вітчизняного виробника і офіційного постачальника взуття для українських військових компанії “Талан” повідомили ТЕКСТАМ, що на даний момент виробництві зимового взуття йде чітко за планом, який був узгоджений з Міністерством оборони України. Ніяких проблем з виробництвом взуття сьогодні немає, зазначили в компанії. У “Талан” не уточнили загальну кількість зимового взуття, яке має бути виготовлене для ринку, проте зазначили, що затверджений Міноборони план по виробництву взуття був скоригований з урахуванням змін у чисельності військовослужбовців української армії.

Дана Ярова, підприємець, волонтерка: Я говорила ще у травні, що Міністерству оборони потрібно контрактувати зимову форму. На жаль, у міністерстві морозилися, коли я це говорила. Реально вони почали законтрактувати масово зимову форму лише десь у кінці серпня. Виробничий процес по зимовій формі два - три місяці. Дуже багато великих виробників також порозривали контракти з Міністерством оборони, тому що міністерство затягувало процес підписання договорів. А простій навіть протягом одного дня для виробника - це досить великі кошти. Тобто коли ми отримаємо на всіх бійців зимову форму - це питання риторичне.

Ті обсяги, про які звітує зараз Міністерство оборони, зважаючи на реальну кількість людей в армії - це майже нічого. Ми почали отримувати допомогу від наших партнерів, наприклад, отримали допомогу від Іспанії, але там зима плюс 5 градусів, для наших погодних умов - це дещо холодна осінь. За моїми прогнозами, на складах НАТО немає достатньо потрібної форми, вони теж її будуть відшивати. Знову таки повертаючих до виробничого циклу в два - три місяці - мої прогнози, що ми не дуже скоро отримуємо всю кількість, яка їм потрібна.

Зараз ми намагаємося створити робочу групу між Асоціацією легкої промисловості і Кабміном, щоб замовлення від Міноборони поступали вчасно за два-три місяці, так як і має бути. Асоціація подала до Кабміну реєстр реальних виробників з діючими потужностями. Будемо сподіватися, що тепер все швидше закрутиться. Але це вже йде мова про 2023 рік. Щодо цього року, то якусь частину зимової форми Міноборони все ж забезпечить, але основна частина буде все ж лежати на волонтерах та самих бійцях.

волонтери війна армія