«Війна для мене розпочалася 2014 року. І що б мені не пропонували на тому кінці телефону, жодних компромісів не могло бути». Ексклюзивне інтерв’ю з Тіною Кароль

Слово й музика — її бойовий фронт. Тіна Кароль, яка з перших днів повномасштабного вторгнення присвятила себе культурній дипломатії, розповідає про музичну експансію, благодійність і особисті трансформації.

Ми зустрічаємося в готельному номері незадовго перед Великоднем. Тіна одразу робить комплімент моєму жакету й прикрасам. «Все від українських брендів!» — гордо заявляю я й відзначаю, що на співачці також трикотажний костюм із її нещодавньої спільної колекції з One by One. Без червоної помади, корсетів і латексних суконь — переді мною сидить зовсім інша Тіна Кароль, ніж та, яку ми всі звикли бачити на широких екранах. Завжди відкрита до будь-яких експериментів на сцені та зі своєю зовнішністю, сьогодні артистка обирає бути просто собою. Саме такою вона постає в нашій фотосесії, знятій на плівку: в кросівках, костюмі стилю casual і панамі, з волоссям, яким начебто щойно грався вітер, і ледь помітним рум’янцем, що нагадує нам про Тіну 2010–2012 років. «Навіть за спортивними речами завжди ховається особистість. Ця зйомка — саме той випадок, коли на передній план виходить сутність».

Залишатися вірною собі — догма, якої Тіна Кароль дотримується впродовж усього творчого шляху. Можливо, саме тому зранку 24 лютого 2022 року їй не довелося приймати кардинальних рішень щодо подальшої кар’єри. «Війна для мене розпочалася 2014 року. І що б мені не пропонували на тому кінці телефону, жодних компромісів не могло бути. Для мене не новина — бути патріоткою. Не новина — бути з Україною. Я не прокинулася з прозрінням, які неадекватні в нас сусіди. Це було зрозуміло ще десять років тому, якщо не раніше».

Про свої російськомовні хіти співачка говорить як про «речі», що наразі лежать на полиці. Зізнається: перекладом українською сама займатися не буде, але з радістю передасть на це права молодим талантам. «Нехай би це були нові імена. Можливо, навіть чоловік, аби уникнути будь-яких порівнянь із моїм виконанням». Відсікати щупальця «русского міра», який ще іноді проривається в наші музичні чарти, Тіна вважає справою честі для кожного українського виконавця. «Якщо у вас немає україномовного репертуару, подумайте краще, яким іншим способом ви можете допомагати країні. Важливо розуміти: ми не можемо представляти Україну та просити про допомогу російською мовою. Бо постане логічне запитання: а в чому ж тоді між нами різниця?» Співачка також має амбітні плани зруйнувати залізну завісу, якою нас навмисне відділила колись Росія від світового шоубізнесу. «Сьогодні, на мою думку, серце планети б’ється в Україні. Бо така частота емоційних скорочень відбувається саме на нашій території. Тому ми мусимо нести нашу культуру у світ одним масованим фронтом». Артистка називає це культурною експансією, яку особисто розпочинає з нового синглу «Мед/Honey», де українська мова звучить поряд з англійською.

Тіна не приховує, що готувалася до повномасштабного вторгнення як берегиня сім’ї, як мама, як донька, однак як творча особистість виявилася зовсім не готовою до такого емоційного потрясіння. «Мої музи затихли. Я не могла писати пісні». Вона схвально відзначає тих виконавців, які відрефлексували на події в країні патріотичними композиціями. «Хтось називає це шароварщиною, сміється та критикує. А я ставлюся з повагою. Це все мистецький супротив і спосіб артистів відволіктися від тяжкої буденності». Водночас нова пісня Тіни Кароль зовсім не про війну. «У мене достатньо патріотичних пісень. І болісних пісень про втрату дорогих серцю людей також. Наразі мені важко писати про таке. Тому нехай ця композиція, яка відкриває світ мрійниці, надихає людей, які потребують добра й тепла.

Про жахи війни Тіна чула ще з дитинства. На очах у рідної бабусі, яка зовсім маленькою встигла заховатися в кущах, німці розстріляли її єврейську родину. Аби зло не залишилося непокараним, а світ почув крик України про допомогу, Тіна однією з перших українських зірок вийшла маршем на європейські площі. Усі пам’ятають кадри, як майже без макіяжу, фірмової укладки і в джинсах замість сукні, з прапором у руках артистка йшла вулицями Варшави, а за нею збирався натовп. «Це було спонтанне рішення. Я сиділа у фоє готелю, коли мене хтось запитав, що я збираюся робити. У тому питанні я відчула таку жалість, ніби мене хоронять. І в мені прокинулася неймовірна жага до життя. Я буквально змусила журналістів, які знімали щось своє, піти зі мною цим імпровізованим маршем». Під час ходи, згадує Тіна, вона обернулася і розридалася від тієї кількості людей, які йшли за нею. Далі були марші в Берліні й Лондоні, інших містах та інших країнах. Проте в якийсь момент співачка відчула, що й цього замало. Вона відкрила телефонну книгу і почала писати всім, кого знає. «А знаю я різних, як виявилося: багатих, небагатих, впливових... Я зрозуміла, що в мене чимало друзів, а думала раніше, що немає». Перший, до кого звернулася Тіна Кароль, був Хіросі Мікітані, власник компанії Rakuten. Вони познайомилися, коли співачка була обличчям Viber в Україні. Її повідомлення мало такий зміст: «Ти мусиш щось зробити». І перше, що зробив Хіросі, це пожертвував Україні 8,7 мільйона доларів, після чого відповів: «Я з тобою, я з вами». Саме він запросив Тіну Кароль до Японії. В рамках цього візиту вона виступила на Rakuten Girls Award 2022 — найпопулярнішому в країні модному та музичному заході, присвяченому молодим жінкам. Тіна Кароль також провела в Японії зустріч із Прем’єр-міністром Кісіда Фуміо та велику пресконференцію, на якій були присутні представники сорока ЗМІ та ще дев’яносто долучилися онлайн. «Як на сцені, так і в особистих розмовах я розповідала правду про те, що сьогодні відбувається з цивільними в моїй країні. Дуже обережно, без політичних гасел, я наводила реальні життєві приклади. Я намагалася дати їм імпульс, пояснити, за що вони можуть полюбити Україну, чому так важливо підтримати нас. І я відчувала, що заручаюся їхньою підтримкою».

Під час таких своїх виступів і зустрічей Тіна Кароль зачитувала перекладений щоденник восьмирічного Єгора з Маріуполя. «У мене померла бабуся Галя, дві собаки та улюблене місто», — нотував хлопчик у шкільному зошиті зі схематичними малюнками. Співачка говорила присутнім, що, доки вони сидять у залі, в цей момент поранений хлопчик у заблокованому місті пише нову сторінку свого щоденника. «Це справляло неймовірне враження на людей». Згодом Тіна натрапила на один із матеріалів у ЗМІ, де йшлося про те, що Єгору з родиною вдалося евакуюватися до Запоріжжя. Вона негайно розшукала сім’ю і вже через деякий час подарувала їм квартиру в Бурштині. На запитання, чи підтримує вона зв’язок з родиною, співачка посміхається: «Я не телефоную, щоб не ставити їх у незручне становище. Подзвонити, щоб вони вкотре мусили дякувати мені? Мені достатньо знати, що в них все добре». Це вже не перша квартира, яку вона дарує родині, постраждалій від війни. У 2014 році на фіналі шоу «Голос країни» Кароль вручила ключі від житла в Києві своєму підопічному Антону Копитіну, який із дружиною та трьома дітьми стали переселенцями з Донецька.

Внутрішній поклик допомагати у Тіни зміцнів одразу після втрати чоловіка, Євгена Огіра. Тоді, дев’ять років тому, співачка заснувала благодійний фонд, який опікується онкохворими дітьми по всій країні: від закупівлі препаратів до ремонту лікарень. «Можливо, це мій незакритий гештальт: я не змогла врятувати Євгена, тому тепер відчуваю потребу допомагати іншим». З початком повномасштабної війни зусилля фонду були скеровані на порятунок онкохворих дітей, які опинилися під обстрілами. «Вони не можуть не те що евакуюватися, а навіть залишити кімнату через слабкий імунітет. Вдуматися тільки: сьогодні ці діти змушені переживати дві війни: за життя і за мир!»

Допомагає Тіна також і жінкам на фронті. Зокрема, її частка від продажу спільної колекції з One by One повністю йде на пошив одягу, білизни та взуття для захисниць. «Кого я сьогодні вважаю суперзірками? Оцих дівчат на фронті». Тіна зізнається, що й у самої виникали думки взяти до рук зброю, та страх про майбутнє неповнолітнього сина взяв гору. Хлопчик навчається у Великій Британії, однак добре знає, що сьогодні відбувається на його Батьківщині, аналізує ситуацію і дуже хоче бути корисним. «Він виріс у патріотичному середовищі, відкритим до всього світу і без російського впливу». Веніамін виступає в школі з доповідями про Україну, бере участь у ярмарках і танцює гопака, аби зібрати кошти на потреби наших захисників. «Коли він чує пісню «Україна — це ти», яку виконує його мама, він відчуває і себе частиною цієї країни. І так було завжди». Метод м’якої сили Тіна Кароль застосовує не тільки у своїй культурній дипломатії, а й у вихованні сина. «Я не тисну на нього, а просто намагаюся бути йому найкращим другом. Бо він один у мене, а я — у нього».

Єдина, до кого Тіна майже ніколи не буває поблажливою, це вона сама. «Я завжди була цілеспрямованою, але з війною ще більше поспішаю жити». На запитання, в чому вона черпає сили, всміхається: «Тільки в собі. Ніхто вам не допоможе краще за вас». Тисне мені руку і розчиняється в готельному коридорі.