8 ознак того, що у тебе токсичні стосунки з собою

Інтернет заполонили блоги, Ютуб-канали, подкасти та книги на тему психології і комунікації з людьми. Всі постійно намагаються вивести ідеальну модель романтичних стосунків, вірної дружби, взаємодії із соціумом. І досить трендовим стало слово “токсичний” в контексті спілкування з іншими. Це і є тим про що я хочу поговорити. А точніше про токсичні стосунки з собою, і проте, як зрозуміти, що час щось змінювати.

Наші відносини з собою — це найважливіші стосунки, які ми можемо розвивати. Коли ми знаходимо час для аналізу і, своєю чергою, вдумливо говоримо  до себе, ми можемо лише відчувати себе комфортніше у власній шкурі. Звичайно, стосунки з оточенням також важливі, але ми — єдині люди, з якими ми будемо завжди. Тому, як би багато справ ти не мала, спробуй їх відкласти і прочитати цю статтю.

1. Ти використовуєш нездорові стратегії подолання труднощів

Як правило, наша  поведінка  в стресових ситуаціях говорить дуже багато про наш внутрішній стан і в цілому ментальне здоров’я. По аналогії, коли ми маємо зубний біль, то не чекаємо, що він сама мине, а прямуємо до дантиста, щоб той поставив діагноз та вилікував його. Так само слід чинити і тоді, коли ти відчуваєш внутрішній дискомфорт

Проте більшість людей обирає для себе не проговорювати проблему, шукаючи рішення, а просто чекає, що за них це вирішить хтось.

Це власне і є однією з нездорових копінг-стратегій, що не допомагає впоратися із неприємною ситуацією, а лише тимчасово полегшують її і тим самим накопичують на задвірках наших думок. Але цей варіант жодним чином не працює в довгостроковій перспективі.

Як правильно?

Обирай здорові стратегії подолання труднощів. Існує дві основні навички подолання труднощів: навички подолання проблем і навички подолання емоцій.

• Навички подолання проблем — це коли тобі потрібно змінити обставини, в яких ти опинилася.  Тобто коли ти тверезо оцінюєш ситуацію і шукаєш рішення. Знову ледве вистачає грошей на квартиру — знайди дешевше житло або більш оплачувану роботу.
• Навички ж подолання на основі емоцій — це про реакцію на події і роботу з емоціями. Змінивши своє ставлення, ти зміниш і ситуацію. В усьому що, стосується підходу до емоцій добре допомагає особистий щоденник, бо він дозволяє пропрацювати емоції і відпустити їх.

Мета полягає не в тому, щоб навчитися відволікатися від негативних емоцій, а, навпаки, сміливо зустрічати їх.

2. Ти часто звертаєшся до себе зверхньо

На жаль, цю ознаку я зустрічаю куди частіше, ніж мені б хотілося. Готова посперечатися, що ти теж її маєш. Люди постійно говорять про себе фрази на кшталт

• Тільки я могла бути такою тупою, щоб погодитися;
• Я нездара;
• Я була сліпою, коли прокліпала підвищення;
• Я ніколи не змогла б зробити так гарно;
• Я потвора.

І перелік зазвичай лише зростає. Така самокритика не є конструктивною, просто на емоціях ми часто принижуємо те, хто ми є, нівелюємо свої досягнення, ігноруємо те, які ми прекрасні створіння. Внутрішній діалог, який ти ведеш всередині себе, визначає твою здатність вірити у власні сили і розкривати потенціал. Якщо ти перебуваєш в токсичних стосунках із собою, то можеш виявити, що постійно піддаєш сумніву свої творчі та професійні здібності.

Ця негативна самокритика часто не відповідає дійсності та може значно пошкодити самооцінку. А самооцінка впливає на наше бажання відстоювати своє, довіру до партнера, ставлення до здоров’я та оточення.  А ще через неї ми сильніше піддаємося стереотипам та думці соціуму. Сподобався гарний чоловік — не можу підійти познайомитися, бо це він мусить.Хочу зробити татуювання — вони будуть жахливо виглядати на моєму тілі. На жаль, такий тип обмеженого мислення може призвести до того, що ти не скористаєшся своїми можливостями і залишишся у своїй зоні комфорту.

Як правильно?

Гарною технікою є дати ім’я внутрішньому критику. Таким чином ти відокремиш себе від внутрішнього хейтера. З часом ти станеш помічати наскільки безглуздими і необґрунтованими є деякі з думок, а також, як легко ти будете давати їм відсіч.

Ще як варіант мінімізування негативного самонавіювання — уявити, що говориш з подругою. У всіх же нас дівчаток є те, що в певний момент нам потрібно донести до своєї коліжанки, що ніяка вона не товста, що має гарний смак і т..д. Бо це правда, просто вона засумнівалася  в собі, і їй потрібно нагадати, що все добре і дарма вона хвилюється. Те саме потрібно робити і з собою. Коли наступного разу з’являться самокритичні думки, наведи такі аргументи собі, які б наводили своїй подрузі в цей момент.  Кидай виклик кожній негативній думці, оскаржуючи її і розв’язувати проблему, що її викликає.

3. Ти маєш труднощі з самодопомогою

ВООЗ визначає самодопомогу як «здатність окремих осіб, сімей і громад зміцнювати здоров’я, запобігати хворобам, підтримувати здоров’я і справлятися з інвалідністю з підтримкою медичного працівника або без неї». Коли люди думають про турботу про себе, вони, природно, уявляють собі ванни з піною, запалювання свічок або перегляд телесеріалів. Хоча це й може бути у твоєму списку самопіклування, але це лише поверхневі способи піклування про себе, бо їх набагато більше.

Раніше нам всім нав’язувався культ самопожертви та те, що треба ставити всіх вище за себе. Нас постійно вчили, що в першу чергу ми донька, мати, дружина, старша сестра, а вже потім, якщо залишиться час, особистість. Тому більшість не вміє чітко вибудувати кордони та банально надати перевагу собі. Ти запланувала весь вихідний провести в ванній з келихом вина, але тут твою сестру раптово викликають на роботу і вона просить посидіти з її сином. І що ти робиш? Скоріше за все вкотре відмовляєш собі у відпочинку, як би довго ти його не чекала і мчиш “рятувати”.  І так з усім. Не можеш знайти час на похід до лікаря, змінити зачіску, не маєш сил вставати робити зарядку зранку. Просто йдеш мимо свого життя. Але ж втома нікуди не зникає, а лише накопичується.

Скоріше за все твоя мама чинила так само, вона вставала раніше всіх і засинала найпізніше, щоб встигнути приготувати сніданок, вечерю, сходити на роботу і ще тисячу інших речей.  Тому вона і стала для тебе прикладом. Навіть, якщо ти надихалася  мамою, я впевнена, що вона себе супергероїнею не відчувала, бо постійно мусила в чомусь відмовляти собі, що у тебе було все

Як правильно?

Назавжди запам’ятати, що турбота про себе не є егоїстичною. Ніхто не говорить, що допомагати людям — погано, бо це не так. Тобі просто потрібно навчитися турбуватися про себе з дрібниць. Щодня знаходити 5-10 хвилин на зарядку чи дихальні вправи, пити достатньо води, вчасно харчуватися. Похід в спа чи масаж не сприймати, як щось, що можна робити один раз на рік, а зробити нормою. Якщо маєш психологічні проблеми, то звернутися до спеціаліста, який допоможе.

Ти також можеш виконувати вправи на вдячність. Нагадування собі про те, за що варто бути вдячним, і чим можна пишатися може допомогти перепрограмувати  мозок, що дозволить тобі зосередитися на тому, що ти маєш. І щоб хотілося отримати ще. Це дозволить відокремити і краще усвідомити свої бажання..

4. Ти занадто сувора до себе

Чи часто ти помічаєш за собою, що іншим пробачаєш всі недоліки та помилки, одночасно картаючи себе за ті ж речі.  Коли ти сувора до себе, то можеш обмірковувати власні помилки ще довго після того, як вони сталися, вступати в негативну саморефлексію, звинувачувати себе і прагнути до омріяної досконалості. Так само це і стосується того, що ти довго не можеш собі пробачити, якщо не відповідаєш своїм очікуванням. Несвідомо, ти караєш себе, якщо допустилася навіть найменшої похибки.

Як правильно?

Щоб уникнути цієї токсичної звички, навчись дозволяти собі помилятися. Це, мабуть, буде найважчим, тому що це відразу  дорівнюватиме відмові від прагнення бути ідеальною і осяянню, що ідеальних людей в принципі не існує.

Наступним кроком стане навчитися помічати і нагороджувати власні досягнення. Не просто так в спорті часто використовують практику досягнута ціль — нагорода. Це дуже хороша практика, бо коли ти ніяк не відзначаєш власні досягнення, вони швидко губляться серед спогадів, бо наш мозок не здатний пам’ятати все, і з часом він пам’ятає не сам факт події, а почуття, які вона у вас викликала. Тож чому б не продовжити відчуття радощів?

Водночас необхідно працювати і із самокартанням. Зробила щось не так, як мала б — не зупиняйся на цьому, а намагайся думати про це, як про те, що вже відбулося, але відзнач на майбутнє, щоб хотіла б змінити. Не варто носити за собою шлейф невдач, бо одного разу він стане надто важким і ти або зупинишся на місці — не в змозі продовжувати рух, або впадеш.

5. Тобі подобається драматизувати

Стосовно цієї звички можна вести дискусію годинами. Бо вона помітна не так для тебе, як для твого оточення. Тому скоріше за все ти чула від друзів подібні фрази: “королева драми”,”не драматизуй” і т.д, щиро не розуміючи, чому вони не сприймають твою проблему серйозно.  А чи говорила ти собі “я постійно потрапляю в такі ситуації”? А це також відноситься сюди.

В цей спосіб, ти підтягуєш всі труднощі, які тобі коли-небудь зустрічалися і сприймаєш не як урок, а як фатальність долі і несправедливість стосовно тебе. Відкрию секрет — в усіх так.

Нам щодня трапляються пригоди на шляху, інколи вони приємні, а інколи не дуже. Але саме тебе від більшості відрізняє ставлення до них. Вкрали у тебе гаманець — неприємно, але це має навчити тебе обережніше поводитися з грошима і тримати сумочку ближче до себе в натовпі. Ти не перша і не остання, в кого трапилась ця прикрість. Так само це і стосується всього іншого. Не перебільшуй проблему. Серед молодого оточення я часто помічаю, що вони постійно втомлені, бо живуть від дедлайну до дедлайну. Вони набирають купу справ, а потім думають, що життя сильно тисне на них і вони скоро не витримають.

Хоча головна проблема в тому, що їм цей стан звичний, інколи навіть комфортний. А ще так чинять люди, в яких в житті не відбувається жодних подій, а тому вони з допомогою такої драми намагаються втекти від буденності, бо їм не вистачає емоцій

Як правильно?

Витрать трохи часу на самоаналіз. Це, мабуть, те, що я ніколи не втомлюсь повторювати, бо з нього все починається. Знайди причину, що спонукає тебе перебільшувати. Інколи вона полягає в оточенні. Бо люди віддзеркалюють один одного. Тож вірогідно, що ти робиш це зі своїми друзями. Або це може йти від твоїх внутрішніх переживань, що твоє життя не цікаве, як хотілося б. То тоді є привід подумати про те, що варто змінити.

6. Ти маніпулюєш людьми

Маніпуляція не завжди буває глобальною чи бодай помітною. Вона може проявлятися навіть в  дрібницях. Наприклад, зіслатися на втому чи головний біль, щоб чоловік попіклувалися про тебе, замість того, щоб сказати про це напряму.

Можливо ти живеш з подругою, і постійно вимушена купувати та готувати продукти на двох. Тебе це не дуже влаштовує, та ти боїшся в цьому зізнатися і обирає стратегію уникання складнощів, бо сказати що ти не встигаєш сьогодні до вечері чи у тебе закінчуються гроші набагато простіше.

І знову ж таки це той тип поведінки, який допомагає на короткий проміжок часу, але незабаром ситуація знову повториться.  Це пов’язано з тим, що маніпуляції обирають ті, хто боїться відстоювати свій особистий простір та бажання. Ми прагнемо бути хорошими для всіх,  а потім заздримо тим, хто цього ніколи не робив і живе у власне задоволення, завжди й в усьому обираючи себе

Як правильно?

Відповідь проста — через не можу і не хочу — навчитися говорити прямо. Не потрібно маніпулювати людьми тільки через те, що не наважуєшся підняти важливі для тебе теми. Навчись відстоювати власні кордони. Моя подруга колись спеціально завантажила Тіндер не для того, щоб знайти когось, а щоб навчитися відмовляти людям. Бо ця проблема дійсно дуже заважала їй жити, враховуючи, що вона працює моделлю.  Вона почала з Тіндера, бо відмовити незнайомцям завжди простіше — це стало гарним стартом, і з часом вона зрозуміла, що і з друзями та знайомими, це не набагато складніше. Можеш і ти спробувати такий спосіб.

7. Ти ігноруєш власні кордони

Цей пункт є своєрідним доповненням до попередніх, бо він про власні кордони та вміння їх чітко окреслювати. Це пов’язано з тим, що будування свого особистого простору робить нас незручними і в очах багатьох навіть стервозними. А це змушує нас відчувати провину.   Адже, якщо кордони хороші, ми говоримо “ні”  набагато частіше. Твоя колега постійно позичає гроші, але повертає пізніше обіцяного, а через це тобі доводиться інколи економити. Якщо ж одного разу ти їй відмовиш, то можливо вона й вирішить, що ти змінилися в гірший бік, та тебе це не мусить хвилювати. Ти не хочеш сидіти з племінником кожні вихідні, поки невезуча сестра шукає собі кохання — не сиди. Ти в праві обирати, як провести свій вільний час, і я впевнена, що сестра просто знайде інший варіант.

Важливий урок, який я засвоїла, встановлюючи кордони, полягає в тому, що вони не змінюють поведінку іншої людини так, як ми сподіваємося. Межі — це наш захист.  Ти сама обираєш, що варто терпіти, а що ні. Коли ти ігноруєш свої кордони, то інші точно не будуть про них піклуватися. Бо для них стане нормою не зважати на твій час та бажання.

Як правильно?

Перш за все, усвідом, що побудова кордонів необхідна в першу чергу  тобі. Те, що інші не вміють зважати на них, не є твоєю проблемою. Ти маєте чітко сказати про те, що є комфортним у спілкуванні з тобою, а що таким не є. Якщо люди починають ображатися, говорити, що ти стала гіршою людиною, це лише через те, що їм більше не дозволено переходити межу, через яку вони раніше вільно стрибали за першої ж потреби.

Все, що може зашкодити твоєму психічному здоров’ю чи вільно прожитому життю, не повинно і не може бути того варте. Встановлення меж — це той момент, коли ти починаєш розривати цикл токсичних стосунків із собою.

8. Тобі некомфортно проводити час насамоті

Можливо, це звучить дивно — проводити час на самоті.  Але навіть найяскравіші екстраверти інколи цього потребують. І це не дивно, бо провести час сам на сам з собою має багато переваг.  Це дозволяє розвивати творчі здібності, відгородитися від не твоїх проблем, усвідомити і реалізувати власні бажання. знайти ціль і зрозуміти, як ти волієш прожити життя.

Якщо тобі некомфортно чи нудно проводити одній, швидше за все це пов’язано з низькою самооцінкою. Бо ми для себе маємо бути найцікавішою особистістю.

Як правильно?

Проводити час на самоті — не означає нудьгувати в чотирьох стінах. Сходи в кіно, прогуляйся парком, погодуй качечок на озері. Якщо розумієш, що одного дня недостатньо, то сходи в похід або поїдь на дачу. Варіантів безліч. Послухай мотивуючі лекції, або ж займись підбором цікавої літератури. Ти помітиш, що,  ставатимеш дедалі цікавішою не лише для себе, але й для інших. Також може трапитися, що оточення у тебе просто зміниться, бо ти станеш переслідувати нові цілі та ідеї, тож і однодумці будуть іншими. Єдине прохання — час на самоті це не про те, щоб використати його для втикання в телефон чи ноутбук. Бо так ти не звільняєш мозок, а лише засмічуєш його, як зазвичай, і тим самим витрачаєш дорогоцінні митті на ніщо.

Не існує «неправильного» часу для оцінки твоїх стосунків з собою. Бо єдина з ким ти до кінця це тільки ти сама. Тому цікався своєю поведінкою, вчись аналізувати її якомога глибше і докопуйся до кореня проблеми. Щоб позбутися деяких токсичних моделей поведінки, потрібен час, тому будь терплячою до себе. Ти ніколи не зможеш одного дня зібрати речі і покинути себе. Тому ці стосунки завжди мають бути в пріоритеті.

АВТОР: Оксана Лещенко

Мнение редакции может не совпадать с мнением автора статьи.