Як трамвай поїхав до Личаківського двірця

Трамвайна лінія до ст.

Личаків по сучасній вул.

Долішній і будівництво костелу Матері Божої Острабрамської.

Початок 1930-х рр.

21 лютого 1914 р.

у Львові було відкрито останню перед Першою Світовою війною трамвайну лінію – до Личаківського двірця (вокзалу) на локальній залізниці Львів – Потутори – Підгайці.

По новій трамвайній лінії почали курсувати трамвайні вагони маршруту Н.

«Фотографії Старого Львова» в річницю відкриття трамвайної лінії до Личаківського вокзалу розповідає про її історію.

На мапі Львова є невелика тупикова вулиця – Станція Личаків.

Знаходиться вона у Личаківському районі в місцевості Професорська Колонія.

Свою назву вулиця отримала від однойменної залізничної станції, поруч із якою проходила.

Зараз нічого не нагадує, що в 1914 – 1936 рр.

по вул.

Станція Личаків проходила трамвайна лінія.

Морський змій, що звивається» – початок залізниці Львів – Підгайці в межах Львова на мапі 1918 р.

За радянських часів станція Личаків була малодієвою – вона обслуговувала кілька розташованих поруч промислових підприємств.

Зокрема на станцію Личаків надходили цистерни із виноматеріалами для винзаводу на Погулянці.

За станцією Личаків був іще невеликий кавалок колії, який закінчувався на межі Винниківського лісу – тут була іще одна рудиментарна станція Чортова Скеля, яка обслуговувала Львівський дріжджовий завод (нині ПрАТ «Ензим») та піщаний кар’єр поруч.

Останній вантажний поїзд залізницею на Личаків до «Ензиму» пройшов у 2018 р., ось вже 5 років рух тут закрито, але й до того поїзди тут курсували нечасто – один раз на тиждень маневровий тепловоз ЧМЕ3 тягнув дві – три цистерни із мелясою… Виниківським лісом, вздовж дороги на Винники тягнеться залізничний насип… Це – залишок локальної залізниці Львів – Перемишляни – Потутори – Бережани – Підгайці, яка діяла у 1909 – 1944 рр.

Цікаво, що перша ідея будівництва залізниці в напрямку Бережан на Тернопільщині датується 1839 р.

(план парової залізниці Бохня – Львів – Бережани).

Це був перший проєкт залізниці в Східній Галичині, який розробили відомий письменник та драматург Олександр Фредро та підприємець Леон Сапіга.

Проте, у 1860-1870-х рр.

колію в напрямку східного кордону Австро-Угорщини вибудували зі Львова до Бродів та Підволочиська.

Станція Личаків у 1929 році.

До ідеї будівництва локальної залізниці Львів – Перемишляни – Бережани – Підгайці повернулися в кінці ХІХ – на початку ХХ століття.

У 1901 р.

було видано концесію на будівництво локальної залізниці Львів – Підгайці.

За початковим проєктом «локалька» мала відгалужуватися від станції Пересенківка або станції Сихів Львівсько-Чернівецько-Ясської залізниці, а далі пройти до містечка Винники, відомого своєю тютюновою фабрикою, а далі – до Перемишлян, Бережан і Підгаєць, перетинаючись на станції Потутори із залізницею Тернопіль – Ходорів, яку збудували в кінці ХІХ століття.

Хоча такий проєкт був оптимальний із точки зору рельєфу, він не знайшов підтримки зі сторони влади міста Львова.

Причин тут було кілька.

Основна – львівський магістрат хотів забезпечити залізничним сполученням всі окраїни міста – це сприяло б розвитку промисловості.

Личаківське передмістя в кінці ХІХ століття було позбавлене залізничної інфраструктури, тому, на думку чиновників, не мало достатнього розвитку.

Друга – Львівсько-Чернівецько-Ясська залізниця, хоча і була під державним управлінням, все ж залишалася у власності акціонерного товариства зареєстрованого у Великобританії (акціонерне товариство було зліквідоване лише у 1940 р.).

Отож, нову локальну залізницю вирішили прокладати від станції Підзамче Австрійських цісарсько-королівських залізниць.

Зазначимо – дбаючи про залізничну інфраструктуру на Личакові, магістрат Львова виступив проти будівництва залізничної гілки Підбірці – Винники (до тютюнової фабрики) на початку 1890-х рр.

Станція Личаків, під час відкриття трамвайної лінії, 1914 рік.

Оскільки міська влада Львова була одним із учасників товариства із будівництва локальної залізниці Львів – Перемишляни – Бережани – Підгайці, у 1905 році було розроблено проєкт її прокладання через землі приміських сіл Знесіння та Кривчиці та Верхній Личаків.

На Верхньому Личакові, біля Личаківської рогачки було вирішено збудувати вантажно-пасажирську станцію Личаків із двірцем (вокзалом).

Позитивна в цілому ідея мала і негативну сторону – різниця рівнів між станцією Підзамче та Верхнім Личаковом становила понад 80 метрів, залізниця пройшла через горбисту місцевість.

Отож, трасу залізниці проклали серпантином, через що дотепники порівнювали її із «морським змієм, що звивається» – на ділянці між Підзамче та Личаковом практично немає прямих ділянок – одні криві відносно малого радіусу.

Цікаво, що залізнична колія Підзамче – Личаків двічі перетинає вулицю Дорога Кривчицька – один раз в різних рівнях (кам’яним мостом), а другий – в одному рівні (переїзд).

Далі траса залізниці пройшла вздовж Золочівського шосе до Винник, Підберізців та Миколаєва, де звертала до Курович і виходила через Коросно і Лагодів до Перемишлян.

Від цього містечка колія пролягала через Вовків, Білу, Дунаїв, Біще та Гіневичі до Бережан, а далі, через станцію Потутори, до Підгайців.

У переспективі планувалося продовження цієї залізниці до Монастириськ та Бучача, тобто вона мала з’єднатися із Галицькою трансверсальною залізницею.

Трамвайний поїзд маршруту Н, що курсував до ст.

Світлину зроблено в день відкриття руху на лінії до ст.

Личаків 21 лютого 1914 р.

Затримала введення в експлуатацію Локальної залізниці Львів – Підгайці (німецькою – Localbahn Lemberg-Podhajce, LBLP) реконструкція станції Підзамче.

Отож, перша ділянка 140-кілометрової залізниці була відкрита для руху 15 грудня 1908 р., це була ділянка у 35,91 км.

до с.

Із 25 лютого 1909 р.

в експлуатацію було введено іще 34,4 км.

колій до с.

На всій протяжності залізниці рух було відкрито 29 жовтня 1909 р.

Кількість рухомого складу цієї залізниці була невеликою – у 1909 р.

підприємство мало 11 паровозів, 10 пасажирських і 28 вантажних вагонів.

У 1909 – 1910 рр.

було перевезено лише 138 тис.

пасажирів і 27,9 тис.

тон вантажів, а у 1913 р.

пасажиропотік склав 435 тис.

Із метою збільшення пасажиропотоку було запущено приміський поїзд Львів – Винники.

Оскільки міська влада Львова була одним із акціонерів LBLP, з метою покращення міського сполучення із станцією Личаків у травні 1913 р.

приймається рішення про будівництво невеликої трамвайної гілки від кінцевої маршруту ŁD біля міської школи ім.

Бартоломія Зиморовича (нині Львівська ЗОШ № 63, ріг вул.

Копальної) до Личаківського вокзалу.

Трамвайна колія мала пройти сучасними вулицями Долішньою та Станція Личаків.

Довжина трамвайної гілки мала скласти біля 700 метрів, а вартість будівництва склала біля 98 тисяч корон.

Оголошення про відкриття рух до Личаківського вокзалу із газети «Gazeta Lwowska» ч.

42 від 21 лютого 1914 р.

Трамвайний рух до Личаківського двірця розпочався 21 лютого 1914 р.

Зберіглися світлини із урочистого відкриття цієї трамвайної лінії.

До станції Личаків від головного вокзалу почали курсувати трамваї, позначені літерою «Н».

Їх розклад було укладено таким чином, що вони відправлялися із центру міста (від Віденської кав’ярні) за півгодини до відходу поїзда зі ст.

Пасажири трамвайного маршруту «ŁD» могли зробити безкоштовну пересадку на вагони «Н» на кінцевій біля школи Зиморовича.

На той час (за розкладом, що був введений в дію із 1 травня 1913 р.) Личаківський вокзал приймав в напрямку до Львова щоденно чотири поїзди зі сторони Підгаєць: о 07:08 із Винник, о 10:31 із Підгаєць, о 15:03 із Винник та о 21:41 із Підгаєць.

По суботам о 23:43 прибував також поїзд із Винник.

В напрямку Підгаєць (зі Львова) щоденно потяги відправлялися о 06:28 до Підгаєць, о 13:53 до Винник, о 17:36 до Підгаєць та о 19:45 до Винник.

По суботам о 20:59 відправлявся іще один поїзд до Винник.

Таким чином, вагони маршруту «Н» робили щодня тільки 8 рейсів.

Розклад руху поїздів по станціям міста Львова, введений у травні 1913 р.

Із газети «Gazeta Lwowska» ч.

42 від 21 лютого 1914 р.

Рух трамваїв до станції Личаків був перерваний під час Першої світової війни і не здійснювався аж до літа 1925 року.

25 червня 1925 року за маршрутом Городоцька рогачка (ріг вул.

Городоцької та Кульпаркіської) – Личаківський вокзал почав курсувати маршрут № 8.

У наступні роки траса маршруту № 8 була продовжена в напрямку Левандівки.

Трамвайна лінія до станції Личаків діяла до осені 1936 р.

У 1936 р.

була проведена реконструкція вул.

Личаківської на ділянці від вул.

Мучної до вул.

Пасічної із перевлаштуванням трамвайних колій.

Кінцева зупинка була влаштована у вигляді розворотного трикутника на розі вул.

Личаківської та Пасічної.

Сюди від 22 листопада 1936 р.

було скеровано вагони маршрутів № 1 і 8.

Трамвайні колії до вокзалу ст.

Личаків розібрали.

Трамвайна лінія до ст.

Личаків на мапі Львова 1926 р.

Локальна залізниця Львів – Перемишляни – Підгайці перестала існувати у липні 1944 р.

Тоді німці, як відходили із Львівщини, підірвали на цій залізниці низку мостів, в т.

віадук у Кривчицях.

Верхню будову колії було зруйновано за допомогою спеціального плуга-колієруйнувальника.

Локальну залізницю, яка не мала ні значного вантажепотоку, ні значного пасажиропотоку, за часів СРСР вирішили не відновлювати.

Із усієї 140-кілометрової залізниці більш-менш збереженими залишилися ділянка колії у межах м.

Львова (до дріждзаводу) та від ст.

Потутори до Бережан.

За радянських часів від Підзамча до Личакова і дріждзаводу зберігався вантажний рух – по цій колії возили пісок із кар’єру та сировину для виробництва дріжджів та вантажі для кількох заводів на Личакові.

Трамвай прямує по сучасній вул.

Світлина кінця 1920-х рр.

У 1968 р.

залізницю в межах Львова було продовжено до Комсомольського (Винниківського) озера, яке в той час було популярним місцем відпочинку львів’ян в літній період.

На лінії було влаштовано посадочну платформу «Кривчиці» обіч вулиці Богданівської, а також пасажирську платформу «Личаків».

Кілька років до Комсомольського (Винниківського) озера влітку курсували приміські поїзди із головного вокзалу.

Але орієнтовно у 1973 р.

курсування поїздів до Комсомольського озера припинилося.

Колії від «Ензиму» до озера розібрали на початку 1990-х рр.

У 2018 р.

рух поїздів до Личакова припинився, але наразі колії збережені.

Антон ЛЯГУШКІН.

Перелік джерел інформації.

Гранкін П.

Е., Лазечко П.

В., Сьомочкін І.В., Шрамко Г.І.

Львівська залізниця.

Історія і сучасність.

а – Львів: Центр Європи, 1996 – 176 с.;.

Тархов С.

Історія Львівського трамвая.

– Львів: УПІ ім.

Федорова, Фенікс ЛТД, 1994 – 128 с.;.

Jan Szajner, Marcin Rechlowich.

Tramwaje Lwowskie 1880 – 1944.

– Lodz: Ksiezy Mlyn, 2020.

– 509 s.

Пов’язано.