«Я завжди прагнула допомагати, але протягом років робила це непублічно», — Єлизавета Ястремська

Про медійність заради благодійної мети 

Я завжди прагнула допомагати, але протягом років робила це непублічно. Зрештою, активно почала розповідати про свою доброчинну діяльність і співпрацювати з благодійними фондами після отримання титулу «Міс Україна Всесвіт» у 2020 році. Люди стали більше спостерігати за мною в соціальних мережах, і я розуміла, наскільки важливо бути прикладом для великої аудиторії. Того ж року медійності мені додала ще й участь у найпрестижнішому міжнародному конкурсі краси «Міс Всесвіт», що відбувся в Маямі. Я вирішила скористуватися своєю популярністю для добрих справ.

Про ранок 24 лютого

Того ранку я була в Києві. Прокинулася о п’ятій годині від телефонного дзвінка і дізналась про те, що почалася війна. До останнього сподівалася, що це сон. Майже одразу відчула, що не маю права сидіти склавши руки, адже моя поміч також могла стати у пригоді іншим. Звісно, спершу сфокусувалася на тому, аби допомогти своїм близьким, а вже від березня взялася відповідати на запити про допомогу від незнайомих людей. Акцент у цей період я робила на гуманітарній допомозі українським біженцям, а також фінансово підтримувала одразу декілька благодійних фондів. Завжди відчувала в собі сильне бажання бути корисною. У цей тяжкий період мої дії були очевидними та щирими.

Про напрям благодійної діяльності

Майже всі мої благодійні проєкти пов’язані з допомогою дітям. Для мене вкрай важлива регулярна співпраця з перевіреними українськими фондами. Одним із таких вагомих проєктів був збір коштів під час фіналу конкурсу краси «Міс Монпельє» цього літа. Нам вдалося зібрати гроші для двох медичних закладів у Ніжині та Львові. Упродовж заходу благодійний фонд «Твоя опора» отримав внесок майже пів мільйона гривень (10 997 євро). Ці кошти були витрачені на допомогу Ніжинському центру соціально-психологічної реабілітації дітей, а також Багатопрофільному навчально-реабілітаційному центру Святого Миколая.

Про реакцію світової спільноти

Нині я бачу, наскільки світ втомився від війни. На жаль, люди поволі звикають до подій в Україні, однак це несправедливо. Саме тому ми маємо й надалі боротися на інформаційному фронті, кричати про війну на весь світ. У цьому певною мірою я і вбачаю свою місію. Саме тому під час мого перебування у Франції я протягом двох тижнів вела кампанію по висвітленню подій у нашій країні: мала по два-три інтерв’ю на день і встигла побувати в ефірах чи не всіх найрейтинговіших шоу французьких телеканалів.

Про особистий спосіб триматися

Як то зараз кажуть — тримаємось! Нині кожен українець має одну спільну мету на всіх. І я щоранку прокидаюсь із мрією про нашу Перемогу. Я не маю сумнівів, що цей день скоро настане. Особисто мені триматись допомагають ще й фізичні навантаження. Це так само важливо, як і турбота про ментальне здоров’я. А ще не опустити руки допомагає моя здатність мріяти. На щастя, я її не втратила. Маю по житті амбітні цілі, тож не маю планів їх полишати через війну.

Фото: Michael Fedorak

Стиль: Ilia Homeniuk

Fashion продюсер: Олена Мусієвська