Зламати "Ланцет". Способи захиститися від російського безпілотника

Десь з осені у зведеннях російських пропагандистських ресурсів почали з’являтися доволі чіткі зображення із ураженням української техніки російськими безпілотниками. Мова йде про “ланцети” - російські дрони, розроблені підрозділом концерну “Калашников” - компанією Zala Aero. “Ланцети” керуються оператором з пунктів управління, чим вони принципово відрізняється від “Шахедів”, що просто летять по заданим координатам до цілі. Радіус польоту “Ланцета - 3” сягає до 40 км, максимальна маса — 12 кг.

Запуск “Ланцета”

Фактично це баражуючий боєприпас, здатний тривалий час проводити в повітрі в режимі очікування та атакувати ціль після команди оператора. Може бути озброєний як осколково-фугасними, так і кумулятивними бойовими частинами. Уперше бойове застовування “Ланцета” відбулося у Сирії, яка загалом стала випробувальним майданчиком для багатьох видів зброї Росії.

Елемент пропаганди

Коли ми говоримо про “ланцети”, треба відділяти реальну складову від пропаганди. Справа у тому, що Росія сьогодні активно використовує “ланцети” для ІПСО ("інформаціно-психологічної операції", простіше кажучи брехні). Фактично, зараз створюється міф про чергову високоточну зброю, нібито надзвичайно ефективну та недосяжну для протидії. Досягається це в першу чергу за рахунок розповсюдження у пропагандистських медіа роликів з нібито вдалими влучаннями “ланцетів” по українській бронетехніці.

Але реальність інша. По-перше, ми не знаємо реального співвідношення вдалих влучень та промахів “ланцетів”. З огляду на те, що українські війська регулярно повідомляють про збиття як мінімум кількох “ланцетів” (на жаль, не розкриваючи деталей), ми сміливо можемо ділити заяви російської сторони як мінімум на два чи три.

І навіть у випадку влучення сказати точно що техніка знищена чи суттєво пошкоджена неможливо. На викладених росінами відео видно тільки кадри прильоту, на яких відео закінчується. Чи завдано школи і якої саме, вони не показують.

Ось недавній приклад подібного ІПСО. Російські пропагандистські канали активно щерять фотографію переданого Німеччиною Україні “Гепарда” у прицілі “Ланцета”, заявляючи про ураження німецької зенітки.

"Гепард" у прицілі "Ланцета".

Але якщо уважно вдивлятися у подальше відео, то бачимо, що дим після удару на одну мить розсіюється, а “Гепард” далі стоїть неушкоджений. І в цю ж мить росіяни зупиняють свою розповідь

Пропагандисти не все вирізали і ми бачимо, що Гепард цілий після влучання в нього Ланцета.

Проте, частину справи вже зроблено - на весь світ розструблено, що росіяни можуть знищувати західну зброю.

Загроза таки є

Але, на жаль, загроза від “Ланцетів” не лише медійна. Судячи з даних Oryx, російські дрони справді проблема. Oryx, “ланцетами” порахував, що ланцетами знищено коло двох десятків американських гаубиць М777 та десяток поставлених нашими партнерами самохідних артилерійських установок (САУ), мова йде про М109 та польські “Краб”. Також серед трофеїв російських дронів виявилися різноманітні радіолокаційні установки, як вітчизняного, так і західного виробництва, плюс системи ПВО, такі як С-300.

ланцетами знищено коло двох десятків американських гаубиць М777 та десяток САУ

Oryx вважає, що росіяни за допомогою “ланцетів” змогли вразити 113 цілей, 41 раз“ланцети” промахнулися. Але, тут дуже важливо пам’ятати, що, як вже писалося вище, росіяни оприлюднюють відео переважно вдалих запусків, тому реального розуміння співвідношення вдалих чи не вдалих запусків статистика Oryx все ж не дає.

Арта на буксирі під загрозою

Розповідає волонтер, що фахово займається питаннями підтримки артилерії, Павло Нарожний:

“Дальність у “Ланцета” доволі велика - 40 - 50 км. Відповідно, якщо оператор знаходиться в десяти кілометрах від лінії фронта, то ще 30 км він може долетіти від лінії зіткнення. Дальність нашої гаубиці М777 - 20 км, але як правило вона перебуває ближче до лінії зіткнення. Дальність “Граду” - 20 км, “Урагану” - 35 - 37 км, дальність пострілу танка - 5 - 7 км, “Хаймарсу” - 84 км з тим боєприпасом, який у нас сьогодні є . Тобто “Ланцет” може дістати практично до будь-якої артилерійської системи чи танків. Звісно, саме артилерійські системи, засоби ППО, РЕБ і є основними цілями “Ланцета”.

Зазвичай, “ланцети” працюють у парі з розвідувальними безпілотниками “орланами”. Останні визначають цілі і працюють як ретранслятори сигналу. Оці пропагандистські відео росіян про влучання “ланцетів” зняті переважно з “орланів”.

"Ланцети” мають два типи заряду. Один - з кумулятивною боєголовкою, другий - з фугасною. Фугас це просто сталева ємність з вибухівкою. Несуть “Ланцети” 3 кг вибухівки. Це відносно небагато. Наприклад, у артилерійського боєприпаса калібром 155 мм 11 кг вибухівки.

Для гаубиць, що буксируються, таких як американські М777 чи радянських аналогів фугасний боєприпас є реальною загрозою. У першу чергу, навіть, не для самої гаубиці, а для артилерійського розрахунку, людей, які її обслуговують.

Проблема гаубиць М777, що їх не так швидко зібрати. САУ повернула ствол у бік руху і поїхала. А гаубицю “на тягачі” у багатьох випадках треба закопати. Хоча загалом, збирати гаубицю легше ніж встановлювати. Але все одно, це процес, який навіть у кращому випадку займе 5 - 10 хвилин. І якщо вже їх помітили з дрона, то вони скоріш за все не встигнуть зібратися. Це загалом проблема всієї артилерії, котра сама не може їздити. І саме тому під час усіх комунікацій з союзниками українська сторона у першу чергу запрошує саме САУ.

І якщо вже розрахунок М777 помітили з дрона, то вони скоріш за все не встигнуть зібратися

Алек фугасного “Ланцета” у більшості випадків не достатньо для того, щоб повноцінно вразити ту ж САУ. В інтернеті є відео, опубліковане самими росіянами, там де “Ланцет” влучає в американську М109 “Палладін”, і САУ їде собі далі.

Є фотографії опубліковані нашим Генштабом влучання “Ланцета” в САУ “Краб”. Він був накритий сіткою і вона його врятувала. Для САУ небезпека є, але вона не критична.

Але є ще дрони з кумулятивною боєголовкою для ураження бронетехніки. При влученні кумулятивним боєприпасом у броньовану техніку ймовірність її знищення набагато вища.

Наприклад, у танка потужна передня проекція, а от згори, ззаду, з боків броня набагато тонша. І кумулятивний снаряд з цього ракурсу може пробивати його без проблем. І навіть фугасний боєприпас влучивши в моторне відділення зробить танку величезну шкоду. Але танки атакують рідше можливо тому, що зараз артилерія важливіша за танки. Саме артилерія робить до 90 % вогневого ураження. Тому, вочевидь, найціннішою ціллю для російських “Ланцетів” продовжує залишатися саме артилерія.

Ще однією з проблемних сторін “Ланцетів” є влучення по рухомих цілях. Ці дрони не призначені для атак по рухомим ціллях. Відео з вдалим влучанням “ланцетів” по рухомим ціллям надзвичайно мало, переважно мова йде про крупні об’єкти.

Три способи захисту

Спосіб №1. Металева сітка

Самий простий метод захисту - це за допомогою стального троса натягнути над гарматою сітку-рабицю . Навіть, якщо дрон вибухає, коли він попадає у такі сітку, то шкоди робить набагато менше, чим без неї. Сітка підвищує ймовірність, що і артилерійська система залишиться неушкодженою, а люди навколо, хоча і будуть контужені, але з великою ймовірністю виживуть.

”Ланцет”, що заплутавшись у сітці, так і не заподіяв шкоди українській бронетехніці. Фото з твіттера Kriegsforscher

В “Ланцеті” немає таких сталевих уламків, як в артилерійському боєприпасі, який робиться з спеціального сорта сталі і при вибуху розлітається на дрібні шматки в радіусі мінімум 20 метрів. Це принципова різниця між дронами та артилерійськими боєприпасами. І так, всі заяви, що дрони можуть замінити артилерійські боєприпаси - це неправда.

Для того, аби вберегтися - особовий склад не повинен знаходитися поблизу гаубиці, коли вони не стріляють. Коли перерва у стрільбі, вони повинні відходити від гаубиці метрів на 20 - 30, якщо є можливість, то, звичайно, перечікувати у бліндажі.

Спосіб №2. РЕБ

Засоби радіо-електронної боротьби (РЕБ). У принципі нам достатньо подавити сигнал управління чи відео, і цей безпілотник стає абсолютно безпомічним. На сьогодні у нас є п’ять видів РЕБ, один із самих відомих - це “Буковель”. Він зможе заглушити “Ланцет” на відстані приблизно десяти кілометрів.

найбільш критичною для нас є нестача РЕБ. Якщо десь працює артилерія вони повинна бути прикрита РЕБами

Спосіб №3. Детектор частот

Ще один засіб, яким можна протидіяти “Ланцетам” - детектор частот. Точно відомо, на яких частотах працюють ці дрони. Тому можна слідкувати за цими частотами за допомогою спеціальних приладів, і як тільки на частоті з’явився сигнал, це означатиме, що десь летить “Ланцет” і треба бути обережними, моніторити небо.

Про те, як з підручних матеріалів зробити подібні засоби розповідає у себе на сторінці https://www.facebook.com/Serhii.Flash

Але з цих трьох вище перечислених засобів захисту найбільш критичною для нас є нестача РЕБ. Якщо десь працює артилерія вони повинна бути прикрита РЕБами для того, щоб убезпечити від усіх типів безпілотників."

Ще одним засобом боротьби з засиллям “ланцетів” може стати створення хибних цілей для “ланцетів”. Як свідчать навіть пропагандистські російські ролики, українська сторона досить активно використовує подібний засіб боротьби проти російських безпілотників.

Влучання в макет

Кадр з російського пропагандистського відео, де росіяни помпезно заявили про знищення українського зенітно-ракетного комплекса “Оса”. Але при ближньому розгляді стає зрозуміло, що маємо справу лише з макетом, що лише віддалено нагадує українську бронетехніку. Враховуючи, що виготовленням макетів української бронетехніки займаються не лише в Україні, але й у Європі і, навіть, у США (подібний висновок можна зробити з недавно оприлюднених у соцмережах фото макетів української техніки десь в американській глибинці), в ЗСУ розуміють важливість розвитку подібного напрямку.

Перервати ланцюжки поставок

У “ланцетах” продовжують використовувати складові іноземного виробництва, імпортовані до Росії. Частково, це пояснюється тим, що Росія, готуючись до війни, створила великі запаси необхідних запчастин. Але, як свідчать результати однієї з міжнародних дослідницьких груп, іноземні деталі до “ланцетів” продовжують надходити до Росії після початку широкомасштабного вторгнення.

У звіті, опублікованому незалежною групою Conflict Armament Research, яка досліджує захоплену на полі бою російську зброю, було виявлено перший відомий приклад виробництва зброї в Росії з іноземними мікросхемами, виготовленими вже після початку широкомасштабного вторгнення.

Дослідники дослідили саме вміст захоплених у лютому та березні російських “ланцетів”. Як результат, було знайдено три ідентичні чіпи, виготовлені американською компанією на офшорній фабриці.

Один з електронних компонентів "Ланцета", знайдений Conflict Armament Research

Знахідка подібних чіпів не обов’язково є свідченням порушення експортного контролю, оскільки Сполучені Штати не вводили обмежень щодо цього конкретного типу чіпів до вересня. Чіпи ж були ж виготовлені в серпні і, можливо, були відправлені незабаром після цього.

Але, якби там не було, ця ситуація показує, яким шляхом має рухатися Україна та її партнери на міжнародному рівні. Нарощування експортних обмежень та постійний моніторинг та виявлення нових ланцюжків тіньових поставок тих же чіпів має, зрештою, “перекрити кисень” для підприємств російської оборонної промисловості, і виробників дронів, зокрема.

І ще одне. На думку українських конструкторів дронів, Україна у ситуації з “ланцетами” має займати більш проактивну позицію. А саме мати широкомасштабне виробництво аналогічних, а краще переважаючих за власними властивостями дронів, які б не не підпускали росіян на дистанцію пуску, і фактично давили їх спроби за лінією фронту. Але для реалізації подібних ідей ще багато чого треба зробити.