Італійське містечко виплатить 30 тисяч євро новим жителям

Вітаємо вас на «Хмарочосі»! Ми пишемо про розвиток міст вже 8 років та 97 днів. За цей час ми опублікували вже 18950 новин та статей і продовжуємо це робити щодня. Підтримайте нас щомісячним внеском! За ціною лише однієї поїздки у таксі, ви сприятимете незалежній роботі редакції і допоможете робити Київ місцем для гідного життя, а діяльність влади – прозорішою.

Муніципалітет містечка Презіче-Акваріка, розташованого на «підборі» італійського чобітка, обіцяє виплатити 30 тисяч євро тим, хто придбає нерухомість, повідомляє Forbes.

Об’єднана громада Акваріко-де-Капо та Презіче — її називають найгарнішим селом в Італії за мальовничу барокову архітектуру та старовинні палаци — прагне в такий спосіб здолати стрімке скорочення населення, яке зараз трохи перевищує 10 тисяч. Попри всі принади тут бракує робочих місць, і жителі масово мігрують до великих міст. Влада також виплачує тисячу євро за народження дитини.

Щоб отримати грант, потрібно офіційно зареєструвати місце проживання та інвестувати в ремонт будинку. Муніципалітет субсидує половину від вартості купівлі нерухомості та ремонту, але не більш як 30 тисяч євро. Приблизно третина житла в Презіче-Акваріка підпадає під цю схему.

Такі акції дуже поширені в Італії, де чимало дрібних містечок переживають відтік мешканців. Станом на 2019 рік близько двадцяти міст Італії запустили програми купівлі житла за один євро. Деякі муніципалітети виплачували ще й додаткові гроші. 

Чимало тих, хто спокусився угодою, прибували з США та Північної Європи. Приїжджих відразу приваблювала старовинна автентична архітектура та гостинність місцевих, йдеться у матеріалі Business Insider.

Та, звісно, власники зрештою мусили витрачати значно більші суми. Почати з того, що акційні будинки виставляли на аукціон — один євро це лише початкова ціна, а охочих назбирувалися тисячі. Джиліан з Шотландії зрештою заплатила 1100 доларів за будинок у Самбуці, що на Сицилії. У цьому містечку лише один будинок продали за один євро, більшість інших коштували переможцям аукціонів кілька тисяч, а найдорожчий обійшовся у 28 тисяч євро.

Придбавши будинок, Джиліан мала сплатити 5000 євро депозиту, який повертали, якщо власник починав ремонт. Ремонт слід було завершити за три роки. В угоду часом входила умова, що власник має інвестувати щонайменше 17 тисяч євро у відновлення будинку. А будинки, які виставлялися на аукціон, були переважно в жахливому стані. 

При цьому в маленьких італійських містечках немає великих будівельних магазинів. Власники також живуть за кордоном, принаймні доки їхні будинки не буде відремонтовано — тож вони мусять винаймати людей, які робитимуть ремонт.

Скажімо, якщо ви заплатили за будинок один євро, інвестиції в нього зрештою сягнуть 70-80 тисяч. І все одно для багатьох це значно дешевше, ніж придбати вже готовий будинок, скажімо в Бельгії. Тож програма все одно має успіх.

Наприклад, Берт і Ніна з Бельгії купили чотири будинки в Муссомелі та закінчили ремонт в одному з них.