3 музичні новинки, які ми слухали цього тижня

А що у твоєму плейлисті цього тижня?.

KOLABA спільно з CHEEV записали ремікс версію на пісню «Мрієшся».

Пісня поєднує ритмічний ремікс та глибоку лірику про внутрішні переживання.

За словами CHEEV, ця пісня — про відчуття людини після розставання, коли новий етап у житті ще не встиг розпочатись, а привиди минулого продовжують наздоганяти.

«Зробити ремікс на пісню CHEEV “Мрієшся» нас надихнув його перший хіт «Гарно так», який з першого прослуховування засідає глибоко в душу.

Переживши емоцію передану в новому творі ми хотіли подати в своїй інтерпритації та таким чином донести своє бачення цього емоційного шедевра!» – зазначили KOLABA.

Ваня Люленов осучаснив молдовську пісню «Меланколіє».

Артист переспівав на новий лад і представив кліп на пісню «Меланколіє», один з найбільших хітів 80-х у виконанні Софії Ротару.

Війна Росії з Україною продовжує змінювати політичний ландшафт та відлунювати в різних куточках світу з чітким меседжем підтримки українського народу в його боротьбі з агресором.

Ця війна по-новому поставила питання Придністров’я, окупованого псевдомиротворчими російськими військами: ще влітку українська влада висловила свою готовність надати допомогу у прагненні Молдови звільнитись від окупації.

Народ Молдови з Україною — саме цей жест проглядає у новому трекові Вані Люленова, який народився в Молдові, але переїхав в Україну й збудував тут кар’єру спочатку гумориста, а потім — артиста-виконавця власних пісень.

Люленов переспівав на новий лад, з додаванням власних куплетів та аранжування, добре відому, навіть культову пісню «Меланколіє» — потужний хіт 1980-х, одну з ключових композицій молдовського репертуару Софії Ротару.

Новий час потребує нових пісень, тому осучаснена Ванею «Меланколіє» поміж рядків піднімає таке важливе сьогодні питання самоідентифікації.

Прагнення іншого народу з колишньої радянської республіки до відновлення національної культури, яка довгий час зазнавала утисків з боку Росії, що насильно поширювала свої цінності.

Ваня Люленов: «Цією піснею я хотів змотивувати слухачів знати і поважати свою національну культуру.

Не вестись на пропаганду.

Нарешті розірвати кайдани «совка» та радянського минулого, естетики СРСР, що раніше домінувала у творчісті.

Окрім цього, без заглиблення у соціально-політичний контекст, моя «Меланколіє» — спроба трохи підняти настрій всім, хто її почує.

Розважити, подарувати наснагу продовжувати далі, не зважаючи на темряву, що оточує нас зараз.

Адже найтемніша ніч завжди перед світанком».

Після особистої трагедії співачка Ultra презентує символічну пісню.

Співачка Ultra — це молода кров, нове ім‘я української та європейської музики.

Модний саунд-мікс 2000-х на сучасний лад.

Щире виконання — душа української дівчини.

Жага до життя і творчості змусили артистку рухатись далі, попри особисту трагедію у житті.

Втратити любов свого життя завжди надзвичайно болісно, розповідає вона.

Це катастрофічне почуття неможливо описати, і лише час та музика виліковує і приносить певне полегшення.

«Пісня «Don’t cry for a love» була написана ще до війни, але, на жаль, вона стала символічною для мене.

Це пісня про втрачене кохання.

Багато хто з нас тим, чи іншим чином втрачав своє кохання.

Особливо зараз, в такий скрутний час, під час війни…Пісня передає настрій 2000-х на сучасний лад.

Я б охарактеризувала цю пісню, як «Гімн втраченого кохання»,- ділиться ULTRA.

Ultra співпрацює з авторами, а також пише сама.

До речі, цю пісню ’Don’t cry for a love’, співачка також написала сама.

Дівчина хотіла би асоціюватись у людей, з щирістю, душею, новим подихом української та європейської музики.

«Пісня «Don’t cry for a love»- це вир емоцій: мікс ностальгії та романтики, спогад про любов, яку вже не повернути.

Пісню написала я, а аранжування зробив Dj Fimaro, якого, на жаль, забрала клята війна.

Наразі я мрію лише про одне: перемогу нашої країни в цій війні.

А після виступити на концерті до Дня перемоги для наших людей та захисників»,- розповідає співачка.