"Дурацкій рускій" і мультяшний Сталін. Як через Ютуб російські наративи вкладаються в голови українскиї дітей

Коли ми говоримо про пропаганду, то майже завжди маємо на увазі пропагандистський продукт для дорослих. Але насправді ситуація значно складніша й багатогранніша. Бо накачування мізків починається ще в зовсім юному віці. У цьому тексті йтиметься про пропаганду на Ютубі для дітей, віком від 6 чи 7 років і приблизно до 10—12.

Для чистоти експерименту ми цілеспрямовано не гуглили конкретну пропагандистські меседжі, а пройшли шлях, який проходить у ютубі звичайна дитина. Для цього взяли “чистий” акаунт, без попередньої історії.

Свій новий шлях у ютубі ми почали, задавши в пошуку слово “майнкрафт”. Ця комп’ютерна гра дуже популярна серед дітей початкових класів, тому ймовірно, що саме відео на цю тему захоче знайти пересічна українська дитина.

Пошук видав величезну вибірку різноманітних відео проходжень цієї гри. У ютубі є цілий макросвіт Майнкрафту з поясненнями до нього, розбираннями певних епізодів, порад та оцінок. Рекомендації відкривають найбільш рейтингові відео, переважно російською мовою. Загалом з 20 відео лише три були українською мовою, два англійською, а всі інші — російською.

Одразу варто зазначити: патріотичного контенту тут теж вистачає. “Я залишив росіян без світла”, “Зеленський знайшов Путіна в Майнкрафті”, “Я приїхав в український Бахмут у Майнкрафт” та ін. Хоч як дивно, на перший погляд видається, що саме україномовні відео намагається “насадити” патріотизм серед юної аудиторії. Але насправді реальність інша.

Мультяшний Сталін

Один клік на відео з найбільшим переглядом у стрічці по Майнкрафту, ще один клік — і картина починає змінюватися: серед пропонованих відео зʼявляється мультик студії Home Animation “Герои не умирают”. Як стає зрозуміло з опису — ця російська студія, що спеціалізується на зніманні мультиків про танки. “Мультики про танки за мотивами гри Word of tanks”, — зазначено в описі.

Одразу варто наголосити: дітям подобаються “танчики” і з цим нічого не вдієш. Навколо теми “танчиків” сформовано іншу субкультуру з мультиками, різноманітними групами й чатами у соцмережах. І, звісно, комп’ютерні ігри. Але те, що пропонують росіяни, містить чітку ідеологічну ознаку.

Клікаю на вже згаданий “Герои не умирают”, що випав у стрічці. Сама назва цього мультфільму, який залили лише тиждень тому, є калькою з відомої української “Герої не вмирають!”. Але тут фраза з протилежним змістом. Бо в згаданому мультику йдеться про боротьбу в антуражі Другої світової війни героїчного танку КВ-44 та інших радянських танків проти нацистських машин, зокрема “Тигрів” (читай, “Леопардів”).

У мультфільм автори примудряються втиснути весь обсяг радянської, а потім уже й російської пропаганди.

В одному з епізодів навіть можна побачити мультяшного Сталіна, якого тут зображено у вигляді потужного танка.

Але й на Сталіні розробники мультфільмів про "танчики" не зупиняються.

Бо як же Сталін без Леніна чи принаймні його мавзолею.

Ну і, звісно, як не продовжити цю смислову лінійку до наших днів і не вставити в мульт улюблений символ сучасних російських фашистів:

Клікабельності цього відоса для дітей і його поширенню можуть позаздрити найбільш просунуті діджиталізатори: лише за сім днів — 1,5 млн переглядів, серед яких точно є перегляди й від українських дітей. І це не дивно, оскільки схожих мультиків розкидано по ютубу десятки, якщо не сотні.

Сторінка Home Animation у ютубі має десятки мультфільмів, популярність яких коливається від 3 млн переглядів до разючих 60 млн і більше. Загалом на цю сторінку підписано понад 9 млн користувачів.

Їхні мультфільми не завжди заідеологізовані, але, як бачимо, за потреби студія може випускати досконалий пропагандистський продукт, у якому знову й знову протягує тему добрих танків з червоними зірками, які воюють проти різної нечисті. Усе це може переглянути кожна українська дитина лише за три кліки в ютубі.

На жаль, цією студією перелік любителів танків з радянською символікою не завершується. Спостерігається певний ефект доміно, коли вдалий приклад намагаються косплеїти різні послідовувачі. І клікнувши на пропагандистські витвори Home Animation, мені у пропонованій для перегляду стрічці випадуть витвори й інших ютуберів, які, можливо, навіть автоматично, але продовжуватимуть відтворювати знайомі ідеологеми.

Кадри з серії мультфільмів від іншого виробника, кількість їх переглядів також налічує мільйони.

Лише мультфільмами справа не вичерпується, ютубери можуть організовувати конкурси на найкращий малюнок танка або, наприклад, на те, як створити в тому самому Майнкрафті “найкращий” радянський танк КВ-44.

“Десантник Стьопачкін” і “Дурацкій рускій”

Невсипущий алгоритм ютубу після того, як я клікнув на мультики про радянські “танчики”, почав підтягувати й інші мультики радянського чи пострадянського виробництва. Здебільшого це різні мультсеріали зразка “Простоквашино” чи “Ну погоді”, нові серії яких росіяни, що ностальгують за Радянським Союзом, не втомлювалися плодити й після його розвалу.

До них доєднуються різноманітні популярні й серед українських дітей “Маша и медведь”, “Смешарики” та “Фиксики”. До речі, ці мультики також просякнуто певними радянськими й російськими наративами, теж зазвичай достатньо прихованими.

В одному з епізодів “Маша и Медведь” дівчинка Маша з’являється у кашкеті НКВС

І ось “вишенька на торті” — я зробив ще кілька кліків на якихось “смешариков” та “фиксиков” і вийшов на справжній витвір російського агітпропу: мультиплікаційний серіал “Десантник Степачкин”.

Мультфільм не новий, йому понад 10 років, але він досі доволі популярний серед російських ютуберів. Цікаво, що мульт, який я переглянув, було викладено на ютуб-сторінці “Комитета солдатских матерей” рівно торік.

У мультфільмі все більш-менш прямо і просто, як у наступі росіян під Вугледаром. Ботанік Стьопачкін іде служити в десант і після низки невдач стає справжнім воїном. Цікаво, що ті, хто бачив цей мультфілм ще 10 років тому, можливо, справді вже воюють чи навіть устигли скласти свої голови десь на Донбасі.

Але цей мультфілм разом зі своїми продовженнями далі шериться ютубом та отруює мізки юних і росіян, і українців.

Підтвердженням того, що російські пропагандисти невтомно працювали в ютубі з дітьми принаймні останні 10 років, є й інший мультсеріал: “Дурацкий русский”.

Тут уже наявні абсолютно лубкові герої: “рускій богатирь” і ганебний Капітан Америка. При перегляді цих мультфільмів створюються враження, що росіянам вдалося воскресити якогось творця мультфільмів ще сталінської доби, коли всяких “капіталістів” показували гіпершаржовано та, звичайно, з дратівливим гундосим англійським акцентом.

Але попри лубочність і “дерев’яність” творіння, вочевидь, і воно справно робило свою справу — лише на одному ютуб-каналі один мультфільм цієї серії набрав аж 14 млн переглядів.

В одному з епізодів серіалу мудрий росіянин читає Достоєвського, а Капітан Америка не розуміє, як можна щось читати, крім коміксів

Навколо мультфільмів цієї серії у ютубі створено цілий макросвіт з мемів і жартів, що експлуатують стару ще радянську тему про “природного” богатиря-росіянина, який їсть здорову їжу на зразок гречаної каші (про це, до речі, теж згадано в одному з сезонів “Дурацкого русского”), читає Достоєвського замість коміксів і майструє шпаківні для птахів. Йому апелює “штучний” прихильник бургерів і коміксів Капітан Америка.

Країна Кантріболія

Далі я зробив ще один клік на відео у пропонованому тим самим таємничим алгоритмом ютубу меню з якимось смішними кулями, помальованими у прапори різних країн, і відкрив для себе ще один світ. Цього разу світ Countryballs.

Якщо коротко — йдеться про спосіб подачі історії чи якихось важливих суспільних проблем дітям, коли цю історію намагаються подати в максимально простий і доступний спосіб, часто у форматі невеликих мультиків. Їхні герої — не країни чи історичні діячі, а смішні кульки, помальовані в певні кольори.

Такий наукпоп став популярним у ютубі, до чого ж так намагаються розповідати якісь речі й для найменших, і для дорослих, які хочуть дізнатися про світові інтриги. Так на каналі одного болгарина війну між різними країнами показано як поїдання однієї кульки іншою.

Типова картинка з відео про російсько-українську війну всесвіту Countryballs. У інформації до цього відео зазначено, що його автори з Греції.

Очевидно, такий формат є й серед російськомовного сегмента ютубу. Так російський автор каналу Adalbert з підпискою у 144 тис. користувачів серед інших історій береться розповідати й історію України. Автор одразу заявляє, що 16 % від загальної кількості його підписників становлять користувачі з України, тому він намагатиметься бути максимально неупередженим.

І одразу через хвилину видає про те, як “новгородський воєвода Олег захопив Київ і зробив його столицею”. Далі автор іде більш-менш точно за якимсь радянським підручником з історії, де є багато про Богдана Хмельницького й не згадано битви під Оршею чи Конотопом. Хоча згадки про “голод” і репресії у ХХ столітті в нього таки наявні. Закінчується ролик фразою, що “Україна має проблеми з Кримом”.

Канал “Мистера Сферического”, на який мене вивело за чотири кліки після слова “майнкрафт”, — один з багатьох, хто знімає відео про історію. Хоча й тут кількість підписантів на нього солідна: 1,2 млн користувачів. На каналі десятки відео, які розповідають історію певних країн, зокрема й історію України та російсько-української війни.

Один з цих роликів — “Мой лучший друг, Украина”. Жовто-блакитна кулька України справді мила, але в цій історії вона не об’єкт, а суб’єкт, який розривається між НАТО, США та Росією. “Прочь Россия, ты проиграла холодную войну, а теперь ты проиграешь Украину”, — каже кулька НАТО до Росії. Остання тут теж не викликає жодних симпатій: ходить з автоматом і всім погрожує, поки США та НАТО явно переслідують якісь свої цілі. Іншими словами, Україна тут більше схожа на м’яч, що отримує копняків від двох таборів.

Звісно, у світі Countryballs можна знайти й абсолютно проукраїнські ролики, зроблені українцями, з переглядами в кілька мільйонів, де, можливо, й з певними фактологічними помилками, але українську історію подано коректно.

Але намагання натрапити в ютубі на правильний чи неправильний ролик схоже на російську рулетку, коли дитина без достатнього історичного багажу може отримати достатній заряд перекручень і маніпуляцій, щоб спотворити її бачення історії своєї країни.

І річ навіть не в тім, що десь за машкарою сидить черговий “товаріш майор”, який малює певні картинки. Хоча, звісно, є й таке. Річ у тім, що історичне бачення росіян, хоч би якими вони були поганими чи хорошими, докорінно відрізняється від реального розуміння історії.

Ці мультики показують, що російська пропаганда може бути значно підступнішою за українські намагання донести правду. Російські наративи не обов’язково заходять "у лоб”.

У мультяшних всесвітах ютубу немає згадок про російсько-українську війну, є лише боротьба з нацистами. У цій боротьбі добрі радянські танки, до речі, підтримують союзники по антигітлерівській коаліції. Так само Сталіна, Леніна, Мавзолей, букву Z згадано лише побіжно, щоб не відштовхувати дитячу психіку, але доволі виразно, щоб десь відкластися на підкірці мозку. І підготувати дитину до сприймання пропаганди у зрілішому віці.

мультфільм пропаганда росія діти дезінформація соцмережі