Глиняни, або як магнати, єпископ та ремісники хворого короля розважали

Одна з найбільш знаних праць видатного французького історика Марка Блока має назву “Королі-Чудотворці”. У ній дослідник показує, наскільки поширеними були уявлення про надприродний характер королівської влади. Блок пише про Францію та Англію, але подібне сприйняття королівської влади, правителів загалом, у давнину мало значно ширшу географію.

Попри це, монархи також були людьми – з крові та костей, зі своїми хворобами та дивними звичками. Вони їли, пили, скандалили, нервували і, здається, навіть помирали.

Радощі й нещастя короля

6 травня Ян Станіслав Яблоновський отримав лист від свого батька, руського воєводи і коронного гетьмана Станіслава Яблоновського, у якому той закликав своїх дітей їхати до Жовкви. Через день Ян Яблоновський, його дружина та молодший брат вже були в “ідеальному місті”. У костелі вони застали королівську родину та баварського посла, барона Маєра. Той був вихователем курфюрста Баварії Максиміліана ІІ і прибув просити для свого володаря руку Терези Кунегунди Собеської, доньки короля Яна. Ян Яблоновський відзначив, що обличчя короля було радісним, як і у гетьмана Станіслава Яблоновського, якому також було відведено активну роль в процесі сватання. Натомість, обличчя королеви видавалося “левиним”, як його назвав Ян Яблоновський.

Проте, вже досить швидко ситуація змінилась. Попри те, що король Ян планував виїхати на природу та організувати відпочинок там, плани довелося змінити. Монарх прокинувся з болем, спричиненим камінням у внутрішніх органах. Він ледь зумів вистояти месу, а по тому одразу пішов в ванну. Пізніше стало відомо, що цей хворобливий стан навіть спровокував блювоту та тремтіння, загальне нездужання. Впродовж наступного дня ніхто з гостей не бачив Яна Собеського. Вони веселилися, жартували, грали в карти, а він – намагався подолати свій хворобливий стан в іншій частині замку.

У такому стані король був і наступного дня. Лише з тією відмінністю, що тепер гетьману Станіславу Яблоновському вдалося зустрітися з монархом. Той пізніше повідомив всім присутнім, що Ян ІІІ надалі виглядає не надто добре, але його лікар, єврей Сімха Менахем, також відомий як Йона зі Львова, чудово справляється зі своїми обов’язками.

Хвороба короля, одужання, хвороба друзів короля

Лиш через декілька днів король Ян Собеський вперше вийшов в люди після тривалої паузи. Після обіду він навіть сів до карети та виїхав з батьком та сином Яблоновськими, а ще белзьким єпископом Міколаєм Міхалом Вижицьким, на прогулянку. Наступного дня у тому самому товаристві вони ще й поїхали в Глиняни. Ціллю подорожі було поспілкуватися з місцевими гончарами та подивитися на їхнє мистецтво. Шановне товариство провели до місць, де глину видобували і показали ці “студні”, як їх назвав у своєму щоденнику Ян Яблоновський. Це глибокі ями, в які люди спускалися не без ризику для життя. Пізніше гончарі показували прибулим гостям своє ремесло, що неабияк потішило короля Яна.

Натомість, наприкінці поїздки не найкраще почувався один з супутників короля – Ян Станіслав Яблоновський. До Жовкви він повернувся уже з гарячкою. Наступного дня лікуватися довелося Яблоновському. Через це йому довелося пропустити завершальний етап сватання та наступні урочистості. Ян Станіслав Яблоновський все ж зумів якось прийняти французького посла, хоч і почувався не найкраще, а по тому остаточно вирішив, що поїде до Львова рятувати здоров’я – весь день він мав високу температуру й почувався не найкраще.

Львівсько-жовківські канікули

Попри все, Ян Станіслав Яблоновський все ж залишив королівську родину в Жовкві та їхніх гостей. Перед тим ще мав приватну зустріч з королевою Марією Казимирою, де був також і його батько, гетьман Станіслав Яблоновський.

Коли король Речі Посполитої Ян ІІІ Собеський давав у Жовкві прощальні бенкети, а його гості їхали додому, Ян Яблоновський проходив курс лікування та перебував під наглядом лікаря у Львові. Він відвідував богослужіння і причащався. Його батько, Станіслав Яблоновський, повернувся з Жовкви лише посеред ночі. Такий вийшов мінливий, але насичений вікенд у львівських магнатів.

Євген ГУЛЮК

Використані джерела:

1. Dziennik Jana Stanisława Jabłonowskiego. – Warszawa, 1865. – Cz. I. (R. 1694 – 1695). – S. 18-19 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://polona.pl/item/dziennik-jana-stanislawa-jablonowskiego-cz-1-r-1694-1695,MjU4MzQyMjg/4/#item
2. Gieroswski J. Jabłonowski Jan Stanisław h. Prus III (1669 – 1731) // Polski Słownik Biograficzny. – Wrocław – Warszawa – Krakόw, 1963. – T. X/2, zeszyt – S. 221 – 223.
3. Marcinek R. Doktor Jona, medyk Sobieskiego // Muzeum Pałacu Krόla Jana III w Wilanowie [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.wilanow-palac.pl/doktor_jona_medyk_sobieskiego.html