/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F193%2F0f9287c243c879960498b3596df46d16.jpg)
«За» і «проти» скасування українського дубляжу
Днями Президент України запропонував парламенту закріпити статус англійської мови як однієї з мов міжнародного спілкування в Україні і вніс відповідний законопроєкт. Одна з його норм стосується показу фільмів у кінотеатрах мовою оригіналу (англійською) та перехід на стовідсотковий показ фільмів у кінопрокаті тільки з українськими субтитрами (без українського дубляжу чи закадрової озвучки).
Майже одразу в суспільстві почалося бурхливе обговорення можливого негативного впливу цього пункту на вітчизняну кіноіндустрію. Своє обурення в соцмережах висловлювали і представники кіноспільноти, і громадські діячі, і звичайні глядачі, а на порталі Кабміну та представництва Президента України з'явилося одразу кілька електронних петицій з проханням не скасовувати дубляж державною мовою.
Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної й інформаційної політики оперативно відреагував на суспільний резонанс і 3-го липня повідомив, що норми законопроєкту, які стосуються дубляжу фільмів у кінотеатрах, доопрацюють. Дискусію в комітеті пообіцяли розпочати у середині липня після подання альтернативних законопроєктів. Насамперед буде йтися про кіно дітей дошкільного віку, які не можуть знати англійську мову на достатньому рівні, та про людей, які мають слабкий зір і не зможуть прочитати субтитри.
ЗА ПРОЄКТОМ, З 2027 РОКУ ВСІ АНГЛОМОВНІ ФІЛЬМИ БУДУТЬ ДЕМОНСТРУВАТИСЯ ТІЛЬКИ З УКРАЇНСЬКИМИ СУБТИТРАМИ
Якщо стисло, то у разі провадження пункту 4, статті 9 (про перегляд фільмів англійською мовою в кінотеатрах в оригіналі з українськими субтитрами) законопроєкту №9432 «Про застосування англійської мови в Україні» поступово все повинно відбуватися так: в 2025 році зі 100 англомовних фільмів, які вийдуть в український прокат, половина будуть дубльовані українською, інші – демонструватимуться мовою оригіналу з українськими субтитрами. У 2026 році таких недубльованих фільмів у прокаті повинно стати вже 75%. А з 2027 року в українських кінотеатрах всі англомовні фільми будуть демонструватися без дубляжу тільки з українськими субтитрами.
Важливо зауважити, що подібне регулювання стосуватиметься тільки фільмів, які демонструватимуться в кінотеатрах і не розповсюджуватиметься на телебачення та інші платформи. Тому автори законопроєкту не вважають, що ця норма якимось чином вплине на ринок українського дубляжу, який за час повномасштабної війни зріс (оскільки фахівці дубляжу почали отримувати замовлення від стрімінгових платформ. Наприклад, тільки на Netflix за цей період з’явилася велика кількість дубльованого українською мовою продукту).
Автори і прихильники законопроєкту наполягають, що перегляд фільмів у кінотеатрах мовою оригіналу розвиває навички володіння англійською мовою і як приклад наводять те, що в країнах Європи дуже часто демонструються фільми англійською мовою з субтитрами, а дублюється переважно дитяче кіно.
У ПЕРСПЕКТИВІ МИ ЗАЛИШИМОСЯ БІЛІНГВАМИ І ПИТАННЯ ПОКАЗІВ У КІНОТЕАТРАХ – ОДИН З МАЛЕНЬКИХ ФРАГМЕНТІВ ЦІЄЇ МОЗАЇКИ – МІНІСТР КУЛЬТУРИ
На думку міністра культури України Олександра Ткаченка, прийняттям закону «Про застосування англійської мови в Україні» «ми змінюємо парадигму. Українці зараз остаточно стають частиною демократичного світу. Не глобального демократичного світу, як думав Фукуяма (там запрацювала лише частина щодо глобальної економіки), а саме світу цінностей. І в цих обох частинах – демократичного світу та глобальної економіки є два інструменти комунікації – інтернет та мова. І вона англійська».
Ткаченко переконаний, що запроваджуючи стратегію навчання та використання англійської мови (а саме на навчанні в проєкті закону робиться головний акцент), як мови міжнаціонального спілкування в Україні вирішується одразу кілька історичних завдань: піднімається вартість кожного українця на ринку праці; ми стаємо частиною загальносвітової мережі спілкування в бізнесі, культурі, освіті; отримуємо нові перспективи співпраці зі світом; відкриваємо для себе світовий простір, набагато ширший за «рускій мір».
ЦЕ ОБМЕЖИТЬ ПРАВА ГРОМАДЯН УКРАЇНИ НА ІНФОРМАЦІЮ ТА ПОСЛУГИ ДЕРЖАВНОЮ МОВОЮ – МОВНИЙ ОМБУДСМЕН
Водночас, Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь поділяє застереження щодо ініціативи заміни дубляжу в кінофільмах титруванням. «Це обмежить права громадян України на інформацію та послуги державною мовою. В цій категорії можуть опинитися наші діти, які не зможуть переглянути мультиплікаційний чи художній фільм, оскільки їх рівень володіння англійською буде недостатнім. Це стосується і категорій осіб з особливими потребами, людей поважного віку тощо» – сказав він у коментарі.
На думку мовного омбудсмена, звуження сфери застосування державної мови є неприпустимими, оскільки порушує Конституцію. «Будь-які зазіхання на юридичний статус української мови як державної на території України неприпустимі, оскільки порушують конституційний лад держави, загрожують національній безпеці та самому існуванню державності України», – про це йдеться в історичному рішенні Конституційного Суду України від 14 липня 2021 року про визнання конституційним Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
Пан Кремінь зазначив, що як Уповноважений із захисту державної мови він готовий долучитись до фахових дискусій. «Я собі поки не уявляю, в який спосіб буде здійснюватись переклад і чи в повній мірі титрування може забезпечувати права громадян, як це визначено Законом» – наголосив мовний омбудсмен.
За його словами, в умовах повномасштабного вторгнення ми побачили високий рівень переходу громадян України на державну мову як у професійному спілкуванні, так і в побуті. Спостерігається рекордний інтерес громадян інших країн до вивчення української мови, колосальний попит на наш культурний продукт: музику, книгу, кіно, театр. Утверджуючи державну мову, ми зміцнюємо суспільство. Тож Тарас Кремінь сподівається, що запропонований законопроєкт буде істотно доопрацьовано з урахуванням висловлених пропозицій.
НАМ ПРОПОНУЮТЬ «ЧИТАТИ ФІЛЬМ»!
Український мовознавець Олександр Авраменко назвав дещо необдуманим кроком норму законопроєкту, що стосується скасування українського дубляжу. Оскільки, якщо йти за логікою, радіо – ми слухаємо, книжку – читаємо, а фільм – повинні дивитися, натомість, нам пропонують його читати.
«Нам пропонують «читати фільм», розумієте! Кіно ми маємо дивитися – у цьому особливість кіномистецтва. Воно навіть колись було німе, згадайте перші фільми Довженка. І зараз у нас хочуть забрати цю можливість. Темп читання в кожного різний і будуть люди, які сидітимуть і тільки встигатимуть читати титри, але не побачать акторів, гру кожного м’язу, жести, міміку, артикуляцію. Це перший важливий момент.
А тепер момент другий. Упродовж багатовікової історії українську мову забороняли: емський указ, валуєвський циркуляр, радянська доба. Я змалку ходив у кінотеатр і був обмежений у праві дивитися фільми рідною мовою, бо їх просто не було українською в кінотеатрах! Потім, коли Україна стала незалежна, – все одно, в 1990-х та в першій половині 2000-х фільми в наших кінотеатрах ішли російською мовою. І от, ми нарешті вибороли це право, школа перекладу і дубляжу набула такого високого професійного рівня, що багато російськомовних українців шукають у мережі Інтернет українськомовні версії: мультфільмів, мелодрам, комедій. Кажуть, що українською вони звучать набагато колоритніше, більш дотепно. Тобто, у нас прекрасні переклади», – наголосив у коментарі Укрінформу Олександр Авраменко.
Він також зауважив, що процес переходу на українську йшов дуже складно і щоразу, коли ухвалювали відповідні закони, постанови, укази, казали: мова не на часі. «Я працюю як філолог 30 років і весь час чую: мова не на часі. І зараз вона знову не на часі. Вона ніколи не буде на часі, бо щоразу – є якісь інші проблеми, які треба вирішувати. Та ось, ми нарешті вкусили того, що мають французи, німці, росіяни, поляки – в своїх кінотеатрах вони дивляться кіно рідною мовою. Ми маємо професійний дубляж, переклади – і тут своя ж влада, та ще й в умовах війни, забирає у нас кіно. Я вже не кажу про акторів дубляжу, які втратять роботу, та про галузь кінопрокату в цілому – тому що зали будуть порожні», – зауважив пан Авраменко.
Водночас, за словами мовознавця, сама по собі ідея, щоб у кінотеатрі можна було дивитися англомовні фільми мовою оригіналу з українським титруванням – непогана. «Скажімо, країни Скандинавії це культивують, вони дивляться англомовні фільми англійською, бо всі скандинави (Норвегія, Швеція, Фінляндія) вільно говорять англійською. Але це країни, які не були в колишньому Радянському Союзі, у них методика навчання англійської зовсім інша. Якщо у нас її будуть вчити від дитячого садочка – це інша історія. Тому, на моє тверде переконання, варто це робити, але дозовано. В усьому має бути здоровий глузд. Наприклад, з восьми сеансів одного фільму, один – поставити англійською, в першій половині дня, щоб на нього могла піти молодь, або школярі. Можна було б урок англійської мови провести в кінотеатрі, а потім обговорити, як діти сприйняли аудіювання і текст, чому б і ні?» – говорить пан Авраменко.
«Все повинно бути дозовано: я хочу українською дивитися, я хочу себе трохи побалувати англійською, по-черзі. Просто примусити всю Україну ходити в кінотеатри вчитися – ні, це щось не те. Взагалі навчання – це робота, це труд, а людина, яка йде до кінотеатру, – платить гроші для того, щоб розважитися, відпочити, бо вона й так цілий тиждень працює. А тут приходиш – і мусиш далі трудитися. Вони погарячкували, але я впевнений, що цей проєкт доопрацюють і він буде збалансованим. Дуже добре, що ми про це з вами сьогодні говоримо», – впевнений Олександр Авраменко.
ТАКА РЕАКЦІЯ СУСПІЛЬСТВА ДОВОДИТЬ, ЩО ДЕМОКРАТІЯ – ЄДИНО ПРИЙНЯТНА МОДЕЛЬ В УКРАЇНІ
На думку міністра освіти і науки Оксена Лісового, така дискусія і реакція суспільства на законопроєкт – це класно, оскільки вкотре доводить, що демократія – єдино прийнятна модель в Україні. При цьому він теж наголошує, що ми всі обговорюємо законопроєкт, який тільки-но внесений до Верховної Ради та чекає на перше читання. Тож, упевнений, що правки ще будуть.
«У питаннях кіноіндустрії в мене немає експертизи, але як споживач можу сказати, що розважальний контент іноземною мовою – дуже ефективний інструмент для якнайшвидшого оволодіння мовою. Також це може бути стимулом для розвитку українського дубляжу на стрімінгових платформах» – написав він у себе на Фейсбук.
«Утім, як міністр освіти і науки, хотів би навести кілька аргументів, чому дійсно братися за вивчення англійської треба чимраніше, що й пропонується у новому законопроєкті (якісна англійська з садочка і протягом життя).
Англійська – це мова науки. Усі сучасні дослідження публікуються англійською. Медичні, економічні, технологічні, поведінкові, освітні… Топові світові журнали виходять англійською. І це знання, необхідні для того, щоб бути у своїй галузі в топі. Дійсно, деякі статті перекладають українською, але далеко не всі. До того ж, поки переклад відбудеться, може минути час. А якщо згадати, наприклад, період ковіду, то часу не було багато. Треба було реагувати швидко, приймати протоколи.
Англійська – це мова освіти. Якщо відкрити рейтинг найкращих університетів світу і глянути на першу десятку, то ми побачимо такі заклади як Оксфорд, Каліфорнійський технологічний університет, Гарвард, Стенфорд тощо. Якою мовою треба володіти, щоб навчатися там, – питання риторичне. Безліч крутих освітніх курсів і програм можна пройти англійською. Отримати омріяне стажування за кордоном (щоб потім повернутися і розвивати Україну) – також», – переконаний міністр освіти і науки.
«ХРЕЩЕНИЙ БАТЬКО УКРАЇНСЬКОГО ДУБЛЯЖУ»: КАТАСТРОФИ НЕ БУДЕ, НЕ ВВАЖАЮ, ЩО СУБТИТРИ – ЦЕ ТАК ПОГАНО
Звісно, ми не змогли втриматися, і дізналися, що думає про це людина, яку називають «хрещеним батьком українського дубляжу» – відомий перекладач та режисер дубляжу Олекса Негребецький.
Одразу зазначимо, він переконаний у тому, що цей пункт законопроєкту або вилучать, або якимось чином змінять у світлі галасу, що здійняли в суспільстві. Але, як виявилося, Негребецький абсолютно не вбачає катастрофи у скасуванні повного дубляжу і досить детально пояснив – чому.
«Я не вважаю, що субтитри – це так погано. Пам’ятаю, як ще у 1970-х роках випадково подивився в кіноклубі «трофейний» фільм (привезений радянцями з Німеччини) про королеву Стюарт. Він був з російськими субтитрами – і нормально, прочитав і зрозумів. А перший у цьому тисячолітті фільм, який я дивився в кінотеатрі – був американський «Ворог біля воріт», і теж я дивився його англійською мовою з субтитрами. І нормально, нічого страшного», – сказав він нам у коментарі.
Негребецький зазначив, що в законопроєкті взагалі не ясно, про який саме вид професійної адаптації аудіовізуальної продукції йдеться, і принагідно нагадав, що є три види такої адаптації:
- субтитри;
- закадрова озвучка (войс-овер, «закадряк»);
- дубляж.
Він особливо наголосив, що потрібно не плутати закадрову озвучку і повний дубляж – це різні речі, але люди тотально їх не розрізняють.
Закадрова озвучка – спосіб аудіовізуального перекладу, при якому голоси акторів записуються поверх оригінальної звукової доріжки. «Рідний» звук стишують і поверх накладають український переклад відстороненим голосом. Закадрова озвучка в Україні масовим порядком хронологічно перша почалася на телеканалі «ICTV» з 1992-го року. Потім підтягнувся канал «1+1», а далі й всі інші почали це робити.
Повний дубляж почався у нас в масовому порядку у 2006-му році. Це спосіб адаптації фільмів, мультфільмів та серіалів, коли відбувається повна заміна мови оригіналу на іншу мову. Лише певна невеличка частина звуків (скрип дверей, шум машин) даються окремим носієм і наші звукорежисери їх міксують, а все інше стирається.
«Всі звуки персонажів – кашель, сопіння, сміх – стираються і наші актори все це переписують – сопуть, кашляють, сміються. Але ж… повністю відтворити те, що зробили голлівудські актори, наші, ну, ніяк не можуть. І коли ви дивитеся в кінотеатрі дубляж, то отримуєте вже щось зовсім інше – аудіовиставу, а не оригінальний фільм. Інтонації – не ті. Наші актори – як дорвуться до мікрофона, та як розгуляються – така театральщина. Вони пищать, верещать, мультяшними голосами все роблять», – розповідає пан Негребецький.
Ще одне, що грає на «мінус» дубляжу, – для нього потрібно дуже багато акторів (інколи до 70-ти акторів дубляжу на один фільм). А перекладач, який перекладає художні фільми, має бути ще й письменником – знати всі наголоси, вимову, орфоепію і вміти написати. «Таких людей вкрай мало, по пальцях можна перелічити, – пояснив пан Негребецький. – І от такого фахівця посадити на місяць за дубляж, щоб він один фільм робив, якщо за цей час для закадрової озвучки він може перекласти 7 фільмів!».
Та й акторів для «закадрової озвучки» потрібно усього 5-10. Вони, за спостереженням нашого співрозмовника, дають красиву і грамотну українську мову, з правильною мелодикою, на відміну від акторів дубляжу.
Тому, на його переконання, треба окремо вирішувати – які фільми, як робити. Наприклад, залишити дубляж для дитячих фільмів чи для якихось масштабних кінокартин, де дуже багато персонажів, які одночасно говорять, або для екшн-фільмів, де титри можуть закривати цікаву картинку.
«А більшість фільмів можна спокійно титрувати, катастрофи не станеться. Субтитри – це добре, але я реаліст і розумію, що у нас населення просто банально не вміє читати. У Фейсбуці бачу – напишеш одне, люди прочитають зовсім інше. Їм усе треба у вуха вкласти», – резюмував хрещений батько українського дубляжу Олекса Негребецький.
Ось такими різними, але аргументованими виявилися погляди експертів Укрінформу стосовно дискусійного пункту 4, статті 9 (про перегляд фільмів англійською мовою в кінотеатрах в оригіналі з українськими субтитрами) законопроєкту №9432 «Про застосування англійської мови в Україні». До кожної висловленої думки можна дослухатися, з кожною можна й посперечатися – і тоді може народитися істина, яка виллється в доопрацьований проєкт закону. Сподіваємося, що в новому варіанті законопроєкту буде враховано всі висловлені пропозиції та нюанси. Перспектива стати україно-англомовними білінгвами справді надихає, і ми неодмінно крок за кроком до цього прийдемо – поки торуємо вірний шлях.
Любов Базів. Київ