«Любов — це моя сутність». Співачка Лама про 30-річні відносини з музикою та сучасну культуру

Співачка Наталя Дзеньків, більше відома як Лама стала справжньою зіркою у 2000-х роках, представивши на українській сцені абсолютно новий музичний продукт з тонкою автентичністю та меланхолійним настроєм. Цими вихідними Лама готує особливу програму з новим та вже улюбленим для слухачів матеріалом на київському фестивалі «На Часі». 

Ми провели з Наталею смол-ток щодо її ретроспективних поглядів на власну карʼєру та українську культуру.

Натале, ви почали займатись музикою понад тридцять років тому. Як за цей час змінилось ваше бачення музичної творчості та ставлення до неї? 

Я набула неоціненного досвіду. Кожен мій творчий крок переплітався з особистим, адже мої пісні є віддзеркаленням мого життя. Багато років тому ми створили з Віталієм Телезиним музику поза часом й зараз продовжуємо її створювати. Вона не потребує змін, лише розвитку та вдосконалення. 

Що для вас є важливим у створенні свого індивідуального стилю? Як він розвивався протягом вашого життя та карʼєри? 

Мій стиль не був спеціально штучно створеним під мене, скоріше якісь вищі сили допомагали мені формувати його та мою творчість, власне. Я ніколи не підлаштовувалась під моду, під шаблони, не залежала від суспільних думок, і прагнула поєднувати несумісне, що не підлягає логіці, стандартному баченню. 

На якому етапі зараз знаходиться ваша музична карʼєра? Чи багато ви пишете пісень та виступаєте? 

На початку повномасштабної війни, я без сумніву вирішила залишитись в Києві та займатись волонтерством. Надихнувшись ЗСУ та нашим народом, я створила та присвятила українцям пісню «Сильні люди». Ще більше мене змотивувала підтримка Стівена Кінга дописом у Twitter з моєю піснею «Не кажу прощай», до якої він написав: For your listening pleasure as Ukrainian forces dig in. Результатом такої мотивації стала співпраця з багатьма закордонними благодійними фондами, разом ми зібрали кошти на необхідні старлінки, дрони, квадрокоптери, тепловізори та карети швидких. 

Влітку минулого року я гастролювала та передавала зароблені кошти на потреби армії, а восени долучилась до соціальної ініціативи на підтримку ВПО, будинки яких були вщент зруйновані окупантами. Зараз я продовжую багато концертувати й вже скоро представлю свою першу акустичну програму та нову пісню «Мій друг». 

Ваша творчість завжди була тісно повʼязана з темою кохання, ви надали йому у своїх піснях окремий мрійливий та меланхолійний шарм. Чи вважаєте ви його найкращим натхненням для написання музики? Яку роль любов відіграє у вашому житті? 

Любов у всіх її проявах в моєму житті відіграє найважливішу роль, тому що це є моя сутність. А музика — це частина мого всесвіту. Всесвіту, де любов породжує любов, де в сприйнятті світу немає ментальних обмежень. Це те, що вміщує в собі всі сенси життя. Робить людей вільними, щасливими, дарує простір без меж.

Якою, на вашу думку, зараз є українська сучасна культура? Що змінилось у ній за останні роки? 

Дивно звучить, але зараз культура в Україні стала «українізованою». Я бачу, як українці усвідомили свою національність, почали більше заглиблюватися в самопізнання та самоусвідомлення, прагнуть повертатись до свого коріння. Я помічаю, що навіть у побуті люди почали більше спілкуватися українською або повністю перейшли на неї. Попит на українське зріс в рази, наша країна стала брендом, світ захоплюється нами й ми стали прикладом для всіх людей. Шкода, що трігером до цього стала саме війна. 

Що ви думаєте про роль жінки в сучасній культурі? Чи змінилася вона глобально в музичній індустрії? 

Як відомо, ще з давніх-давен жінка вважається берегинею домашнього вогнища, яка передає наступним поколінням культуру, традиції, мову та досвід попередніх поколінь. Те, як людство еволюціонує, особливо на тлі війни в країні, змінює образ жінки — це не просто матір та дружина, це сильна особистість, яка бере на себе соціальну відповідальність за всю націю на рівні з чоловіками. Чи змінилася роль жінки в сучасній глобальній музичній індустрії? Вважаю, що ні, всі залишились так само рівними між собою. 

Декілька років тому в інтервʼю для медіа «Інтерв`ю з України» ви вказали, що серед українських виконавців слухаєте Aesthetic Education, Океан Ельзи, Друга Ріка, Бумбокс, Крихітка Цахес, Карна. Як змінився або доповнився цей список зараз? 

Хочу сказати, що зараз в принципі мало артистів, які б зачепили мене за живе. Наразі я дуже вибірково слухаю музику, особливо через те, що я переїхала жити до лісової місцевості, де відкриваю для себе нові музичні світи. Я відчуваю, як стала ближче до природи та почала тонко відчувати її звуки. Це неабияк по-новому надихає мене на створення нових пісень.