“Зродились ми великої години…”, або історія автора офіційного маршу Збройних Сил України

Прапор ОУН.

Гімн націоналістів «Зродились ми великої години…» чули, мабуть, усі.

Особливо коли він став офіційним маршем Збройних Сил України.

Про його автора Олеся Бабія відомо набагато менше.

А між тим він мав прямий стосунок до діаспори.

Пропонуємо детальніше познайомитися з постаттю поета та учасника українських національно-визвольних змагань, життя якого завершилося в Америці, але з думкою про рідну Україну.

Олесь Йосипович Бабій народився 17 березня 1897 року у селі Середнє на Калущині.

Закінчив парафіяльну однорічну школу в рідному селі, і завдяки батьку, який заради освіти сина продав поле, закінчив Войнилівську чотирикласну школу та Стрийську гімназію.

Олесь Бабій у роки навчання.

У 1914 році 17-річний Олесь записується у Легіон січових стрільців.

Своє бойове хрещення Бабій пройшов в Карпатах проти російської армії, потім воював на італійському фронті.

Коли 1 листопада була проголошена Західноукраїнська Народна Республіка, Олесь Бабій разом з побратимами УСС вступив до Української Галицької армії та став заступником військового коменданта.

Після об’єднання УГА з Армією УНР в 1919 р.

брав участь в київській операції, боях з денікінськими військами.

Під враженням Олесь пише два вірші «На Київ!» і «Привіт Січовим Стрільцям», згодом опубліковані у газеті «Стрілецька думка».

І-й Великий збір ОУН (Відень, 1929).

Зрештою, коли стала очевидною поразка українських національно-визвольних змагань і український рух іде в підпілля, Олесь Бабій також опиняється в цьому середовищі.

У січні-лютому 1929р.

він взяв участь в установчих зборах І-го Конгресу українських націоналістів, очолив культурно-освітню комісію і виголосив промову «Література і мистецтво».

У листопаді 1931р.

його арештували, на початку вересня 1932р.

суд виніс вирок: 4 роки ув’язнення, які він відсидів в Дрогобицькій тюрмі.

Перебуваючи під слідством він пише «Марш націоналістів», який був надрукований в журналі «Розбудова нації» за січень-лютий 1932р.

з таким повідомленням: «Із надісланих проектів тексту гімну ОУН прийнято проект, поданий одним з наших найвизначніших поетів, що запроторений у ворожу тюрму».

Після виходу з тюрми працює шкільним інспектором на Підляшші та вчителем гімназії в Холмі, потім в редакції газети.

У 1944 р.

він переходить на Захід і опиняється в Німеччині в таборах для переміщених осіб в Карльсфельді та Мюнхені, де він прожив 4 роки.

Звідти переїхав у США.

У Чикаго він влаштовується в редакцію українського часопису при місцевому університеті та продовжує свою поетичну діяльність.

Зазвичай пише про Україну.

Могила Олеся Бабія на цвинтарі в Чикаго.

Після того як поет емігрував в 1944р.

в рідному селі Середнє його вважали загиблим.

Так вважала і радянська влада, тому репресії в 50-ті роки не торкнулись його родини.

Тільки в 1968р.

в Середнє з Чикаго прийшов лист, в якому Бабій повідомив, що живий здоровий і перебуває в еміграції.

Надалі свій зв’язок з рідними він вів за допомогою переписки зі своєю племінницею Овчар Оленою.

Проте листи були дуже короткі, він дуже мало розповідав про себе, в основному розпитував.

12 січня 1975р.

він надіслав вітального листа з нагоди свят в якому написав про те, що він уже на пенсії, живе сам, здоров’я погіршується, а також про свою мрію: «Не знаю на як довго життя мені хватить, але чую, що моя мрія не здійсниться — відвідати свій Рідний Край — Україну…» А в червні того ж року до племінниці Олеся Бабія в його рідне село Середнє прийшла звістка з Чикаго від В.

В якій повідомлялося, що 2 березня 1975р.

помер ваш стрийко Олесь Бабій.

Останніми його словами були : «Прощай Україна і моя Родина».

Поховали його на греко-католицькому цвинтарі в місті Чикаго, а до гробу на труну поклали грудку землі з рідного села поета.

14 березня 1997 р.

в с.

Середнє на стіні школи була відкрита меморіальна дошка на честь 100-річчя з дня народження поета.

Уперше новий Марш української армії було представлено 13 березня 2017 року в Києво-Могилянські Академії, напередодні Дня українського добровольця.

Слова Маршу – це видозмінений текст Гімну українських націоналістів (Зродились ми великої години…) Олеся Бабія і Омеляна Нижанківського.

Художній конверт Козацької Пошти, присвячений Олесю Бабію.

2020 р.

24 серпня 2018 року адаптований до сучасних українських умов варіант пісні став маршем українського війська на параді до дня Незалежності України.

Також тут вперше було офіційно використано вітання «Слава Україні!» — «Героям Слава!».

Могилу Олеся Бабія знайшли та вперше опублікували її фото члени Військово-історичного клубу “Сотня Сіроманці”.

2020 року, натхненна цією публікацією Козацька Пошта (Андрій Пилюх) виготовила спеціальний художній конверт, присвячений Олесю Бабію.

На звороті – скорочений текст, який ви щойно прочитали.

Ігор КОВАЛЬЧУК.

Пов’язано.