30 подій в історії Львова, що “святкують ювілей” у 2023 році

Панорама міста Львова, 1939-1945 рр.

Звісно, це не всі історичні факти, що мали місце в історії нашого міста, а лише 30 на нашу думку найцікавіших.

Вірменська церква.

1363 р.

– коштом багатих вірменських купців-переселенців з Криму – Акопа з Кафи та Паноса з Гайсараца збудовано первісну вірменську церкву.

1463 р.

– перша згадка про П’ятницьку церкву (нині церква Святої Великомучениці Параскеви П’ятниці УПЦКП на вул.

Хмельницького, 77).

1543 р.

– у Львові почав діяльність перший новітній архітектор Львова – Петро з Лугано.

Церква св.

Фото 1860-1870 рр.

1563 р.

– у Львові оселився грецький купець Костянтин Корнякт.

1663 р.

– королівським декретом запроваджено три каси: королівська, міська, брукова.

Королівська каса була підпорядкована королівській скарбниці, частина її прибутків витрачалася на будівництво та утримання фортифікаційних споруд.

Міська каса витрачала гроші на внутрішні комунальні потреби.

Брукова каса витрачала гроші на ремонт доріг, бруків , мостів, водогонів; через два роки у міській касі заведено окремий рахунок на витрати водогону.

Костянтин Корнякт.

1743 – закладено наріжний камінь будови костелу Заручин Пресвятої Діви Марії та Св.

Йосифа і монастиря сакраменток; будова та облаштування закінчені у 1881 р.

(тепер Храм Пресвятої Трійці УГКЦ, вул.

Тершаківців, 1 А).

1773 р.

– з ініціативи першого протомедика (головного окружного військового лікаря) А, Крупінського, засновано навчальний заклад медичного профілю – Медичну колегію, яка готувала лікарів, акушерів та інших медичних працівників.

1784 р.

вона увійшла до складу Львівського університету.

Kостел сакраменток, вулиця Ґосєвського (церква св.

Трійці, вулиця Тершаківців).

1783 р.

– з метою освіти та виховання греко-католицького духівництва, українців Австрії та Угорщини засновано Центральну греко-католицьку духовну семінарію.

Закладу було передано будівлю монастиря та костела домініканок Св.

Катерини Сієнської (збудований 1722-1728 рр.) скасованого цісарем ордена.

Семінарська церква отримала назву Св.

Духа (нині церква не існує, у давній дзвіниці розташований музей «Русалка Дністрова»).

Іконостас та вівтар розписав відомий львівський живописець Лука Долинський.

У 1888-1890 рр.

архітектор Сильвестр Гавришкевич, використавши частину монастирського саду, спорудив новий семінарський будинок.

1928 р.

заклад отримав назву Богословської академії.

Розписи в церковній капличці виконав живописець Петро Холодний (1926-27 рр.).

Церква св.

Духа на вул.

Коперника у 1930 р.

Позаду – навчальні корпуси Богословської Академії (колись – духовної семінарії).

1783 р.

– закрито 25 костелів та 7 церков.

1793 р.

– підприємець Жорж Гофман відкрив заїзд «Під трьома гаками» – майбутній готель «Жорж» (тепер на пл.

Міцкевича), найстаріший з існуючих львівських готелів.

Стара будівля готелю “Жорж” у Львові в 1899 році під час демонтажу.

1803 р.

– у проході, що утворився між будинком № 29 на пл.

Ринок та вулицею Театральною, відкрив першу Львівську цукерню швейцарець Домінік Андреоллі, а сам прохід згодом отримав назву пасажу Андреоллі.

1843 р.

– урочисто відкрито площу, яка отримала назву на честь губернатора Галіції в 1832-1846 рр., ерцгерцога Фердинанда д’Есте (нині пл.

Великий простір для площі звільнився після знесення давніх міських мурів наприкінці ХVІІІ ст.

Під час упорядкування майбутньої площі в 1839-1841 рр.

знесено деякі кам’янички і розпочато засклепіння Полтви.

Площа Фердинанда.

Т Чишковськго 1840 рік.

1853 р.

– в аптеці Міколяша фармацевти Ян Зех та Ігнацій Лукасевич винайшли спосіб хімічного очищення нафти; за вказівками І.

Лукасевича бляхар Адам Братковський сконструював першу в світі гасову лампу, а підприємець Рудольф Дітмар розпочав її масове виготовлення та продаж у своєму магазині на Марійській площі (пл.

Міцкевича, 9 ).

1873 р.

– з метою розвитку українського письменства у Львові засновано Літературно-наукове товариство ім.

Шевченка; 1892 р.

перетворено на Наукове товариство ім.

Заклад розташовувався на вул.

Чарнецького, 26 (нині вул.

Винниченка), в будинку спорудженому архітектором Міхалом Фехтером у 1880 р.

Тут містилися адміністративні приміщення, друкарня, бібліотека, книгарня, музеї, творчі майстерні та помешкання митців.

Музей складався з етнографічної колекції, чудової колекції, чудової гуцульської збірки, кераміки, писанок, доісторичного відділу.

Через катастрофічний брак місця в 1912 р.

було придбано будинок № 24, споруджений 1838 ро.

Йоганом Зальцманом та Флоріаном Ондеркою.

Будинок НТШ на вулиці Чарнецького.

1883 р.

– з ініціативи Василя Нагірного та Аполлона Ничая створено кооператив «Народна торгівля», що став гуртівнею сільських та міських українських крамниць, а також осередком фахового навчання працівників торгівлі.

Від 1895 р.

«Народна торгівля» розташовувалася в кам’яниці на пл.

Ринок, 36, збудованій в 1778-1781 рр.

архітектором П’єром Дені Гібо.

1893 р.

з ініціативи Герміни Шухевич (дружини етнографа Воломира Шухевича) організовано Львівське товариство українського жіноцтва – «Клуб Русинок».

Будинок “Народної Торговлі” у Львові на Площі Ринок, 36, 1930 рік.

1893 р.

– створено Рацлавіцьку панораму – монументальний твір відомих польських художників Яна Стики та Войцеха Коссака (висота полотна 15 м., довжина 120 м..) Панорама була розташована у спеціально збудованому павільйоні-ротонді діаметром 40 м.

на пл.

Повиставовій у Стрийському парку біля входу з вул.

1893 р.

– засновано Історичний музей м.

Львова, покликаний збирати, вивчати та популяризувати пам’ятки історії міста.

Засновником був відомий польський історик Олександр Чоловський.

Музейну збірку розташували у ратуші, від 1908 р.

– у Національному музеї ім.

короля Яна ІІІ на пл.

Ринок, 6.

Для розташування Історичного музею громада м.

Львова в 1926 р.

купила знамениту Чорну кам’яницю на пл.

Ринок, 4.

Для публічного огляду експозицію відкрили у 1929 р.

Чорна кам’яниця у Львові на площі Ринок.

Фото А.

Ленкевич, 1938 рік.

1893 р.

– архітектурне бюро Івана Левинського, за проектом архітектора Франца Штатца-молодшого з Кельна, розпочало будівництво костела кармеліток босих на вул.

Потоцького (Чупринки), 70 (будівництво завершено в 1895 р).

Тепер – церква св.

Климентія УГКЦ.

1903 р.

– створено український Союз співочих і музичних товариств із власною музичною школою під назвою Вищий музичний інститут.

1907 р.

союз був перейменований на Музичне товариство ім.

Лисенка та Музичний інститут його ж імені.

Головами товариства в різний час були Володимир Шухевич та Йосип Дрималик, а директорами інституту – Анатоль Вахнянин, Станіслав Людкевич, Володимир Барвінський.

1915 р.

архітектурне бюро І.

Левинського, за проектом Є.

Червінського, спорудило на пл.

Шашкевича, 5 будинок Музичного інституту.

Площа Шашкевича, 5.

Будинок Музичного інституту.

1903 р.

– з ініціативи Педагогічного товариства та Товариства викладачів вищих шкіл засновано Шкільний музей, що розташовувався на вул.

Госєвського (Тершаківців), 4.

1903 р.

– на місці старого Єврейського шпиталя на вул.

Раппопорта, 8 урочисто відкрито та віддано до експлуатації новий, з найсучаснішим обладнанням шпиталь на 100 ліжок, споруджений в мавританському стилі за проектом архітектора Казімєжа Мокловського будівничою фірмою Левинського.

1913 р.

– у Львові створено Товариство Українських Січових Стрільців, яке очолили Володимир Старосольський та Дмитро Катамай.

Будинок Мистецької школи Олекси Новаківського, де зараз знаходиться Художньо-меморіальний музей, на вулиці Листопадового Чину у Львові.

1923 р.

– розпочала діяльність мистецька школа Олекси Новаківського у творчій майстерні художника на вул.

Міцкевича (Листопадового Чину), 11.

З її стін вийшли такі видатні українські митці, як Григорій Смольський, Святослав Гординський, стефанія Гебус-Баранецька, Андрій Коверко, Едвард Козак та інші.

1933 р.

– під керівництвом архітектора Теодора Врубеля закладено дільницю «Новий Львів»; тепер це вулиці Панаса мирного, Тернопільська, Запорізька, Литовська , О.

1933 р.

– на Личаківському кладовищі встановлено пам’ятник Іванові Франкові, виконаний скульптором Сергієм Литвиненком.

Молоді митці на могилі Франка.

Фото до 1939 року.

1933 р.

– на основі приватної збірки Олександра Прусевича та збірки музею Дзедушицьких заснвано етнографічний музей.

Для його розташування було призначено палац Бесядецьких на пл.

Галицькій, 10, але початок ІІ Світової війни перешкодив відкриттю музею.

1953 р.

– на місці цегельних кар’єрів на вул.

Дзержинського (нині вул.

Вітовського) відкрився міський парк культури та відпочинку площею 25 га.

У парку було збудовано Зелений театр на 1800 місць, кінотеатр «Дружба», ресторан та дитячі атракціони.

З наступного року парк отримав ім’я на честь Богдана Хмельницького, його головна алея сполучила вулиці Стрийську та Дзержинського.

“Комсомольське” (Винниківське) озеро було створене шляхом комсомольської будови.

Фото 1953 року.

1953 р.

– за три кілометри від Львова, при дорозі на Винники, влаштовано штучне Комсомольське озеро, яке на довгі роки стало улюбленим місцем відпочинку львів’ян.

1993 р.

– у найдавнішому львівському костелі Св.

Івана Хрестителя відкрито Музей давніх пам’яток Львова.

На матеріалах книги: Котлабулатова І.П.

– Львів: Аверс, 2009.

Пов’язано.