Іноземні інвестори не виходять з ринку і продовжують вкладати у Львів. Кейс готелю Leopolis

Готелі у середмісті Львова, як і вся готельна індустрія, переживає непрості часи. Попри те, що Львівська область, за даними ДФСУ, стабільно займає друге місце (після Києва) за кількістю туристів та надходженнями до бюджету від туристичного збору, війна внесла свої корективи. Зараз, як ніколи, важливо адаптуватися та підтримувати стандарти.

«Представники готельного бізнесу думали, що пандемія Covid 19 була важким періодом, який треба пережити та протриматися. А тепер ми зіткнулися з війною і розуміємо, що просто не маємо права здаватися. Бо кожен бізнес зараз тримає свою передову», – кажуть власники готелю.

Як історичні будівлі перетворювали на сучасний готель

Готель Leopolis розташовано в історичній будівлі у центрі Старого Міста. З однієї сторони – площа Ринок, з іншої – проспект Свободи. Будівля на розі вулиць Театральної та Шевської з’явилася у XVII ст та входить до переліку пам’яток архітектури та культурної спадщини ЮНЕСКО.

Коли на початку 2000-их фінські інвестори вирішили відкрити готель у Львові, вони бачили це як інвестицію в бізнес та розвиток міста. Тому з трьох сусідніх старовинних будівель було створено єдину споруду з готелем, рестораном, бібліотекою тощо. Тоді у внутрішню та зовнішню реставрацію власники  інвестували 8 млн. євро.

У сучасному вигляді готель  відкрито у 2007 році і, якби не війна, цього року Leopolis святкував би 15-річчя. Але, попри військовий стан та постійні атаки ворога, які не оминають навіть області на Заході України, власники налаштовані на позитив та планують подальший розвиток бізнесу.

В 2019 році було вирішено скористатися вимушеним затишшям через пандемію та розпочати поступову реновацію публічних зон, фасаду та номерного фонду. Бюджет останньої стадії склав 2,3 млн євро. Роботи мали завершитися до червня 2022, але через війну процес було відкладено на декілька місяців. Станом на листопад 2022 реновація завершилася на 95%.

Позиція інвесторів щодо доцільності вкладення коштів на даному етапі полягає в тому, що попри відсутність будь-яких гарантій, процес продовжується і буде завершений.

«Ми віримо в Україну»

«Наша сім’я та компанія має тісний зв’язок з Україною та її народом. Ми віримо в цю країну, впевнені в її перемозі та сплеску бізнес-активності одразу після неї. Ми бачимо, які прогресивні та завзяті люди тут живуть та працюють, не дивлячись на важкі умови, в яких ви опинилися: постійна небезпека від ракетних атак, відключення світла та зв’язку, та розуміємо, що Україну чекає європейське майбутнє», – каже власник готелю, фінський бізнесмен Віктор Хартвалл, родина якого є 100% кінцевим бенефеціаром цього бізнесу.

Агресія РФ не могла залишити власників байдужими, адже пам’ять про російсько-фінську війну жива в їхніх дідусів та батьків. Навіть один з конференц-залів готелю названо на честь Карелії – анексованої в ті часи території Фінляндії.

Генеральна директорка Leopolis Катерина Матющенко розповіла, що від початку повномасштабного вторгнення готель приймав гостей зі східних областей та Києва. Дехто з постояльців, які знаходилися в готелі на 24 лютого, залишилися там на тривалий період, аби не повертатися до небезпечних регіонів. Частина номерів та конференц-залів надавалася безкоштовно іноземним волонтерам, що співпрацювали з ТРО, військовим інструкторам та людям, які мали обмежені ресурси, за символічну плату. Про жодні спроби «скористатися ситуацією» не могло бути й мови.

Зараз готель працює у звичайному режимі. В підвальному приміщенні, де раніше був сигарний зал, облаштоване комфортне сховище. Поступово пристосовуються і до вимкнень електрики – запасаються термосами, щоб готувати гостям чай та каву. Придбали генератор, який покриває критичні потреби, акумуляторні лампи, свічки. Другий, більш потужний, ще прямує до готелю через європейські митниці. В його придбання інвестовано 25 тис. євро.

На початку аварійних відключень були кілька випадків, коли виходити з ситуації потрібно було спонтанно. Наприклад, персонал готелю готував каву у горнятку над свічкою для іноземних гостей.

Родина Хартвалл також активно включилась у волонтерську допомогу. Було організовано 2 фури гуманітарної допомоги (орієнтовна вартість 65-70 тис євро кожна), спрямовані на гуманітарні потреби біженців у Львівському регіоні та військових на передовій. Команда готелю допомагала адресному розподіленні допомоги.

Війна – не час для прибутків

Катерина Матющенко каже, що готель не закладав на 2022 рік допандемічних очікувань щодо прибутків. Але навіть при таких показниках готелю вдалося отримати тільки 60% від запланованих. При цьому видатки суттєво зросли. Тому говорити про чистий прибуток цього та наступного року вочевидь зарано.

Цього року середня заповненість готелю на 70 номерів тримається на рівні 32%. Навесні, після початку вторгнення, в готелі багато гостей проживали тривалий період, при цьому мало хто сплачував повну вартість. До початку літа постояльці остаточно визначилися – повертатися додому чи виїжджати за кордон, а звичайні гості на літній період надавали перевагу заміським комплексам. На початку осені активність підвищилась, до Львова почали приїздити іноземні делегації, бізнесмени, відомі особистості. Але після початку масштабних обстрілів у жовтні та їхніх наслідків, активність знову зменшилась. Тотожна ситуація, за словами менеджерки, у всіх міських готелях Львову.

Вона наголошує, що іноземні гості зазвичай приємно вражені рівнем сервісу та співвідношенням «ціна-якість», оскільки мають невисокі очікування від країни, яка знаходиться в стані війни та від все ще провінційного, за їхніми поглядами, Львова.

За словами власників, концепція готелю – тримати рівень якості послуг. Іноді для цього потрібно пожертвувати завантаженістю. І менеджмент готовий до такого кроку.

Оптимізація та вимушені кроки

Під час війни готель продовжує працювати, але були зроблені деякі кроки для оптимізації витрат та безпеки гостей та персоналу. Наприклад, деякий час на початку війни ресторан працював тільки для мешканців, була закрита SPA-зона (там було перше сховище), пожертвували послугою трансферу, оскільки вона не є рентабельною через зачинений аеропорт.

Зараз перед фінськими власниками стоїть непросте питання – як продовжувати бізнес в умовах війни та повної невизначеності. Враховуючи, що цьому передували два роки пандемії, які також були справжнім випробуванням для індустрії гостинності. 

З 2016 по ІІІ квартал 2022 року готель Leopolis та ресторан Leo сукупно сплатили в бюджет держави більше 90 млн.грн. В тому числі за пандемічний 2020 рік – 7,5 млн. грн (при негативному бізнес-результаті) та за 9 місяців 2022 року – 7 млн. грн.

Як один з кроків до вимушеної оптимізації, менеджмент розглядає можливість тимчасово відмовитися від ресторану, залишивши лише внутрішню кухню для потреб гостей. Оскільки висока конкуренція серед закладів у середмісті Львова та велика команда роблять ресторан при готелі неприбутковим у теперішніх умовах.

«На наступний рік ми закладаємо різні сценарії, які будуть, перш за все, залежати від розвитку війни в Україні, але у випадку, що війна в той чи інший спосіб триватиме, наші прогнози на завантаженість на рівні 25%» – ділиться пані Катерина.

Що лякає та приваблює іноземних інвесторів в Україні

Віктор Хартвалл каже, що для бізнесменів з країн ЄС є свої виклики та особливості при веденні бізнесу в Україні (родина володіє ще аграрним бізнесом в нашій країні – компанією CPG). Поки що це робота виключно на перспективу, бо відчутних прибутків для компанії цей напрямок ще не показав.

Серед складнощів, з якими довелося зустрітися в Україні, він називає створення та управління професійною локальною командою, можливість довірити їй всі внутрішні процеси.

Необхідність розібратися в заплутаному й непрозорому для європейця українському законодавстві, щоб оминути ризики та налаштувати всі бізнес-процеси.

Особливості побудови відносин з банками для отримання кредитних коштів для розвитку бізнесу. Будь-який великий бізнес потребує запозичень на зрозумілих та доступних умовах. Українські банки, на думку бізнесмена, трохи відірвані від ринкових реалій.

Ще одним викликом є девальвація національної валюти та зниження платоспроможності населення, які дуже відбиваються на цифрах прибутків та видатків. Оскільки компанія рахує прибутки та видатки в євро, вплив девальвації дуже помітний.

Й, мабуть, найважче – невизначеність, яку доводиться враховувати кожного дня, будуючи плани та закладаючи будь-які прогнози.

Але навіть в таких умовах, фінські власники готові продовжувати свій бізнес в Україні та, більш того, вважають, що ми маємо привабливі інвестиційні перспективи.

«Найближчі 6-7 місяців важко розглядати можливість нових інвестицій в Україну від європейського бізнесу. Але після війни вони прийдуть. Деякі потенційні інвестори вже відкладають гроші для участі у відбудові України», – каже Ніклас Дізен, СЕО компанії K. Hartwall Invest.