Рецензія на фільм «Чорний Адам»

Багато років у франшизі «Форсаж» актора Двейна Джонсона жартівливо називали Галком, оскільки його фізичній формі міг би позаздрити навіть Арнольд Шварценеггер на піку своєї слави. Проте Джонсон весь цей час мріяв зіграти зовсім іншого супергероя, навіть не супергероя, а антигероя. Якого звуть Тет Адам. Він не поступається силою самому Супермену, проте рідко грає за правилами. І хоча в коміксах DC він тісно пов’язаний з Шазамом (і носить схожий костюм), на великому екрані він вирішив дебютувати сольно, щоб бути у центрі уваги. Проте чи вдалося «Чорному Адаму» увійти в топ кращих супергеройських фільмів нашого часу, чи він виявився черговим фільмом на один раз від DC?

Оскільки у компаній Warner Bros. та DC вже багато років проблеми зі створенням єдиного кіновсесвіту, і останні їхні фільми нагадують постійний перезапуск франшизи (як «Загін самогубців: Місія навиліт» чи «Шазам»), «Чорний Адам» вирішив не вирізнятися і спробувати знову перезапустити світ DCEU. Тож він представляє ще одну супергеройську команду з коміксів DC під назвою Товариство справедливості Америки, куди входять Людина-яструб (Елдіс Годж), Доктор Фейт (Пірс Броснан), Руйнівник атомів (Ной Сентінео) та Циклон (Квінтесса Свінделл). Так, команда не дуже чисельна, хоча Товариство справедливості – найдавніша супергеройська команда DC, але бюджету вистачило лише на чотирьох героїв. З першого погляду між Чорним Адамом та Людиною-яструбом, лідером Товариства справедливості, виникає тестостеронний конфлікт у дусі конкуренції Тоні Старка та Стіва Роджерса, адже вони обидва звикли бути головними, тож весь фільм міряються своїми… его. Тим часом Руйнівник атомів та Циклон виступають новачками, які мають весь час знімати напругу між Чорним Адамом та Людиною-яструбом за допомогою недолугих жартиків чи своїх доброзичливих обличь. Проте найбільше глядачі у захваті від Доктора Фейта, і тут складно з цим посперечатися, адже з Пірса Броснана, колишнього Джеймса Бонда, вийшов неочікувано класний футуристичний чаклун.

Події «Чорного Адама» розвиваються у вигаданій країні Кандак, що знаходиться біля пустелі і нагадує Єгипет, оскільки також має стародавню історію, пов’язану з пірамідами. За сюжетом сучасний Кандак окупували найманці-терористи, які допомагають комусь (у фільмі так і не сказано, хто ж стоїть за цими найманцями, бо той «головний лиходій» якось не сильно тягне на головного) красти з країни цінний метал етерній і перетворювати його на зброю. Складно не провести паралель з вібранієм з MCU, проте якщо Ваканда стала за допомогою вібранію найбільш розвинутою країною у світі, то Кандак потерпає від бідності, адже його ресурси постійно крадуть. І всі закривають на це очі, включаючи американських супергероів, які прибувають в Кандак лише тоді, коли там з’являється могутній Чорний Адам, якого вони сприймають як загрозу, адже він їм не підкоряється.

Чорний Адам допомагає місцевим розібратися з терористами-окупантами, але Товариство справедливості це не влаштовує, оскільки він їх вбиває (а ми ж усі знаємо, що вбивати терористів – це «дуже погано»), тож вони намагаються його зупинити (десь тут логіка загубилась остаточно). Тож хто тут є супергероєм – для мене особисто велике питання, бо ці так звані «супергерої» взагалі не намагаються допомогти людям і постійно заважають головному герою захищати свою країну. Але якщо згадати, що Товариством справедливості керує Аданда Воллер (Віола Девіс), яка за ці роки стала, напевно, головною лиходійкою DCEU, то дії так званих «супергероїв» перестають дивувати. Бо вони не супергерої, а такі ж самі найманці, які танцюють під сопілку Воллер, для якої найважливіше – це її влада, а точно не порятунок людства. Лише наприкінці до Товариства справедливості якимось дивним чином доходить, що їм треба боротися не з Чорним Адамом, а з цими найманцями та лиходієм Саббаком (Марван Кензарі). Проте це не відміняє їхню абсолютну дурість у першій половині фільму. Супергерої – це ж не просто люди з суперсилами, вони ще мають використовувати їх на добро, а не грати за інтереси Воллер. Інакше вони з героїв перетворюються на її посіпак.

«Чорний Адам» – наповнений екшеном кінокомікс, проте він не стільки схожий на фільм, скільки на атракціон, який після перегляду швидко забувається. Він отримав досить високий рейтинг на сайті IMDb, проте його важко назвати одним з кращих кінокоміксів останніх років. Лише якщо не порівнювати з блокбастерами від Marvel Studios (що майже неможливо зробити, адже це провідна кіностудія супергеройських фільмів, і вони з DC завжди будуть конкурувати в цьому полі). Місцями «Чорний Адам» претендує на рейтинг R (17+), проте заради рейтингу 12+ (та більшого бокс-офісу) творці фільму дуже старалися перетворити це кіно на дитячу казку, від чого сильно постраждав сюжет, бо в результаті у них вийшло щось середнє між фільмом «300 спартанців» та «Шазамом». І ці намагання всидіти на двох стільцях одночасно все одно не призвели до великих зборів, тож було б краще, якби режисер Жауме Кольєт-Серра знімав історію так, як він її бачив, а не намагався підлаштуватися під продюсерів. Здається, що «Дедпул» вже давно довів Голлівуду, що інколи варто ризикувати і створювати щось нове, але Warner Bros. та DC все ще відчайдушно чіпляються за якісь стандартні супергеройські сюжети, які вже давно набридли глядачам, які за останні 10 років бачили вже мабуть близько 50 різноманітних супергеройських фільмів (і це лише від студій Marvel та DC).

Так, «Чорний Адам» в першу чергу орієнтований та шанувальників DC (які дивляться виключно фільми DCEU) та на шанувальників Двейна Джонсона, для якого цей проєкт – проєкт всього його життя, бо він багато років працював над тим, щоб оживити на екрані історію Чорного Адама. І хоча його персонаж запам’ятовується, сам фільм складно назвати одним з кращих в його кар’єрі. Ті ж фільми «Джуманджі» набагато цікавіші. Як і «Форсажі» за його участю. Хочеться вірити, що наступна пригода Чорного Адама буде більш захоплюючою, на що натякає те епічне камео з Суперменом (яке в результаті затьмарило весь фільм і стало єдиним обговорюваним моментом «Чорного Адама» у соцмережах). Хоча тепер усі більше чекають на новий сольник Супермена, ніж на повернення Чорного Адама, тож доля всесвіту DCEU, як завжди, продовжує висіти на волосині і найближчим часом це точно не зміниться (варто лише згадати відмінений фільм «Бетгьорл»).

Найкраще, що є у фільмі «Чорний Адам» – це той хлопчик, який своєю відвагою надихає свою країну боротися з окупантами. Взагалі складається враження, що вони з мамою, яка вже давно ставить палки в колеса лихих найманців, – єдині справжні супергерої у цій історії, хоча не мають жодних суперсил, адже вони хоробро боряться зі злом, ризикуючи своїм життям. Тоді як так звані «супергерої» Товариства справедливості просто міряються з Чорним Адамом своїми силами замість того, щоб надихати глядачів.