Продюсер та сценарист драми «Буча» Олександр Щур про трагедію в Бучі, зйомки фільму, реальні історії постраждалих та значущість стрічок про війну в Україні

У березні цього року Збройні сили та інші формування РФ почали вчиняти масові вбивства цивільного населення в місті Буча Київської області, що вражали своєю жорстокістю. Убивства супроводжувалися викраденнями, тортурами, зґвалтуваннями, у тому числі дітей, та мародерством.

Трагедія в Бучі сколихнула весь світ та змусила відкрити очі на страшні дії російської армії. Не залишились осторонь і українські митці, які через призму мистецтва, у тому числі й кіно, вирішили розповісти про події у містечку поблизу Києва. Серед них і Олександр Щур — сценарист та продюсер стрічки «Буча».

В основу сюжету художньої кінострічки покладено реальні події, що відбувалися у містах Буча, Ворзель, Гостомель та Ірпінь під час російської окупації у лютому — квітні 2022 року. Фільм-байопік розповість про порятунок 203 місцевих жителів Костянтином Гудаускасом — громадянином Казахстану, який отримав політичний притулок в Україні та живе в Бучі. З початку російського вторгнення завдяки своєму казахстанському паспорту він має можливість проїжджати на окуповану російськими військами територію та вивозити мирних жителів. Костянтин не тільки рятує людей, а й на власні очі бачить весь жах війни та окупації — вбивства, пограбування, зґвалтування.

Зйомки кінофільму «Буча» заплановані на грудень — січень, а премʼєра відбудеться на роковини трагедії.

ELLE.UA поговорили з Олександром про знімання фільму, іноземні інвестиції, відвідини Бучі, постраждалих, психологічні складнощі під час написання сценарію і кіноіндустрію в Україні.

ELLE.UA Чому за основу сюжету стрічки ви вирішили взяти історію Костянтина Гудаускаса?  

О.Щ.: Як сценарист я шукав історію з міжнародним потенціалом, яка покаже, як навколо України об’єдналися всі порядні люди незалежно від їхньої національності та громадянства. Костянтин — литовський єврей, громадянин Казахстану, який став політичним біженцем в Україні та рятував українців від росіян. Це дуже кінематографічна історія, яку було б неможливо вигадати.

ELLE.UA Ви знімаєте перший художній фільм про трагедію в Бучі. Чи відчуваєте ви певну відповідальність?

О.Щ.: Звісно, відчуваємо. Цей фільм не тільки про Бучу, яка стала міжнародним символом. Події також розгортаються і в інших містах України. Я і команда вважаємо цю роботу дуже важливою. Сценарій писався з березня по серпень включно, і вже із серпня над фільмом працює творча команда. Ми намагаємося зробити все максимально якісно.

ELLE.UA Чи була у вас можливість самостійно відвідати Бучу одразу після звільнення? Що першим ви побачили та куди вирушили? Якими були ваші враження від побаченого?

О.Щ.: Я бував у Бучі багато разів одразу після звільнення. Я спілкувався з головним героєм, з людьми, яких він урятував. Ми неодноразово проїжджали місця подій. Мене особисто найбільше вразили розстріляні автомобілі з родинами, які намагалися врятуватися від того жаху. Під час нашої поїздки до Бучі після деокупації вони ще не були прибрані, а тіла в автівках були заміновані. Також вразили свіжі спогади всіх тих, хто пережив цей жах. Саме це ще більше мотивувало зробити все, щоб про цю історію страждань українського народу дізналося якомога більше людей у всьому світі.

ELLE.UA Ви також спілкувалися з постраждалими. Поділіться з нами історією, яка вас найбільше вразила.

О.Щ.: Багато цих історій увійшло до фільму. Одна з найяскравіших і найпозитивніших — це коли звичайні мешканці Ворзеля не дозволили озброєним російським десантникам заарештувати і забрати до катівні волонтерку. Вони ризикували власним життям — сказали, що десантникам доведеться вбити їх усіх, якщо вони заберуть цю жінку.

ELLE.UA Відомо, що з початку вторгнення українські представники кіноіндустрії здебільшого залишилися без роботи, а українське кіно поки що у стагнації. Розкажіть про команду фільму та який відсоток у ній складають українські та іноземні творці.

О.Щ.: За винятком композитора, усі фахівці українські. І надалі ми хочемо залучати саме українців. Композитор у нас із Азербайджану — Іса Меліков, це відома людина, і він безкоштовно працював з нами саме тому, що дуже співчуває і хоче допомогти Україні. Імена всіх учасників можна подивитися на нашому сайті Bucha.film у розділі «Команда» — це фахівці з багаторічним досвідом.

ELLE.UA Уже відомий виконавець ролі головного антагоніста — ним став В’ячеслав Довженко. Розкажіть, чи знайшли ви актора на роль Костянтина Гудаускаса? Кого ви бачите у цій ролі?

О.Щ.: Оскільки прототип героя — іноземець, саме на цю роль ми розглядаємо іноземного актора — європейця чи американця. Це допоможе привернути більшу увагу до фільму. Але якщо буде знайдений український актор, який потрапить у роль, нас це теж влаштує. Зазвичай такі кастинги тривають 2-3 місяці, і ми їх розпочинаємо у жовтні. 

ELLE.UA В одному з інтерв’ю ви говорили, що «звуки пострілів можуть налякати людей». Які ще нюанси присутні у створенні цього фільму?

О.Щ.: У самому фільмі практично немає бойових сцен — це в першу чергу драма. Ми хочемо зняти деякі важливі кадри у місцях подій — наприклад, поїздки головного героя на авто. Якщо ми будемо це знімати, то ми перекриватимемо вулиці або зніматимемо сцени рано-вранці. І ще раз наголошую: у нас відсутні танки, артилерія та бойові дії — усе те, що могло б налякати мешканців. Там, де локація неважлива, ми будемо фільмувати в інших місцях, як це завжди робиться у кіно.

ELLE.UA У своїх інтерв’ю ви говорили, що, працюючи над фільмом, ви залучили до роботи психологів. Розкажіть, чому ви звернулися до них та які поради щодо зйомок вони давали?

О.Щ.: У першу чергу нас цікавило питання, чи можна буде дивитися це кіно тим, хто пережив усі ці жахи. Їхня відповідь позитивна — саме художнє мистецтво може бути одним з видів лікування синдрому ПТСР через поступове наближення до джерела стресу. Щодо самих зйомок, то єдина порада — не робити гучних сцен там, де є вибухи або постріли. Саме тому в зйомках тизеру звук пострілу та вогонь ми додавали на постпродакшені.

ELLE.UA Наскільки психологічно важко вам було працювати над сценарієм?

О.Щ.: Дуже важко. Як сценарист, щоб щиро написати сцену, я повинен пропускати емоції людей через себе, а коли йдеться про загибель близьких, ти переживаєш усе це як особисту трагедію.

ELLE.UA Що ви думаєте про розвиток українського кіно у близькому майбутньому?

О.Щ.: Я думаю, що декілька років після перемоги Україна буде дуже популярною. І нам треба не проґавити цей шанс. Треба навчитися робити кіно та серіали для міжнародних платформ і прокату, брати загальновідомі теми. Саме тому нам треба продовжувати і зараз знімати, щоб не втратити фахівців та їхній досвід.

ELLE.UA Як українським кінематографістам залучити зарубіжні інвестиції для знімання кіно?

О.Щ.: Презентації, пітчинги... Але в першу чергу треба знайти відповідь на питання, як інвестори будуть повертати гроші. Тому що фестивальне кіно — це маленький шматок, який не може тягнути всю індустрію.

ELLE.UA Висвітлення яких тем у кіно наразі потребує український глядач та чому? Чи на часі зараз знімати розважальне кіно?

О.Щ.: Український глядач, на мій погляд, якраз насамперед потребує розважального кіно. Тому що драми нам достатньо з новин та стрічок Telegram-каналів. Коли людина постійно перебуває у стресі, це дуже погано відбивається на здоров’ї та працездатності.

ELLE.UA Який наразі бюджет стрічки та як будуть розподілятися кошти? На що піде найбільша частина?

О.Щ.: Орієнтовний бюджет фільму — 850 000 доларів. Це невеликий бюджет для такого фільму. Основні кошти, як завжди, йдуть саме на знімальний процес — техніку, акторів, зарплату, а частина йде на постпродакшен — музику, колір, монтаж.

ELLE.UA Чи матиме стрічка благодійну мету? Чи плануються благодійні збори на допомогу постраждалим від війни чи на потреби армії?

О.Щ.: Якщо фільм буде фінансово успішним, тобто заробить більше грошей, ніж буде вкладено, то у нас є мета направити частину коштів тим, хто постраждав під час окупації, на допомогу українській армії та інвестувати в нові кінопроєкти.

ELLE.UA На яку аудиторію більше націлений цей фільм — українців чи іноземців — та чому?

О.Щ.: Насамперед на іноземців. Тому що ми хочемо таким чином нагадувати про Україну, щоб іноземці у свою чергу впливали на своїх політиків і наша країна отримувала військову і фінансову допомогу до остаточної перемоги над агресором. А потім отримувала її для розбудови нашої держави.  

ELLE.UA Що б ви хотіли сказати цим фільмом?

О.Щ.: Основна думка нашого фільму — не можна домовлятися зі злом, від нього не можна втекти або відкупитися. Зло потрібно перемагати, інакше воно знайде тебе, куди б ти не втік.