Робота 18+. Як українок в Польщі втягують у проституцію

Станом на кінець 2022 року за офіційною статистикою в Польщі проживало близько 2,5 млн громадян України. 950 тисяч з них - жінки та діти, що залишили Україну через війну Росії проти України. Дехто з цих людей мешкає у Польщі вже рік, а значить має знайти роботу, аби оплачувати житло та бодай якось укладати життя. Польща всіляко підтримує Україну та українців. Але фінансові можливості держави теж не безмежні. Із державної допомоги українцям уряд пропонує лише одноразову допомогу в 300 злотих на особу та 500 злотих на місяць на дитину. Та ж статистика говорить, що лише близько 300 тисяч українців, що отримали прихисток, змогли працевлаштуватися.

Не лише статистика, а й розповіді українок свідчать про те, що знайти роботу у привітній Польщі дуже нелегко. Особливо, якщо жінка має маленьку дитину. Неможливість працевлаштуватися через ужонди праци (український аналог служби зайнятості) підштовхує українок шукати роботу у профільних групах в соцмережах. Але тут на них може чатувати небезпека.

На пропозицію редакторки розібрати тему небезпеки для українок стати жертвами торгівлі людьми та експлуатації я відреагувала зі скепсисом. Країна, в якій велику роль відіграє релігія, ніяк не пов’язувалась у моїй свідомості з поширенням проституції, порнографії, будинків розпусти, продажу “живого товару” за кордон тощо.

Я помилялася. Вже у перший день досліджень мені практично вдалося влаштуватися на роботу повією та порно-акторкою з перспективою “підписати контракт на роботу за кордоном”.

Я одразу зрозуміла, що такий контракт - квиток в один бік. Наступного дня зібрала ряд історій від підписниць у Фейсбуці, які ледь не потрапили в сексуальне рабство, намагаючись влаштуватися на роботу масажисткою чи доглядальницею за старенькими. Але про все по порядку.

Робота 18+. Безпеку не пропонуємо

Своє дослідження я вирішила почати з різноманітних груп в Фейсбуці, Вайбері, Телеграмі, де українці, що живуть у Польщі обговорюють різні питання, пов’язані з побутом у цій країні. У мене була досить велика вибірка, однак увагу привернуло оголошення:

“Работа в Польше для девушек 18+. Заработок в месяц 15000-20000 зл в месяц. Делаем приглашение. Жильё предоставляется. Всех кто заинтересован, пишем в личное сообщение".

Враховуючи, що середня зарплата в Польщі, за даними Центрального Статистичного Офісу Польщі (GUS) становить трохи більше, ніж 5300 злотих на місяць, запропонована сума виглядає космічно. Тож я вирішила розпитати, за що дають такі гроші. У відповідь одразу відповіли “інтимні послуги”. На додачу до “вакансії” запропонували фотографа, водія, телефоністку і базу з клієнтами.

Признатися, я була шокована прямотою відповіді. Адже очікувала, що схиляти до занять проституцією спершу будуть завуальовано. Вирішила розпитати детальніше.

У подальшій розмові пояснили, що стандартна оплата за годину сексу - 300 злотих, половину з яких я маю віддати у якості комісійних посереднику.

Тож виходить, що для того, аби заробити обіцяні 15000 злотих, дівчина мусить “працювати” 100 годин на місяць, тобто близько 4,5 годин на день, якщо рахувати суботу і неділю за вихідні.

Від таких розрахунків і уявлень, що відбувається з тілом жінки, мені стало зле. У якості переваг, адміністратор (чи адміністраторка, не зрозуміло бо акаунт анонімний) розповів, що після завершення терміну перебування на території Польщі під прихистком, вони допомагають оформити візу для продовження перебування.

Цікаво також те, що на питання про можливі проблеми з поліцією, відповіли так:

“Проблем с полицией нет. Полиция ходит проверять каждый месяц узнать у девочек как они работают , никого не принуждают”

Нібито виглядає все добровільно. Однак, враховуючи, що діяльність будинків розпусти заборонена польським законодавством, робота така вже переходить у розряд нелегальних.

Поза тим мені також розповіли, що клієнти зазвичай відвідують дівчат на спеціальній квартирі. Власне, там дівчатам виділяють кімнату, за яку також треба платити 1000 злотих на місяць. При цьому про якийсь засоби збереження здоров’я не йдеться. Єдине, що пояснили, що клієнти - переважно поляки, але часом українці й білоруси - йдуть в душ перед отриманням послуги. Є можливість заробити трохи більше на виїздах до клієнтів.

“Выезды дороже. На выезд вы ездите с водителем и он заходит проверять жилье, чтобы не было никаких проблем. И потом вас оставляет” - пояснили мені.

Виходить, все, що відбувається за дверима, після того, як водій оглянув приміщення, – на розсуд клієнта. Коли я запитала про це, адміністратор повідомив, що жодних проблем у них не виникало (або це просто неможливо довести? – Авт.). За його словами, більшість дівчат приходять попрацювати якийсь час, але деякі зостаються.

Щоби розпочати “кар’єру” достатньо вислати своє фото. Про вік не питають. Однак, коли про це запитала я, то сказали, що найстаршій жінці 35 років. Люб’язно пропонують, поговорити телефоном з адміністратором, який детально розкаже, куди під’їхати, щоб почати роботу. Запропонували приступити вже з наступного тижня. Про жодні медичні обстеження не йшлося.

Правовий статус проституції в Польщі

Сама по собі проституція в Польщі не є злочином, згідно з Кримінальним кодексом. Більш того, в польському законодавстві немає навіть визначення поняття “проституція”. У 1952 році Польський Сейм ратифікував конвенцію ООН про протидію торгівлі людьми та експлуатації. Тому в країні забороненою є діяльність, що приносить дохід від проституції інших осіб. Відповідно злочинами визнано примушування, звідництво та сутенерство. Наприклад, у параграфі 1 статті 204 Кримінального кодексу сказано:

“Той, хто з метою отримання фінансової вигоди схиляє іншу особу до заняття проституцією або сприяє цьому, підлягає покаранню у вигляді позбавлення волі на строк до 3 років”.

Разом з тим жоден орган не уповноважений вести облік осіб, що заробляють на життя наданням сексуальних послуг. Немає і однозначного тлумачення того, чи оподатковується такий дохід.

Останні статистичні дані, які вдалося знайти датуються 2017 роком. Тоді науковий керівник Центру соціальної превенції Маріуш Єнджейко заявив, що у Польщі працюють 6-8 тисяч “класичних” повій. Однак інші експерти схиляються до цифри у 10-20 тисяч.

Таким чином, сфера сексуальних послуг у Польщі опинилася фактично поза контролем законодавства і не може бути предметом договірних відносин. Немає однозначної позиції і щодо оподаткування таких доходів чи профілактики поширення хвороб, що передаються статевим шляхом. Відповідно, вимагати оплату за них ніхто не має права.

Отже, якщо жінці не заплатять за добровільно надані послуги, вона залишиться без можливості відстояти своє право отримати оплату за секс. Відмова клієнта платити або оплата менша, ніж було заявлено не вважається порушенням, якщо повія дала згоду на секс.

Контракт за кордоном чи квиток в один кінець?

Під ще одним оголошенням про роботу “для підприємливих дівчат” на мене чекала можливість стати порно-акторкою. Користувач, підписаний, як Олег розповів про можливість заробляти до 15 000 злотих за секс у кадрі з партнером. При чому партнер може бути як мій, так і люб’язно наданий “роботодавцем”.

“Звичайно без дурості, тому що це робота. Мені потрібно щоб ви відповіли на що ви готові в сексі на що ні. Розумієте, Людям цікаве чим цікавіше. Чим ви менше можете, тим менше отримаєте” - зі знанням справи розповів Олег, пояснюючи, що нині в тренді оральний та анальний секс, відео з використанням секс-іграшок тощо.

Якщо ж з партнером не складається, сказав він, можна записувати відео “Соло” (з мастурбацією). За таке платять менше - до 8 000 злотих за відео, якщо відео “залетить”, тобто стане популярним. У такому випадку можна навіть отримати контракт на роботу в США. Такий контракт передбачатиме участь у зйомках порно протягом року. Відмовитися від такого контракту можна лише до підписання. Потім жінка зобов’язана буде відпрацювати рік. Розірвати таку угоду в односторонньому порядку не вийде, оскільки, як натякнув Олег, будуть вкладені великі кошти.

У якийсь момент, я зрозуміла, що Олег видаляє повідомлення. А коли почала розпитувати детальніше про умови контракту і жінок, які його вже отримали, він видалив чат та заблокував номер. Мабуть, щось відчув. Я ж відчула, що цей контракт - це квиток в один бік.

Порнографія в Польщі – цілком легальна

У Польщі законодавство забороняє публічне виставлення матеріалів, що містять порнографію, а також продаж, поширення та виробництво порнографічних матеріалів за участю неповнолітніх. Саме по собі виготовлення чи перегляд порнографічних матеріалів не є злочином.

Утім, польське суспільство неабияк стурбоване поширенням порнографії зокрема серед дітей та підлітків. Державний дослідницький інститут “Науково-академічна комп’ютерна мережа” (Naukowa i Akademicka Sieć Komputerowa) у 2022 році оприлюднили дослідження, в якому йдеться, що кожна 5-а дитина віком до 10 років у Польщі мала контакт з порнографією в Інтернеті. Кожен 8-й підліток віком 14 років переглядає порно по кілька разів на день.

У жовтні 2022 року Сейм розглянув постанову, якою провайдерів Інтернету в Польщі мають зобов’язати верифікувати користувачів, які переглядають порнографію і створювати відповідний реєстр. Однак, оскільки польські закони не дають чіткого визначення порнографії, реалізувати цю постанову, на думку експертів, буде складно.

Таємничий масажний салон

Ще однією цікавою історією зі мною поділиласа моя землячка, Анжеліка із Сум. Жінка до війни працювала в одній з установ пенітенціарної системи. А коли місто взяли в облогу, зрозуміла, що має убезпечити доньку. Тому першим гуманітарним коридором Анжеліка виїхала до Польщі і оселилася у місті Щецин.

“Моя дитина пішла до підготовчого класу місцевої школи. А я ж почала шукати якусь роботу, щоб забезпечити себе і доньку. Проблема була в тім, що дитина зайнята у школі лише по 4-5 годин на день, відповідно влаштуватися на повноцінну роботу, де треба працювати по 8-10 годин, я не могла. Тоді я вирішила піти на курси масажу. Я закінчила курси і почала підшукувати собі робоче місце”, - розказала Анжеліка.

Проглядаючи вакансії, жінка заходила в різні тематичні чати і в одному із них натрапила на підходяще оголошення про набір масажистів в салон. Обіцяли гарну зарплату і гнучкий графік.

“Подзвонила туди. Відповіла жінка з яскраво вираженим російським акцентом. Мене одразу здивувало те, що вони не розпитували мене про мій досвід чи якісь сертифікати. Натомість запитували, коли мені зручно працювати. Це водночас підкупило, адже мені з дитиною дуже підходила робота із гнучким графіком. Тому я домовилась про співбесіду і прийшла в офіс. Коли я прийшла туди, я не побачила звичних для салону чи масажного кабінету столів чи ще якогось приладдя. Натомість там сиділо багато жінок та дівчат приємної зовнішності, всі вони сиділи за робочими столами. Це нагадувало офіс компанії, аж ніяк не масажний кабінет” - пригадує Анжеліка перші враження від співбесіди.

Пересторога виникла, коли жінку попросили зняти куртку і пройтися. З’явилася підозра, що то не звичайний масажний салон. Однак, надіючись на помилку, Анжеліка вирішила розпитати детальніше.

“Коли я почала розпитувати про санітарні вимоги, мені сказали, що мені видадуть форму, а більше нічого не потрібно. Це зовсім не те, чому нас навчали на курсах. Натомість мене почали мотивувати зарплатою - обіцяли по 4-5 тисяч злотих на тиждень, а також додаткову винагороду від клієнтів. Здавалося, співробітниця навіть не намагалася приховувати, що робота полягає у сексуальному задоволенні чоловіків. Вона також сказала, що деякі дівчата мають тут своїх постійних клієнтів, які возять їх із собою за кордон у якості персональних масажисток” - розказує моя землячка.

Жінці запропонували ознайомитися з договором. Однак документ містив у собі лише інформацію про заборону розголошувати будь-які відомості про місце роботи. Подивитися на сам салон, виявилося теж не можна до підписання контракту. Анжеліка вирішила не ризикувати, і відмовилася від подальшої розмови.

Загалом після таких відчуваєш себе якось гидко. Бо тебе сприймають, як обслугу чиїхось фізичних потреб. Ясно, нічого не приховано і жінка, сама погоджується на такі умови з різних обставин. Однак чи виправдовує це таке ставлення до чужого тіла?

Українські біженки ризикують стати жертвами торгівлі людьми

За даними звіту міжнародної правозахисної організації Human Rights Watch, жінки, котрі виїхали до Польщі через війну часто стикаються із загрозами потрапити у рабство. Через відсутність правового регулювання сфери інтимних послуг та порнографії, а також системних заходів, спрямованих на протидію торгівлі людьми, жоден орган не має чітких повноважень у цій галузі.

Про небезпеку зростання ризиків, пов’язаних із торгівлею людьми також попереджали і в міжнародних організаціях. Генеральний директор британської дослідницької компанії Unseen UK Ендрю Волліс пояснив, що війна росії проти України повертає суспільство на 20 років назад, коли Україна була основним джерелом торгівлі людьми. За даними Міжнародної організації з міграції з 1991 року понад 120 тисяч українців стали жертвами торгівлі людьми.

Міграція понад 2 мільйонів людей спричинила значні логістичні проблеми. Відчутною став брак інформації у прикордонних пунктах пропуску. Це визнали і польські волонтери, які зустрічали українців.

“Відповідальність за це перекладено на волонтерів та активістів, через що питання безпеки біженців залежить від доброзичливих, але переважно необізнаних людей без необхідної системи чи підтримки” - зазначила під час доповіді у Брюселі - Гілларі Марголіс, старший дослідник із прав жінок Human Rights Watch.

Однією з причин такої ситуації є низька підтримка заходів із забезпечення біженців необхідним з боку уряду. Основна відповідальність за поселення, пошук роботи, забезпечення харчуванням та речами першої необхідності впала на плечі волонтерських організацій. І хоча всередині квітня польський уряд оголосив про програму фінансової підтримки організацій, що допомагають українцям, через непрозорі процедури значна частина коштів пішла на наближені до католицької церкви чи уряду організації. Деякі з них раніше виступали з критичними заявами щодо скупчення українських біженців на кордоні з Польщею.

Відсутні також протоколи роботи з людьми, котрі постраждали від торгівлі людьми та експлуатації, або ж бодай якась інформаційна підтримка. На урядових сайтах є контакти Національного інтервенційно-консультаційного центру для польських та іноземних жертв торгівлі людьми. Однак, коли я готувала цей матеріал на моє звернення з проханням прокоментувати ситуацію у сфері торгівлі людьми в Польщі за 2 тижні не відповіли.

Неможливо стверджувати, що ситуації, описані в цій історії, пов’язані з торгівлею людьми чи експлуатацією. В моєму випадку все виглядало добровільно. Однак розуміння того, що дієвих механізмів профілактики цих явищ та захисту їхніх жертв у Польщі наразі немає, повинно переконати українок в тому, що їхня безпека, в першу чергу, залежить від них самих.

біженці польща проституція