Тюрма, де сидів Іван Франко і таємниця її підземель

Найближча до Ратуші в’язниця у Львові знаходилася на вул.

Князя Романа 3.

Вона, як і «Бригідки», облаштована в колишньому монастирі.

Для цього його перебудували, а старі підвали частково засипали, поховавши історію.

У цій тюрмі майже рік тримали Івана Франка.

Львів’яни рідко заглядають сюди, а дарма! Це маловідомий та дуже цікавий закапелок міста.

Він вражає своїми розмірами та історією.

Наприклад, недавно тут знайшли розписи що залишилися від костелу св.

Під ним знаходяться засипані підземні ходи.

Ця будівля на вул.

Князя Романа постала на місці колишнього костелу св.

Вціліла внутрішня стіна костелу і деякі його розписи.

Поруч з костелом був монастир, а потім тюрма.

В 2021 році в монастирі віднайшли такі от фрески.

Під монастирем збереглася розгалужена мережа давніх підземель.

За фасадами кам’яниць на вул.

Князя Романа, площах Галицька та Соборна ховається величезний внутрішній двір.

Ззовні ніби звичайні будинки, а всередині наче місто в місті.

По центру розташований колишній монастир Кармелітів Взутих.

В’їзд у внутрішній двір з вулиці Шухевича.

Праворуч видно приміщення монастиря.

Далі в статті будуть детальні фото самої будівлі.

Частина внутрішнього двору монастиря.

Вид з його даху.

За Австро-Угорщини монастир закрили та перетворили на тюрму.

Вони розібрали костел св.

Леонарда, який прилягав до монастиря, та засипали більшість його підземель.

З тих, які залишилися відкритими, зараз можна оглянути напівзасипані арки, що вели кудись далі.

Процес демонтажу костелу Святого Леонарда.

Всередині монастиря, що поруч костелу, зараз теж розруха.

Спуск у підземелля монастиря.

Видно фундамент та кладку стін.

По центру є засипане вікно.

По ньому вони вентилювалися і можна було подавати речі вниз.

У фундаменті монастиря є така от арка.

Тобто це був прохід в іншу кімнату.

Алекс для оцінки розміру арки.

Всередину дворика найзручніше потрапити через вулицю Шухевича.

Тут знаходився в’їзд у Науково-Дослідний Інститут «Елвіт».

Там, де колись тримали в’язнів, потім сиділи радянські інженери 🙂 Інститут ЕЛВІТ розробляв електроніку, зокрема, і для підводних човнів.

З настанням незалежності він занепав.

Ще один в’їзд у внутрішній дворище з вул.

Князя Романа.

Вдалині видно ТЦ “Роксоляна”.

Досягнення НДКІ “ЕЛВІТ”.

Ехолокатор для підводних човнів.

Одразу навпроти в’їзду у двір, на зовнішній стіні монастиря, бачимо образ черниці.

Ця стіна колись була в серці костелу – його вівтарі.

Сучасне фото зроблене з місця де молилися прихожани.

Поруч видно замуровані вітражі костелу.

І хоча про цей розпис відомо ще з 2021 року, станом на кінець 2022 року жодних консерваційних робіт тут не провели.

Можна було хоча б дашок повісити 🙁.

Фрагмент північної стіни вівтарної частини костелу св.

Леонарда 1724 р.

Тут недавно відкрили автентичні розписи костелу.

На жаль, їх не захистили ні від сонця, ні від вітру чи дощу.

Тут недавно відкрили автентичні розписи костелу.

На жаль, їх не захистили ні від сонця, ні від вітру чи дощу.

Ця ж будівля, 2017 рік.

Фото до “реконструкції” взято звідси.

Будівлю монастиря починаємо оглядати з його підземель.

Вони утворюють цілий лабіринт заплутаних ходів та кімнат.

Кидається в очі, що рівень ґрунту тут колись був на метр нижчим ніж є зараз.

Це видно по дверним проємам і аркам – вони добудовані вгору до нормальної вистоти.

Заходимо всередину будівлі монастиря.

Всюди бачимо довгі темні коридори та красиві арочні стелі.

Опалення тут було камінне.

По всій будівлі зустрічаються такі от ніші в стінах.

Спускаємося у підвал.

Та тут навіть заблукати можна! До речі, бочки з хімікаліями протікали і дуже смерділи 🙁.

Підвали монастиря були частково засипані.

Піднявся рівень грунту і їм прийшлося домуровувати двері вгору.

Видно як колись йшла оригінальна арочна кладка.

Через насипаний грунт стеля у підземеллях дуже низька 🙁.

Я думаю, ці підвали ховають багато таємниць!.

На першому поверсі будівлі колись стояли станки.

Зараз від них залишилася хіба що купа бруду та плями мастила на паркеті.

В радянський час до станків проклали труби вентиляції які виходили аж на саме горище.

Тим самим, брутально пробиваючи старі перекриття будівлі.

Прибудова до монастиря в якій колись був цех зі станками.

Залишився сверлильний станок та купа демонтованого паркету коло нього.

Прес на 500 тон.

Ніби і Львів, а таблички були на російській мові.

В бокових кімнатах розміщувалися хімічні лабораторії.

Горище будівлі та залишки вентиляції.

На другому і третьому поверхах монастиря розташовувалися камери для ув’язнених.

До сьогодні збереглися решітки на вікнах та номерки над дверима.

В одному місці, з під шару штукатурки, проступає надпис латиною:.

«Primum est scientieae studium auaerere DEUM, deinde honestatem vitae cum innocente opere.

В перекладі він означає: «Перше завдання вченості – шукати Бога, далі – честивого життя і невинності в ділах.

Коридор з келіями-камерами.

Широкі коридори монастиря Кармелітів Взутих.

Над однією з келій в 2021 році виявили такий от розпис.

Автентичні решітки на вікнах намертво вмуровані в стіну.

Вони нагадують про роки коли тут була в’язниця.

В коридорі надибали такий от міні-камін.

Видно сліди кріплення його дверцят.

Старий сейф з дуже грубими стінками виявився пустим 🙁.

Дуже вдале висловлювання, адже зараз триває перебудова приміщення під Creative Hub.

В 2021 році Львівська Політехніка отримала грант від держави.

Вони взялися за реконструкцію: почали встановлювати опалення та міняти дах.

Для чогось, також, здирають старий паркет.

Процес реконструкції коридору монастиря.

Один з радіаторів має косяк.

Більше на наступному фото.

В одному з дверних проємів нову батарею повісили на старі дошки, а не на стіну.

За нею металеві двері.

В кількох місцях ми бачили такі от провалля від даху і аж у підвал.

А ще дошка дуже надійна 🙂.

В кількох місцях ми бачили такі от провалля від даху і аж у підвал.

Для чогось вони зняли паркет з кімнат.

Піднімаємося на горище і, замість темряви та багатовікової пилюки, бачимо небо.

Ми застигли в ступорі.

Кілька десятків метрів бляхи тут просто відсутні! Дощ і сніг напряму попадають на перекриття старого монастиря! Це триває настільки довго, що вже навіть своя зелень виросла, а плями води є поверхом нижче!.

Красиві двері на горище.

Йдемо подивитися чому там так світло.

Ого! Тут дах закриває лише плівка, і та порвана.

Судячи з моху на землі, даху тут немає вже давно.

Очікувано, на стелі нижніх поверхів видно плями від води.

Вибираємося на вершечок даху щоб повністю оцінити масштаб катастрофи.

Частина монастиря має хоч і стару, але ще цілу покрівлю.

Інша частина будівлі в 2021 році отримала нову, сучасну бляху.

А от п’ять метрів між ними сіяє пустотою.

Стару бляху здерли, а нову не поклали.

Найдивніше, що нова бляха є, – але вона акуратно поскладана збоку.

Це явна безгосподарність лишати дах ненакритим стільки часу.

Залаз на дах монастиря.

Цікаво, що покрівля тут відсутня на тій частині даху, яку з ратуші не видно 🙂.

Майстри залишили велику частину даху непокритою.

Так триває вже довший час.

Тут видно як проводилася реконструкція даху.

Частину старої бляхи замінили на нову.

А іншу частину даху розібрали та залишили без покрівлі.

Інше крило цієї ж споруди має оригінальний дах.

Навіщо було здирати стару бляху, якщо не збираєшся класти нову?.

Причому нову бляху навіть не вкрали.

Вона просто лежить собі збоку.

А поруч вже навіть зелень встигла вирости.

Два тижні роботи і проблема вирішена!.

З даху нам відкривається чудовий краєвид на Ратушу, внутрішній дворик монастиря та ТЦ «Роксоляна».

На одній зі стін помічаємо вицвівший напис англійською мовою.

На горищі монастиря, також англійською, писало “no smooing”.

Стан їх плачевний, майже як в монахині з настінного розпису.

Влад згадує як він лазив на шпиль ратуші 🙂.

Внутрішній дворик монастиря Кармелітів Взутих.

Нестандартний ракурс на вежу Корнякта.

Галицький ринок і Високий Замок.

Стіна з написами іноземною мовою.

Як вони туди добралися? І навіщо?.

Дивний напис на горищі.

Теж англійська, але з помилкою.

Спускаємося вниз та, з сумом і радістю, покидаємо будівлю монастиря.

З сумом: бо вона руйнується через безгосподарність власників.

З радістю: бо ми відкрили для себе ще один невідомий куточок Львова.

І описали його для Вас.

Ну що, ти перший! 🙂.

Широчезні коридори колишнього монастиря Кармелітів Взутих.

Коли тобі все цікаво 🙂.

Решітки тут дуже моцні.

Навіть не рухаються щоб їх “розшатати”.

Як бачимо, у Львова ще багато таємниць які потрібно розгадати.

То ж підписуйтеся на наш Телеграм канал щоб не пропустити жодної з них!.

Дякуємо всім за увагу! Можливо Вас ще зацікавлять “Підземелля в схилі Високого Замку“.

Андрій РИШТУН.

Використано матеріал з сайту RDZS.

Пов’язано.