Моя каштанова столиця: редакція ELLE.UA про любов до міста у День Києва

Сьогодні нескореному і величному, чарівному та квітучому Києву виповнюється 1541 рік. У день Києва, який щорічно відзначається в останню неділю травня, редакція сайту ELLE.UA вирішила освідчитися в любові до цього прекрасного міста і розповісти, за що його любить, про улюблені заклади, місця, які надихають, і не тільки. 

Катерина Попова
шеф-редакторка сайту ELLE.UA

Київ для тебе — це... дім. Для мене немає ріднішого міста, тут я народилася, виросла, живу і планую будувати своє майбутнє. Куди б не вела мене дорога життя, я завжди повертаюся додому. 

У Києві життя кипить цілодобово, це місце про свободу і вибір, де енергія б`є ключем і майже неможливо залишатися осторонь від мільйона подій, що наповнюють місто життям. Не люблю сидіти на одному місці, мені подобається спілкуватися, розвиватися, щось робити 24/7 і не втомлюватися від цього. Мені подобається перебувати в центрі всіх подій і таким чином дізнаватися багато нового, а де, як не в Києві, відчувати себе в епіцентрі всього, насолоджуватись життям і будувати майбутнє. 

Найулюбленіші місця в місті, які тебе надихають.

Живу в Києві вже 27 років, але й досі відкриваю для себе це місто, і щоразу по-новому. Якби мене попросили показати Київ, то мій список обов`язкових для відвідування місць виглядав би так: затишний Поділ з його вуличками, якими можна гуляти нескінченно довго, Ботанічний сад ім. Гришка, який перетворюється на райське місце навесні, під час цвітіння магнолій, артгалереї,  The Naked Room, «Український Дім», «Мистецький Арсенал» (де ще в Україні, як не тут, можна побачити експозиції та творіння відомих художників), київський фунікулер від Володимирської гірки до Поштової площі, набережна Дніпра, де можна засмагати на піску, не виїжджаючи до моря, Пейзажна алея з її зеленими скверами та неймовірним видом на місто, велика й красива вулиця Велика Житомирська, а разом з нею й вулиця Рейтарська, де багато історичних будівель та класних закладів, Житній ринок, де можна купити квіти та овочі. Київська архітектура заслуговує на окрему увагу: Золоті ворота, Національний академічний театр опери та балету України імені Т. Г. Шевченка, Дім з химерами, Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка, Миколаївський костел — і це тільки малий список.

Заклади, які у твоєму списку must visit. 

Насправді їх дуже багато, але виокремлю такі: піца в Mimosa Brooklyn Pizza, ще біля Київського велотреку в Pie Spot, в t.c.pizza та «Автостанція», паста в «Чайці» та «Тісто, сир і тітка Белла», келих просекко в «Бути Sofie» та в Avangarden Gallery food&wine, кава в «Каштан» та Idealist Coffee Co, коктейль у «Касатці» та BGRN, хачапурі та хінкалі в «Мама Манана», рамен в Ramen vs Marketing, випічка в «Завертайло».

Твої найтепліші спогади, пов`язані з Києвом. 

До нескінченності люблю свій рідний Київ і готова зізнаватися йому в коханні щодня. Тут і перші кроки в парку Тельбін біля будинку, і школа біля улюбленого озера з лебедями, пляж на березі Дніпра з подругами щоліта і мій перший у житті концерт в 11 років — «ДахаБраха», парк КПІ, в якому я навчалася і провела багато часу в дитинстві, оскільки мій дідусь був професором, концерти на ВДНГ, фестивалі на ЮБК, «Молодий театр», куди з самого дитинства мене водила мама, «Мистецький Арсенал» і безліч показів UFW там, перші фотосесії в Ботанічному саду ім. Гришка, півонії на Житньому ринку, кава в усіх місцях на Рейтарській і на Подолі, прем`єри в кінотеатрі «Оскар» і фестиваль «Молодість» у кінотеатрі «Жовтень», каштани на алеї біля будинку, перша робота на Воздвиженці, традиційні сімейні поїздки на Софійську площу перед Новим роком, щоб подивитися на ялинку й випити гарячого глінтвейну. У Києві я зустріла своє кохання. Тут моя родина та мої друзі. І звісно, тут я знайшла роботу мрії та реалізувалася як журналістка, взяла безліч інтервʼю, знайомлюсь з цікавими людьми, тут було безліч класних концертів, вечірок та івентів. Впевнена, що далі — ще більше щасливих і незабутніх моментів.

Юлія Николайчук
lifestyle-редакторка сайту ELLE.UA

Київ для тебе — це... місто, з яким я подружилася не відразу. Ми з батьками переїхали сюди з маленького містечка в Чернівецькій області, коли мені було 9 років. Думаю, це знайома багатьом дітям історія: тоді у мене було відчуття, що мене вирвали з комфортного, «правильного» ґрунту і пересадили в зовсім новий, в якому я не можу прижитися. Я була маленькою, а Київ — великим, і перші декілька років він мене скоріше лякав, ніж надихав. Та що дорослішою я ставала, то більше змінювалося моє ставлення до цього міста. Думаю, про справжню закоханість у Київ можна говорити, починаючи з університетських років. Саме тоді я побачила найкрасивіший світанок біля Дніпра, почала асоціювати певні місця з певними людьми та сприймати масштаб цього міста не як загрозу, а як простір для можливостей. Київ став моїм містом, коли наповнився моїми спогадами, моїми людьми, моїми місцями та емоціями.

Незадовго до початку повномасштабної війни я сказала подрузі дитинства, що саме зараз відчуваю, що я на своєму місці, що більше не перебираю в голові варіанти, куди б переїхати, і що це дуже приємне відчуття. Через декілька днів країна, в якій вона живе, спробувала забрати у мене моє місто. Але завдяки нашим захисникам я тут, ми тут. І ми нікуди звідси не збираємось. 

Найулюбленіші місця в Києві, які тебе надихають.

Обожнюю Андріївський узвіз — коли я там, мені здається, що я знаходжуся в самому серці Києва. Там я гостро відчуваю минуле цього міста: можу уявити, як починався день містян багато років тому, майже побачити та почути їх. Більше ніде в Києві у мене така суперздатність не вмикається. Влітку люблю сидіти з друзями біля Арки свободи — в сусідніх компаніях там завжди знайдеться хтось з гітарою, а це ідеальний акомпанемент для теплого вечора, заходу сонця та душевних розмов. Однозначно особливе для мене місце — Труханів острів. Там ми з однокласниками купались у Дніпрі на випускний, там проходило не одне побачення, там просто гарні заходи сонця, вода, природа — все як я люблю. Також обожнюю район Золотих воріт, територію Національного авіаційного університету (де я навчалася протягом п`яти років, тому все там «дихає» ностальгією), Печерськ і не тільки.

Заклади, які у твоєму must visit.

Багато сімейних свят проходять у River Grill — там смачно, затишно і гарний краєвид на Дніпро. З подругами найчастіше зустрічаємося в «Тісто, сир і тітка Белла» та «Трішкибільше», що на «Золотих» — раніше ми всі працювали плюс-мінус у цьому районі, тому це місце стало для нас традиційним. Люблю піцу в «Veterano Pizza», а якщо хочеться відчути себе в Одесі, йду в «Одеса-мама». А ще обожнюю київську перепічку. Сумувала за нею, поки тимчасово жила в Івано-Франківській області, й побігла купувати наступного ж дня після повернення.

Твої найтепліші спогади, пов`язані з Києвом.

Коли я переїхала в Київ і лише адаптовувалася до нового життя, у мене якраз народилася двоюрідна сестра Катя. Я пам`ятаю, як ми гуляли з нею маленькою на Позняках, це для мене назавжди особливе місце та особливий період. Також тут пройшли мої університетські роки, які назавжди залишаються в пам`яті та в яких було все: і журналістська практика, і вечірки, і закоханості, й університетські фестивалі, і перше справжнє відчуття самостійності. Я фанатка живих концертів, тому пам`ятаю свої відчуття від кожного, на якому була: мурашки після «Бумбоксу», «Океану Ельзи», Стінга, і нереально гарний вечірній Київ після них. Зараз Київ для мене — це суцільне місто-спогад та місто-асоціація, оскільки останні 19 років я будувала своє життя саме тут. І вірю в те, що продовжу робити це тут, в місці, яке стало домом.

Світлана Кравченко
старша редакторка журналу ELLE

Київ для тебе — це... місто мого дорослого, свідомого, щасливого життя. Навіть в моменти найсильніших ракетних атак на столицю я завжди мала внутрішнє відчуття: я нікуди не хочу їхати, моє місце тут. Сьогодні моя любов до Києва ще сильніша: мені ще дужче пахне бузок, ще красивіше квітнуть свічки каштанів, ще приємніше співають пташки за вікном. У цьому місті моя сила, моя енергія. Тільки тут я бачу своє майбутнє.

Найулюбленіші місця в місті, які тебе надихають.

Місця для мене — це про емоції та спогади, про людей, з якими було добре в ті чи інші періоди. Тому в моїй пам’яті і серці назавжди: Національний авіаційний університет, з якого почалася моя велика київська історія, Національна опера України, Національний академічний драмтеатр ім. Івана Франка, книжковий ринок на «Петрівці» (нині — «Почайній»), ЦУМ, Софійська площа й бульвар Лесі Українки, озера в Голосіївському парку та Батьківщина-мати, яка сьогодні, як ніколи, стоїть на сторожі спокою і миру киян.

Заклади, які у твоєму must visit. 

Якщо на сніданки, то в DOM №10, «Бути Sofie», кафе «Дублер», на каву — в Idealist Coffee, Druzhba, на піцу — в t.c.pizza, Napule, Piazza del Grano, на солодощі — в ÉCLAIR LITTLE ARTWORK, HONEY, NAMELAKA, на вечерю — в Bassano Ristorante, Бelkin, «Веранду на Дніпрі».

Твої найтепліші спогади, пов`язані з Києвом.

Один із ранніх — перший похід до київського зоопарку у 8 років. Пам’ятаю, який захват у мене викликав слон Бой, а разом з ним і морозиво-ріжок із «Хеппі Міл» у McDonald’s. Далі — вступні іспити, університет і буремне студентське життя. Велике кохання, улюблена професія, знакові статті й інтерв’ю, незабутні вечірки й знайомства, гучні концерти й тихі прогулянки в парках. Вірна дружба. І відчуття, що в цьому житті я можу все! Київ завжди був до мене прихильним, зводив мене з найкращими людьми, відкривав нові можливості й ховав під своє крило в найкритичніші для життя миті. Озираючись назад, посміхаюся і відчуваю, що всі найщасливіші миті у нас з Києвом ще попереду!

Олена Бабіцька
beauty-редакторка сайту ELLE.UA

Київ для тебе — це... місто, в якому я мріяла жити з самого дитинства. Я проводила тут кожне літо, і мені подобалося в цьому мегаполісі абсолютно все: і трамвай, що біжить під вікнами будинку, і зоопарк, і перший McDonald`s, і друзі, яким я писала листи з рідного Криму. Це місто щодня вчить мене одночасно багатьох речей: зберігати спокій у біжучій рутині днів, безмежно вірити в себе, шукати «своїх», жити на повну і сміливо відкривати серце — навіть якщо від цього було боляче сто разів. Сто перший точно стане щасливим.

Найулюбленіші місця в місті, які тебе надихають.

Введенський монастир — моє місце сили. Він розташований у самому серці міста, але тут завжди панує тиша, напівтемрява і повний спокій. Сюди добре приходити, коли хочеться зупинити або трохи сповільнити потік думок.

Ще я дуже люблю дорогу від парку Тараса Шевченка через центр, Поштову площу і до самого Подолу. Нею найкраще гуляти на самоті, з улюбленою музикою в навушниках. 

Ботанічний сад на метро «Університет» теж входить до списку улюбленців. Найчастіше там небагато людей, незважаючи на розташування. Він невеликий, але трохи схожий на чарівний ліс: у ньому живуть і магнолії, і гігантські дуби, і пухнасті чагарники.

Заклади, які у твоєму must visit. 

Ранок раджу почати з запаморочливо смачних круасанів, кави та апельсинового фрешу в ресторані готелю Fairmont Grand Hotel, бранч краще запланувати в Milk bar у ЦУМі, де можна насолодитися і краєвидом, і їжею.

В обід обов`язково потрібно з`їсти стейк і салат із баклажанів у «Полювання на овець». А після 16:00 варто заїхати на розкішний шоколадний торт в «Італійську редакцію».

Крім того, не забудьте в п`ятничний вечір випити коктейль у барі готелю 11 Mirrors і замовити додому дивовижно смачні суші в Ris&Riba. Моя особлива рекомендація — ресторан Fenix, який просто створений для романтичних побачень і де можна скуштувати італійську або азіатську кухню.

Твої найтепліші спогади, пов`язані з Києвом.

Київ — це справжній калейдоскоп спогадів. Це і навчання в університеті, де я зустріла друзів на все життя, і незабутнє перебування в гуртожитку, за яким можна було знімати серіал, і перша закоханість, і історія про те, як я отримала роботу мрії в ELLE.

Але, мабуть, найкращий і найтепліший спогад, до якого я звертаюся щоразу, коли мені важко на душі, — це як я виходжу із салону краси Beauty Zone після укладки і вперше бачу чоловіка, який згодом змінить усе моє життя.

Маріанна Партевян
редакторка відділу «Краса», редакторка ELLE Decoration

Київ для тебе — це... дім. І всі сенси, пов’язані з цим словом. Я завжди любила подорожувати, роблю це з самого дитинства. Мені складно всидіти на одному місці. Але усе своє доросле життя я знала, що більше ніде не хотіла б жити, окрім як у Києві. Останнім часом це відчувається особливо гостро. Пам’ятаю, як рік тому влітку я планувала виїхати з країни десь на місяць, щоб навідати всіх своїх подружок в Європі. Купила квитки на потяги, автобуси та літаки. В останній вечір гуляла з друзями, попрощалася з ними в метро і сказала, що їду додому. А потім несвідомо пересіла на іншу гілку, вийшла на «Золотих» та спустилась до себе на Поділ через Пейзажну алею і Воздвиженку. Досі перед очима той захід сонця. Прийшовши додому, я відмінила всі квитки. На ранок були ракетні обстріли і прильоти на Глибочицькій, мама телефонувала мені о шостій ранку з вимогою негайно привозити їм кота, а самій їхати на вокзал. Та було вже пізно, а я ні про що не шкодувала. Ввечері знов пішла своїм улюбленим маршрутом на Пейзажку, випадково зустріла там друзів і проводжала захід сонця разом із ними. Він був таким само неймовірним, як і напередодні. Ось так і зараз: пишу ці рядки, перебуваючи у захопливому відрядженні, а вже рахую дні до повернення додому.

Найулюбленіші місця в місті, які тебе надихають.

Мій балкон на Подолі на першому місці в цьому списку. Обожнюю висаджувати тут квіти, засмагати вранці, снідати з друзями, а ввечері стежити за ластівками та хмарами, що чіпляються за маківку церкви при Братському монастирі. Обожнюю повертатися ввечері та бачити на балконі силуєт голови та вушок свого кота в контражурі світла, яке я для нього залишаю. Обожнюю «робити базар» на Житньому ринку. Тільки не в суботу, а в будні, коли з місцевими жіночками є час завести більш теплі стосунки. А ще дуже люблю маршрути з Подолу «у світ». Через Воздвиженку на Пейзажну алею. Через фунікулер — у Старе місто та ботанічний сад. Через Андріївський узвіз, Алею художників, скляний  та пішохідний мости — на пляжі Труханового острову.  Ніколи не відчуваю себе самотньою, коли гуляю містом, хоча тут і неможливо залишитися наодинці із собою: в 90% випадків когось таки зустрінеш. І ще одне секретне місце, яке я відкрила для себе минулої осені, — лісопарк Максима Рильського. З озерами, святим джерелом і повним «ефектом відсутності» (в тому сенсі, що тут не відчуваєш себе в місті).

Заклади, які у твоєму must visit. 

Кав’ярня «Каштан»: сюди я приходила снідати в піжамних шортах та блейзері або працювати з ноутбуком ще тоді, коли жила у центрі біля велотреку, і не збираюся зраджувати цій традиції. Хоча останнім часом я все частіше п’ю ранкову каву вдома на балконі, а купую її в Cafe Boutique на Хорива: вона тут найкраща. Також люблю зустрічатися з подружками на здорові сніданки в Bowl Cafe. Або обідати в Hanh Cafemarket: тут дуже смачно готують фобо, а після травневого ремонту, сподіваюсь, знов повернуть до меню качку з рисом. Ідеальне місце для побачень — DOM №10.

Твої найтепліші спогади, пов`язані з Києвом.

Таких насправді дуже багато. З останнього — це минулорічний День Києва. Я тоді зовсім нещодавно повернулась з Мексики, де мене застав початок повномасштабної війни і довелося довго шукати «обхідні шляхи». Ми зустрілися з подругами і гуляли містом, біля Десятинної церкви на вуличному фортепіано літній чоловік грав та наспівував «Хрещатик» Зіброва. Від цього відео в мене й досі на очі навертаються сльози. Взагалі музичні спогади від старих пісень завжди найоб’ємніші. Минулого літа після моєї першої прибиральної толоки з repair.together ми з іншими волонтерами поверталися в неділю ввечері автобусом: їхали через Дніпро, сідало сонце, на обрії вимальовувалися куполи Києво-Печерської Лаври. І тут мій друг своїм чудовим голосом почав співати в автобусний мікрофон: «Як тебе не любити…» І дійсно — як?!

Аліса Єрмоленко
редакторка новин сайту ELLE.UA

Київ для тебе — це... «…вдома, навіть якщо вдома не Київ». Здається, ці слова з пісні якнайкраще описують стосунки мешканців області зі столицею. Тут навчання, робота, друзі, найкрасивіші краєвиди і найяскравіші заходи сонця — тут усе життя. Переповнені вагони метро о 7-й ранку, 3 хвилини на те, щоб узяти каву в McDonald’s (інакше спізнишся), музика на Хрещатику, заплутана дорожня розв’язка на мосту Патона, затори на бульварі Миколи Міхновського, спокій Дніпровської набережної, креативний дух Подолу…

Київ — це місто, у якому завжди вирує життя, і його неможливо зупинити. Воно вчить тебе жити у такт з ним, дивитися далі, чути більше, мислити ширше, шукати усюди можливості та мріяти сміливіше.

Найулюбленіші місця в Києві, які тебе надихають.

Перше, що спадає на думку, — звісно, Андріївський узвіз. Пам’ятаю, як у дитинстві думала, що це велика картинна галерея просто неба. Й досі я сприймаю його так, щоразу жадібно роззираючись довкола, аби не впустити жодної деталі. Тут ніби пишеться історія міста, ідеї наповнюють повітря, у кожній бруківці живе натхнення. А поряд неймовірна Воздвиженка, у яку я колись закохалася з першого погляду.

Київ неможливо уявити без «Мистецького Арсеналу» та Київської картинної галереї, а після початку повномасштабної війни я по-новому відкрила для себе «Український Дім».

Люблю затишні київські дворики, в яких ніби вповільнюється шалений пульс міста. А ще парк «Володимирська гірка» — це найбільш весняне місце у місті, таке тепле і спокійне.

Заклади, які у твоєму must visit. 

Baguette Cafe на Андріївському узвозі — тут прекрасно все: локація, вид на Андріївський собор, смачна кухня, по-справжньому київська атмосфера. Звісно, куди ж без фантастично красивого закладу «Бути Sofie», найсмачнішого київського торта з «Завертайло», кави з круасаном у Paul на Ярославовому Валу, кулінарних шедеврів з Oxota Na Ovets, маленької Італії у серці Києва — «Італійської редакції» та грузинської кухні у «Мама Манана».

Твої найтепліші спогади, пов’язані з Києвом.

Коли батьки тільки-но почали мене маленьку брати із собою на прогулянки у Києві. Пам’ятаю, як не могла відвести погляд від вікна. Тоді здавалося, що міст Метро веде не на інший берег Дніпра, а в інший світ, де над пагорбами височіють величні собори та Батьківщина-Мати, з кожним поворотом збільшується кількість машин, і рух ніби пришвидшується. Трохи пізніше я почала з батьками ходити до «Мистецького Арсеналу». Пам’ятаю, як у перший раз пишалася собою, що пройшла всю експозицію до кінця. Тоді він здавався нескінченно довгим, а всі картини — неохопно великими.

Звісно, з теплом згадую етап мого свідомого знайомства з Києвом — роки навчання у ліцеї. Як щоранку я проходила повз Будинок із химерами і щоразу захоплювалася ним, немов уперше. Навчання по суботах, після якого дорогою до метро «Хрещатик» можна було забігти по каву в Boulangerie та зустріти Алана Бадоєва, який саме прогулювався з собакою.

І картина, яка завжди стоятиме перед моїми очима, — Київ сильний і незламний. Цей спогад зовсім не сповнений теплом, у ньому досі живе той страх, що я відчувала в день евакуації з дому. Він був особливо сірим і похмурим, ми проїжджали через столицю, що готувалася до оборони. У мою пам’ять назавжди врізався образ свинцевих хмар, що нависли над монументом «Батьківщина-мати». Однак тоді я побачила стільки сили та свободи у Києві, скільки не могла собі й уявити.

Дарія Вознюк
редакторка соціальних мереж ELLE.UA

Київ для тебе — це... місто, де живуть мої щасливі спогади, це столиця мого серця й нескінченне джерело натхнення. Мені не було й чотирьох років, як я закохалася у Київ, адже кожна поїздка до столиці була для мене справжнім святом. Ні до якого хлопця я не збиралася на побачення так ретельно, як на зустріч із Києвом. Досі пам’ятаю, як у мене перехоплювало дихання, коли я бачила величезну стелу на в`їзді до столиці, бо в той момент розуміла — цей день обіцяє бути незабутнім.

Найулюбленіші місця в місті, які тебе надихають.

Майже у кожному кутку Києва мені пощастило мати спогади — від Троєщини і до Академмістечка. Люблю Дарницю за теплі мамині спогади — тут вона жила, коли навчалася на кондитера. Пишаюся тим фактом, що колись мама виготовляла еклери на Київському кондитерському заводі, які сьогодні виробляє БКК. Люблю Гідропарк за атмосферні літні посиденьки з друзями. А ще люблю пройтися пішки від Арсенальної площі до Ботанічного саду.

Ділюся з вами своїм улюбленим маршрутом пішої прогулянки Києвом:

Нехай вашою відправною точкою стане Оперний театр, далі — вгору по Володимирській вулиці, заверніть на Малопідвальну, зупиніться на філіжанку кави в Músse та спробуйте їхні фірмові еклери, ну а на завершення спустіться на Поділ по Андріївському узвозу.

Заклади, які у твоєму must visit. 

На сніданок раджу завітати до Moon Rabbits Local, що на Великій Васильківській, мій фаворит серед меню — шакшука з сирним лавашом, або до Café Charlotte. На каву до друзів — у TAKAVA, у Blur Coffee або в легендарний «Каштан». На побачення з коханим — у «Публіцист», а на зустріч з подругою — в NAMELAKA.

Твої найтепліші спогади, пов`язані з Києвом.

Я виросла у невеличкому місті Радомишль, що у Житомирській області, і день, коли ми їздили до Києва, завжди був особливим для нашої родини. Пам’ятаю, як у неділю раненько ми збиралися разом, одягали свій найкращий одяг, який тільки був у шафі, сідали в автівку та їхали гуляти Києвом з надією, що нам пощастить стати глядачами «Караоке на Майдані». Це, напевно, був класичний туристичний маршрут, але тоді мені здавалося, що мене привезли в Disney Land.

Як зараз пам’ятаю свої враження від Київського зоопарку та смак свого першого «Хеппі Міл» у McDonald’s (до речі, я досі зберігаю іграшку з того бокса).

---