Курорт Великий Любінь на унікальних світлинах міжвоєнного часу

Великий Любінь, 1931.

У 1820 роках стараннями Маріанни Яблоновської у Любені вибудувано купелі для заможних відпочивальників зі Львова.

Власники перебували переважно у Львові, але у своєму палаці в Любіні вели відкритий дім, приймаючи славних гостей.

Великий Любінь, 1931.

Великий Любінь, 1931.

Власником маєтку в Любені в ΧΙΧ столітті став І.

Він збудував в селі гуральню і цегельню.

У його власність перейшов також курорт у Великому Любені.

Новий власник курорту з середини ΧΙΧ століття почав реконструкцію курорту — побудував нову водолікарню, кілька нових житлових будинків та допоміжні приміщення.

За короткий час він перетворив Великий Любінь на відомий європейський курорт.

Великий Любінь, 1925.

Великий Любінь, 1931.

У 1849 р.

Людвік Яблоновський продав маєток разом із палацом і курортом баронові Константію Бруніцькому (1820—1890, чоловік Гелени Корвін-Шимановської).

Останнім власником Любеня Великого був їхній син Адольф (1859—1941).

Любінь-Великий, 1933.

Станцію було відкрито 27 серпня 1903 року при відкритті руху на залізниці Львів — Самбір.

Великий Любінь, 1925.

Санаторій значною мірою розвинувся у другій половині XIX ст., коли Костянтин Бруницький збудував сучасні купелі, пансіонати і готелі.

Кількість гостей значно зросла після підведення у 1903 р.

залізничної гілки зі Львова.

Великий Любінь, 1925.

Великий Любінь, 1925.

Після руйнувань, завданих під час воєн, курорт відродився у міжвоєнний період.

Відбудований Адольфом Бруницьким, а у 1928 р.

отримав статус національної інституції громадського використання.

У той час тут функціонував заклад сірководневих купелей, який відвідувало щорічно 2000 осіб.

Великий Любінь, 1931.

Великий Любінь, 1931.

Для лікування використовувалися води з п’яти джерел, з-посеред яких найвідомішими були джерела Адольф і Людвік.

Наталка СТУДНЯ.

Пов’язано.