Як виробники опираються праву споживача на ремонт техніки?

Були часи, коли можна було самому купити в найближчому магазині й замінити батарею мобільного телефону, але ремонт сучасної техніки — від смартфонів і ігрових приставок до мікрохвильовок — часом коштує дорожче, ніж придбання нової речі. Тож споживачі значно частіше викидають гаджети, продукуючи тонни токсичних відходів. 

Така ситуація породила рух за право на ремонт, однак виробники опираються змінам, йдеться у матеріалі Bloomberg.

Техніка заздалегідь спроєктована такою, що її складно поремонтувати: виробники використовують нестандартні викрутки, без особливих причин склеюють і зварюють елементи. Потрібні запчастини буває складно, а то й неможливо знайти. Деякі компанії навіть програмують софт таким чином, аби він видавав помилки в разі заміни деталей. Стара техніка з часом перестає підтримувати оновлення програмного забезпечення.

Особливо споживачі скаржаться на Apple, яка не постачає деталі нікому, крім власних офіційних майстерень. Айфони та макбуки відмовляються коректно працювати з неліцензованими запчастинами.

Через тиск споживачів Apple останніми роками стала ніби поволі поступатися. Торік компанія заявила, що надасть можливість власникам iPhone 12 і iPhone 13 самим заміняти батарею, дисплей і камеру. Однак критики стверджують, що деталі та інструменти, які Apple пропонує при цьому споживачам, настільки дорогі, що дешевше купити новий телефон.

Така ситуація не лише на ринку смартфонів і ноутбуків, але й характерна для ремонту холодильників, телевізорів, автомобілів. Так, виробник тракторів Deere & Co традиційно забороняв іншим майстерням ремонтувати свою техніку. Деякі фермери у відповідь почали купувати старіші моделі з простішими компонентами, які було легше замінити. У цьому місяці компанія таки вирішила надати власникам тракторів доступ до інструкцій та кодів, необхідних для ремонту, але й досі неясно, чи буде ремонт можливим без залучення офіційних майстерень.

Apple, Google, Microsoft і Tesla витрачають великі кошти на лобіювання ідеї, що надання третім сторонам інформації про їхні товари нібито ставить під загрозу безпеку користувачів. Так, у 2017 році юристи Apple судилися проти законопроєкту в Небрасці, який би полегшив ремонт техніки, і мотивували тим, що штат перетвориться на мекку хакерів. 

Уряди країн Євросоюзу та Великої Британії намагаються змусити виробників зробити запчастини доступними і ремонт техніки легким для споживачів. Наприклад, у Франції компанії мусять оцінювати рівень ремонтопридатності товару за шкалою від нуля до десяти: так, для iPhone 12 Pro Max він становить шість.

Торік президент США Джо Байден розпорядився врегулювати політику виробників щодо постачання запчастин третім сторонам. Відтоді низка штатів запровадили законопроєкти на підтримку права на ремонт. Та лобісти корпорацій або домагалися, щоб закони не було прийнято, або ж просували поправки, через які ситуація мало змінювалася.

Неможливість поремонтувати техніку призводить до утворення великої кількості сміття. У 2019 році на звалищах опинилося понад 53 мільйони тонн електроніки, з яких лише 17% було перероблено. Ці відходи містять такі небезпечні для довкілля сполуки, як арсен, свинець, ртуть, кадмій тощо.